Оксана  Вінніченко

  • #музика #new_age #ШІ
    1.AI music - Pocketful of Stars
    2.AI music - The Lost Sock Tango
    3.AI music - Pocket Full
    4.AI music - Socks and Sandals
    5.AI music - Pineapple Skies
    Love
    1
    21переглядів
  • #події
    ⚔️ Останній Оплот: Як Уряд УНР Залишив Кам'янець-Подільський у 1920 Році.
    14 листопада 1920 року стало трагічною датою в історії Української Народної Республіки (УНР). Саме цього дня, через катастрофічне погіршення ситуації на польсько-радянському фронті, Директорія та уряд УНР були змушені залишити Кам'янець-Подільський — останню тимчасову столицю та військово-політичний центр незалежної України. Цей відступ ознаменував фактичне завершення збройної боротьби за українську державність на її території у 1920 році.

    🛑 Критичне Становище на Фронті

    Кам'янець-Подільський виконував функції столиці УНР з червня 1919 року. Місто стало притулком для керівництва республіки після низки поразок у боротьбі проти більшовиків та білогвардійців. Восени 1920 року українська армія, очолювана Симоном Петлюрою, діяла в союзі з Польщею проти більшовицької Росії.
    Проте, 12 жовтня 1920 року, в Ризі між Польщею та більшовиками було підписано прелімінарний мирний договір, який повністю ігнорував інтереси УНР. Польща, фактично, зрадила свого союзника, відкривши радянським військам можливість сконцентрувати всі сили проти ослабленої української армії.

    📉 Евакуація та Перехід

    Після підписання Ризького договору більшовицькі війська розпочали стрімкий наступ на територію Поділля, де розташовувалася армія УНР. Українські війська опинилися у вкрай складному становищі: вони були виснажені, значно поступалися більшовикам у чисельності та технічному забезпеченні, а польський союзник відмовився надавати допомогу, дотримуючись умов перемир'я.

    В умовах загрози оточення, уряд УНР ухвалив рішення про евакуацію.
    * 11 листопада 1920 року розпочався відступ Армії УНР на захід.
    * 14 листопада 1920 року Директорія та державні установи УНР остаточно залишили Кам'янець-Подільський.
    * 21 листопада 1920 року основні частини Армії УНР перейшли річку Збруч та були інтерновані (роззброєні та розміщені в таборах) на території Польщі, яка ще кілька днів тому була їхнім союзником.

    🕯️ Значення Події

    Залишення Кам'янця-Подільського та подальший перехід Збруча поклали кінець відкритій, широкомасштабній боротьбі української регулярної армії за незалежність у 1920 році. Це був останній епізод Великої війни за Україну.
    Після інтернування основних сил, боротьба була продовжена у формі Другого Зимового походу (листопад 1921 року) — рейду українських партизанських загонів у тил більшовиків для підняття антирадянського повстання, який, на жаль, також зазнав поразки.

    Подія 14 листопада 1920 року стала символом втраченого шансу на незалежність та початку еміграційного етапу в історії УНР, коли уряд і військове керівництво продовжили боротьбу з-за кордону.

    Like
    2
    30переглядів
  • #думки
    Як я можу не любити тебе, коли в мене є очі, які не бачать нікого, крім тебе, розум, який думає лише про тебе, і душа, яка не може жити без тебе? Як я можу не обожнювати тебе, коли ти той, кого Бог призначив як пульс для мого серця, щоб я могла залишатися щаслива у твоєму житті !
    #думки Як я можу не любити тебе, коли в мене є очі, які не бачать нікого, крім тебе, розум, який думає лише про тебе, і душа, яка не може жити без тебе? Як я можу не обожнювати тебе, коли ти той, кого Бог призначив як пульс для мого серця, щоб я могла залишатися щаслива у твоєму житті !
    Like
    2
    35переглядів
  • #поезія
    Ви кликали мене крізь далину,
    де обрії — від моря і до неба.
    Я чула голос, наче глибину…
    А може, власне, і було не треба.
    То, може, був лиш відгомін дощів,
    що ніжно пестив словом щокраплини.
    А я всі ці стотисячі разів
    Гадала: Ви — так щиро, безневинно.
    Ну і нехай! Тут — у старих містах,
    де лине звук австрійської бруківки,
    немов у кадрі нечіткої плівки
    змиває дощ цілунки на вустах.
    Позиркує зухвало у мій бік
    стара ворожка. Кидає на карти.
    Її би запитати було варто:
    «Любові скільки треба на наш вік?»
    Та я ішла — без мапи, без причин.
    Зайшла в кав’ярню по «Американо».
    Було мені на серці трохи п’яно —
    без музики, без дотиків, без вин...
    Чи, може, в мене цінності не ті?
    І раптом хтось гукає: «От халепа!
    Любов — єдина істина в житті!
    Все решта — тільки кручі і вертепи».

    Ольга Береза

    Вірш «Кручі і вертепи»

    #поезія Ви кликали мене крізь далину, де обрії — від моря і до неба. Я чула голос, наче глибину… А може, власне, і було не треба. То, може, був лиш відгомін дощів, що ніжно пестив словом щокраплини. А я всі ці стотисячі разів Гадала: Ви — так щиро, безневинно. Ну і нехай! Тут — у старих містах, де лине звук австрійської бруківки, немов у кадрі нечіткої плівки змиває дощ цілунки на вустах. Позиркує зухвало у мій бік стара ворожка. Кидає на карти. Її би запитати було варто: «Любові скільки треба на наш вік?» Та я ішла — без мапи, без причин. Зайшла в кав’ярню по «Американо». Було мені на серці трохи п’яно — без музики, без дотиків, без вин... Чи, може, в мене цінності не ті? І раптом хтось гукає: «От халепа! Любов — єдина істина в житті! Все решта — тільки кручі і вертепи». Ольга Береза Вірш «Кручі і вертепи»
    Like
    Love
    4
    81переглядів
  • #ШІ #афоризм
    ШІ каже - афоризм
    30переглядів
  • #свята
    ✨Сьогодні, 13 листопада, у світі відзначається Всесвітній день доброти (World Kindness Day) — свято, яке нагадує нам про силу співчуття, взаємодопомоги та важливість простих добрих вчинків у нашому повсякденному житті. Це день, коли світ намагається зосередитися на позитивних емоціях та усвідомити, що доброта єднає людей незалежно від кордонів.

    Історія виникнення свята

    Ідея створення Всесвітнього дня доброти виникла у 1997 році під час першої конференції Всесвітнього руху доброти (World Kindness Movement) в Токіо, Японія. Цей рух об'єднав представників різних країн, які виступали за поширення доброти у суспільстві.
    Офіційно свято було проголошено 13 листопада 1998 року – на річницю відкриття першої конференції. Відтоді Всесвітній рух доброти став глобальною організацією, що включає понад 30 країн, а сама дата стала важливим пунктом у міжнародному календарі.

    Чому саме доброта?

    Свято має на меті надихнути людей на "випадкові акти доброти" (Random Acts of Kindness) — це можуть бути як масштабні волонтерські ініціативи, так і незначні, але важливі жести:
    * Психологічний вплив: Науково доведено, що прояв доброти та співчуття активує в мозку центри задоволення, знижує рівень стресу та підвищує відчуття щастя як у того, хто робить добро, так і в того, хто його отримує.
    * Соціальне значення: Доброта є фундаментальною цінністю, що сприяє створенню міцніших та більш стійких громад. Вона є протиотрутою від агресії та байдужості.
    * Символ: Часто символом цього дня виступає квітка серця — символ чистоти та відкритості намірів.
    Як відзначають День доброти?
    У цей день людей закликають активно практикувати доброту. Це не вимагає великих фінансових витрат чи надзусиль. Ось лише кілька прикладів добрих вчинків, які можна зробити сьогодні:
    * Допомога ближньому: Привітати незнайомця, притримати двері, допомогти сусідові з важкими сумками.
    * Слова вдячності: Подякувати людям, які допомагають вам щодня (водіям, продавцям, вчителям).
    * Благодійність: Пожертвувати кошти чи речі, або ж присвятити свій час волонтерству.
    * Екологічна доброта: Прибрати сміття, посадити дерево.
    Всесвітній день доброти – це не просто дата в календарі, а нагадування про те, що зміна світу починається з нас самих. Один маленький добрий вчинок сьогодні може запустити ланцюгову реакцію позитиву, яка зробить світ трохи кращим. 💖
    Like
    1
    33переглядів
  • #музика #ШІ
    #club #dance
    1.AI music - Socks in the Dryer
    2.AI music - Stolen Umbrella
    3.AI music - Moonlight Espresso
    4. AI music - Cactus in the Rain
    5.AI music - Full of Stars
    Love
    1
    38переглядів
  • #ШІ #афоризми
    ШІ каже - афоризм
    34переглядів
  • #події
    🇺🇦
    13 листопада 1918 року, у час стрімких геополітичних змін, спричинених завершенням Першої світової війни, Українська національна рада (УНРада) ухвалила надзвичайно важливий документ, який став визначальним для становлення державності на західноукраїнських землях. Йдеться про закон, що регулював адміністрацію західноукраїнських земель і визначав їхню територію як складову Української Держави. 📜
    Контекст історичного моменту
    Це рішення було прийняте в умовах, коли розпад Австро-Угорської імперії став доконаним фактом, а 1 листопада 1918 року вже відбулося Листопадове повстання (більш відоме як Листопадовий чин) і було проголошено створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Незважаючи на те, що УНРада (парламент ЗУНР) вже проголосила незалежність, необхідно було юридично закріпити її територіальні межі та визначити правову основу для управління новоствореною державою.
    Значення ухваленого Закону
    Ухвалений 13 листопада закон чітко окреслив кордони ЗУНР, включаючи в її склад території Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття, де більшість населення становили українці. Це був акт територіальної консолідації та рішучий крок, спрямований проти зазіхань з боку сусідніх держав, зокрема Польщі, яка вже розгорнула військові дії.

    📌 Ключові аспекти закону:

    * Правове закріплення: Закон надавав юридичну силу прагненню українців Галичини, Буковини та Закарпаття до власної державності.
    * Визначення території: Було чітко визначено, які саме колишні коронні краї Австро-Угорщини входять до складу Української Держави (ЗУНР).
    * Підготовка до Соборності: Цей акт став одним із ключових кроків, що передували Акту Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року. Він підтверджував ідею єдності українських земель.
    Таким чином, 13 листопада 1918 року стало днем, коли в умовах хаосу, викликаного завершенням Світової війни, українські політичні діячі змогли чітко артикулювати та юридично оформити свої національно-державні прагнення на західних землях. Це була рішуча спроба захистити українську ідентичність і створити фундамент для єдиної, соборної України. ✊
    Like
    1
    35переглядів
  • #поезія
    Ця пані завше з Осінню на "ти".
    У неї сукня міді і підбори.
    І очі карі -- розсип куркуми,
    а в кутиках, мов паморозь, узори.
    Вона живе століття, може й два.
    Ніхто тогò, напевно, і не знає...
    Чи років сорок, з хвостиком... Дива.
    Сама у долі відповідь питає.
    Вона і Осінь. Схожі до дрібниць.
    То вітряні. То тихі. То погідні...
    Обоє люблять кекси із чорниць
    і чай з меліси з бергамотом східним.
    О, вони пòдружки з початку всіх епох,
    з утроби матері, із пуп'янків жоржини.
    Так люблять побалакати удвох
    під хрускіт хмизу у старій хатині.
    Про вересневі чари та дощі,
    про жовті барви, сивину туманів,
    про клаптики, що сховані в душі
    і мідний блиск надколених каштанів.
    Про шал вітрів і дядька ворожбита,
    що крàде в Жовтня листя, наче руни.
    Про Листопàда, що збирає мито,
    ховаючи до торби рòки юні...
    Ця пані завше з Осінню на "ти"
    Її впізнаєш серед сотень інших.
    У неї дрібка чарів й самоти.
    Вона із тих - казкових та розкішних...


    Людмила Галінська
    #поезія Ця пані завше з Осінню на "ти". У неї сукня міді і підбори. І очі карі -- розсип куркуми, а в кутиках, мов паморозь, узори. Вона живе століття, може й два. Ніхто тогò, напевно, і не знає... Чи років сорок, з хвостиком... Дива. Сама у долі відповідь питає. Вона і Осінь. Схожі до дрібниць. То вітряні. То тихі. То погідні... Обоє люблять кекси із чорниць і чай з меліси з бергамотом східним. О, вони пòдружки з початку всіх епох, з утроби матері, із пуп'янків жоржини. Так люблять побалакати удвох під хрускіт хмизу у старій хатині. Про вересневі чари та дощі, про жовті барви, сивину туманів, про клаптики, що сховані в душі і мідний блиск надколених каштанів. Про шал вітрів і дядька ворожбита, що крàде в Жовтня листя, наче руни. Про Листопàда, що збирає мито, ховаючи до торби рòки юні... Ця пані завше з Осінню на "ти" Її впізнаєш серед сотень інших. У неї дрібка чарів й самоти. Вона із тих - казкових та розкішних... Людмила Галінська
    Like
    2
    145переглядів
Більше дописів