#історія #речі Парасоля. Цей пристрій для боротьби зі стихією пройшов шлях від символу божественної влади до забутого в метро аксесуара. ​Колись у Стародавньому Єгипті та Ассирії парасоля була настільки елітарною, що тримати її над собою мав право лише монарх. Якщо ви не були фараоном, сонце мало повне право підсмажити вашу лисину. Тоді це був громіздкий стаціонарний навіс із пір’я павича та пальмового листя. Жодної практичності — суцільний пафос. ​Але справжня драма розігралася у XVIII столітті в Лондоні. Коли філантроп Джонас Хенвей першим наважився вийти на вулицю з парасолею, візники підняли його на квири. Чому? Бо парасоля загрожувала їхньому бізнесу: навіщо наймати карету, якщо можна дійти сухим пішки? Хенвея обзивали «бабою», але він вперто мокнув під захистом шовку тридцять років, поки джентльмени нарешті не зрозуміли: бути сухим — це не соромно, це стратегічно. ​Технологічний прорив стався лише у 1852 році, коли Самуель Фокс запатентував сталевий каркас. До того спиці робили з китового вуса, що робило парасолі важкими, як гріхи середньовічного інквізитора. А вже у 1928 році німкеня Ганс Гаупт подарувала світу першу складану модель «Knirps» (що в перекладі означає «малюк»). Нарешті людство змогло ховати свій порятунок від дощу в сумку, а не фехтувати ним у чергах. ​Сучасна парасоля — це тріумф інженерії над гравітацією та вітром, щоправда, лише до першого серйозного шквалу, який миттєво перетворює ваш стильний аксесуар на вивернуту навиворіт металеву квітка відчаю. ⛈️🌂📜

#поезія Хочеш Хочеш я буду хвилею, ніжністю, сонцем, мрією, Хочеш - твоєю долею, променем, іскрою , повінню. Хочеш я буду грішною, Солодкою, завжди ніжною, Хочеш я буду різною - світлою, доброю, чистою. Хочеш я буду тишею, веснами, зимами тішити - піснею, думкою, спогадом, лише твоїм золотом . Тетяна Андреєва

#поезія #мистецтво Люби мене, як любиш каву свою зранку, Люби одну, без застережень - тільки навіки... Люби, смакуй безстрашно давню полонянку, Люби й частуй мене - без правил на роки... Люби в світанках - кавою зігріті очі, Люби все тіло справжнє, зморене вночі... Люби забуті казки мої з юності дівочі, Люби щодня одну - до поки праведні ключі... Люби, коли в зеніті сонце - нагла спека, Люби весною - пробуди од хуртовини й сну... Люби, щоб завжди щось приніс у дім лелека, Люби без слів, напомацки - шалену, милу і чудну... Люби думками ніжно, що на відстані торкають, Люби осінню каву нашу з кардамоном на губах... Люби, як філіжанки в вечір разом в шафі засинають, Люби мене, як любиш каву - тепер ми не розлучні навіть в снах... Ярослав Рудан Картина: Marta Pitchuk

На ісході віку XVIII-го, у Кадісі сонцесяйнім, де строї жіночі барвами своїми самому світилу небесному уподоблялися. Зріть бо нині даму сію: у капелюсі розлогому, з коміром високим та бантом превеликим прибрану.

А ШІ РОЗУМНИЙ, НІЖ МИ ЦЕ МОГЛИ СОБІ УЯВИТИ... P.S.: Ось що я побачила на цій листівці, що зробив ШІ: В цьому є якийсь символізм. На задньому плані сходить сонце, що призиває Весну-Україну, а з переду оця лялька-росія і її спалить сонце. Самовар і блини на фоні старої зими, що вмирає, а з переду вареники і крашанки, що символізують народження молодої Весни-України.🩵💛

А ШІ РОЗУМНИЙ, НІЖ МИ ЦЕ МОГЛИ СОБІ УЯВИТИ... P.S.: Ось що я побачила на цій листівці, що зробив ШІ: В цьому є якийсь символізм. На задньому плані сходить сонце, що призиває Весну-Україну, а з переду оця лялька-росія і її спалить сонце. Самовар і блини на фоні старої зими, що вмирає, а з переду вареники і крашанки, що символізують народження молодої Весни-України.🩵💛

#поезія Минає все... Зима минає, А лютий в серці назавжди... Війна, мов озеро безкрає, По вінця горя і біди. Щоніч - у стресі, і в тривозі, Сирени, дрони, літаки. Щодень - невиплакані сльози, В очах бездонної ріки. Дай Боже те, що ми просили, Слова молитви на устах ... Добав терпіння, віри, сили, І - перемоги! Тільки так! Ми за свободу - з нами правда, А в Бога правда лиш одна! Нехай у всіх нас буде - ЗАВТРА ! І мир, і сонце, і весна! Марія Зубрій.

На першому фото книги Нори Робертс були сфотографовані ще 3-го грудня 2020 році, (я заглянула в інформацію на своєму планшеті). Друге фото сьогодні сфотографували. І першу книгу "Одержимість" я вже прочитала, тож візьмуся за "І зайде сонце". Дуже добре пригадую, як я обрадувалась, коли побачила в інтернеті у видавництві "Yakoboo", що є ще ці книги, і одразу їх купила, бо вже не надіялась, що вони ще десь є в продажі, ось скільки вони ще 2016-2017 років випуску. Але читати їх почала саме тепер. Одразу скажу, що те, як пише Нора Робертс, мені дуже сподобалося. Дуже психологічного і реалістично все описано. Про те що відчуває людина, яка потрапляє в будь яку ситуацію, про що вона думає і як це впливає на її подальше життя. Тому, такі книги я завжди залюбки читатиму все життя. Знаєте, коли вже з середини книги жінок знову стали вбивати, як це зробив батько героїні 17 років тому назад, то спочатку подумала, що це він втік з в'язниці і знову почав вбивати, але ні, він і далі сидить у в'язниці, і тут я подумала, хто це може бути, що вбиває жінок так само, як й її батько, і вгадала, і я навмисно не стала заглядати в кінці, щоби підтвердити свою здогадку до самого кінця, поки не перевернула останню сторінку. І це саме так, як я і подумала. Мені приємно знати, що я розгадала, хто є вбивцею, але в цей же час хотілося, щоби я до самого кінця так і не знала, хто насправді є вбивцею.

На першому фото книги Нори Робертс були сфотографовані ще 3-го грудня 2020 році, (я заглянула в інформацію на своєму планшеті). Друге фото сьогодні сфотографували. І першу книгу "Одержимість" я вже прочитала, тож візьмуся за "І зайде сонце". Дуже добре пригадую, як я обрадувалась, коли побачила в інтернеті у видавництві "Yakoboo", що є ще ці книги, і одразу їх купила, бо вже не надіялась, що вони ще десь є в продажі, ось скільки вони ще 2016-2017 років випуску. Але читати їх почала саме тепер. Одразу скажу, що те, як пише Нора Робертс, мені дуже сподобалося. Дуже психологічного і реалістично все описано. Про те що відчуває людина, яка потрапляє в будь яку ситуацію, про що вона думає і як це впливає на її подальше життя. Тому, такі книги я завжди залюбки читатиму все життя. Знаєте, коли вже з середини книги жінок знову стали вбивати, як це зробив батько героїні 17 років тому назад, то спочатку подумала, що це він втік з в'язниці і знову почав вбивати, але ні, він і далі сидить у в'язниці, і тут я подумала, хто це може бути, що вбиває жінок так само, як й її батько, і вгадала, і я навмисно не стала заглядати в кінці, щоби підтвердити свою здогадку до самого кінця, поки не перевернула останню сторінку. І це саме так, як я і подумала. Мені приємно знати, що я розгадала, хто є вбивцею, але в цей же час хотілося, щоби я до самого кінця так і не знала, хто насправді є вбивцею.

#історія #події Артерія двох світів: як Суецький канал переписав карту планети. 17 лютого 1867 року сталася подія, що змінила швидкість обертання світової економіки: перше судно пройшло через Суецький канал. Хоча офіційне пишне відкриття відбулося лише через два роки, саме цей лютневий день став моментом істини для інженерів, які наважилися з’єднати Середземне та Червоне моря. 🚢🌍. Проєкт Фердинанда де Лессепса був справжньою геополітичною авантюрою. Британія, головна морська держава того часу, робила все можливе, щоб зірвати будівництво, побоюючись посилення Франції. Проте логіка прогресу перемогла: шлях із Європи до Індії скоротився на 8000 кілометрів. Більше не було потреби оминати Африку через небезпечний мис Доброї Надії. Канал перетворив Єгипет на стратегічний вузол, за який великі держави змагатимуться наступні півтора століття. ⚓️ Будівництво каналу було грандіозною трагедією та тріумфом одночасно. Десятки тисяч єгипетських фелахів загинули від холери та виснажливої праці під розпеченим сонцем пустелі. Але саме тут людство вперше масово застосувало парові екскаватори та земснаряди, що ознаменувало початок ери великих інженерних звершень. Суец став символом того, що людина здатна виправляти помилки самої природи, «прорізаючи» континенти за власним бажанням. 🏗️🏜️ Значення цієї артерії неможливо переоцінити навіть сьогодні. Суецький канал — це «вузьке місце» глобальної торгівлі, через яке проходить близько 12% світового вантажообігу. Ми всі згадали про це у 2021 році, коли контейнеровоз «Ever Given» застряг у пісках, на тиждень паралізувавши світову логістику та завдавши мільярдних збитків. Це ще раз довело: попри всі космічні технології, ми досі залежимо від канави в пустелі, прокопаної у XIX столітті. 📉📦 Історія 17 лютого 1867 року — це нагадування про те, що інженерна думка здатна зближувати народи та культури швидше за будь-яку дипломатію. Суец зробив світ меншим, доступнішим і тісніше пов’язаним, заклавши підвалини тієї глобалізації, у якій ми живемо сьогодні. ✨