Президент Украины: «Если мы не будем вспоминать жертв Холокоста, то у фашизма есть возможность снова переродиться и воевать против человечества» 27 января 2026 года, в Международный день памяти жертв Холокоста, в Бабином Яру (Киев, Украина) состоялась церемония почтения памяти жертв нацистского геноцида. В мероприятии приняли участие Президент Украины Владимир Зеленский, представители украинской власти, раввины городов Украины, посол Израиля в Украине Михаэль Бродский, дипломаты и представители международных организаций. После церемонии главный раввин Украины Моше Асман опубликовал письменное обращение: 🕯 «Сегодня, 27 января, в Международный день памяти жертв Холокоста, мы вместе с Президентом Украины Владимиром Зеленским, главой Офиса Президента Кириллом Будановым, министром иностранных дел Украины Андреем Сибигой, раввинами городов Украины, дипломатами и другими государственными представителями почтили память жертв Холокоста в Бабьем Яру». Президент Украины подчеркнул, что память о Холокосте — это не только дань прошлому, но и предупреждение будущему: «Если мы не будем вспоминать жертв Холокоста, у фашизма появляется возможность снова переродиться и воевать против человечества». Он также отметил: «Когда ненависть против одного народа не останавливается, другим нельзя оставаться равнодушными и стоять в стороне». И добавил: «Агрессия и пренебрежение к жизни людей и целых народов никогда не должны брать верх». Президент напомнил, что Бабин Яр — одно из крупнейших мест массового уничтожения людей, где были убиты и замучены более ста тысяч человек: «Если мы не будем собираться и вспоминать жертв Холокоста и Бабиного Яра, у фашизма появляется возможность родиться снова и воевать против человечества. Против самого главного — против жизни». Сегодня, на фоне новых войн в Европе и на Ближнем Востоке, память о Холокосте перестаёт быть абстрактной историей. Она снова рядом с нами — в новостях, разрушенных городах и судьбах людей, уничтоженных лишь за право быть собой. ❓ Президент страны, которая воюет, истекает кровью и переживает холодную зиму, находит время остановиться и почтить память жертв Холокоста. Что это означает для нас — как для общества и как для мира? 👉 Полный текст статьи: https://news.nikk.co.il/prezident-ukrainy-esli-my-ne/ НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Почётный консул Украины в Хайфе приступил к исполнению обязанностей: Украина усиливает консульское присутствие на севере Израиля 26 января 2026 года в Иерусалиме, в здании Министерства иностранных дел Израиля, состоялась официальная церемония назначения Почётного консула Украины в Хайфе. Эту должность занял Александр Зернопольский — известный израильский адвокат и многолетний партнёр украинской дипломатической миссии. Экзекватуру новоназначенному консулу вручил директор департамента протокола МИД Израиля Гил Хаскель. Документ подписан Президентом Государства Израиль Ицхак Герцог, что подчёркивает официальный и государственный уровень назначения. Со стороны Украины участие в церемонии принял Посол Украины в Израиле Евгений Корнийчук. Он лично поздравил Александра Зернопольского и вручил ему консульский патент за подписью Министра иностранных дел Украины Андрей Сибига. Назначение Почётного консула Украины в Хайфе — это практический шаг к усилению присутствия Украины на севере Израиля и развитию гуманитарных, культурных и деловых связей между двумя странами. После церемонии Александр Зернопольский сообщил, что официально приступил к исполнению обязанностей и поблагодарил Украину за оказанное доверие, отдельно отметив поддержку со стороны посла Евгения Корнийчука. Как вы думаете, что именно изменится после начала работы Почётного консула в Хайфе? 👉 Подробности — в нашей статье: https://news.nikk.co.il/konsul-ukrainy-v-hajfe/ #УкраинаИзраиль #Хайфа #Дипломатия #ПочетныйКонсул #СеверИзраиля #NAnews НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

«Уряд РФ використовує єврейську громаду для виправдання війни проти України» — рабин Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви; на жаль, лідери єврейської громади в Росії змушені підтримувати цей наратив Рабин Пінхас Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви, відмовився підтримати війну проти України, був змушений покинути Росію і згодом оголошений там «іноземним агентом». У інтерв’ю ізраїльському виданню Israel Hayom він формулює це прямо, без пом’якшень: «Уряд використовує єврейську громаду в політичних цілях. Останніми роками в Росії просувається теорія про повернення неонацизму в Україну та до країн Балтії, так що війну в російському наративі подають як продовження війни проти нацистської Німеччини. На жаль, лідери єврейської громади в Росії підтримують цю історію — вони використовують громаду в пропагандистських цілях». За словами рабина, така конструкція дозволяє представити війну не як сучасний політичний конфлікт, а як нібито морально виправдане продовження «історичної боротьби». Пам’ять про Другу світову війну та Голокост стає частиною риторичного інструментарію, а не предметом чесної історичної розмови. Гольдшмідт підкреслює: із приходом Путіна до влади в 2000 році втручання держави в життя єврейської громади стало нормою. Влада вирішувала, хто може бути головним рабином, а хто ні, і вигнала з країни десятки рабинів. Він пов’язує це з поверненням логіки силових структур і ідеології закритої держави: «З приходом Путіна влада повертається до спадкоємців КДБ, і ненависть до чужинців і Заходу стає невід’ємною частиною особистості людей, що виросли в цьому суспільстві». Особливе місце в інтерв’ю займає тема антисемітизму як інструменту самозахисту російської влади в кризові моменти. Гольдшмідт підкреслює, що це не теоретичне побоювання, а історично підтверджений механізм. «Страх полягає в тому, що коли уряд у Росії почувається під загрозою, він використовує антисемітизм для самозахисту. Ми бачили це раніше — у кінці царської епохи уряд говорив: «Не сердьтеся на царя, сердьтеся на євреїв», і це призвело до погромів. Це також відбувалося в кінці сталінської епохи». За його словами, нинішня риторика та міжнародна ізоляція держави створюють умови, у яких подібний сценарій знову стає можливим. Гольдшмідт безпосередньо пов’язує загострення напруги з ізоляцією Росії після початку війни проти України: «Сьогодні Росія перебуває в ізоляції. Путін думав, що переможе в Україні за три дні, а наступного місяця ми будемо відзначати чотири роки війни — довше, ніж війна між Росією і нацистською Німеччиною. Він ізолював себе від Заходу». Ця ізоляція, підкреслює рабин, прямо впливає на становище євреїв у країні. Під сумнів ставиться їхня лояльність державі, зростає антисемітизм, офіційно бути євреєм стає складніше. За його оцінкою, з початку війни країну вже залишили близько 100 тисяч євреїв, і абсолютна більшість із них не розглядає можливості повернення. Майбутнє єврейського життя в Росії, на його думку, виглядає без ілюзій: скорочення громад, втрата ресурсів і самотність. Люди все рідше пожертвують на синагоги та громадські центри, тому що розуміють — там немає довгострокового майбутнього. Галахічне питання Чи має право єврейська громада зберігати лояльність до держави, якщо ця лояльність вимагає публічної мовчанки або підтримки дій, пов’язаних з насильством, брехнею та спотворенням історичної пам’яті? Де проходить межа між דינא דמלכותא דינא — обов’язком дотримуватися законів держави — і забороною לא תעמוד על דם רעך — не бути байдужим до пролитої крові та несправедливості? Чи є примусова мовчанка допустимою формою самозбереження у ситуації, коли держава використовує єврейську громаду для виправдання війни та пропаганди — або ж це вже סיוע לדבר עבירה, сприяння гріху? Це питання особливо гостро звучить у контексті трьох клятв галута (שלוש השבועות): не повставати проти народів силою, не пришвидшувати кінець вигнання і водночас визнання того, що народи світу не повинні надмірно пригнічувати Ізраїль. Якщо ця межа порушується, постає ключове питання: чи зберігає принцип лояльності свою обов’язкову силу, коли остання межа перейдена? Підсумок Інтерв’ю Пінхаса Гольдшмідта в Israel Hayom — це не політичний маніфест і не публіцистика. Це спроба зафіксувати момент, коли єврейська громада в Росії опинилася між історичною пам’яттю та сучасною пропагандою, між страхом і лояльністю, між минулим і невизначеним майбутнім. Повний матеріал — тут: https://news.nikk.co.il/uk/uryad-rf-vikoristovuie-ievrejsku-gromadu/ ❓ Як ви вважаєте: чи існує в галахі момент, після якого мовчання перестає бути нейтральним і стає співучастю? НАновини‼️ — новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Ми не знаємо, чи питає він себе інколи: «Навіщо я взагалі туди вліз?» — Сьогодні Володимиру Зеленському 48 років. День народження Президента країни, яка вже четвертий рік платить за свободу кров’ю. У «попередньому житті» він був успішною і реалізованою людиною. Кар’єра, визнання, гроші, свобода вибору. Життя, у якому завжди був вихід. У політику він прийшов не з безвиході. Цей вибір був зроблений добровільно — ще в мирний час. І тоді ніхто не знав, чим саме він обернеться. Сьогодні це вже інша реальність. Вибір, зроблений у мирному житті, доводиться нести в умовах війни за країну. Відповідальність перестала бути абстрактною і стала щоденною — за фронт, за людей, за майбутнє, яке не можна відкласти «на потім». Ми не знаємо, чи ставить він собі інколи запитання: «Навіщо я взагалі туди пішов?» Чи шкодує. Чи сумнівається. Цього ми не знаємо — і, можливо, ніколи не дізнаємося. Але ми знаємо інше. На початку війни, коли від нього чекали втечі, мовчання або формальної присутності, він залишився. Не як образ. Не як гасло. А як людина, яка фізично не пішла в найкритичніший момент. Тоді він став уособленням мужності українського народу. І це не залишилося лише в минулому. Протягом усієї війни — і зараз — ця роль нікуди не зникла. Так, він об’їздив пів світу. Так, він постійно літав, говорив, переконував, тиснув, просив і вимагав. У перші місяці війни це було частиною виживання країни — щоб Україну не «перегорнули», не залишили наодинці, не списали як черговий конфлікт. І до війни, і під час війни його постійно критикують — за «помилки», за рішення, за те, що нібито можна було зробити інакше. Ціна цих рішень — величезна, саме тому критика звучить так гучно. Але майже завжди вона лунає з безпечної позиції — від тих, кому не доводилося ухвалювати рішення в тій самій точці тиску. Легко міркувати про те, як «треба було правильно». Легко говорити, що «можна було краще». Але чи хотіли б ці люди опинитися в тій точці, де немає правильних рішень — є лише погані й ще гірші? Усі ці «краще» і «правильніше» часто існують лише в площині альтернативної фантастики. У реальності немає кнопки «переграти». Є лише те, як є, — і відповідальність за це «як є». Сьогодні тиск не менший, ніж на початку війни. Просто він інший. Це тиск очікувань — усередині країни й за її межами. Тиск рішень, за які потім платять живі люди. Тиск війни, що триває довше, ніж хтось хотів визнавати. Кожне слово — під мікроскопом. Кожен крок — між фронтом, союзниками та реальністю. Відповідальність — без пауз і без права на перепочинок. Він не став ідеальним лідером. Він став реальним — у ситуації, де ідеальних рішень не існує. Ця війна — не про одну людину. Але лідерство має значення. І витримувати цей час — теж вибір. З днем народження, пане Президенте. Україна стоїть. І це — факт. НАновини‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #StandWithUkraine #Zelensky #WarInUkraine

«Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель» — із замерзаючого Києва головний рабин України Моше Асман звернувся до путінських «визволителів» Головний рабин Києва та України Моше Асман опублікував емоційне відеозвернення із зимового Києва. Розуміючи, що значна частина ізраїльської аудиторії не володіє російською мовою або просто не дивиться відео, ми зробили повну транскрипцію цього звернення і публікуємо її у нашій статті, щоб сенс і біль цих слів були почуті та зрозумілі тут, в Ізраїлі. Текст звернення Моше Асмана: «Я зараз перебуваю в центрі міста-героя Києва, в самому серці України. На вулиці сильний мороз. У багатьох будинках немає електрики, опалення і води. Люди — старенькі, маленькі діти, жінки — живуть у неопалюваних квартирах, де температура опускається до небезпечного рівня. Це страшно. Мені мимоволі згадуються розповіді мого батька. Він пройшов блокаду Ленінграда ще дитиною. Він розповідав про всі її жахи — про страшний голод, нальоти, щоденні бомбардування. Але крім цього був і лютий холод. Зима була нестерпною. Люди не могли зігрітися у своїх домівках. Вони вмирали не лише від голоду, але й від холоду. Я ніколи не думав, що ці спогади мого дитинства колись оживуть тут, у Києві — місті, яке колись вже було атаковане і окуповане німецькими фашистами. І сьогодні ті, хто прикривається лозунгами про “денацифікацію України”, насправді діють точно так само, як німецько-фашистські окупанти. Вони свідомо знищують інфраструктуру, як це робили під час блокади Ленінграда, прирікаючи людей на смерть від голоду і холоду. Сьогодні в Києві люди — бабусі й дідусі — перебувають у цих умовах. Наші волонтери бачать це своїми очима. Я сам був там, у багатоповерховому будинку без ліфта. Туди не надходить вода, там холодно. Люди не можуть вийти, не можуть купити собі їжу, не можуть зігрітися. Їм потрібні ліки. І все це відбувається тому, що російські літаки, ракети і дрони систематично атакують цивільну інфраструктуру України, свідомо вбиваючи мирних людей. Нещодавно в Києві рятувальники приїхали ремонтувати теплову станцію — по них було завдано ракетного удару. До цього медики приїхали рятувати і лікувати людей — і по них також ударили ракетами. Це злочин проти людяності. І тому я звертаюсь до тих, у кого ще залишилось почуття і здатність мислити, а не просто дивитись російське телебачення. Ви зараз чините той самий злочин, який колись чинили німецькі фашистські загарбники проти народів Радянського Союзу. Це те саме зло. Ви заморожуєте людей. Ви прирікаєте їх на загибель. Я пишаюсь тим, що знаходжусь тут, на цій стороні — з героїчним українським народом. Народом, який не готовий здатись, не готовий йти до рабства, не готовий втрачати свою культуру, свою країну і свою землю. Він бореться — і викликає захоплення. А ті, хто прийшов лише для того, щоб убивати і позбавляти людей тепла, світла і життя, знаходяться на стороні темряви. Але світло обов’язково переможе темряву. Я молюсь, щоб люди пережили цю зиму. Щоб вони не вмирали. Щоб діти не страждали і не хворіли. Щоб хворі одужали. Лікарні теж страждають, і ми допомагаємо, чим можемо. Наші волонтери будуть допомагати і далі. Світло обов’язково переможе. Добро переможе зло. А ті, хто чинить зло, розчиняться у небутті. Слава Богу і слава Україні.» 👉 Повний матеріал і контекст: 🔗 https://news.nikk.co.il/uk/vi-zamorozhuiete-ljudej-vi-pririkaiete/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #Київ #Війна #ПраваЛюдини #ЗлочинПротиЛюдяності #Мир НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

У Житомирі вшанували пам’ять єврейського героя — захисника України Максима-Вольфа Булигіна: у ліцеї «Ор Авнер» відкрили меморіальну дошку «Світла пам’ять Максиму Булигіну. Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо. Барух Даян а-Емет — Благословенний Праведний Суддя», — Федерація єврейських громад України. 20 січня у Житомирі в приватному ліцеї «Ор Авнер», де навчався Максим-Вольф Булигін, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки. Він загинув 10 червня 2024 року, захищаючи Україну на фронті. У заході взяли участь батьки, рідні, учні, педагоги та представники єврейської громади. Цього дня згадували не лише військову службу Максима, а й його людський шлях — випускника школи, добровольця, «українського єврея», який зробив свідомий вибір. Максим Булигін народився і виріс у Житомирі. Він мав громадянство України і був «українським євреєм» — саме так ця інформація зазначена в українській Вікіпедії. Він був єдиною дитиною в родині, відвідував єврейський дитячий садок, а згодом закінчив хабадський ліцей «Ор Авнер», де протягом 25 років учителькою працювала його бабуся. Бабуся Максима, Тетяна Липінська, згадувала про нього просто і дуже по-людськи: «Він називав себе “бабусиним хлопчиком”». За рік до загибелі у Максима з’явилася кохана, вони призначили весілля на кінець червня. Захисник узгодив відпустку, але за два тижні до омріяного дня загинув. 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії, Максим отримав повістку і одразу став на захист рідної України. Він воював у складі різних підрозділів. У 2024 році Максима перевели до іншого батальйону. Він сам запропонував стати оператором БПЛА, опанував цю спеціальність і вирушив на своє перше бойове завдання — з якого вже не повернувся. Оператор БПЛА Максим-Вольф Булигін героїчно загинув 10 червня 2024 року в селі Роботине Запорізької області, коли російські окупанти скинули вибухівку на його позицію. 25 червня 2024 року після традиційної юдейської церемонії прощання біля синагоги в Житомирі, яку провів рабин Шломо Вільгельм, Максима Булигіна поховали на Смолянському міському військовому кладовищі. За особисту мужність, проявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Максим Булигін був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня — Указом Президента України від 27 листопада 2024 року № 787. 20 червня про загибель Максима Булигіна на своїй сторінці у Facebook написав Головний рабин Києва та України Моше Асман. Тим самим Указом Президента № 787 таку ж нагороду — орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — отримав і син самого рабина Моше Асмана, Матитьягу Самборський. Відкриття меморіальної дошки у Житомирі має значення не лише як локальна подія. Це частина ширшого процесу збереження пам’яті про загиблих захисників України — незалежно від їхнього походження, віросповідання чи національної належності. Історія Максима Булигіна спростовує пропагандистські міфи про нібито «відстороненість» національних меншин від захисту України. Єврейська громада країни з перших днів війни бере участь в обороні — на фронті, у волонтерстві та гуманітарній допомозі. Меморіальна дошка на стінах школи — це нагадування про конкретне життя і конкретну втрату. Про людину, яка могла жити звичайним життям, але стала на захист своєї країни. Як ви вважаєте, чи мають і в Ізраїлі пам’ятати та говорити про героїв свого народу, які загинули, захищаючи Україну? 👉 Повний матеріал — за посиланням: https://nikk.agency/uk/u-zhitomiri-vshanuvali-pamyat-ievrejskogo/ НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Where Apartment Renovation Is Cheapest in the Krayot — and Why When people compare apartment renovation prices in northern Israel, they often lump all the Krayot together as one market. In reality, renovation costs vary noticeably between different cities in the Krayot cluster. These differences are not random and are not based on contractor preferences alone. They are shaped by urban structure, building types, logistics, demand patterns, and local expectations. Understanding where renovation is cheapest — and why — is essential for homeowners planning upgrades and for investors looking to maximize return. The Krayot Are Not One Uniform Renovation Market Although the Krayot are geographically close, each city has developed its own renovation dynamics. Housing stock age, accessibility, proximity to industrial zones or the sea, and socio-economic profiles all influence renovation pricing. A general overview of renovation services and planning principles across northern Israel can be found on the main page: https://renovation.nikk.co.il/ From there, the differences begin to emerge clearly once projects are analyzed city by city. What Actually Makes Renovation Cheaper or More Expensive Before comparing specific cities, it is important to understand the main cost drivers: Building accessibility (stairs, elevators, parking) Standardization of layouts Condition of infrastructure Local demand pressure Logistics and waste removal Client expectations Cities where these factors are predictable and simple tend to have lower renovation costs. Kiryat Haim: Among the Lowest Renovation Costs Kiryat Haim consistently ranks among the most affordable areas for apartment renovation in the Krayot. Several structural factors contribute to this. Most residential buildings in Kiryat Haim are low- to mid-rise structures with straightforward access. Apartments often follow similar layouts, allowing contractors to reuse proven solutions without extensive redesign. This predictability reduces planning time and labor hours. In addition, client expectations in Kiryat Haim are usually practical rather than design-driven. Renovation projects often focus on functionality, durability, and cost efficiency rather than high-end finishes. These factors keep overall budgets lower. Local renovation specifics in Kiryat Haim are outlined here: https://renovation.nikk.co.il/remont-kvartir-v-kiryat-haim/ Kiryat Yam: Low Costs With Coastal Adjustments Kiryat Yam also offers relatively affordable renovation prices, although coastal conditions introduce some technical nuances. Proximity to the sea requires attention to moisture protection, corrosion-resistant materials, and ventilation. Despite these requirements, renovation costs in Kiryat Yam remain lower than in many inland areas. Building access is generally easy, layouts are standardized, and logistics are simple. As a result, even with added coastal precautions, total renovation budgets often stay competitive. Kiryat Motzkin: Efficiency Keeps Prices Down Kiryat Motzkin is another city where renovation costs are typically moderate to low. The housing stock is highly standardized, and contractors are very familiar with local building types. This familiarity translates into efficient execution. Less time is spent on diagnostics, fewer surprises emerge during work, and schedules remain predictable. These efficiencies directly reduce labor costs and minimize overruns. Kiryat Bialik: Slightly Higher, Still Controlled Kiryat Bialik tends to sit slightly above Kiryat Haim and Kiryat Motzkin in renovation pricing, but still below Haifa. Demand is somewhat stronger, and some neighborhoods have higher finish expectations. However, renovation projects here remain relatively controlled in scope. Clients typically aim for balanced upgrades rather than luxury renovations, keeping budgets within reasonable limits. Nesher: A Special Case in the Krayot Area Although often grouped with the Krayot, Nesher behaves differently from a renovation perspective. The city’s hilly terrain, older buildings, and mixed housing stock introduce additional complexity. Access challenges, elevation changes, and infrastructure aging can increase labor time and logistics costs. As a result, renovation prices in Nesher are usually higher than in the flat Krayot cities, even for similar apartment sizes. Local renovation characteristics in Nesher are described here: https://renovation.nikk.co.il/remont-kvartir-v-nesher/ This makes Nesher less attractive for low-budget renovation, but still viable for long-term value-driven projects. Why Demand Pressure Matters One of the key reasons some Krayot cities remain cheaper is demand distribution. Cities like Kiryat Haim and parts of Kiryat Motzkin experience steady but not overheated demand. Contractors can schedule projects more efficiently, without the premium pricing that appears in high-pressure markets. Where demand spikes — due to urban renewal, new infrastructure, or demographic shifts — renovation prices tend to rise accordingly. Rental Market Influence on Pricing In cities with a high concentration of rental apartments, renovation strategies tend to prioritize durability and cost control. This is especially true in Kiryat Haim and Kiryat Yam, where many apartments are investment properties. Landlords often choose phased or cosmetic renovation rather than full overhauls, keeping average renovation prices lower and more predictable. Logistics and Time = Money Simple logistics are one of the biggest hidden cost advantages in cheaper Krayot cities. Easy parking, flat terrain, and straightforward waste removal reduce non-productive labor time. In renovation pricing, time efficiency often matters more than material costs. Cities that allow crews to work without constant interruptions naturally produce lower estimates. Investment Perspective: Cheapest Does Not Always Mean Best While Kiryat Haim and parts of Kiryat Yam offer the lowest renovation costs, the best investment decision depends on goals. Lower renovation budgets are ideal for rental yield strategies, while slightly higher-cost cities may offer stronger appreciation potential. Understanding why prices differ allows investors to choose the right city for their strategy rather than chasing the lowest estimate alone. Conclusion: Where Renovation Is Cheapest — and Why It Stays That Way Among the Krayot, Kiryat Haim consistently offers the cheapest apartment renovation prices, followed closely by Kiryat Yam and Kiryat Motzkin. These cities benefit from standardized buildings, easy access, practical client expectations, and efficient logistics. Kiryat Bialik remains affordable but slightly higher, while Nesher stands apart due to terrain and building complexity. For homeowners and investors, the key takeaway is clear: renovation pricing in the Krayot reflects structural realities, not arbitrary differences. Choosing the right city — and understanding why it is cheaper — allows for smarter planning, more accurate budgeting, and better long-term results.

Украина замерзает — спасаем теплом! «Израильские друзья Украины» собирают средства на «Пункты несокрушимости» — срочно Вы когда-нибудь оказывались при минус 15 градусах, без укрытия поблизости? Надеемся, что нет. К сожалению, это нынешняя реальность для более чем миллиона украинцев. Россия атакует критически важную инфраструктуру в Киеве и других городах, оставляя тысячи жилых домов без водоснабжения и отопления. Это уже не про идеологии и «споры». Это базовые гуманитарные потребности — тепло, вода, свет, которые должны волновать любого человека в мире. Этой зимой Украина сталкивается с гуманитарной катастрофой, вызванной российской агрессией и целенаправленными ударами по энергетической инфраструктуре. Морозы −10…−14°C приходят вместе с отключениями света, воды и отопления. Инициатива «Израильские друзья Украины» говорит об этом прямо: «Дети — среди самых уязвимых! Школы вынуждены отправлять детей домой, потому что не могут обеспечить элементарные условия: тепло, свет, безопасность». «Это больше, чем кризис. Когда-то украинцев уничтожали голодом. Сегодня пытаются сломать холодом. Холод стал оружием». Почему это террор и почему это ответственность путинской россии Удары по ТЭС, подстанциям, теплотрассам и системам водоснабжения зимой — это террор против гражданских. Их цель — страх, холод, темнота и массовые страдания мирных людей. Путинская россия делает население заложником: она уничтожает инфраструктуру, без которой невозможно жить, и превращает мороз в инструмент давления. Это и есть государственный террор, когда холод, отключения и паника становятся частью военной стратегии. Что такое «Пункты несокрушимости» Сбор организован инициативой «Израильские друзья Украины» при поддержке Посольства Украины в Израиле. Средства собираются на «Пункты несокрушимости» — точки спасения, когда дома темно и холодно. Там можно: согреться и переждать самые тяжёлые часы, зарядить телефоны и средства связи, получить горячую воду, получить базовую поддержку — чай, еду, элементарную помощь. Сколько стоит один «Пункт несокрушимости»: 3000 шекелей — генератор 6–7 кВт 300 шекелей — тепловая пушка 500 шекелей — водонагреватель (15 л) 300 шекелей — удлинители для зарядки гаджетов 900 шекелей — топливо, чай, еда и одноразовая посуда Каждый донат — это конкретная помощь: возможность согреться, зарядить связь и пережить ещё одну ночь без света и отопления. Как помочь Ссылка для пожертвований: https://lnk.ua/xVmBJmyNv Сбор пожертвований проводится через платёжную систему UPAY (uPay) — израильскую платформу для приёма оплат и управления платежами через веб-кабинет и приложение. Помочь можно двумя способами: Credit Card — оплата банковской картой через платёжную страницу UPAY; Bit — перевод через популярное в Израиле приложение Bit для быстрых переводов. 📌 Подробнее о сборе, целях и о том, как именно можно помочь — в нашей статье: https://news.nikk.co.il/spasaem-teplom/ #Ukraine #StandWithUkraine #SaveUkraine #HelpUkraine #IsraelForUkraine #HumanitarianAid #EnergyTerror #WarmthForUkraine НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Евреи из Украины: Евгений «Беня» Яцина, самый молодой украинский «киборг», погибший в январе 2015 года при защите Донецкого аэропорта В Украине 20 января отмечается День памяти защитников Донецкого аэропорта. Отмечается годовщина со дня окончания боёв за аэродром. События тех дней стали важной вехой в современной истории страны. Бои за ДАП продолжались с 26 мая 2014 года до 22 января 2015 года — 242 дня жесточайшего сопротивления украинских воинов российским оккупационным силам. Оборона аэропорта длилась месяцами. Новый терминал превращался в руины прямо во время боёв — под обстрелами, штурмами, подрывами. Там война шла не по карте, а по лестницам, коридорам, проломам в стенах. Люди удерживали позиции в условиях, где каждый день мог стать последним. Слово «киборги» появилось как попытка объяснить то, что выглядело невозможным: украинские военные держались так упорно, что даже противник называл их «не людьми». И это важно для понимания современной войны: российская сторона с самого начала действовала по логике уничтожения, а не «переговоров» или «споров». Одним из тех, кто держал оборону до конца, был Евгений Яцина, позывной «Беня» — самый молодой среди «киборгов». Киевлянин, студент, человек с живым характером и словом «шалом» в начале каждого разговора. Он мог избежать службы, но сознательно пошёл защищать страну — как гражданин и как человек. В январе 2015 года, в новом терминале Донецкого аэропорта, Евгений получил тяжёлые ранения и погиб за несколько дней до своего 26-летия. Тогда, в 2015-м, терминал подорвали, и часть защитников оказалась под завалами. Сегодня, в годы полномасштабной войны, тот же принцип работает по всей стране: удары по городам, энергетике, жилым домам — чтобы разрушить не только оборону, но и саму способность общества жить. Прощание с Евгением Яциной проходило в Печерском военном госпитале, после чего состоялись воинская церемония и похороны в Киеве. Сообщалось, что в церемонии участвовал главный раввин Киева и Украины Моше Реувен Асман — важная деталь для понимания того, как еврейская община восприняла эту утрату: не как «чужую войну», а как свою личную боль. 23 декабря 2015 года, выступая в Кнессете Государства Израиль, президент Украины Пётр Порошенко отдельно вспомнил Евгения Яцину и роль еврейской общины в защите страны: «В противостоянии внешней агрессии наша страна возродила свою армию. И в этой армии воюют граждане Украины разных национальностей. И мы гордимся тем вкладом, который вносят в защиту обороны страны евреи. Не могу не вспомнить славного воина-киборга, который погиб в январе этого года в Донецком аэропорту, Евгения Яцину с позывным “Беня”. Мы гордимся его подвигом. Посмертно он награждён государственным орденом “За мужество”.» 📍 Его портрет размещён на мемориале «Стена памяти павших за Украину» в Киеве 🏅 Он награждён орденом «За мужество» III степени (посмертно) 🙏 В 2015 году в Центральной синагоге Бродского в Киеве его матери была вручена награда «Гордость общины» за сына-героя Память о Евгении «Бене» Яцине сохраняется и в местах, где он учился и жил. 11 октября 2015 года в Киевском национальном лингвистическом университете силами студентов была открыта мемориальная доска в память о выпускнике. А в школе №53 в центре Киева, где Евгений учился с 1995 по 2005 год, также открыли памятную доску погибшему «киборгу». 👉 Как вы считаете, достаточно ли сегодня Украина и мир говорят по именам о тех, кто первым встал против российской агрессии — или мы всё ещё слишком быстро привыкаем к войне? Полная история Евгения «Бени» Яцины — на НАновости: https://news.nikk.co.il/evgenij-benya-yacina/ НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881