• Тень ХАМАСа в российской армии: неонацисты «Русич» под крылом Кремля объявили «конкурс» на фото казнённых украинских пленных.

    Иногда кажется, что мир уже видел всё. Но Россия каждый раз находит способ опуститься ниже.
    После ИГИЛ, после «вагнеровских» пыток, после ХАМАСа, который превращает убийство в шоу, трудно представить что-то ещё более варварское.

    Так произошло и сейчас, когда неонацистская ДШРГ «Русич» 16 ноября 2025 года объявила в своих Telegram-каналах настоящий «конкурс»: прислать фотографии с казнёнными украинскими военнопленными — и получить криптовалюту.
    Никаких эмоций, никакого стыда. Только «игра», в которой смерть — это приз.

    Для многих жителей Израиля подобное звучит как болезненная параллель. Мы знаем, что такое террор не по новостным лентам. Мы видели, как убийства превращаются в медиа-контент. Мы видели, как радикальные группировки пытаются захватить пространство страха, чтобы переписать правила гуманности.
    Именно поэтому эта история вызывает в Израиле то самое чувство узнавания: тот же тип зла, только в другой форме и с другим флагом.

    Кто такие ДШРГ «Русич»: неонацистская группа, созданная на войне и обслуживающая интересы Кремля

    «Русич» — это не просто «подразделение». Это неонацистская группировка, выросшая на ультраправом подполье 2013–2014 годов, когда её основатели Алексей Мильчаков и Янин Петровский начали собирать вокруг себя радикалов, фанатские ячейки и сторонников белого превосходства.

    Символика группировки — прямой маркер идеологии:
    🔻 их логотип — вариация нацистского „Вольфсангеля“, одного из самых узнаваемых символов европейских нацистских движений;
    🔻 участники активно используют «Чёрное солнце» и рунические знаки, применявшиеся структурами СС;
    🔻 в их манИФЕСТАХ — культ силы, расовая иерархия, антисемитизм и открытая романтизация жестокости.

    Это не стилизация ради вида — это реальная система убеждений.
    Мильчаков и Петровский никогда не скрывали, что вдохновлены нацистскими группировками 30–40-х годов: для них насилие — ценность, а жестокость — идеология.

    Уже летом 2014-го «Русич» перебросили на Донбасс под крылом российских кураторов. В 2017–2018 годах часть группировки работала в Сирии, выполняя задачи, которые Россия официально не признаёт.

    После начала полномасштабной войны в феврале 2022 года «Русич» снова оказался на украинском фронте — Луганск, Изюм, северо-восточные направления.

    Несмотря на открытые нацистские взгляды и военные преступления, участники «Русича» не преследуются внутри РФ. Более того:
    🔸 группировка и её лидеры включены в санкционные списки ЕС, США и ряда других стран;
    🔸 но в России они продолжают получать оружие, снаряжение и доступ к военной инфраструктуре.

    То есть формально их «нет», но неофициально Кремль использует их как инструмент террора — именно там, где официальная армия не хочет светиться.

    Мы в НАновости — Новости Израиля подробно разобрали, почему история «Русича» — это не локальная аномалия, а часть системной политики России, которая несёт риски далеко за пределами Украины.

    🔗 Полный разбор: https://nikk.agency/neonacisty-rusich/

    ❓ Как вы считаете: Кремль потерял контроль над радикальными неонацистами — или это сознательная ставка на террор как инструмент государства?

    #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #насео #русич #Россия #Израиль #Украина #война #террор

    📣 Делитесь в Facebook:
    https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid0AuEogtBvRJda8...
    Тень ХАМАСа в российской армии: неонацисты «Русич» под крылом Кремля объявили «конкурс» на фото казнённых украинских пленных. Иногда кажется, что мир уже видел всё. Но Россия каждый раз находит способ опуститься ниже. После ИГИЛ, после «вагнеровских» пыток, после ХАМАСа, который превращает убийство в шоу, трудно представить что-то ещё более варварское. Так произошло и сейчас, когда неонацистская ДШРГ «Русич» 16 ноября 2025 года объявила в своих Telegram-каналах настоящий «конкурс»: прислать фотографии с казнёнными украинскими военнопленными — и получить криптовалюту. Никаких эмоций, никакого стыда. Только «игра», в которой смерть — это приз. Для многих жителей Израиля подобное звучит как болезненная параллель. Мы знаем, что такое террор не по новостным лентам. Мы видели, как убийства превращаются в медиа-контент. Мы видели, как радикальные группировки пытаются захватить пространство страха, чтобы переписать правила гуманности. Именно поэтому эта история вызывает в Израиле то самое чувство узнавания: тот же тип зла, только в другой форме и с другим флагом. Кто такие ДШРГ «Русич»: неонацистская группа, созданная на войне и обслуживающая интересы Кремля «Русич» — это не просто «подразделение». Это неонацистская группировка, выросшая на ультраправом подполье 2013–2014 годов, когда её основатели Алексей Мильчаков и Янин Петровский начали собирать вокруг себя радикалов, фанатские ячейки и сторонников белого превосходства. Символика группировки — прямой маркер идеологии: 🔻 их логотип — вариация нацистского „Вольфсангеля“, одного из самых узнаваемых символов европейских нацистских движений; 🔻 участники активно используют «Чёрное солнце» и рунические знаки, применявшиеся структурами СС; 🔻 в их манИФЕСТАХ — культ силы, расовая иерархия, антисемитизм и открытая романтизация жестокости. Это не стилизация ради вида — это реальная система убеждений. Мильчаков и Петровский никогда не скрывали, что вдохновлены нацистскими группировками 30–40-х годов: для них насилие — ценность, а жестокость — идеология. Уже летом 2014-го «Русич» перебросили на Донбасс под крылом российских кураторов. В 2017–2018 годах часть группировки работала в Сирии, выполняя задачи, которые Россия официально не признаёт. После начала полномасштабной войны в феврале 2022 года «Русич» снова оказался на украинском фронте — Луганск, Изюм, северо-восточные направления. Несмотря на открытые нацистские взгляды и военные преступления, участники «Русича» не преследуются внутри РФ. Более того: 🔸 группировка и её лидеры включены в санкционные списки ЕС, США и ряда других стран; 🔸 но в России они продолжают получать оружие, снаряжение и доступ к военной инфраструктуре. То есть формально их «нет», но неофициально Кремль использует их как инструмент террора — именно там, где официальная армия не хочет светиться. Мы в НАновости — Новости Израиля подробно разобрали, почему история «Русича» — это не локальная аномалия, а часть системной политики России, которая несёт риски далеко за пределами Украины. 🔗 Полный разбор: https://nikk.agency/neonacisty-rusich/ ❓ Как вы считаете: Кремль потерял контроль над радикальными неонацистами — или это сознательная ставка на террор как инструмент государства? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #насео #русич #Россия #Израиль #Украина #война #террор 📣 Делитесь в Facebook: https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid0AuEogtBvRJda89tVDtZqY7FZZPwVsgKGiBvmNRrz8FTeWFAVSa9NeTJqhqSGuNnsl
    NIKK.AGENCY
    Тень ХАМАСа в российской армии: неонацисты "Русич" под крылом Кремля объявили «конкурс» на фото казнённых украинских пленных - НАновости - новости Израиля
    Иногда кажется, что мир уже видел всё. После ИГИЛ, после «вагнеровских» пыток, после ХАМАСа, который превращает убийство в шоу, трудно представить что-то - НАновости - новости Израиля - Понедельник, 17 ноября, 2025, 13:52
    25views
  • #музика
    DOROFEEVA здивувала образом Марії Антуанетти.
    Надя Дорофєєва представила трек “Японія” та однойменний кліп, який миттєво став вірусним. Пісню вона створила разом із чоловіком Мішею Кацуріним та продюсером Іваном Клименком.

    Композиція побудована на метафорі стосунків між людьми, які близькі, але водночас далекі одне від одного. “Японія” та “Антарктика” в тексті символізують відстань, а ”кораблі, що лежать в тебе на дні” — минуле, що залишає слід.

    Кліп режисера Інді Хаїта стилізовано під телевізійний виступ 80-х; події розгортаються у вінтажному кафе. Дорофєєва з’являється в образі сучасної Марії Антуанетти, костюм створила художниця з костюмів Дарія Біла.

    Я давно мріяла про образ з такою перукою, і мене завжди вабив образ Марії Антуанетти — розповіла співачка.

    https://www.youtube.com/watch?v=nnvHQe2HZcQ&list=RDnnvHQe2HZcQ&am...
    #музика DOROFEEVA здивувала образом Марії Антуанетти. Надя Дорофєєва представила трек “Японія” та однойменний кліп, який миттєво став вірусним. Пісню вона створила разом із чоловіком Мішею Кацуріним та продюсером Іваном Клименком. Композиція побудована на метафорі стосунків між людьми, які близькі, але водночас далекі одне від одного. “Японія” та “Антарктика” в тексті символізують відстань, а ”кораблі, що лежать в тебе на дні” — минуле, що залишає слід. Кліп режисера Інді Хаїта стилізовано під телевізійний виступ 80-х; події розгортаються у вінтажному кафе. Дорофєєва з’являється в образі сучасної Марії Антуанетти, костюм створила художниця з костюмів Дарія Біла. Я давно мріяла про образ з такою перукою, і мене завжди вабив образ Марії Антуанетти — розповіла співачка. https://www.youtube.com/watch?v=nnvHQe2HZcQ&list=RDnnvHQe2HZcQ&start_radio=1
    Like
    1
    44views
  • Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук — украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли.

    Это история женщины, которая прожила век между двумя диктаторами, двумя войнами и двумя попытками уничтожить её страну.
    В 17 лет она укрывала еврейского солдата от нацистов.
    В 98 лет сама спасалась от российских ракет, падавших на жилые кварталы Киева.

    Лидия родилась в Виннице в 1925 году.
    Во время немецкой оккупации в их дом пришёл мужчина, назвавшийся «Иваном Петровым».
    Позже он признался: он — Исаак Тартаковский, еврей из Киева, сбежавший из лагеря для военнопленных.
    Прятать еврея в 1942 году означало смертельный риск.
    Но семья Савчуков — Степан, Надежда, Валентин и 17-летняя Лидия — взяли этот риск на себя.

    Она носила ему еду на чердак, предупреждала о проверках, закрывала двери, когда немцы шли по улице.
    Её саму однажды избили на рынке за помощь еврейскому знакомому брата — но она не отказалась от своего выбора.

    Когда немцы приказали семье покинуть дом, они могли оставить Исаака.
    Но они взяли его с собой — спрятали в новом доме в Старом городе Винницы, где он жил до освобождения в марте 1944 года.

    После войны Исаак стал художником, жил в Киеве.
    В 1951 году судьба свела их снова — случайная встреча на улице превратилась в семью.
    В 1953 году Лидия и Исаак поженились.
    У них родились дети — Анатолий и Елена.

    В 1995 году Яд Вашем присвоил Лидии, её матери и отцу звание Праведников народов мира.

    Но война пришла снова.
    В феврале 2022 года 98-летняя Лидия услышала те же звуки, которые помнила из 1940-х — сирены, удары, стекло по полу.
    Обстрел задел их дом, выбил окна.
    Семья пряталась в коридоре, держала документы у двери, пыталась найти лекарства.

    В апреле 2022 года её эвакуировали из Киева благодаря дипломатам, волонтёрам и еврейским организациям.
    На границе с Польшей её встречали как Праведницу.
    Позже — Швейцария: Люцерн, озеро, врачи, забота фонда Gamaraal Foundation.

    В 2024 году она отметила 99 лет.
    Осенью 2025 года силы начали уходить.
    В начале ноября её сердце остановилось — спокойно, рядом с дочерью.

    Это история не о прошлом — а о том, как зло возвращается в разных формах.
    И как мужество тоже возвращается — в людях.

    Как вы думаете: почему важно сохранять память о таких людях сегодня, когда снова идёт война и снова пытаются переписать историю?
    Пишите в комментариях — мы читаем всё.

    Читайте полный материал:
    👉 https://nikk.agency/lidiya-savchuk/

    НАновости — Новости Израиля. Мы рассказываем истории, которые нельзя терять.

    Поделитесь этим постом в Facebook:
    👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid03urJiacWJz8WQ...
    Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук — украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли. Это история женщины, которая прожила век между двумя диктаторами, двумя войнами и двумя попытками уничтожить её страну. В 17 лет она укрывала еврейского солдата от нацистов. В 98 лет сама спасалась от российских ракет, падавших на жилые кварталы Киева. Лидия родилась в Виннице в 1925 году. Во время немецкой оккупации в их дом пришёл мужчина, назвавшийся «Иваном Петровым». Позже он признался: он — Исаак Тартаковский, еврей из Киева, сбежавший из лагеря для военнопленных. Прятать еврея в 1942 году означало смертельный риск. Но семья Савчуков — Степан, Надежда, Валентин и 17-летняя Лидия — взяли этот риск на себя. Она носила ему еду на чердак, предупреждала о проверках, закрывала двери, когда немцы шли по улице. Её саму однажды избили на рынке за помощь еврейскому знакомому брата — но она не отказалась от своего выбора. Когда немцы приказали семье покинуть дом, они могли оставить Исаака. Но они взяли его с собой — спрятали в новом доме в Старом городе Винницы, где он жил до освобождения в марте 1944 года. После войны Исаак стал художником, жил в Киеве. В 1951 году судьба свела их снова — случайная встреча на улице превратилась в семью. В 1953 году Лидия и Исаак поженились. У них родились дети — Анатолий и Елена. В 1995 году Яд Вашем присвоил Лидии, её матери и отцу звание Праведников народов мира. Но война пришла снова. В феврале 2022 года 98-летняя Лидия услышала те же звуки, которые помнила из 1940-х — сирены, удары, стекло по полу. Обстрел задел их дом, выбил окна. Семья пряталась в коридоре, держала документы у двери, пыталась найти лекарства. В апреле 2022 года её эвакуировали из Киева благодаря дипломатам, волонтёрам и еврейским организациям. На границе с Польшей её встречали как Праведницу. Позже — Швейцария: Люцерн, озеро, врачи, забота фонда Gamaraal Foundation. В 2024 году она отметила 99 лет. Осенью 2025 года силы начали уходить. В начале ноября её сердце остановилось — спокойно, рядом с дочерью. Это история не о прошлом — а о том, как зло возвращается в разных формах. И как мужество тоже возвращается — в людях. Как вы думаете: почему важно сохранять память о таких людях сегодня, когда снова идёт война и снова пытаются переписать историю? Пишите в комментариях — мы читаем всё. Читайте полный материал: 👉 https://nikk.agency/lidiya-savchuk/ НАновости — Новости Израиля. Мы рассказываем истории, которые нельзя терять. Поделитесь этим постом в Facebook: 👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid03urJiacWJz8WQEryJeHnaVxHyUsuQHUF8wNLWBDetLGeBM4ZaaynQH8Wi5pSCfUul
    NIKK.AGENCY
    Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук - украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли - НАновости - новости Израиля
    В начале ноября 2025 года в швейцарском Люцерне тихо ушла из жизни Лидия Климовна Савчук - одна из последних живых украинских Праведниц народов мира. Ей - НАновости - новости Израиля - Понедельник, 17 ноября, 2025, 10:53
    61views
  • 🇺🇦⛪️ 17 листопада 1869 року в селі Прилбичі на Львівщині народився Казимир Шептицький, церковний та громадський діяч, політв’язень совєцького режиму.

    Походив з одного із найстаріших українських аристократичних родів Галичини, брат митрополита Андрея Шептицького. Здобув гарну освіту: закінчив гімназію у Кракові, навчався в університетах Кракова, Мюнхена і Парижа, отримав ступінь доктора права. Працював адвокатом, депутат австрійського парламенту. Але в 1907-му Казимир Шептицький полишив перспективну політичну кар’єру, а за кілька років став монахом під іменем Климентія у студитському монастирі в Кам’яниці на Балканах. Як пояснює ієромонах Юстин Бойко: «…покликання до монашества у Казимира (Климентія) зародилося ще в юності. Та коли він вперше про це сказав матері, вона зробила два висновки: він ще не готовий до цього і мусить перейти випробування життям, а друге те, що батько, Ян Кантій Шептицький, не погодився б на те, що два сини будуть у монастирі. Тому в одному з листів мати радить йому, щоб він пройшов гартування часом свого наміру вступу до монастиря». І після смерті матері «він починає сходити з політичної арени і ставати ближчим помічником свого брата Андрея».

    Здобув богословську освіту в єзуїтській колегії в Інсбруку, висвячений на священика. Згодом повернувся у Львів. Настоятель Унівського монастиря (1918), ігумен Святоуспенської Унівської лаври (1926). Засновував монастирі, допомагав братові в управлінні церквою. При цьому був надзвичайно скромною людиною: разом із монахами-студитами чергував на кухні та в монастирі, носив дуже вбогий одяг. У келії мав тільки залізне ліжко, шафу, столик і клячник для молитов. За деякими свідченнями, в 1939-му був таємно висвячений на єпископа митрополитом Андреєм Шептицьким (хоча достовірних документальних свічень тому поки не знайдено).

    Під час Другої світової війни разом із братом Андреєм урятував кілька сотень єврейських, польських та українських дітей від нацистів. Як згадував Адам Даніель Ротфельд: «Брати Шептицькі надавали допомогу, ризикуючи власним життям. Одним із врятованих ними був пізніший головний рабин Військово-повітряних сил Ізраїлю, а пізніше головний рабин Аргентини Давид Кагане».

    Коли совєцький уряд взяв курс на ліквідацію унії і 11 квітня 1945-го заарештував всіх греко-католицьких єпископів, а священиків стали схиляти до «об’єднання», Климентій Шептицький фактично став на чолі церкви. Він закликав не коритися тиску, зібрав підписи 61 священика з проханням звільнити заарештованих і припинити переслідування греко-католиків.

    5 червня 1947-го 78-річного Климентія заарештували совєцькі спецслужби (просто в келії, під час молитви), звинувативши в антирадянській діяльності та співпраці з ОУН. «Шептицький Клемент був впливовою особою у формування націоналістичного руху й відіграв важливу роль у практичній боротьбі ОУН-УПА проти совєцької влади» – записав у постанові про арешт майор МГБ Божко.

    Далі були півроку допитів (переважно нічних) і тортур, але він не назвав жодного прізвища і не пішов на співпрацю з владою. Засуджений на 8 років, покарання відбував у сумнозвісному «Владимирському централі». Одна з працівниць тюрми Варвара Ларіна згадувала: «Був дуже високий, з бородою. Коли ми приносили їжу, він завжди посміхався. Часто дивився у вікно». Постійно хворів, більшість ув’язнення провів у лазареті.

    🕯Помер 1 травня 1951-го о 21.30 в тюремній лікарні, похований десь на церковному цвинтарі – тіло кинули в яму і засипали землею, не залишивши жодних позначок. Монахам-студитам у 2000-му так і не вдалося відшукати його могилу.

    Реабілітований у 1991-му. За порятунок євреїв у роки Другої світової війни в 1996-му удостоєний звання «Праведник народів світу». 27 червня 2001-го зарахований до лику блаженних (беатифікований) Папою Римським Іваном Павлом ІІ під час візиту до Львова. Ім’я Климентія Шептицького присвоєно Музею народної архітектури і побуту у Львові (2016).

    🇺🇦⛪️ 17 листопада 1869 року в селі Прилбичі на Львівщині народився Казимир Шептицький, церковний та громадський діяч, політв’язень совєцького режиму. Походив з одного із найстаріших українських аристократичних родів Галичини, брат митрополита Андрея Шептицького. Здобув гарну освіту: закінчив гімназію у Кракові, навчався в університетах Кракова, Мюнхена і Парижа, отримав ступінь доктора права. Працював адвокатом, депутат австрійського парламенту. Але в 1907-му Казимир Шептицький полишив перспективну політичну кар’єру, а за кілька років став монахом під іменем Климентія у студитському монастирі в Кам’яниці на Балканах. Як пояснює ієромонах Юстин Бойко: «…покликання до монашества у Казимира (Климентія) зародилося ще в юності. Та коли він вперше про це сказав матері, вона зробила два висновки: він ще не готовий до цього і мусить перейти випробування життям, а друге те, що батько, Ян Кантій Шептицький, не погодився б на те, що два сини будуть у монастирі. Тому в одному з листів мати радить йому, щоб він пройшов гартування часом свого наміру вступу до монастиря». І після смерті матері «він починає сходити з політичної арени і ставати ближчим помічником свого брата Андрея». Здобув богословську освіту в єзуїтській колегії в Інсбруку, висвячений на священика. Згодом повернувся у Львів. Настоятель Унівського монастиря (1918), ігумен Святоуспенської Унівської лаври (1926). Засновував монастирі, допомагав братові в управлінні церквою. При цьому був надзвичайно скромною людиною: разом із монахами-студитами чергував на кухні та в монастирі, носив дуже вбогий одяг. У келії мав тільки залізне ліжко, шафу, столик і клячник для молитов. За деякими свідченнями, в 1939-му був таємно висвячений на єпископа митрополитом Андреєм Шептицьким (хоча достовірних документальних свічень тому поки не знайдено). Під час Другої світової війни разом із братом Андреєм урятував кілька сотень єврейських, польських та українських дітей від нацистів. Як згадував Адам Даніель Ротфельд: «Брати Шептицькі надавали допомогу, ризикуючи власним життям. Одним із врятованих ними був пізніший головний рабин Військово-повітряних сил Ізраїлю, а пізніше головний рабин Аргентини Давид Кагане». Коли совєцький уряд взяв курс на ліквідацію унії і 11 квітня 1945-го заарештував всіх греко-католицьких єпископів, а священиків стали схиляти до «об’єднання», Климентій Шептицький фактично став на чолі церкви. Він закликав не коритися тиску, зібрав підписи 61 священика з проханням звільнити заарештованих і припинити переслідування греко-католиків. 5 червня 1947-го 78-річного Климентія заарештували совєцькі спецслужби (просто в келії, під час молитви), звинувативши в антирадянській діяльності та співпраці з ОУН. «Шептицький Клемент був впливовою особою у формування націоналістичного руху й відіграв важливу роль у практичній боротьбі ОУН-УПА проти совєцької влади» – записав у постанові про арешт майор МГБ Божко. Далі були півроку допитів (переважно нічних) і тортур, але він не назвав жодного прізвища і не пішов на співпрацю з владою. Засуджений на 8 років, покарання відбував у сумнозвісному «Владимирському централі». Одна з працівниць тюрми Варвара Ларіна згадувала: «Був дуже високий, з бородою. Коли ми приносили їжу, він завжди посміхався. Часто дивився у вікно». Постійно хворів, більшість ув’язнення провів у лазареті. 🕯Помер 1 травня 1951-го о 21.30 в тюремній лікарні, похований десь на церковному цвинтарі – тіло кинули в яму і засипали землею, не залишивши жодних позначок. Монахам-студитам у 2000-му так і не вдалося відшукати його могилу. Реабілітований у 1991-му. За порятунок євреїв у роки Другої світової війни в 1996-му удостоєний звання «Праведник народів світу». 27 червня 2001-го зарахований до лику блаженних (беатифікований) Папою Римським Іваном Павлом ІІ під час візиту до Львова. Ім’я Климентія Шептицького присвоєно Музею народної архітектури і побуту у Львові (2016).
    48views
  • Арнольд Хегай прокоментував поразку Рафаелю Еспінозі:

    Дякую всім за неймовірну підтримку. Я хотів продовжити бій, але не бачив на одне око — безпека понад усе.

    Вдячний за шанс поборотися за титул чемпіона світу за версією WBO та гордий із того, що віддав у рингу все, що мав.

    Я залишив там усе. Я ще повернуся — сильнішим, ніж будь-коли!

    Кут українця, нагадаємо, зупинив бій після 10 раунду.
    Джерело - https://t.me/luckypunchnet
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Арнольд Хегай прокоментував поразку Рафаелю Еспінозі: Дякую всім за неймовірну підтримку. Я хотів продовжити бій, але не бачив на одне око — безпека понад усе. Вдячний за шанс поборотися за титул чемпіона світу за версією WBO та гордий із того, що віддав у рингу все, що мав. Я залишив там усе. Я ще повернуся — сильнішим, ніж будь-коли! Кут українця, нагадаємо, зупинив бій після 10 раунду. Джерело - https://t.me/luckypunchnet ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    44views
  • 14-16 листопада, у Броварах, відбувся Осінній чемпіонат України серед юнаків з плавання. За перемоги боролися майже 300 плавців з різних куточків нашої країни. Змагання організовані Міністерством молоді та спорту України, Федерацією плавання України за підтримки Броварської міської влади, відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради та плавального басейну «Купава». Броварську громаду представляли вихованці відділень плавання ДЮСШ управління освіти і науки Броварської міської ради та КОСФК, КЗ КОР ЦОП та СК «Єнот». Учасників з початком змагань привітали Заступник Броварського міського голови Лариса Виноградова та начальник відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради Дмитро Рожков, які нагородили президента Федерації плавання України Андрія Власкова. Почесною грамотою Броварського міського голови за допомогу в організації і створенні спортивних класу з плавання в Броварські громаді, який працює з 1 вересня в Броварському ліцеї №9.
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    14-16 листопада, у Броварах, відбувся Осінній чемпіонат України серед юнаків з плавання. За перемоги боролися майже 300 плавців з різних куточків нашої країни. Змагання організовані Міністерством молоді та спорту України, Федерацією плавання України за підтримки Броварської міської влади, відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради та плавального басейну «Купава». Броварську громаду представляли вихованці відділень плавання ДЮСШ управління освіти і науки Броварської міської ради та КОСФК, КЗ КОР ЦОП та СК «Єнот». Учасників з початком змагань привітали Заступник Броварського міського голови Лариса Виноградова та начальник відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради Дмитро Рожков, які нагородили президента Федерації плавання України Андрія Власкова. Почесною грамотою Броварського міського голови за допомогу в організації і створенні спортивних класу з плавання в Броварські громаді, який працює з 1 вересня в Броварському ліцеї №9. #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    68views
  • 🇺🇦🥋20 медалей (7🥇, 9🥈, 4🥉) виборола збірна України на чемпіонаті світу з джиу-джитсу серед серед молоді, юніорів та кадетів, що завершився у місті Бангкок (Таїланд)🇹🇭

    Молодь — 8 медалей (3🥇, 4🥈, 1🥉).

    Юніори — 11 медалей (4🥇, 4🥈, 3🥉).

    Кадети — 1 🥈медаль.

    🙌Вітаємо спортсменів та тренерів!

    #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #джиуджитсу #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🥋20 медалей (7🥇, 9🥈, 4🥉) виборола збірна України на чемпіонаті світу з джиу-джитсу серед серед молоді, юніорів та кадетів, що завершився у місті Бангкок (Таїланд)🇹🇭 Молодь — 8 медалей (3🥇, 4🥈, 1🥉). Юніори — 11 медалей (4🥇, 4🥈, 3🥉). Кадети — 1 🥈медаль. 🙌Вітаємо спортсменів та тренерів! #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #джиуджитсу #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    63views
  • 🇺🇦🥋💪Переможний виступ збірної України на чемпіонаті світу з військово-спортивних багатоборств, що відбувся у польському Вроцлаві🇵🇱.

    🏆Наша доросла, юнацька та юніорська збірні посіли перші місця у загальнокомандному заліку!

    Доросла збірна України: 46 медалей (19🥇, 17🥈, 10🥉).
    Юнацька збірна України: 45 медалей (18🥇, 15🥈, 12🥉).
    Юніорська збірна України: 72 медалі (30🥇, 26🥈, 16🥉).

    🙌Вітаємо спортсменів та тренерів з чудовим результатом!

    #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #військовоспортивнібагатоборства #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🥋💪Переможний виступ збірної України на чемпіонаті світу з військово-спортивних багатоборств, що відбувся у польському Вроцлаві🇵🇱. 🏆Наша доросла, юнацька та юніорська збірні посіли перші місця у загальнокомандному заліку! Доросла збірна України: 46 медалей (19🥇, 17🥈, 10🥉). Юнацька збірна України: 45 медалей (18🥇, 15🥈, 12🥉). Юніорська збірна України: 72 медалі (30🥇, 26🥈, 16🥉). 🙌Вітаємо спортсменів та тренерів з чудовим результатом! #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #військовоспортивнібагатоборства #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    74views
  • 🇺🇦🤸‍♀️🥇Перше в історії українське золото на чемпіонаті Європи зі спортивної аеробіки!

    На континентальній першості у місті Гянджа (Азербайджан) 🇦🇿 наші спортсмени вибороли дві медалі:

    🥇«Золото»: Анастасія Курашвілі (індивідуальні вправи, жінки).
    🥈«Срібло»: Анастасія Курашвілі та Станіслав Галайда (змішані пари).

    🌠Анастасія Курашвілі разом з угорцем Золтаном Лочеї отримали від організаторів змагань нагороди SmartScoring Shooting star. Ця щорічна нагорода, започаткована у 2018, відзначає гімнастку та гімнаста з винятковою історією, яка стане натхненням для майбутнього покоління гімнастів та спортивних вболівальників.

    👏Вітаємо і пишаємося!

    📷European Gymnastics

    #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #спортивнааеробіка #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🤸‍♀️🥇Перше в історії українське золото на чемпіонаті Європи зі спортивної аеробіки! На континентальній першості у місті Гянджа (Азербайджан) 🇦🇿 наші спортсмени вибороли дві медалі: 🥇«Золото»: Анастасія Курашвілі (індивідуальні вправи, жінки). 🥈«Срібло»: Анастасія Курашвілі та Станіслав Галайда (змішані пари). 🌠Анастасія Курашвілі разом з угорцем Золтаном Лочеї отримали від організаторів змагань нагороди SmartScoring Shooting star. Ця щорічна нагорода, започаткована у 2018, відзначає гімнастку та гімнаста з винятковою історією, яка стане натхненням для майбутнього покоління гімнастів та спортивних вболівальників. 👏Вітаємо і пишаємося! 📷European Gymnastics #will2win #неолімпійськийспорт #міжнароднізмагання #спортивнааеробіка #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    54views
  • 🇺🇦Українські дефлімпійці поповнили медальну скарбничку на Дефлімпіаді-2025 у Токіо🇯🇵, здобувши медалі у кульовій стрільбі та дзюдо.

    🔫Кульова стрільба:
    🥇«Золото»: Віолета Ликова (пневматична гвинтівка, 10 м світовий рекорд та рекорд Дефлімпійських ігор — 252,4 очки).

    🥋Дзюдо:
    🥈«Срібло»: Анна Шостак (52 кг).
    🥉«Бронза»: Григорій Вшестенко (73 кг).
    🥉«Бронза»: Єлизавета Дідоренко (48 кг).

    💪З 12 нагородами ( 4🥇, 4🥈, 4🥉) українці підсумували сьогоднішні змагання і вже другий день поспіль закріпились на першому місці на Дефлімпіаді-2025!

    👏Вітаємо і пишаємося!

    📷Національний комітет спорту інвалідів України та Спортивна федерація глухих України
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт
    🇺🇦Українські дефлімпійці поповнили медальну скарбничку на Дефлімпіаді-2025 у Токіо🇯🇵, здобувши медалі у кульовій стрільбі та дзюдо. 🔫Кульова стрільба: 🥇«Золото»: Віолета Ликова (пневматична гвинтівка, 10 м світовий рекорд та рекорд Дефлімпійських ігор — 252,4 очки). 🥋Дзюдо: 🥈«Срібло»: Анна Шостак (52 кг). 🥉«Бронза»: Григорій Вшестенко (73 кг). 🥉«Бронза»: Єлизавета Дідоренко (48 кг). 💪З 12 нагородами ( 4🥇, 4🥈, 4🥉) українці підсумували сьогоднішні змагання і вже другий день поспіль закріпились на першому місці на Дефлімпіаді-2025! 👏Вітаємо і пишаємося! 📷Національний комітет спорту інвалідів України та Спортивна федерація глухих України ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт
    50views
More Results