НЕНАЧЕ КРОВ’Ю ПОЛЕ ЗАЦВІЛО Неначе кров’ю поле зацвіло́, Точилися бої́ в війну на ньому, Багато цвіту там і полягло Й живими не вернулися додому. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Неначе кров’ю поле запалало, Сміття ординське поле це сягло До то́го, аніж сонце наше встало. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Земля від болю плаче і сьогодні, Стікала кров героям на чоло Й не чули більше дзвони Великодні. Неначе кров’ю поле зацвіло́, А поряд – хата, спалена ордою, Неначе кров, немов червоне тло, Фарбоване кровавою війною. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Нагадує воно страшні події, Там справжнє пекло у той час було́, Його створили кляті лиходії. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Розсипались на полі бо́ю маки, І сум, і радість цвітом додало́… І сльози, й біль, й ворожії атаки. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Де кожна квітка, мов калюжа кро́ві, Зайшов рашист в Мотижин, в це село, Зізнатися в брудній свої́й любові. Неначе кров’ю поле зацвіло́, Немов вогонь, палахкотить квітками, Мов славний воїн, кожне те стебло, Герой, що ліг, в серцях наза́вжди з нами. 24.06.2022 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ВИСТОЇТЬ Днів за три хотіли Україну взяти Й перемогу сво́ю в раші святкувати, Та зустріли пекло і мішки чорненькі На святій землиці України-неньки. Воїни Вкраїни неньку захищають, У боях за неї го́лови складають, Місяці́, не тижні, вже на полі бо́ю, Бо війна проклята увійшла грозою. Горе сколихнуло неньку-Україну, Знищити хотіло й мову солов’їну, Та Вкраїна мужньо бореться з ордою, Воїни безстрашні стали всі до бо́ю. Всюди градів звуки, звуки канонади, Сіються, як зе́рна, вражі кулепади, Скрізь усе палає, стогне Україна, Постає з красуні спа́лена руїна. Гинуть мирні люди, гинуть наші діти, В бункерах й підвалах мусимо сидіти, Там не світить сонце, там немає неба, Ру́ки у молитві зводимо, як треба. Ворог скаженіє, звірства не зуп́инить, Все упир лютує, геноцид в нас чинить. Ми – незламні духом і Всевишній з нами. Ви́стоїть Вкраїна в битві з ворогами! 25.05.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 948742

І хто б міг подумати, що «Прямий» та «П’ятий» спочатку не покажуть привітання свого сонцесяйного "сивочолого". Ну ви ж в курсі, що ці канали ніяк не належать Порошенку і зовсім до нього не дотичні. Та й і він взагалі ж не олігарх. https://t.me/Ukraineaboveallelse

З НОВИМ РОКОМ З Но́вим роком я всіх вас вітаю. Всім зичу я миру й добра. Здоров’я міцного бажаю Й негоди згорять хай до тла! Хай радість усіх обіймає, Хай серце радіє життю, Нещастя дороги не знає Й не бути у душах сміттю! Хай сонце нам світить яскраво І зорі хай сіють добро. Щоб завжди казали ми :’’БРАВО!!!’’ І бід щоб у нас не було́! Сніжинки в повітрі танцюють Дарують приємную мить. Хай щастя і радість панують. Лиш в мирі бажаю нам жить! 31.12.2015 р. © Copyright: Клавдія Дмитрів, 2016 Свідоцтво про публікацію №116010100044

Мені здається,— може, я не знаю, Було і буде так у всі часи: Любов, як сонце, світу відкриває Безмежну велич людської краси. І тому світ завжди благословляє І сонце, що встає, і серце, що кохає. (Василь Симоненко)

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА ВСЕ БУДЕ Україна і наша ПЕРЕМОГА, Бо Господом з любов’ю простелена доро́га. Цього́ усі чекаєм і вся спільнота світу, Бо полягло за неньку героїв, наче цвіту. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, з ріллі зросте колосся, Трагедію пізнати усім нам довело́ся. З руїн тепер підня́тись Госпо́дь нам допоможе, Над темрявою світло усюди переможе! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, заквітчана у квіти, Під мирним небом будуть народжуватись діти, Під мирним небом буде звучати колискова, Як море, розіллє́ться, вкраїнська наша мова. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, увінчана у лаври, Ударять музиканти в гучні́ свої́ лита́ври. Гопак скрізь затанцюють всі славні козаченьки, Проже́немо всю нечесть із України-неньки. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА із чистим небосхилом, Повінчана любов’ю наза́вжди тільки з МИРОМ. Доро́гу їй для цьо́го просте́лить ПЕРЕМОГА, На неньку схо́дить світло й велика ласка Бога. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, квітуча і барвиста, Неначе вишиванка, і совість в неї чиста. Лани широкополі протягнуться усюди, Щодня сходи́ти сонце під мирним небом буде! 18.04.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 1054293

Зима повільно огортає місто: між будинками світяться ліхтарі. Трамвай дзевенить у сутінках. Сонце сідає, алюди йдуть з роботи, несучи тепло додому. ДОБРОГО ВЕЧОРА.

#історія #цікаве Парасолька: Від королівського навісу до захисту від дощу ☂️👑🌧️ Сьогодні парасолька — це та річ, яку ми, за законом підлості, забуваємо вдома саме тоді, коли на небі збираються дощові хмари 🤦‍♀️☔. Ми сприймаємо її як звичайний аксесуар, але її історія, як і історія багатьох повсякденних предметів, наповнена несподіваними поворотами, королівськими привілеями та навіть гендерними битвами! ☀️ Сонцезахисний щит королів Мало хто знає, що парасолька (а точніше, її прабатько — парасоль) спочатку була зовсім не для дощу. Її батьківщиною вважається стародавній Схід — Китай, Індія, Єгипет. Там вона виконувала роль... сонцезахисного навісу 🌞. І не для когось, а виключно для монархів та найвищої знаті! Парасоль був символом влади та статусу. Чим більше парасольок несли над правителем, чим вони були більшими та пишнішими, тим могутнішим вважався володар. Деякі китайські імператори мали парасолі на кілька ярусів, що символізували різні провінції імперії 🐲. Ці аксесуари були важкими, громіздкими і переносилися слугами — уявляєте собі королівську ходу під сонцем? 🚶‍♂️👑 🌍 Довгий шлях на Захід У Європу парасольки потрапили порівняно пізно — десь у XVII столітті, завдяки мандрівникам та торговцям. Але й тут їх сприймали як екзотичну річ і використовували, як правило, для захисту від сонця. Це був модний, але дорогий аксесуар для аристократії 🎩. Однак у Європі клімат часто буває досить... мокрим 💧. І ось тут починається справжня трансформація! 💦 Коли джентльмен "опустився" до парасольки На початку XVIII століття в Англії з'явився Джон Хенвей — ексцентричний мандрівник, який, за легендою, першим наважився використовувати парасольку для захисту від дощу у Лондоні. Уявіть реакцію публіки! Чоловіка з парасолькою освистували, обзивали "французькою витребенькою" і навіть кидалися в нього гнилими овочами 🍅🥕. Адже справжній джентльмен мав мужньо приймати дощ, або ж ховатися під навісом карети, але аж ніяк не носити таку "жіночу" річ! 🙅‍♂️ Проте Хенвей не здався і 30 років поспіль демонстративно ходив під дощем з парасолькою. Його приклад (а ще, мабуть, постійні застуди у тих, хто "мужньо мокнув") зрештою зламав стереотипи. До кінця XVIII століття парасолька стала загальноприйнятим аксесуаром. Із символу влади та жіночої примхи вона перетворилася на... просто парасольку. Ура! 🥳 Сучасна парасолька: Від кишенькової до розумної Протягом XIX-XX століть парасолька еволюціонувала: з'явилися складні механізми, компактні моделі, парасольки-тростини, а потім і крихітні кишенькові варіанти, що з легкістю поміщаються в сумочку 👜. Сьогодні дизайнери експериментують з матеріалами, формами та навіть "розумними" технологіями, щоб наша парасолька була не тільки функціональною, а й стильною. Тож наступного разу, коли ви розкриєте парасольку, щоб сховатися від раптової зливи, згадайте: ви тримаєте в руках не просто шматок тканини на спицях. Ви тримаєте історію, яка пройшла шлях від атрибута королів до символу свободи від негоди, що виборов собі місце під сонцем (і під дощем) завдяки одному впертому джентльмену! 🧐🌂

ХОТІЛОСЬ Хотілось почути мені на світанні, Що МИР вже настав, ПЕРЕМОГА прийшла, То й спати лягала у цім сподіванні, Та клята війна но́ві жертви знайшла. Хотілось дізнатись, що вже не стріляють, Що вранішнє сонце у мирі встає, Нато́мість я чую, що далі вбивають, Це болю і горя щораз додає. Хотілось від радості плакать, кричати, До мирного неба вже ру́ки зводи́ть, Та ворог продовжує нарід вбивати, Душа розривається, серце болить. Хотілось дізнатись, що ворог розбитий, А той, що вцілів – вже від нас відступив, Та далі наш нарід сльозами умитий, Бо в но́ві бої́ орко з нами вступив. Хотілось життя без війни розпочати І вибухів більше ніко́ли не чуть, Та ворог продовжує все руйнувати, І рі́ки кроваві землею течуть. Хотілось відчути вже смак ПЕРЕМОГИ, І більш не здригатись від жахів війни, Забути наза́вжди про страх і тривоги, Які ми зазнали вір рук сатани. 05.04. 2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 944186

НЕ ЗАХОВАТИСЬ І байрактари, й джавеліни, Ракети, гаубиці і міни, І гради, й смерчі, й кулемети, І сонцепіки, й міномети. І літаки, і гвинтокрили Біди страшної натворили. Скидають бомби і ракети… Щоб в них були́ останні злети! Все накривають в нас щоразу, Це – згідно ірода наказу. Все зрівнюють і вирви роблять, Що в нас було́ – потво́ри гро́блять. Постійно чуємо тривогу, Взяли́ ординці нас в облогу, Орда ракети випускає, Людські́ будівлі спопеляє. А від ударів гинуть люди, Й це так щодня й, на жаль, усюди. Усюди рвуться ще й снаряди, Страшні бувають градопади. Від них ніде́ не заховатись, Прийшлося кров’ю нам вмиватись. Усі ми молимося Богу, Щоб дав нам МИР і ПЕРЕМОГУ. 22.06.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 951184 #Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм #Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів