• #поезія
    Люблю дивитись в далечінь
    І бачити широкії простори,
    Де горизонт торкається землі
    Й малює дивнії узори.

    Як квіти зачаровано цвітуть,
    Піднесли пелюстки свої до сонця,
    Веселять вони і пахнуть тут
    Й жоржини заглядають у віконце.

    Люблю, коли пташки співають
    Весело, ніжно в зеленім лузі,
    Співом ранок зустрічають
    В своїй милій окрузі.

    І як зорі в небі високо висять,
    Висять й не падають ніколи
    І так яскраво мерехтить
    Давно , давно , відколи...

    Ніна Шаповал.
    #поезія Люблю дивитись в далечінь І бачити широкії простори, Де горизонт торкається землі Й малює дивнії узори. Як квіти зачаровано цвітуть, Піднесли пелюстки свої до сонця, Веселять вони і пахнуть тут Й жоржини заглядають у віконце. Люблю, коли пташки співають Весело, ніжно в зеленім лузі, Співом ранок зустрічають В своїй милій окрузі. І як зорі в небі високо висять, Висять й не падають ніколи І так яскраво мерехтить Давно , давно , відколи... Ніна Шаповал.
    Love
    1
    54переглядів
  • #поезія
    #поезія
    Love
    2
    117переглядів 10Відтворень
  • #поезія
    #поезія
    Love
    1
    2коментарів 96переглядів 12Відтворень
  • #поезія
    Вже скоро...

    Пора квітòк. І стиглих сухоцвітів.
    Старих блаватів, маківок пузатих.
    Настурцій панських, сонцем обігрітих
    і пишних мальв, і дзвоників дзьобатих...

    Пора хлібів. Колосся. Врожаїв.
    Пшениць вусатих. Жùта і ячменю.
    Рум'яних булок, бубликів, коржів.
    Лискучих зéрнят, що біжать крізь жменю...

    Пора проміння. Сонця. Духоти...
    Шалених спек, що дражнять громовицю.
    І жовтих трав, як вицвівші піски...
    І літніх днів, де осінь тільки сниться...
    Серпень...

    Людмила Галінська
    #поезія Вже скоро... Пора квітòк. І стиглих сухоцвітів. Старих блаватів, маківок пузатих. Настурцій панських, сонцем обігрітих і пишних мальв, і дзвоників дзьобатих... Пора хлібів. Колосся. Врожаїв. Пшениць вусатих. Жùта і ячменю. Рум'яних булок, бубликів, коржів. Лискучих зéрнят, що біжать крізь жменю... Пора проміння. Сонця. Духоти... Шалених спек, що дражнять громовицю. І жовтих трав, як вицвівші піски... І літніх днів, де осінь тільки сниться... Серпень... Людмила Галінська
    Love
    2
    45переглядів
  • "Сузір'я", текст Ірини Вірної, музика та виконання Suno
    Розсип зірок на тілі -
    Це таємний знак.
    Ти хочеш його розгадати?
    Я мрію почути : так!

    Сузір'я родимок ніжних,
    Як тільки торкнешся -
    Пропав!
    Зникає всяка обережність,
    Бо це таємний знак.
    Так!
    https://www.youtube.com/watch?v=O5v6pAWrvnk&list=PLFa-rbMwcjTXJiH...

    Серпень, 2024 ©Ірина Вірна
    #suno #віршотерапія #віршпісня #ІринаВірна #поезія
    "Сузір'я", текст Ірини Вірної, музика та виконання Suno Розсип зірок на тілі - Це таємний знак. Ти хочеш його розгадати? Я мрію почути : так! Сузір'я родимок ніжних, Як тільки торкнешся - Пропав! Зникає всяка обережність, Бо це таємний знак. Так! https://www.youtube.com/watch?v=O5v6pAWrvnk&list=PLFa-rbMwcjTXJiHA4yZ1XQCJLNxLxZ6PP&index=26 Серпень, 2024 ©Ірина Вірна #suno #віршотерапія #віршпісня #ІринаВірна #поезія
    Like
    1
    47переглядів
  • #поезія
    Найцінніший у світі скарб
    Бережи під кутами простору.
    Сподіваюся, він того вартий
    У гінких віражах загострених.

    Перевтілюй моє тепло
    На ватаги буденних спалахів.
    Наше видиво не збулося,
    З часообігом заховалося.

    Перетерті в крупу слова
    Мовчазливо вбивають силою.
    Навіть спогади легковажні
    В часовіддалі загубилися.

    Тільки біль – електричний струм –
    Відбиває відтінки зрадницькі.
    Мої вислови семиструнні
    У повторах тобою згадані.

    Берегти найцінніший скарб
    Так, як ти, треба ще навчитися.
    Сподіваюся, він того вартий,
    Бо коштовності – світло щирості.

    Оксана Мовчан
    #поезія Найцінніший у світі скарб Бережи під кутами простору. Сподіваюся, він того вартий У гінких віражах загострених. Перевтілюй моє тепло На ватаги буденних спалахів. Наше видиво не збулося, З часообігом заховалося. Перетерті в крупу слова Мовчазливо вбивають силою. Навіть спогади легковажні В часовіддалі загубилися. Тільки біль – електричний струм – Відбиває відтінки зрадницькі. Мої вислови семиструнні У повторах тобою згадані. Берегти найцінніший скарб Так, як ти, треба ще навчитися. Сподіваюся, він того вартий, Бо коштовності – світло щирості. Оксана Мовчан
    Love
    1
    34переглядів
  • #поезія
    Тесей

    Хвилі, несіть мене далі і далі, бо
    Я вже давно загубив маршрут.
    Що‌гли схилились, обпалена палуба,
    Чорні вітрила вітри деруть.
    Море змикається спереду, ззаду і
    Мучить безмежним числом доріг.
    Долі рука, подаруй мені задум, чи
    Просто спрямуй у потрібний бік.

    Я не запитую, що мені писано —
    Той відповість мені, хто писав.
    Просто, згубивши, так важко знайти себе
    В місці, в якому ти зовсім сам.
    Якось я бачив шляхи, ніби виткані.
    Все, що зосталось — порожній світ.
    Втрачені значення вдихів та видихів;
    Що є життя, як не втеча ві‌д...

    Досить.
    Немає шляхетності в лементі.
    Обрію згини мету чаять.
    Доки вдихаю, нехай же веде мене
    Як не богиня —
    то течія‌.

    Море несите, тож буду поталою
    Німфам чи гадам з глибин води...

    Хвилі, несіть мене далі і далі,
    У Та‌ртар чи в Гадес —
    аби кудись.


    Ніколассон
    #поезія Тесей Хвилі, несіть мене далі і далі, бо Я вже давно загубив маршрут. Що‌гли схилились, обпалена палуба, Чорні вітрила вітри деруть. Море змикається спереду, ззаду і Мучить безмежним числом доріг. Долі рука, подаруй мені задум, чи Просто спрямуй у потрібний бік. Я не запитую, що мені писано — Той відповість мені, хто писав. Просто, згубивши, так важко знайти себе В місці, в якому ти зовсім сам. Якось я бачив шляхи, ніби виткані. Все, що зосталось — порожній світ. Втрачені значення вдихів та видихів; Що є життя, як не втеча ві‌д... Досить. Немає шляхетності в лементі. Обрію згини мету чаять. Доки вдихаю, нехай же веде мене Як не богиня — то течія‌. Море несите, тож буду поталою Німфам чи гадам з глибин води... Хвилі, несіть мене далі і далі, У Та‌ртар чи в Гадес — аби кудись. Ніколассон
    Like
    1
    38переглядів
  • #поезія
    💙💛❤️ЯКБИ ТИ ЗНАВ❤️💙💛

    ЯКБИ ТИ ЗНАВ , як я тебе кохаю ,
    Як квіти вранішню росу .
    Промінчики надії заплітаю
    В свою вже сивую косу,
    Тихцем роняю я сльозу .

    ЯКБИ ТИ ЗНАВ , як я тебе чекаю ,
    Як зорі місяць молодий .
    Коли побачимось іще не знаю ,
    Вірю, настане зустрічі день яснИй,
    Напевно, буде чарівний !

    ЯКБИ ТИ ЗНАВ , як день і ніч молюся ,
    Щоб повернувся ти живий .
    Буває часом плачу чи сміюся. ,
    Та в думках завжди образ твій
    Такий він, рідний, дорогий .

    ЯКБИ ТИ ЗНАВ , як хочу я почути
    Той голос ніжний ,тихий , свій .
    Відчути рук твоїх тепло й почути:
    "Кінець війні, тепер я твій ! "

    Я ПОВЕРНУВСЯ, Я ЖИВИЙ !!!

    ГАННА ЧЕПІНА
    #поезія 💙💛❤️ЯКБИ ТИ ЗНАВ❤️💙💛 ЯКБИ ТИ ЗНАВ , як я тебе кохаю , Як квіти вранішню росу . Промінчики надії заплітаю В свою вже сивую косу, Тихцем роняю я сльозу . ЯКБИ ТИ ЗНАВ , як я тебе чекаю , Як зорі місяць молодий . Коли побачимось іще не знаю , Вірю, настане зустрічі день яснИй, Напевно, буде чарівний ! ЯКБИ ТИ ЗНАВ , як день і ніч молюся , Щоб повернувся ти живий . Буває часом плачу чи сміюся. , Та в думках завжди образ твій Такий він, рідний, дорогий . ЯКБИ ТИ ЗНАВ , як хочу я почути Той голос ніжний ,тихий , свій . Відчути рук твоїх тепло й почути: "Кінець війні, тепер я твій ! " Я ПОВЕРНУВСЯ, Я ЖИВИЙ !!! ГАННА ЧЕПІНА
    Love
    2
    42переглядів
  • #поезія
    А завтра буде новий день
    І сонце встане з за хмаринки,
    Не буде чути свист сирен
    І будуть милими світанки.
    І наші воїни прийдуть
    Із Перемогою Додому
    Хай буде МИР на всій землі!
    І не зламати Нас Нікому.
    #поезія А завтра буде новий день І сонце встане з за хмаринки, Не буде чути свист сирен І будуть милими світанки. І наші воїни прийдуть Із Перемогою Додому Хай буде МИР на всій землі! І не зламати Нас Нікому.
    Like
    1
    42переглядів
  • #поезія
    НЕ СПІШИ, МОЄ ЛІТЕЧКО, В ОСІНЬ
    Не спіши, моє літечко, в осінь,
    Дай ще сонця, снаги і тепла!
    Хоч у небі осіння вже просинь,
    Та все літечка прагне душа.

    Дай набутись з тобою у казці,
    Дай напитись цих чарів хмільних,
    Дай відчути ще ніжність і ласку,
    І обійми гарячі твої!

    Моє літечко тепле, прекрасне,
    Ти зі мною побудь ще, не йди!
    Моє літечко сонячне, ясне,
    Залишайся у мене в душі!

    Марія Отрощенко.
    #поезія НЕ СПІШИ, МОЄ ЛІТЕЧКО, В ОСІНЬ Не спіши, моє літечко, в осінь, Дай ще сонця, снаги і тепла! Хоч у небі осіння вже просинь, Та все літечка прагне душа. Дай набутись з тобою у казці, Дай напитись цих чарів хмільних, Дай відчути ще ніжність і ласку, І обійми гарячі твої! Моє літечко тепле, прекрасне, Ти зі мною побудь ще, не йди! Моє літечко сонячне, ясне, Залишайся у мене в душі! Марія Отрощенко.
    Like
    1
    46переглядів
Більше результатів