#поезія
Літрами кривду пий,
Наче кляча.
Світ цей давно сліпий –
Він не баче.
На силі гранітних грудей
Спить немовля.
Під собою живих людей
Ховає земля.
Жадібно п'ють ракети
Кров солону.
Жовто-блакитні скелети
Їдуть з полону.
Коли ти щомиті – ціль,
Світ – декорація.
Ретельно вивчає наш біль
Цивілізація.
На прощання в душі потреба –
Ніч під іконами.
Ділять птахи небо
З дронами.
Ідемо крізь декаданс,
Хитаємось.
Ми ще маємо шанс.
Чи скористаємось?
Липень 2025
Максим Коровниченко
Літрами кривду пий,
Наче кляча.
Світ цей давно сліпий –
Він не баче.
На силі гранітних грудей
Спить немовля.
Під собою живих людей
Ховає земля.
Жадібно п'ють ракети
Кров солону.
Жовто-блакитні скелети
Їдуть з полону.
Коли ти щомиті – ціль,
Світ – декорація.
Ретельно вивчає наш біль
Цивілізація.
На прощання в душі потреба –
Ніч під іконами.
Ділять птахи небо
З дронами.
Ідемо крізь декаданс,
Хитаємось.
Ми ще маємо шанс.
Чи скористаємось?
Липень 2025
Максим Коровниченко
#поезія
Літрами кривду пий,
Наче кляча.
Світ цей давно сліпий –
Він не баче.
На силі гранітних грудей
Спить немовля.
Під собою живих людей
Ховає земля.
Жадібно п'ють ракети
Кров солону.
Жовто-блакитні скелети
Їдуть з полону.
Коли ти щомиті – ціль,
Світ – декорація.
Ретельно вивчає наш біль
Цивілізація.
На прощання в душі потреба –
Ніч під іконами.
Ділять птахи небо
З дронами.
Ідемо крізь декаданс,
Хитаємось.
Ми ще маємо шанс.
Чи скористаємось?
Липень 2025
Максим Коровниченко

41переглядів