Казочка з ранку...😀 2035: - Тату, чому цивілізований світ просто не заблокував російську нафту, щоб легко та дешево зупинити коаліцію зла, яка зрештою розв'язала Третю світову війну та перетворила планету на пекельну клептократію, в якій демократії більше не існує? - Ну, синку, це означало б, що європейцям довелося б витрачати додаткові €12 на місяць на рахунки за електроенергію протягом приблизно року. 🎨 Cristina Bernazzani

#думки Епіграф: "Сильні не ті, хто не плаче. А ті, хто колись не міг." Коли можна... Іноді вона плакала від дрібниць. Чашка вислизнула з рук – і сльози. Донька не відповіла: «На добраніч», — і сльози. Хтось не помітив, що вона втомилася і знову сльози. А коли траплялося лихо — вона збиралася. Ставала спокійною, як вода у глибокій чаші. Чіткі дії. Спокійний голос. Люди дивилися на неї із захопленням. "Ти така сильна", - говорили. Вона не любила цього слова. Сильна - означало, що не можна розклеїтися. Не можна тремтіти, просити допомоги, плакати захлинаючись. Сильна - значить, ти впораєшся. Навіть якщо усередині випалене поле. Колись у дитинстві вона дізналася: якщо заплачеш, ніхто не підійде.

ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА Українська вишиванка має надзвичайно дав не походження. А ще наш національний символ має таке велике значення, що в нього є навіть свій день - щороку в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки. 1. Вишивати національний одяг бралися тільки жінки, а вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали своїм донькам, а бабусі - онучкам. 2. Вишиванка - святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані буденки - просто скроєні сорочки з небіленого полотна сірого кольору. 3. Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. У такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі. 4. Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі» у вишиванці з косівським орнаментом. 5. У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку, є різними. Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки ко-жен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком. (Продовження 18 травня) З відривного календаря "Український народний календар" за 16 травня. ----------- ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА (Продовження. Початок 16 травня) 6. Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору в давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було заведено одягати жінкам, що вже не планували народжувати. 7. Орнаменти з вишивки з кожним днем стають усе популярнішими. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть у татуюванні. 8. У наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (серед них - гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка). 9. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи. У нас найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру. 10. Вишивка наносилася із сакральною метою, як оберіг, що захищає частини тіла. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові. Вишиті візерунки на сорочці наносили на найуразливіші частини тіла - горло, груди і сонячне сплетіння. 11. Вишивання однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років, залежно від складності техніки. (Продовження 20 травня) З відривного календаря "Український народний календар" за 18 травня. ----------- ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА (Продовження. Початок 16 травня) 12. Кожен візерунок, кожна деталь на традиційній українській вишиванці мала своє значення і призначення. Тут не було зайвих та безсенсовних елементів, у кожної квітки була своя роль. 13. У народній українській вишивці можна зустріти: рослинні, геометричні елементи, орнаменти із зображеннями тварин, рослинно-геометризовані орнаменти, емблемні орнаменти. 14. Взагалі вишита українська сорочка є політичним символом. І в цьому її унікальність. Ми знаємо чимало історій, коли виключно за носіння вишитої сорочки могли людину ув'язнити, відправити в Сибір. 15. Першу школу вишивки в Київській Русі, де опановували мистецтво ґаптування золотом і сріблом, було створено ще в XI столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. 16. Удавнину вишиту сорочку не можна було купити. Кожна дівчина, навіть знатного роду, повинна була уміти вишивати. 17. Першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину. 18. Першу сорочку, зшиту з нової тканини, дитині дарували до триріччя. Мама створювала унікальну вишивку-оберіг червоними нитками - кольором родинного кровного зв'язку. (Закінчення 21 травня) З відривного календаря "Український народний календар" за 20 травня. ----------- ВИШИВАНКА: ЗНАЙОМА І НЕЗНАЙОМА (Закінчення. Початок 16 травня) 19. Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний - означав любов і пристрасть, чорний - втрату і тугу, білий - невинність і чистоту, жовтий - радість і надію, синій воду, небо, спокій і жіноче начало. 20. Якість та кількість сорочок вказувала на матеріальні статки родини. У звичайної дівчини у скрині було близько 35 сорочок, а у заможної могло бути й більше 60. 21. Найкращу та найбільш майстерно вишиту сорочку вдягали, звісно ж, на весілля. Її вишивали на тонкому білому полотні, рукава повністю вкривали червоною заполоччю. Часто весільну сорочку жінка берегла у скрині все життя. 22. Про нашу вишиванку зняли документальний фільм «Спадок нації». У фільмі органічно переплетені дві площини. Перша - етнографічна - показує неймовірне різноманіття унікальних орнаментів, технік вишивки, крою. Друга - це історії людей, життя яких змінила вишиванка. 23. День вишиванки започатковано 2006 року. До 2014-го свято розрослося до міжнародного рівня. Наразі географія свята охоплює близько 60 країн. З відривного календаря "Український народний календар" за 21 травня. ----------- https://youtu.be/UD5YFvzenes?si=OMbQwN_oWfMqCbmh

Кіт-президент Одного теплого ранку в київській квартирі на третьому поверсі звичайної панельки кіт на ім’я Барсик прокинувся від того, що хтось на кухні відкрив холодильник без його дозволу. — Га?! — обурено підняв голову Барсик і швидко згадав: він — президент. Це рішення до нього прийшло у сні, коли він сидів на троні з подушок, а навколо ходили люди й приносили йому рибу в золотих мисках. Прокинувшись, Барсик твердо вирішив: досить терпіти безлад і анархію! — Мяу! — голосно оголосив він на ранковій нараді у вітальні (тобто просто встав посеред кімнати і дивився на родину, не моргаючи). Мама, тато і двоє дітей — Саша і Марічка — спершу не звернули уваги. Але Барсик був наполегливий. Він заліз на стіл, сів рівно, як справжній лідер, і урочисто заявив: — Мяяяяу! (Це означало: "Від сьогодні я президент цієї сім’ї. Приймаю обов’язки. Затверджую Конституцію!") Відтоді порядок змінився: 1. Сніданок президента — перш за все. Якщо Барсик не отримав паштету до 8:00 — вся родина слухала його гнівне "громадянське обурення" у вигляді безперервного мявчання та падіння речей зі столів. 2. Указ про денний спокій. Барсик запровадив "тишу з 12:00 до 15:00", бо це його офіційна дрімота. Порушників очікувало покарання — лапа по обличчю або надгризений кабель зарядки. 3. Контроль над територією. Ліжко тепер належало президенту. Людям дозволялось лежати лише з дозволу або якщо він сам дозволить, ліниво потягуючись між подушками. 4. Податок у вигляді ковбаси. Кожен, хто заходить на кухню, мусив віддати президенту хоча б шматочок ковбаси. Інакше — подряпані ноги. Перші кілька днів родина намагалась опиратись. — Барсику, злізь з ноутбука! — казала мама. Але Барсик дивився на неї як справжній політик: зневажливо і мовчки. — Та це просто кіт! — обурювався тато. Але коли він тричі прокинувся з мокрою шерстю в обличчі та відсутністю шкарпеток (Барсик виніс їх у ванну), він здався. Діти були єдиними, хто радів. Вони навіть зробили йому маленький картонний кабінет з табличкою "Президент Барсик" і ловили мишок (іграшкових) під його наглядом. Одного дня Барсик зібрав родину і, сидячи на подушці як на престолі, виголосив: — Мяу. (Що означало: "Мир. Злагода. І більше курки.") Сім’я звикла. Барсик керував справедливо, хоч і суворо. Він мав власну охорону (робот-пилосос), власний народ (хом’як на балконі) і навіть вів вечірні звернення до нації — сидячи на тумбочці і пильно дивлячись у порожнечу. І знаєте, з того часу в домі справді стало спокійніше. Бо що може бути краще за президента, який муркоче під вухо, коли тобі сумно?

29 квітня 1918 року над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі був піднятий український прапор. До 6-ої години вечора в Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Штабний корабель «Георгій Побідоносець» стояв під сигналом «Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін». Після цього до Києва та німецького штабу було надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до Києва зазначалося: «Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін». Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму М.Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня. Дата 29 квітня стала днем зародження Українського військового флоту.

Гендиректор компанії Astronomer подав у відставку після обіймів із колегою час концерту Coldplay🥴 У заяві компанії Astronomer йдеться: "Енді Байрон подав у відставку, і рада директорів її прийняла…Як зазначалося раніше, компанія Astronomer віддана цінностям і культурі, які керують нами з моменту заснування. Наші керівники мають бути прикладом у поведінці та у відповідальності, і нещодавно цей стандарт не дотримали". Компанія повідомила, що рада директорів починає пошук нового керівника.

​​ Валуєвський циркуляр: як московія вчергове намагалась знищити українську мову. 30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв зі схвалення імператора Олександра II розіслав до цензурних комітетів Києва, Москви і Санкт-Петербурга секретний лист, яким заборонив видання будь-яких книг і підручників українською: релігійних, навчальних і освітніх книг. Публікація художньої ("изящной") літератури дозволялася. Причиною появи Валуєвського циркуляру вважають Січневе повстання 1863 року, в якому до поляків, литовців і білорусів приєдналася і частина українців. Іншою причиною називають переклади на українську мову чотирьох Євангелій, надіслані на розгляд Синоду для отримання дозволу на друк відставним інспектором Ніжинського ліцею Пилипом Морачевським. Сам Валуєв мотивував свої дії тим, що 📝"приверженцы малороссийской народности обратили свои виды на массу непросвещенную, и те из них, которые стремятся к осуществлению своих политических замыслов, принялись, под предлогом распространения грамотности и просвещения, за издание книг для первоначального чтения, букварей, грамматик, географий и т. п. В числе подобных деятелей находилось множество лиц, о преступных действиях которых производилось следственное дело в особой комиссии". "Киевский генерал-губернатор находит опасным и вредным выпуск в свет рассматриваемого ныне духовною цензурой перевода на малороссийский язык Нового Завета", - додав у циркулярі Валуєв і постановив: 📝"пропуск же книг на малороссийском языке как духовного содержания, так учебных и вообще назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить". "Никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может", - зазначалося в документі. Дію Валуєвського циркуляру було розширено так званим Емським указом імператора Олександра ІІ (1876 рік), який практично повністю забороняв видання і ввезення на територію імперії книг українською мовою. Заборону скасували лише в 1905 році, коли Російська академія наук визнала, що українська мова є самостійною і окремою від російської. Тепер в сучасному світі у хворій голові путіна та десятків мільйонів російських імперіалістів все знову заграло новими фарбами. Знову загострення агресивного імперіалізму та заперечення існування України та всього українського. Але Україна, українська мова та культура, були, є і будуть.

УКРАЇНА БУЛА ! Є І БУДЕ ! ТРИПІЛЬЦІ... Феноменальність Української культури породжувалась і формувалась найбільшою мірою просторово-географічним та історичним чинниками. І це тісно пов’язано з нинішніми реаліями становлення Незалежної України, формування її матеріальних, духовних, моральних цінностей. Географічний, історичний та мовний чинники – найдавніші в історії людства, ще з доісторичних епох, з часів унікальної трипільської цивілізації. У пізньої трипільський період значно розширилася територія, заселена трипільцями: на землі східної Волині, сточища річок Случі й Горині, обидва береги Київського Придніпров'я та степи північно-західного Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями інших культур. Просування степовиків у Побужжя спричинило відділення софіївських пам'яток в окрему після трипільську так звану «Софіївську культуру» що згодом частково поширилася на Волинь. В період Пізньої трипільського поселення трипільці винайшли ткацький верстат. І це після винаходу колеса, гончарного колеса та виробів з міді залишило відчутний слід у подальшому розвитку краян-аріїв.На відміну від арктичних і північно-східних сусідів (предків сучасних угрофінських народів), котрі як одяг використовували шкури тварин, трипільці-арії одягалися у чудове домоткане вбрання. Одяг був красивим і різноманітним. Жінки носили різної довжини приталені сукні, спідниці, сорочки. Усе це було прикрашене вишивкою. На шию одягали прикраси, виготовлені з міді, кістки, бронзи, срібла чи золота: ланцюжки, намиста, пекторалі, підвіски. Використовували кілька видів зачісок. Часто волосся заплітали в одну або дві коси. Користувались дзеркальцями, виготовленими з полірованої до блиску бронзи чи срібла. Загалом, зовнішній вигляд оріянок нагадував нинішніх українок чи білорусок, одягнених у їхній національний одяг. Чоловіки носили полотняні штани, вишиті сорочки, підперезані довгим і широким паском, прикрашеним вишивкою. Одягали шкіряні чоботи. Споконвіку серед чоловіків оріян був поширений звичай голити бороди і носити вуса, що пізніше стане традицією українців. А вояки, крім того, ще залишали на голеній голові довге пасмо волосся – “оселедець”. Така мода багато тисячоліть була візитною карткою Українських Воїнів та знатних людей… За періоду пізньої трипільського поселення, на думку деяких фахівців, зберігався патріархальний лад. Проте ставлення чоловіків до жінок було особливим, чим трипільці і відрізнялися від інших землеробних та кочових племен. Розвивалося гончарне мистецтво та урізноманітнились вироби з кераміки. Так, на трипільській кераміці періоду пізньої трипільських поселень відомі зображення людей, тварин, в першу чергу собак та змій, фантастичних істот та багато візерунків. Інколи ці елементи складають цілі «картини».Як вважають археологи, «більшість з них має землеробський зміст.»Відомо також багато трипільських статуеток – в першу чергу жінок та биків. Вважають, що ці статуетки були уособленням Великої Богині, а бик символізував чоловіче начало. Досі загадкою залишається призначення біноклевидних сосудів, які часто зустрічаються в рештках жител. Більшість з них не має денець, тож не могла використовуватися для зберігання чогось. Найпоширенішими версіями є, що ці «біноклі» використовувалися для землеробського обряду «напування землі», або, обтягнуті шкірою – як ритуальні барабани. Вважається, що культове значення мали і фігурки, моделі жител та возів, які знаходять у трипільських поселеннях. Трипільці досягли чималих успіхів завдяки власній праці, розуму та ресурсам дуже багатої землі, яку нині називають Україною. В Україні Трипільська культура збереглась у пережитках і залишила по собі виразні сліди. Український народ зберіг свою етнічну спорідненість із старожитною людністю Пра-України. [Інформацію взято з мережі інтернет] А якщо вам цікаво поринути в світ Пра-України та пройтись "ДОРОГАМИ ЧАСУ" епохи трипільської цивілізації, запрошую до аудіобіліотеки авторського телеграм_каналу UA🇺🇦«УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ» посилання ось тут 👇 тисни: https://t.me/RuslanSpeaks.

#поезія Хочу в дитинство у синю в горошок сукенку. Там так багато морозива, сонця і мрій. Можна ще перехитрити зміючку Оленку І наздогнати строкатих метеликів рій. Хочу в дитинство, де мама здорова й красива Варить повидло із вишні. Така смакота. Там ще коса її довга, густа і не сива. І не лягають на плечі камінням літа. Хочу в дитинство до кожного мирного ранку. Там не губилося в зойку ракет і тривог Татове тихе "вже час прокидатись, Світланко". Це означало: вперед. До нових перемог. Тата нема. А на мамине довге волосся Білі сніги опустилися, наче туман. Проситься в гості вже власна заплакана осінь. Нібито мить. Та позаду років караван. Хочу в дитинство, де брат заступався за брата, Не прикриваючи серця брудним "сво". Там, як фортеця, стояла бабусина хата. Нині руїни. Неначе її й не було. Хочу в дитинство. Проте і радію щоранку. Адже сполохує тишу квартирних глибин Тепле "Усе буде добре. Не парся, Світланко". Це вже дорослий, сучасно підкований син. Світлана Башинська

НАновости‼️: НЕЗАЛЕЖНА 2025: украинская премиум-вечеринка в Тель-Авиве в честь Дня Независимости Украины — 21 августа 2025 В этом августе Украина отмечает 34 года Независимости — 34 года борьбы, силы и культуры. И в самом сердце Тель-Авива это будет праздник, который невозможно пропустить. Где: Panthera Club, HaTichon Tower, ул. Аарбаа, 19, Тель-Авив Когда: четверг, 21 августа 2025, начало в 20:00 В программе — диджеи украинского происхождения, живущие в Израиле, красная дорожка, атмосфера, в которую хочется вернуться, и угощения от ресторана SHO? — того самого, что стал неофициальным культурным хабом украинского сообщества в Израиле. На сцене — Roman Zots, DJRAZME, DOMINIC, Karina Ram. Ведущая вечера — харизматичная Віта, с конкурсами, розыгрышами и живой импровизацией. Приходите – будет атмосферно по-киевски, весело по-одесски, щедро по-украински и горячо по-израильски! И это не просто вечеринка. Да, будет весело. Но ещё — будет по-настоящему важно. Сейчас в Израиле живут тысячи украинцев, которые сюда приехали не по своей воле. Кто-то — недавно, кто-то — с детьми, кто-то — без ничего. Организаторы хотят, чтобы праздник стал доступен и для них. Можно — и нужно — при желании добавить пожертвование. Это позволит пригласить тех, кто сегодня не может позволить себе участие. Партнёр — израильская организация ASSAF, которая с начала войны помогает украинским беженцам. «Независимость — это не только про себя. Это про нас всех». Подробности — по ссылке: https://nikk.agency/nezalezhna-2025/ #НАновости #насео #НЕЗАЛЕЖНА2025 #УкраинаИзраиль #украинцывИзраиле #ДеньНезависимости #SHO #ASSAF #TelAviv