• "Влада готується до виборів і не вважає за потрібне це приховувати", - політолог Євген Магда
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    https://brovaryregion.in.ua/?p=42261
    "Влада готується до виборів і не вважає за потрібне це приховувати", - політолог Євген Магда #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=42261
    BROVARYREGION.IN.UA
    «Влада готується до виборів і не вважає за потрібне це приховувати», — політолог Євген Магда
    Останнім часом наша планета стрімко несеться в якусь прірву. Переговори, ініціативи, вимоги, червоні лінії, дискусії - не встигаємо стежити за новинами. Трамп майже щоденно лякає людство своїми дикими вчинками, висловлюваннями та намаганням створити всесвітній хаос. При цьому деякі західні ЗМІ пошир
    154views
  • #традиції
    23 квітня- відзначається народне свято Юрія Весняного.
    Вважається, що на Юрія “весна сходить на землю”, а святий цього дня “відмикає землю”. У цей день відбувається перший в році вигін худоби на пасовисько.
    З цього дня починалися активні польові роботи. На поля, які були засіяні раніше, віруючі виходили служити молебні, ниви окропляли святою водою.
    Наші предки цього дня до сходу сонця збирали росу і хворі промивали нею очі, дівчата вмивалися нею, щоб бути красивими, старші люди мочили голову в росу “щоб не боліла”, а господині кропили цією росою домашню птицю – “щоб плодилися курчата”.
    Господині 23 квітня вивішували на ніч на вулицю вологий рушник. Якщо вранці він висох – це означало, що буде хороший урожай огірків.
    До Юрія звертаються з проханням про здоров’я, родючість землі, допомогу і заступництво в боротьбі з ворогами рідної землі. На Юрія існує звичай обливати водою пастуха, щоб накликати дощ. Колись наші предки в цей день до схід сонця збирали росу і хворі промивали нею очі, дівчата вмивалися - "на красу", старші люди мочили голову - "щоб не боліла", господині кропили цією росою домашню птицю - "щоб плодилися курчата".
    Проте основний захід цього дня - це перший в році вигін худоби на пасовисько. В народі вірять, що в день святого Юрія починає співати соловейко і вперше кує зозуля. Дівчата в цей день ворожать на женихів. Почувши зозулю, дівична питає, чи довго їй залишатися в батьковій господі. Якщо зозуля більше не куватиме, то дівчина цього року вийде заміж. Якщо куватиме, то треба рахувати, скільки разів, - стільки років ще чекати їй заміжжя.
    Тепла погода - скоро прийде літо, а якщо пішов сильний дощ - виросте багато трави.
    #традиції 23 квітня- відзначається народне свято Юрія Весняного. Вважається, що на Юрія “весна сходить на землю”, а святий цього дня “відмикає землю”. У цей день відбувається перший в році вигін худоби на пасовисько. З цього дня починалися активні польові роботи. На поля, які були засіяні раніше, віруючі виходили служити молебні, ниви окропляли святою водою. Наші предки цього дня до сходу сонця збирали росу і хворі промивали нею очі, дівчата вмивалися нею, щоб бути красивими, старші люди мочили голову в росу “щоб не боліла”, а господині кропили цією росою домашню птицю – “щоб плодилися курчата”. Господині 23 квітня вивішували на ніч на вулицю вологий рушник. Якщо вранці він висох – це означало, що буде хороший урожай огірків. До Юрія звертаються з проханням про здоров’я, родючість землі, допомогу і заступництво в боротьбі з ворогами рідної землі. На Юрія існує звичай обливати водою пастуха, щоб накликати дощ. Колись наші предки в цей день до схід сонця збирали росу і хворі промивали нею очі, дівчата вмивалися - "на красу", старші люди мочили голову - "щоб не боліла", господині кропили цією росою домашню птицю - "щоб плодилися курчата". Проте основний захід цього дня - це перший в році вигін худоби на пасовисько. В народі вірять, що в день святого Юрія починає співати соловейко і вперше кує зозуля. Дівчата в цей день ворожать на женихів. Почувши зозулю, дівична питає, чи довго їй залишатися в батьковій господі. Якщо зозуля більше не куватиме, то дівчина цього року вийде заміж. Якщо куватиме, то треба рахувати, скільки разів, - стільки років ще чекати їй заміжжя. Тепла погода - скоро прийде літо, а якщо пішов сильний дощ - виросте багато трави.
    Like
    Love
    3
    228views
  • #кіно
    ICTV2 анонсує телепрем’єру фільму «Я працюю на цвинтарі».
    Про що стрічка:
    Саша займається встановленням пам’ятників на цвинтарі. Він сповнений цинізму та іронії. Навіть у спілкуванні із самотнім літнім чоловіком, який замовив пам’ятник самому собі, і бізнес-леді, яка щойно поховала сина. Несподівано в життя Саші повертається його донька-підліток. Водночас герой втягується в боротьбу за владу на цвинтарі. У вихорі особистих трагедій і кримінальних зіткнень поступово стає зрозуміло, що у Саші важка психологічна травма через його минуле.

    Прем’єру фільму режисера Олексія Тараненка покажуть на каналі 27 квітня, о 22:00.

    Фільм також доступний для онлайн-перегляду:
    На Netflix (по підписці)
    https://www.netflix.com/ua/title/81637632?source=35
    На Київстар ТБ (по підписці)
    https://tv.kyivstar.ua/ua/movie/63505c4f5174b0a0d398d3b1-2021-ya-prat...
    На Megogo (69 грн)
    https://megogo.net/ua/view/19710486-ya-pracyuyu-na-cvintari.html
    На Takflix (95 грн)
    https://takflix.com/uk/films/ya-pratsyuyu-na-tsvyntari

    https://youtu.be/bGy2xZ5unTI
    #кіно ICTV2 анонсує телепрем’єру фільму «Я працюю на цвинтарі». Про що стрічка: Саша займається встановленням пам’ятників на цвинтарі. Він сповнений цинізму та іронії. Навіть у спілкуванні із самотнім літнім чоловіком, який замовив пам’ятник самому собі, і бізнес-леді, яка щойно поховала сина. Несподівано в життя Саші повертається його донька-підліток. Водночас герой втягується в боротьбу за владу на цвинтарі. У вихорі особистих трагедій і кримінальних зіткнень поступово стає зрозуміло, що у Саші важка психологічна травма через його минуле. Прем’єру фільму режисера Олексія Тараненка покажуть на каналі 27 квітня, о 22:00. Фільм також доступний для онлайн-перегляду: На Netflix (по підписці) https://www.netflix.com/ua/title/81637632?source=35 На Київстар ТБ (по підписці) https://tv.kyivstar.ua/ua/movie/63505c4f5174b0a0d398d3b1-2021-ya-pratsyuyu-na-tsvintari На Megogo (69 грн) https://megogo.net/ua/view/19710486-ya-pracyuyu-na-cvintari.html На Takflix (95 грн) https://takflix.com/uk/films/ya-pratsyuyu-na-tsvyntari https://youtu.be/bGy2xZ5unTI
    Like
    Love
    2
    428views
  • #цікаве
    Українським вченим в Антарктиді вдалося зафільмувати "невловних" смугачів — одних з найменших представників китів — біля "Академіка Вернадського"

    Вони важать до 10 тонн, а в довжину часто не досягають і 10 м. Їх можна зустріти в усіх океанах Південної півкулі Землі. В Антарктиду смугачі навідуються на антарктичне літо, адже можуть там живитися крилем.

    Відео: Олександр Мацібура / Національний антарктичний науковий центр 
    #цікаве Українським вченим в Антарктиді вдалося зафільмувати "невловних" смугачів — одних з найменших представників китів — біля "Академіка Вернадського" Вони важать до 10 тонн, а в довжину часто не досягають і 10 м. Їх можна зустріти в усіх океанах Південної півкулі Землі. В Антарктиду смугачі навідуються на антарктичне літо, адже можуть там живитися крилем. Відео: Олександр Мацібура / Національний антарктичний науковий центр 
    Love
    1
    223views 17Plays
  • 22 квітня 1918 року кримська група Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана звільнила Крим від більшовиків.

    Після підписання мирної угоди з Центральними державами в Брест-Литовську, українське командування планувало ще до підходу австро-німецьких військ зайняти Крим (що формально не належав до УНР) і взяти під контроль Чорноморський флот.

    10 квітня 1918-го з частин Запорізької дивізії була сформована Кримська група на чолі з полковником Петром Болбочаном, яка й вирушила до Кримського півострова. Вона мала випередити німців (15-а ландверська дивізія генерала фон Коша наступала слідом за групою Болбочана) і заволодіти Таврійським півостровом раніше за союзників.

    18 квітня армія УНР взяла Мелітополь, здолавши вперту оборону червоних. Українці продовжували безупинно насідати на більшовиків, 21 квітня зайняли Новоолексіївку і блискавичною операцією вночі захопили переправи через Сиваш. Загін відчайдух на чолі з сотником Зілинським на мотодрезинах проскочив замінований міст, розігнав найближчу охорону і під прикриттям бронепоїздів Семена Лощенка та Павла Шандрука, що рухались слідом і вели безперервний кулеметний та гарматний вогонь, дезактивував вибухівку. Результатом стрімкого наступу стала повна деморалізація більшовицького війська: піхота захопила окопи червоних, ворог покинув позиції і панічно відступив. У групі Зілинського не загинув жоден вояк.

    Аби не дати противнику отямитись, Петро Болбочан не став очікувати підходу основних сил і продовжив переслідування більшовиків.

    Надвечір 22 квітня Кримська група розбила більшовицький заслін під Джанкоєм, вузловою станцією на півночі півострова, і увійшла в місто, вже зайняте німцями.

    До групи Болбочана почали приєднуватися кримськотатарські повстанці. 24 квітня українські загони зайняли Сімферополь, наступного дня – Бахчисарай. А кінний полк гайдамаків імені Костя Гордієнка на чолі з полковником Всеволодом Петрівим гірськими стежками просувався у напрямку Севастополя і 28 квітня розпочав бої з більшовиками на підходах до міста. Як наслідок, 29 квітня Чорноморський флот підняв український прапор і оголосив про підпорядкування уряду в Києві.

    Однак успіхи українського війська загострили відносини між союзниками. 26 квітня німецька дивізія оточила всі місця дислокації українських військ у Сімферополі та оголосила ультиматум Петру Болбочану негайно скласти зброю і виїхати з Криму. Після напружених перемовин Кримська група 27 квітня залишила півострів і зі зброєю, знаменами та значною частиною захопленого майна передислокувалася до околиць Мелітополя.

    Попри такий підсумок, кримський похід виявив блискучий талант полковника Петра Болбочана і став справжнім тріумфом українського війська, однією з найбільш романтичних сторінок нашої воєнної історії.

    Гетьман Павло Скоропадський саме завдяки акції Петра Болбочана зміг приєднати Крим до України на правах автономії і зберегти під українською владою Чорноморський флот. Але внаслідок антигетьманського повстання наприкінці 1918-го всі здобутки в Криму було втрачено.
    22 квітня 1918 року кримська група Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана звільнила Крим від більшовиків. Після підписання мирної угоди з Центральними державами в Брест-Литовську, українське командування планувало ще до підходу австро-німецьких військ зайняти Крим (що формально не належав до УНР) і взяти під контроль Чорноморський флот. 10 квітня 1918-го з частин Запорізької дивізії була сформована Кримська група на чолі з полковником Петром Болбочаном, яка й вирушила до Кримського півострова. Вона мала випередити німців (15-а ландверська дивізія генерала фон Коша наступала слідом за групою Болбочана) і заволодіти Таврійським півостровом раніше за союзників. 18 квітня армія УНР взяла Мелітополь, здолавши вперту оборону червоних. Українці продовжували безупинно насідати на більшовиків, 21 квітня зайняли Новоолексіївку і блискавичною операцією вночі захопили переправи через Сиваш. Загін відчайдух на чолі з сотником Зілинським на мотодрезинах проскочив замінований міст, розігнав найближчу охорону і під прикриттям бронепоїздів Семена Лощенка та Павла Шандрука, що рухались слідом і вели безперервний кулеметний та гарматний вогонь, дезактивував вибухівку. Результатом стрімкого наступу стала повна деморалізація більшовицького війська: піхота захопила окопи червоних, ворог покинув позиції і панічно відступив. У групі Зілинського не загинув жоден вояк. Аби не дати противнику отямитись, Петро Болбочан не став очікувати підходу основних сил і продовжив переслідування більшовиків. Надвечір 22 квітня Кримська група розбила більшовицький заслін під Джанкоєм, вузловою станцією на півночі півострова, і увійшла в місто, вже зайняте німцями. До групи Болбочана почали приєднуватися кримськотатарські повстанці. 24 квітня українські загони зайняли Сімферополь, наступного дня – Бахчисарай. А кінний полк гайдамаків імені Костя Гордієнка на чолі з полковником Всеволодом Петрівим гірськими стежками просувався у напрямку Севастополя і 28 квітня розпочав бої з більшовиками на підходах до міста. Як наслідок, 29 квітня Чорноморський флот підняв український прапор і оголосив про підпорядкування уряду в Києві. Однак успіхи українського війська загострили відносини між союзниками. 26 квітня німецька дивізія оточила всі місця дислокації українських військ у Сімферополі та оголосила ультиматум Петру Болбочану негайно скласти зброю і виїхати з Криму. Після напружених перемовин Кримська група 27 квітня залишила півострів і зі зброєю, знаменами та значною частиною захопленого майна передислокувалася до околиць Мелітополя. Попри такий підсумок, кримський похід виявив блискучий талант полковника Петра Болбочана і став справжнім тріумфом українського війська, однією з найбільш романтичних сторінок нашої воєнної історії. Гетьман Павло Скоропадський саме завдяки акції Петра Болбочана зміг приєднати Крим до України на правах автономії і зберегти під українською владою Чорноморський флот. Але внаслідок антигетьманського повстання наприкінці 1918-го всі здобутки в Криму було втрачено.
    Like
    1
    304views
  • #література
    5 книг, про історію України, які варто прочитати кожному.
    Книги, які розвінчують міфи та пропаганду

    «Подолати минуле. Глобальна історія України»
    Ярослав Грицак
    Цей масштабний твір не тільки про минуле, а й про те, яким може бути наше майбутнє, що відбувається з нами тепер і як ми з вами можемо створити візію майбутнього України.

    «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності»
    Сергій Плохій
    Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на сході України. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення.

    «Я змішаю твою кров із вугіллям»
    Олександр Михед
    Для книги автор взяв інтерв’ю в людей, які народилися на Сході, – письменника Сергія Жадана, художниці Алевтини Кахідзе, політолога й науковця Ігоря Козловського, художника Романа Мініна, які допомагають автору і нам з вами зрозуміти схід України, його багатоголосся та унікальний характер.

    «Короткий курс історії України»
    Олександр Палій
    Ідеальна книга для тих, у кого з певних причин є пробіли в «шкільних» знаннях з історії. Це «своєрідний підручник з історії України, що розповість про її перемоги й поразки, ворогів і героїв, стійкість духу її народу та спроби його підкорити».

    «Нарис історії України. Формування модерної нації XIX–XX століття»
    Ярослав Грицак
    Цікава, корисна та зрозуміла для широкої аудиторії книжка, що розповідає не тільки історію України XIX–XX століття: нове видання також містить розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України.
    #література 5 книг, про історію України, які варто прочитати кожному. Книги, які розвінчують міфи та пропаганду «Подолати минуле. Глобальна історія України» Ярослав Грицак Цей масштабний твір не тільки про минуле, а й про те, яким може бути наше майбутнє, що відбувається з нами тепер і як ми з вами можемо створити візію майбутнього України. «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» Сергій Плохій Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на сході України. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення. «Я змішаю твою кров із вугіллям» Олександр Михед Для книги автор взяв інтерв’ю в людей, які народилися на Сході, – письменника Сергія Жадана, художниці Алевтини Кахідзе, політолога й науковця Ігоря Козловського, художника Романа Мініна, які допомагають автору і нам з вами зрозуміти схід України, його багатоголосся та унікальний характер. «Короткий курс історії України» Олександр Палій Ідеальна книга для тих, у кого з певних причин є пробіли в «шкільних» знаннях з історії. Це «своєрідний підручник з історії України, що розповість про її перемоги й поразки, ворогів і героїв, стійкість духу її народу та спроби його підкорити». «Нарис історії України. Формування модерної нації XIX–XX століття» Ярослав Грицак Цікава, корисна та зрозуміла для широкої аудиторії книжка, що розповідає не тільки історію України XIX–XX століття: нове видання також містить розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України.
    Like
    Love
    2
    159views
  • Вражає головний мозок: на рідкісну хворобу — лістеріоз захворів підліток на Дніпропетровщині, — ЗМІ
    Лістеріоз – це інфекційне захворювання, яке спричинюють бактерії з навколишнього середовища. Зазвичай люди інфікуються через їжу. Небезпечні бактерії можуть міститися у м’ясі, рибі, овочах, фруктах, воді з відкритих водойм, ґрунті, піску, молоці.
    За 2025-й рік це друге зараження на цю хворобу.
    Вражає головний мозок: на рідкісну хворобу — лістеріоз захворів підліток на Дніпропетровщині, — ЗМІ Лістеріоз – це інфекційне захворювання, яке спричинюють бактерії з навколишнього середовища. Зазвичай люди інфікуються через їжу. Небезпечні бактерії можуть міститися у м’ясі, рибі, овочах, фруктах, воді з відкритих водойм, ґрунті, піску, молоці. За 2025-й рік це друге зараження на цю хворобу.
    55views
  • 1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний синьо-жовтий прапор.

    Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині.

    Вночі проти 1 травня 1966 р. Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний прапор на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства.

    Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу, вранці шикувалися першотравневі колони демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор (саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом, друкованими літерами, на прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ».

    Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій.

    1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів прапор, повідомив вахтерові, а той –секретареві парткому Р. Костюку та проректорові К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію. З огляду на серйозність ситуації прибув кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор.

    Затим до інституту приїхала слідча група кґб на чолі з лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність
    УРСР».

    Агентам кґб з числа студентів та викладачів було доручено особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів посадили за безкінечні диктанти, аби ідентифікувати стилістику написів на
    прапорі.

    Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців».

    21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані. Київський обласний суд на закритому засіданні визнав обвинувачуваних у «антирадянській агітації» й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років.

    Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради.

    Віктор Кукса після повернення з таборів працював машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та кґб. Входив до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність.

    У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були
    реабілітовані.

    За рік до того — 16 листопада 2006-го - на будівлі Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.

    1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний синьо-жовтий прапор. Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині. Вночі проти 1 травня 1966 р. Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний прапор на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства. Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу, вранці шикувалися першотравневі колони демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор (саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом, друкованими літерами, на прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ». Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій. 1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів прапор, повідомив вахтерові, а той –секретареві парткому Р. Костюку та проректорові К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію. З огляду на серйозність ситуації прибув кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор. Затим до інституту приїхала слідча група кґб на чолі з лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність УРСР». Агентам кґб з числа студентів та викладачів було доручено особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів посадили за безкінечні диктанти, аби ідентифікувати стилістику написів на прапорі. Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців». 21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані. Київський обласний суд на закритому засіданні визнав обвинувачуваних у «антирадянській агітації» й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років. Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради. Віктор Кукса після повернення з таборів працював машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та кґб. Входив до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність. У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були реабілітовані. За рік до того — 16 листопада 2006-го - на будівлі Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.
    Like
    1
    148views
  • Червневе підвищення тарифів: економіст Пендзин припустив, що чекати українцям цього року

    "Уже традиційно з початком літа українці стикаються з потенційним підвищенням тарифів на електроенергію. Цього року ситуація, ймовірно, не стане винятком. Влада намагається трохи підняти ціну на електроенергію в червні. Можна очікувати чогось подібного і цього року, – ціна на електроенергію, ймовірно, трохи зросте. Тарифи на газ залишаться стабільними. Це пояснюється тим, що Україна нині в основному забезпечує себе газом самостійно. Відтак його ціна приблизно відповідає собівартості, і підстав для зростання наразі немає. Підвищення вартості електроенергії, своєю чергою, може мати ширші наслідки — зокрема, для інших комунальних послуг, таких як водопостачання, яке напряму залежить від цін на енергію. Попри можливі корективи в комунальних платежах, літо обіцяє позитивні новини на споживчому ринку. Традиційно цей період супроводжується дефляцією — сезонним зниженням цін на продукти харчування",
    - член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в етері Еспресо.
    Червневе підвищення тарифів: економіст Пендзин припустив, що чекати українцям цього року "Уже традиційно з початком літа українці стикаються з потенційним підвищенням тарифів на електроенергію. Цього року ситуація, ймовірно, не стане винятком. Влада намагається трохи підняти ціну на електроенергію в червні. Можна очікувати чогось подібного і цього року, – ціна на електроенергію, ймовірно, трохи зросте. Тарифи на газ залишаться стабільними. Це пояснюється тим, що Україна нині в основному забезпечує себе газом самостійно. Відтак його ціна приблизно відповідає собівартості, і підстав для зростання наразі немає. Підвищення вартості електроенергії, своєю чергою, може мати ширші наслідки — зокрема, для інших комунальних послуг, таких як водопостачання, яке напряму залежить від цін на енергію. Попри можливі корективи в комунальних платежах, літо обіцяє позитивні новини на споживчому ринку. Традиційно цей період супроводжується дефляцією — сезонним зниженням цін на продукти харчування", - член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в етері Еспресо.
    238views 7Plays
  • #new #ukrainian_music #українська_музика #що_послухати
    🇺🇦Badstreet Boys - Наше Літо | Збір на мільйони🇺🇦
    https://www.youtube.com/watch?v=rrSgPnZ7XZ8
    #new #ukrainian_music #українська_музика #що_послухати 🇺🇦Badstreet Boys - Наше Літо | Збір на мільйони🇺🇦 https://www.youtube.com/watch?v=rrSgPnZ7XZ8
    172views
More Results