Оксана  Вінніченко
Оксана  Вінніченко
Оксана  Вінніченко

Оксана Вінніченко

@Ksusha

  • #поезія
    ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ

    Поміж фантазіями млію...
    Люблю, надіюся і мрію:
    Про ніжні дотики умілі,
    Про руки пристрасні на тілі,
    Про каву в ліжко на світанку,
    Про квіти польовії зранку,
    Що від коханої людини,
    А час уже краде хвилини...
    Не мати від тривоги втоми,
    Не крапки ставити, а коми,
    Не знати б жаху сьогодення,
    В любові бавити натхнення,
    Кохатися...Взаємність чути,
    В твоїх обіймах потонути,
    Замріяною буть такою
    І навіть трішечки слабкою...
    Скажи, що: "Буде добре все, мала!"
    І так скажи, щоб я повірити змогла.

    Muse Kristel
    #поезія ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ Поміж фантазіями млію... Люблю, надіюся і мрію: Про ніжні дотики умілі, Про руки пристрасні на тілі, Про каву в ліжко на світанку, Про квіти польовії зранку, Що від коханої людини, А час уже краде хвилини... Не мати від тривоги втоми, Не крапки ставити, а коми, Не знати б жаху сьогодення, В любові бавити натхнення, Кохатися...Взаємність чути, В твоїх обіймах потонути, Замріяною буть такою І навіть трішечки слабкою... Скажи, що: "Буде добре все, мала!" І так скажи, щоб я повірити змогла. Muse Kristel
    Like
    1
    34views
  • #думки
    Я з тих людей, що спираються на свої крила. Намагається окрилити інших.
    Але бувають моменти, коли нема сил. І мені самій потрібна підтримка.
    Відчуття птаха, що більше не може летіти.
    Нерозуміння і самотність серед натовпу.
    Приходить розуміння, що лише своє власне, внутрішнє почуття відродження,внутрішня іскра допоможе відростити наново крила.
    Підняти з землі. Лише ти можеш себе відродити.
    Ми те - чим наповнені.
    Миру всім і добра.

    #думки Я з тих людей, що спираються на свої крила. Намагається окрилити інших. Але бувають моменти, коли нема сил. І мені самій потрібна підтримка. Відчуття птаха, що більше не може летіти. Нерозуміння і самотність серед натовпу. Приходить розуміння, що лише своє власне, внутрішнє почуття відродження,внутрішня іскра допоможе відростити наново крила. Підняти з землі. Лише ти можеш себе відродити. Ми те - чим наповнені. Миру всім і добра.
    Like
    1
    44views
  • #думки
    Є такий стан - "Люблю"... Стан цей нічим не витравити... Не упокорити душу, не відволікти думки... Кохання не можна сказати: "Досить... перестань... досить.!" Якщо ця біса вибрала Тебе, то Ти її бранець... Свобода?…
    Кохання не знає цього слова... Вона полонить... знеоружує... накидає мережі... манить своїм дурманом... голову кружляє, щоб Ти хотів її ще і ще… Є такий стан — "Люблю"... Від нього немає вакцин... немає антидотів... І як знати, можливо, Ти народився, щоб знайти її... смакувати на повну і зрозуміти... Без Неї Немає Раю!……
    #думки Є такий стан - "Люблю"... Стан цей нічим не витравити... Не упокорити душу, не відволікти думки... Кохання не можна сказати: "Досить... перестань... досить.!" Якщо ця біса вибрала Тебе, то Ти її бранець... Свобода?… Кохання не знає цього слова... Вона полонить... знеоружує... накидає мережі... манить своїм дурманом... голову кружляє, щоб Ти хотів її ще і ще… Є такий стан — "Люблю"... Від нього немає вакцин... немає антидотів... І як знати, можливо, Ти народився, щоб знайти її... смакувати на повну і зрозуміти... Без Неї Немає Раю!……
    Like
    1
    45views
  • #поезія
    На що не глянь — така краса повсюди,
    В цвіту уся земля, як у вінку.
    В природі дише все на повні груди,
    Качки пливуть між ряскою в ставку.
    А в небі ластівки проносяться, мов стріли,
    Пливуть у синяві легесенькі хмарки.
    І айстри личка радісно відкрили,
    А комишами заросли ставки…
    Та верби посхилялись над водою,
    Купають у воді гілля своє.
    У прохолоду нас запрошують з тобою,
    І надзвичайне щось у цьому є,
    І таємниче, світле, загадкове,
    Та дуже рідне, щемне, непросте.
    Що в серці будить почуття казкове,
    Щось надзвичайно ніжне і святе…

    Надія Красоткіна
    #поезія На що не глянь — така краса повсюди, В цвіту уся земля, як у вінку. В природі дише все на повні груди, Качки пливуть між ряскою в ставку. А в небі ластівки проносяться, мов стріли, Пливуть у синяві легесенькі хмарки. І айстри личка радісно відкрили, А комишами заросли ставки… Та верби посхилялись над водою, Купають у воді гілля своє. У прохолоду нас запрошують з тобою, І надзвичайне щось у цьому є, І таємниче, світле, загадкове, Та дуже рідне, щемне, непросте. Що в серці будить почуття казкове, Щось надзвичайно ніжне і святе… Надія Красоткіна
    Like
    1
    55views
  • #музика
    #chillout
    Промт для нейромережі Riffusion:
    "Atmospheric chillout, reverb percussion, multilayer arrangement, lush synth pads, delayed strong dream vocals, verse with expressive delivery and melodic variation, chorus with dynamic pitch range and peak intensity, reverb and delay with melismas, modern production"
    1.CHILL ZONE - Eternal
    2.CHILL ZONE - Signal
    3.CHILL ZONE - Contradiction
    4.CHILL ZONE - Celestial Drift
    5.CHILL ZONE - Serenade
    6.CHILL ZONE - Cadence
    7.CHILL ZONE - Fading
    8.CHILL ZONE - Veer
    9.CHILL ZONE - Activate
    10.CHILL ZONE - Ascend
    31views
  • #поезія
    Якби було можливо...
    Сповільнити плин часу...
    Якби було красиво,
    Здійснити все відразу.
    Так не буває в світі,
    Хоч маємо бажання,
    Усе, що нам потрібно,
    Це щирі сподівання.

    Якби було можливо,
    Так швидко не старіти,
    Як квіти молодіти,
    Росою личко вмити.
    Напій краси п'янкої,
    Немов добре вино...
    Всім хочеться любові,
    Кохання, щоб цвіло.

    Якби було можливо
    Вернутися назад,
    Де достигають сливи,
    Садок мій у плодах.
    Якби було можливо
    Перенестись мені,
    У казку, справжнє диво,
    Де поруч є батьки...

    На жаль не зупинити,
    Миттєво час мине...
    Куди ж печаль подіти,
    Що в серденьку живе...

    Галина Адамович
    #поезія Якби було можливо... Сповільнити плин часу... Якби було красиво, Здійснити все відразу. Так не буває в світі, Хоч маємо бажання, Усе, що нам потрібно, Це щирі сподівання. Якби було можливо, Так швидко не старіти, Як квіти молодіти, Росою личко вмити. Напій краси п'янкої, Немов добре вино... Всім хочеться любові, Кохання, щоб цвіло. Якби було можливо Вернутися назад, Де достигають сливи, Садок мій у плодах. Якби було можливо Перенестись мені, У казку, справжнє диво, Де поруч є батьки... На жаль не зупинити, Миттєво час мине... Куди ж печаль подіти, Що в серденьку живе... Галина Адамович
    46views
  • #поезія
    ...Що є приємнішим за ці години ранні!
    Гаряча кава... Роздуми про все...
    Вікно у тишу й щебет на світанні.
    Одне питання: «Що цей день несе?»
    Хай він дарує кожному натхнення,
    Хороші звістки, радість, щирий сміх.
    Хай світ оцей прекрасний, незбагненний,
    Буде прихильним й добрим для усіх!

    Оксана Сметанюк
    #поезія ...Що є приємнішим за ці години ранні! Гаряча кава... Роздуми про все... Вікно у тишу й щебет на світанні. Одне питання: «Що цей день несе?» Хай він дарує кожному натхнення, Хороші звістки, радість, щирий сміх. Хай світ оцей прекрасний, незбагненний, Буде прихильним й добрим для усіх! Оксана Сметанюк
    Like
    2
    43views
  • #поезія
    Іду босоніж у безмежжя трав,
    Ромашки квітом обіймають ноги,
    Чи сон туманом-росами упав,
    Чи кроки ґрунт вкарбовують вологий?

    Вже зблідла сукня, небо сіре вщент,
    Штрихами долі вирізблю позначки,
    Пірнаю в тишу чи зіллюсь з дощем,
    Сповна відчую розпач одиначки.

    Зловісна втіха прихистку не дасть,
    Сліпе свічадо доленьки-стихії
    Зламає волю, викликавши страсть,
    Скасує вщент всі потуги месії.

    Валентина Чепурко
    #поезія Іду босоніж у безмежжя трав, Ромашки квітом обіймають ноги, Чи сон туманом-росами упав, Чи кроки ґрунт вкарбовують вологий? Вже зблідла сукня, небо сіре вщент, Штрихами долі вирізблю позначки, Пірнаю в тишу чи зіллюсь з дощем, Сповна відчую розпач одиначки. Зловісна втіха прихистку не дасть, Сліпе свічадо доленьки-стихії Зламає волю, викликавши страсть, Скасує вщент всі потуги месії. Валентина Чепурко
    Like
    1
    40views
  • #поезія
    ІЗ СЕМИ КРИНИЦЬ ВОДИЧЕНЬКА

    Із семи криниць водиченька,
    із семи полів пшениченька.
    Випікала коровай.
    Небо вабило зірницями
    і шмагало блискавицями
    молодого серця плай.

    У семи світах шукала я,
    на семи вітрах здолала я
    до кохання довгий шлях.
    Твого поля стану жницею,
    твоїх мрій легких жар-птицею
    чи зорею в небесах.

    Де блукала ніч примарою
    й випасала сни отарою --
    сонця тенькає струна.
    Відлітають дні хмаринками
    і румовище* піщинками
    зносить річки бистрина.

    За основу -- неба хвилечки,
    а пітканням -- срібні зірочки.
    Доля ткала полотно.
    Я довіку вишиватиму
    візерунками багатими,
    осяйними, як зерно.

    #поезія ІЗ СЕМИ КРИНИЦЬ ВОДИЧЕНЬКА Із семи криниць водиченька, із семи полів пшениченька. Випікала коровай. Небо вабило зірницями і шмагало блискавицями молодого серця плай. У семи світах шукала я, на семи вітрах здолала я до кохання довгий шлях. Твого поля стану жницею, твоїх мрій легких жар-птицею чи зорею в небесах. Де блукала ніч примарою й випасала сни отарою -- сонця тенькає струна. Відлітають дні хмаринками і румовище* піщинками зносить річки бистрина. За основу -- неба хвилечки, а пітканням -- срібні зірочки. Доля ткала полотно. Я довіку вишиватиму візерунками багатими, осяйними, як зерно.
    Like
    1
    54views
  • #мистецтво
    Український художник Геннадій Кириченко.

    Літо.
    #мистецтво Український художник Геннадій Кириченко. Літо.
    Like
    Love
    2
    46views
More Posts