#історія #постаті
Йоганнес (Ганс) Вален: Хранитель античного слова та майстер філологічної точності 🏛️📖
14 лютого 1847 року народився Ганс Зюсс (у науковому світі більш відомий за повним іменем Йоганнес Вален) — видатний німецький філолог-класик, чия праця стала золотим стандартом у дослідженні античної літератури. Якщо сьогодні ми маємо можливість читати тексти стародавніх греків та римлян у максимально наближеному до оригіналу вигляді, то це значною мірою заслуга саме таких «детективів від літератури», як Вален. 🔍

Реставратор втрачених смислів 📜🖋️
Вален присвятив своє життя текстології — науці про те, як серед сотень пізніших переписів та помилок середньовічних ченців знайти справжнє слово автора. Його критичні видання творів Аристотеля (особливо «Поетики») та Цицерона вважаються фундаментальними. Він не просто перекладав, він «лікував» тексти, відновлюючи пропущені фрагменти та виправляючи викривлення, що накопичилися за тисячоліття. 🩹

Енігма імені та спадщина 🧩
Хоча в широких колах прізвище Зюсс може асоціюватися з різними історичними контекстами, у світі класичної філології Йоганнес Вален (Зюсс) залишається символом німецької академічної прискіпливості та глибокої ерудиції. Він викладав у провідних університетах Європи — від Відня до Берліна, виховуючи покоління дослідників, які навчилися бачити за латинськими та грецькими літерами живу душу античної культури. 🏛️

Чому його праця важлива сьогодні? 🥂
Філологи на кшталт Валена — це містки між епохами. Без їхньої невтомної праці ми б сприймали античність як набір випадкових міфів, а не як цілісну інтелектуальну систему, на якій побудована вся європейська цивілізація. Ганс Зюсс (Вален) нагадує нам, що точність у словах і повага до першоджерел — це і є справжня ознака культури. 🥂✨

Франческа Лоллобріджіда: виграла два золота Олімпіади у 35 та затьмарила зіркову родичку
#world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
https://brovarysport.net.ua/?p=36066

Вони потрапили в полон в один день.
Олександр та Андрій Степанови,
син і батько.

«Я розумів, що мене чекає в полоні, бо я офіцер і мав татуювання «Воля або смерть». Я би підірвав себе, та в полон не здався, якби поруч не було сина.
Я сказав йому: «Ти повинен витримати, бо нас чекають вдома».
Нас розділили в Оленівці. Я думав, що його повезли на обмін.
Та Сашка з іншими полоненими відправили в Таганрог.
У Донецьку на допиті нас сильно побили. Коли ми приїхали звідти, то я навіть у туалет не міг нормально сходити — все було з кров'ю.
Багатьох наших хлопців змушували брати на себе військові злочини, щоб засудити їх, щоб українців показати злочинцями. Змушували вони під тортурами. Найважче було, коли били струмом. У мене була зупинка серця після удару елетрошокером у шию. Мене відкачали.
Татуювання для них — це як червона тряпка. Якщо у тебе є татуювання, називають такими словами, що я їх раніше і не чув. Кажуть, що ми фашисти, нацисти. Давали лезо, щоб зрізати татуювання. Були такі хлопці, що зрізали, у них потім ноги гнили. Мені коли давали лезо, щоб зрізати татуювання, я казав, щоб давали мені одразу пістолет і застрелили мене — татуювання зрізати не буду.
У Камишині на прийомці нас дуже сильно побили.
Я тоді свідомість втрачав разів двадцять.
Я з машини не встиг ногу спустити, як мене звідти стягнули і почали бити. Прийшов до тями, дивлюсь, а в мене одна кросівка на нозі, а я десь валяюсь. Вони побачили, що рухаюсь і знову почали бити. Я знову знепритомнів. І так по колу.
Я тоді не міг голову тримати. У туалеті вчився голову тримати, бо вона сильно висіла. Я днів шість нічого не їв і не пив через це.
До полону у мене вага була 132 кілограми, після — 65. Я втратив 67 кілограмів. Нам давали гаряче і змушували дуже швидко з'їсти. Щоб з'сти була хвилина максимум. Супом це важко назвати. Це була якась вода, іноді там попадеться якась морквина або картоплина. Суп і кашу давали. У мене кіт більше їсть, ніж там були порції. У нас там у камері було 16 чоловік, за стіл могло сісти шість, стоячи їсти не можна було. Тобто ми по п'ять людей поділились і хтось один був черговим, одразу сідав їсти.
Коли приводили в санчастину, жінка-медик кричала: “Навіщо ви цих бандер сюди привели, я би їм уже щось вколола, щоб вони крякнули і все”. Або таке: “Навіщо його привели? Нога гниє? Хай гниє! Хай повністю згниє!”
Запитував один у мене: “Чого ти проти нас воюєш?” Кажу: “Якби я прийшов до тебе додому і сказав, мовляв, іди звідси, тепер це мій дім, то що б ти зробив?” “Вбив би тебе”, — відповідає. І я йому: “Сам відповів на своє запитання”. А він: “Ми не прийшли до тебе, ми прийшли звільняти. Звільняти від фашистів, таких, як ти”. “А для мене фашист — ти”, — говорю. Після цього раз — і тиша.
Перше моє питання, яке я задав дружині, коли мене обміняли — чи є Саша вдома. Він потрапив у полон у 20, він двадцятиріччя зустрів на «Азовсталі». Мені було дуже боляче, я надіявся, що я повернусь, і дитина моя вже буде вдома. Сина повернули 14 вересня.
Ми обоє хочемо повернутися на службу.»
Мужні
Андрій та Олександр Степанови.

Італійка Лоллобріджіда з першим олімпійським рекордом виграла золото на дистанції 3000 метрів 🔥

У суботу, 7 лютого, на Олімпійських іграх-2026 був розіграний комплект медалей у дисципліні ковзанярський спорт ⛸️

Так, перемогу з олімпійський рекордом (який став першим на цих Іграх) на дистанції 3000 метрів здобула представниця Італії Франческа Лоллобріджіда. Її результати склав 3:54.28 🔝

Ковзанярський спорт. 3000 метрів, жінки

1. 🥇 Франческа Лолобріджида (Італія) – 3:54.280 (ОР)

2. 🥈 Рагне Віклунд (Норвегія) – 3:56.540

3. 🥉 Валері Мальте (Канада) – 3:56.930
#world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

📊🔥 WBO оновила рейтинг суперважкої ваги за січень — і без сюрпризів не обійшлося!
Всесвітня боксерська організація World Boxing Organization оприлюднила свіжий список найсильніших хевівейтерів планети — і він уже активно обговорюється в боксерських колах.
🇺🇦 Особлива увага — українському бійцю Віктор Вихрист, який уперше увірвався до топ-15 WBO, одразу зайнявши 12-ту позицію. Чинний чемпіон WBO European продовжує впевнено прокладати шлях до великих титульних боїв.
Чемпіонський трон WBO наразі утримує британець Фабіо Уордлі, який стрімко закріпився серед еліти дивізіону.
❗️Цікаво, що Олександр Усик у рейтингу WBO відсутній — причина проста: українець володіє титулами інших організацій і не входить до системи WBO.
🥊 Ось як виглядає топ-15 суперважковаговиків WBO:
Чемпіон — Фабіо Уордлі 🇬🇧
1️⃣ Мозес Ітаума 🇬🇧
2️⃣ Філіп Хргович 🇭🇷
3️⃣ Чжан Чжилей 🇨🇳
4️⃣ Даніель Дюбуа 🇬🇧
5️⃣ Ентоні Джошуа 🇬🇧
6️⃣ Джаред Андерсон 🇺🇸
7️⃣ Дерек Чісора 🇬🇧
8️⃣ Баходир Жалолов 🇺🇿
9️⃣ Річард Торрес-молодший 🇺🇸
🔟 Джермейн Франклін 🇺🇸
1️⃣1️⃣ Нельсон Хіса 🇦🇱
1️⃣2️⃣ Віктор Вихрист 🇺🇦
1️⃣3️⃣ Річард Ріакпоре 🇬🇧
1️⃣4️⃣ Соломон Дакрес 🇬🇧
1️⃣5️⃣ Густаво Трухільйо 🇨🇺
📈 Експерти відзначають стрімкий прогрес молодого Ітауми, стабільність Хрговича та потужний камбек Дюбуа після непростих боїв минулого року.
А для українських фанатів головна інтрига — як швидко Вихрист зможе піднятися ще вище й наблизитися до титульного шансу.
Джерело - https://www.facebook.com/groups/388882092132949/
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

Директор НАБУ не лише притягався до кримінальної відповідальності за підкуп виборців, а й перебував у розшуку.
 
⭕️Нинішній керівник НАБУ Семен Кривонос не лише притягувався до кримінальної відповідальності за підкуп виборців в інтересах БЮТ, а й переховувався від слідства, через що був оголошений у розшук. Суддя навіть надавав дозвіл на його затримання та доставку в суд під вартою, пише експрокурор САП Станіслав Броневицький.
⭕️Після отримання обвинувального вироку у 2009 році Кривоноса було звільнено від покарання за амністією через наявність малолітньої дитини. За інформацією ЗМІ, він нібито всиновив хлопчика, що дозволило уникнути реального ув’язнення.
⭕️Броневицький вважає, що призначення Кривоноса на посаду директора НАБУ стало можливим через формальний характер конкурсних процедур, які давно втратили незалежність і справедливість.
⭕️«Це реальне протягування на посади “своїх”. Не більше. Конкурси, як явище, давно нівельовані тими, для кого вони були створені», — каже експрокурор САП.
 ⭕️Він навів приклад, коли трьох колишніх працівників НАБУ, якими керував нинішній очільник САП Олександр Клименко, через подібні «конкурси» було призначено прокурорами САП. Щодо одного з них — Дмитра Литвиненка — у НАБУ раніше проводилося службове розслідування через сприяння ТОВ «Оптимумспецдеталь» в отриманні статусу контрагента «Укроборонпрому».
⭕️Перевірка також встановила, що детективи відділу Клименка та співробітники Бюро отримували грошові кошти, телефони та планшети, зазначив Броневицький.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

#особистості
Джеймс Джойс: Ірландський вигнанець, який перетворив один день на цілий всесвіт 📖
2 лютого 1882 року в Дубліні народився чоловік, якого одні вважають найбільшим генієм модернізму, а інші — автором, якого неможливо дочитати до кінця без академічного коментаря. Джеймс Джойс не просто писав книжки, він підірвав традиційну літературу зсередини.

«Улісс»: Одіссея в межах одного міста 🏙️

Головний шедевр Джойса — роман «Улісс» — це детальний опис одного єдиного дня з життя дублінця Леопольда Блума (16 червня 1904 року). Джойс настільки філігранно описав Дублін, що казав: «Якщо місто зникне з лиця землі, його можна буде відновити за моєю книгою». Він першим масштабно використав техніку «потоку свідомості», дозволивши читачеві буквально залізти в голову персонажа та почути хаос його думок, спогадів і бажань.

Бунтар проти системи та церкви ⛪

Джойс мав складні стосунки зі своєю батьківщиною та релігією. Вихований єзуїтами, він зрештою порвав із католицизмом та покинув Ірландію, провівши більшу частину життя у Трієсті, Парижі та Цюріху. Він називав свою країну «старою свинею, що поїдає власних поросят». Проте, перебуваючи у вигнанні, він не писав ні про що інше, окрім як про ірландців.
«Поминки за Фіннеганом»: Книга, яку (майже) ніхто не прочитав 😵‍💫
Якщо «Улісс» здавався комусь складним, то остання праця Джойса — «Поминки за Фіннеганом» — стала справжнім викликом людському розуму. Написана на вигаданій мові, суміші десятків діалектів та неологізмів, вона імітує логіку сну. Це літературний лабіринт, над розгадуванням якого філологи б'ються вже понад 80 років.
Джойс і Україна: Несподівані паралелі 🇺🇦
Цікаво, що Джойс був знайомий з українцями у Парижі. Зокрема, існують свідчення про його спілкування з художником Олексою Грищенком. А українські переклади Джойса (особливо титанічна праця над «Уліссом») вважаються екзаменом на зрілість для нашої перекладацької школи.

Джеймс Джойс навчив світ тому, що кожна хвилина життя кожної «маленької» людини гідна епічного полотна. Він зробив літературу складною, як саме життя, і прекрасною у своїй інтелектуальній зухвалості.

#історія #речі
📎 Скріпка: Гнучкий шедевр офісного мінімалізму.
​Якщо ви шукаєте ідеальний пристрій, який неможливо вдосконалити, подивіться на свою скріпку. Це один із небагатьох предметів, чия форма настільки досконало відповідає функції, що за останні 130 років вона практично не змінилася. Скріпка — це символ того, як велика проблема вирішується одним витонченим рухом дроту.
​До кінця XIX століття папери скріплювали шпильками (що кололи пальці), стрічками (що вимагали прорізів) або громіздкими затискачами. Офіси того часу нагадували майстерні кравців, де панував хаос із гострих металевих предметів. Світ потребував чогось безболісного та багаторазового.

​🏗️ Народження "Gem"

Хоча патентів на гнуті дротики було десятки, світовим стандартом став дизайн "Gem" (з англ. — "коштовний камінь"), який з’явився в Британії близько 1892 року. Його геніальність — у подвійній петлі. Цей дизайн використовує силу пружності металу: ви розсуваєте витки, вставляєте папір, і дріт прагне повернутися в початковий стан, міцно затискаючи аркуші. Жодного проколу, жодної зіпсованої сторінки.

​🇳🇴 Норвезький міф та символ опору

Багато хто вважає винахідником скріпки норвежця Юхана Волера (патент 1899 року). Хоча його конструкція була менш зручною, ніж "Gem", саме в Норвегії скріпка стала культовим об'єктом. Під час Другої світової війни, коли нацисти заборонили носити ґудзики та значки з ініціалами короля, норвежці почали чіпляти на лацкани скріпки. Це був мовчазний символ єдності: "ми скріплені разом проти ворога".

​🖇️ Критичний погляд: Найкраща іграшка нудьгуючого офісу

За статистикою, лише невелика частина скріпок використовується за прямим призначенням. Решта перетворюється на:
​зубочистки та інструменти для чищення клавіатури;
​замінники кнопок "Reset" на техніці;
​міні-скульптури, створені від нудьги під час довгих телефонних розмов;
​аварійні гачки для одягу.
​Скріпка — це нагадування: іноді, щоб тримати речі разом, не потрібно їх ламати чи проколювати. Достатньо лише трохи гнучкості.

​📎 Порада від «Історії речей»: будьте як скріпка — міцно тримайтеся за важливе, але залишайтеся достатньо гнучкими, щоб не зламатися під тиском обставин.

Після того як висадив коханку з машини, Бучин ніжно з нею попрощався і поїхав додому. Біля під’їзду секунду постояв, подумки зважуючи все, що скаже дружині. Піднявся сходами і відімкнув двері.

Привіт, сказав Бучин. Віро, ти вдома.
Вдома, флегматично відгукнулася дружина. Привіт. Ну що, йти ескалопи смажити.

Бучин дав собі слово діяти прямо, впевнено, різко, по чоловічому. Поставити крапку у своєму подвійному житті, поки на губах не охололи поцілунки коханки, поки його знову не засмоктало обивательське болото.

Віро, Бучин прочистив горло, я прийшов тобі сказати, що нам треба розлучитися.

До цієї звістки Віра поставилася більш ніж спокійно. Віру Бучину взагалі було важко вивести з рівноваги. Колись Бучин за це навіть дражнив її Вірою Холодною.

То це як, спитала Віра у дверях кухні, мені не смажити ескалопи.
На твій розсуд, сказав Бучин, хочеш смаж, не хочеш не смаж. А я йду до іншої жінки.

Після такої заяви більшість дружин кидається на чоловіків у рукопашну зі сковорідкою або влаштовує люту сцену. Але Віра до цієї більшості не належала.

Подумаєш, який фіфель міфель, сказала вона. Ти мої чоботи з ремонту приніс.
Ні, розгубився Бучин. Якщо тобі це так важливо, я просто зараз поїду в майстерню і заберу.
Охо хо, пробурмотіла Віра. Такий ти і є, Бучин. Пошли дурня по чоботи, він старі й принесе.

Бучин образився. Йому почало здаватися, що пояснення про розрив сімейних стосунків іде якось не так. Не вистачає емоцій, пристрастей, гнівних викриттів. Хоча чого ще чекати від дерев’яної дружини на прізвисько Віра Холодна.

Мені здається, Віро, ти мене не чуєш, сказав Бучин. Я офіційно оголошую, що йду до іншої жінки, я залишаю тебе, а ти про якісь чоботи.
Правильно, сказала Віра. На відміну від мене ти можеш піти куди завгодно. Твої ж чоботи не в ремонті. Чого б не ходити.

Вони прожили разом довго, але Бучин і досі не міг зрозуміти, коли його дружина іронізує, а коли говорить серйозно. Свого часу він якраз і закохався у Віру через її рівний характер, безконфліктність і небагатослівність. Плюс вагому роль відіграли господарність Віри та її пружні приємні форми.

Віра була надійна, вірна і холоднокровна, як тридцятитонний корабельний якір. Але тепер Бучин кохав іншу. Кохав гаряче, гріховно і солодко. Тому належало розставити всі крапки і змотувати вудки у нове життя.

І ось, Віро, сказав Бучин з ноткою урочистості, скорботи і жалю, я за все тобі вдячний, але йду, бо кохаю іншу жінку. А тебе не кохаю.

Та ну, сказала Віра. Не кохає він мене, напівкед припадочний. Моя мама, наприклад, кохала сусіда. А тато кохав доміно і горілку. І що. Подивись, яка в результаті вийшла я.

Бучин знав, що сперечатися з Вірою дуже важко. У неї кожне слово як гиря. Весь його початковий запал кудись випарувався, сваритися розхотілося.

Віруню, ти й справді чудова, кисло сказав Бучин. Але я кохаю іншу. Кохаю гаряче, гріховно і солодко. І маю намір піти до неї, розумієш.
Іншу, це кого, спитала дружина. Наталку Крапивіну, чи що.

Бучин відступив. Рік тому у нього справді був таємний роман з Крапивіною, але він навіть не припускав, що Віра з нею знайома.

А звідки ти її, почав він і осікся. Втім, не важливо. Ні, Віро, мова не про Крапивіну.

Віра позіхнула.
Тоді, може, Світлану Бурбульську. До неї намілився.

У Бучина похолола спина. Бурбульська теж була його коханкою, але це залишилося в минулому. А якщо Віра знала, то чому мовчала. Ах так, вона ж кремінь, слова не витягнеш.

Не вгадала, сказав Бучин. Не Бурбульська і не Крапивіна. Це зовсім інша, захоплива жінка, вершина моєї мрії. Я не можу без неї жити і збираюся піти до неї. І не відмовляй.

Значить, швидше за все, Майка, сказала дружина. Ех, Бучин Бучин, органіка ти тріснута. Теж мені секрет Полішинеля. Вершина твоєї мрії Майя Валентинівна Гусяєва. Тридцять п’ять років, одна дитина, два аборти. Ага.

Бучин схопився за голову. Постріл прийшовся точно в яблучко. Він крутив роман саме з Майєю Гусяєвою.

Але як, пробелькотів Бучин. Хто нас здав. Ти що, шпигувала за мною.
Елементарно, Бучин, сказала Віра. Любий мій, я гінеколог зі стажем. І я перещупала всіх жінок у цьому клятому місті, тоді як ти лише малу їх частину. Мені достатньо просто зазирнути куди треба, щоб зрозуміти, що ти там був, опудало горохове.

Бучин зібрався з духом.
Припустімо, ти вгадала, незалежно сказав він. Хай навіть це Гусяєва. Це нічого не змінює, я йду до неї.

Дурненький ти, Бучин, сказала Віра. Хоч би з цікавості у мене спитав. До речі, нічого захопливого в Гусяєвій не помічено, все як у всіх баб, це я як лікар кажу. А історію хвороби у своєї вершини мрії ти бачив.
Н н ні, зізнався Бучин.
Отож бо. По перше, негайно марш під душ. По друге, завтра я подзвоню Семеничу, щоб прийняв тебе в диспансері без черги, сказала Віра. А потім поговоримо. Це ж ганьба, чоловік гінеколога не здатен знайти собі здорову бабу.

І що мені робити, жалібно сказав Бучин.
Я пішла смажити ескалопи, сказала Віра.
А ти мийся і роби що хочеш. Якщо тобі потрібна вершина мрії без жодних болячок, звертайся, порекомендую.

Дмитро Спиридонов

❓Чому рахунки за тепло не впадуть під час відключень:

Охололий будинок споживає вдвічі більше енергії для розігріву після запуску насосів.
З лічильником — оплата за фактичні гігакалорії.
Без лічильника — за температурою та годинами подачі.