ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ

Це день молитовного спомину всіх святих, у землі українській осяйних, а також новомучеників і сповідників ХХ ст.

Кожен народ має своїх духовних героїв, достойних наслідування. «Свій національний хор святих - це найміцніша основа кожної нації, бо коли міцна духовна основа, тоді і міцна нація», - писав митрополит Іларіон (Огієнко).

Багато таких подвижників має й українське православ'я, для якого вони трудилися і віддали свої життя. Їх стільки, що годі кожного згадати зокрема, та й далеко не всі імена людям знані. Тому в церковному календарі є дві особливі неділі після П'ятидесятниці: першої згадуємо всіх святих загалом, а другої - українських. Тоді віддаємо шану всім угодникам - нам відомим та тим, яких знає тільки Всевишній.

Особливу увагу приділяємо святцям, котрі є вихідцями з нашого люду або на нашій землі спасалися в Господі. Адже своїми подвигами вони засвідчили, що український народ колись, тепер і надалі трудитиметься во славу Божу. Імена їхні записано золотими літерами на небі та в історії Русі-України. Тому пишаємося ними, молимося до них, а їхні благі вчинки наслідуємо. Імовірно, цей список доповнять і невинно убієнні жертви російської агресії.

Цього дня престольне свято відзначає громада Всіх українських святих в с. Струмівка Луцького районного деканату. Також храмовий празник у домовій церкві Новомучеників і сповідників ХХ ст. луцького Свято-Архангельського чоловічого монастиря.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 червня.

------------

Калина постає в українському фольклорі одним із найулюбленіших поетичних образів. Це згадка про домівку, пам'ять про рідну матір, її турботу й лагідні руки. «Ой у лузі калина з квіточками, наче матуся з діточками», - кажуть у народі. Вважалося, що в сім'ї, де зберігається калинова сопілка, обов'язково народиться хлопчик. Зроду-віку калина була символом дівочої краси, кохання, вірності. Восени дівчата ходили на луки «по калину». Біля першого знайденого ними калинового куща вони водили хоровод. Зриваючи ягоди, промовляли: «Поможи, калинонько, бути в парі з миленьким». Якщо під стріхою селянської оселі висіли калинові кетяги, це означало, що в хаті є відданиця й можна засилати сватів. Калину вплітали у вінки, нею прикрашали весільний коровай. Калинові кущі часто саджали на могилах. «Та насип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину», - співали козаки. Як і багато інших рослин, калина поєднує в собі «красиве й корисне». Калинові ягоди, кора, цвіт - випробувані ліки в народній медицині.

З відривного календаря "Криниченька" за 10 червня.

----------