#Дванадесяті_свята ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Після захоплення Єрусалима у 70-му році імп. Титом все місто і зокрема Гріб Господній і місце розп'яття було зруйноване і засипане. 326 р. імп. Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню - Хрест Господній. Разом з матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю. Розкопки проводили поруч з Голгофою, адже в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, так, у землі знайшли 3 хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний хрест. У віднайденні хреста цариці допомагав єрусалимський Патр. Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного хреста жінка зцілилася. Цариця забажала, щоби й ін. люди могли побачити Животворче Древо та вклонитися йому. Тому Патр. Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі боки хрест, а люди виголошували «Господи, помилуй!». Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Часточка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян. Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), звершується винесення хреста для поклоніння. З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 вересня. ----------- ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. В першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Вона організувала розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік від неї - три хрести. Диво допомогло дізнатися, на якому саме був розіп'ятий Син Божий. До хреста доторкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалася. #Що_не_можна_робити_в_цей_день • Не варто починати важливі справи, цей день вважається несприятливим. • Церква забороняє лихословити, сваритися, вживати алкоголь. • Не варто укладати шлюб, вінчатися. #Народні_прикмети_і_традиції_на_14_вересня Серед наших предків існувало чимало прикмет: • дивилися, який сьогодні день: прийшло різке похолодання - чекайте на ранню весну; • вранці заморозки - зима прийде рано, погода тепла і ясна - не варто ще чекати на холоди; • дме північний вітер - наступне літо буде спекотним, а ось західний - до поганої погоди; • вже не видно перелітніх птахів - взимку будуть тріскучі морози; • журавлі тільки почали летіти на південь, не поспішаючи, і сильно кричать - осінь буде теплою. З відривного календаря "Український народний календар" за 14 вересня. -----------

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ 13 вересня 1970 р. у Чернівцях у прямому ефірі телепередачі «Камертон доброго настрою» 21-річний студент Чернівецького медичного інституту Володимир Івасюк уперше виконав у дуеті з молодою вчителькою музики Оленою Кузнєцовою в супроводі ансамблю «Карпати» під керівництвом Валерія Громцева свої пісні «Червона рута» і «Водограй». Наступного ранку на летючці голова комітету оголосив творчій групі догану за недотримання технологічного процесу: пісні Івасюка пішли в ефір без санкції художньої ради. Чому? А був гнівний телефонний дзвінок із обкому компартії. По обіді з Києва в Чернівці прийшов телекс, що передача визнана найкращою програмою тижня і є пропозиція повторити виступ Володимира Івасюка. У грудні 1971 р. у москві на сцені «Останкіно» Володимир Івасюк довірив вокально-інструментальному ансамблю «Смерічка» з Вижниці, керівником якого був молодий композитор Левко Дутковський, виконати пісню «Червона рута». «Червону руту» виконували Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк. До речі, останній не мав національного костюма, адже до останнього не знав, що йому дозволять вийти на сцену. Рута була визнана переможцем першої радянської «Пісні року» і невдовзі стала однією з двадцяти найкращих пісень року та найвідомішою українською піснею у світі. З відривного календаря "Український народний календар" за 13 вересня. ----------- https://youtu.be/DFzlWkTc-nA?si=uUsX_bzz_TUIG8yH --------------------------------------- https://www.youtube.com/live/aJ0P-oIafG4?si=3i7wJYEjuQ9bjjsJ -------------------

ПАМ'ЯТЬ ОНОВЛЕННЯ ХРАМУ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО Після хресної смерті Ісуса Христа святе місце Його страждань довго зневажалося язичниками. Коли римський імп. Тит 70 р. завоював Єрусалим, він розорив місто і зруйнував храм Соломона на г. Моріа, не залишивши там каменя на камені, як про це передбачив ще Спаситель у розмові з учнями. Римські імпп. Адріан і Тит наказували знищити будь-яку пам'ять про Спасителя та постави ти ідолів. Костянтин Великий перший з римських імпп. визнав християнство, і разом із матір'ю Оленою вирішив оновити Єрусалим, а на місці страждання і воскресіння Ісуса Христа спорудити новий храм і знову освятити. Імп. Олена вирушила до Єрусалима, де зни щила всі ідольські капища, очистила місто від язичницьких ідолів, освятила осквернені місця і віднайшла Хрест Господній. Олена негайно приступила до побудови великого храму, який включив у свої стіни місце розп'яття Спасителя - Голгофу і Гріб Господній. Храм Воскресіння будувався 10 р., і Олена не дожила до завершення робіт. Закінчення споруди Новозавітного храму Воскресіння Христового, названого «Мартиріон» в пам'ять хресних страждань Спасителя, співпало з I Тирським собором і 30-річчям царювання імп. Костянтина Великого. Тому освячення храму Воскресіння 13 вересня 335 р. було особливо урочистим. В освяченні храму брали участь ієрархи християнських Церков багатьох країн. На урочистість були запрошені отці Тирського собору, що якраз закінчився. У той самий день було освячено і весь Єрусалим. З відривного календаря "З вірою в душі" за 13 вересня. -----------

#Українознавство ЗАВДЯКИ ЙОМУ «ЩЕДРИКА» ЗНАЄ ВЕСЬ СВІТ Йдеться про диригента Олександра Кошиця, чий день народження припадає на 12 вересня і завдячуючи якому світ почув та полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А було це так. На зорі становлення Української народної республіки її очільник Симон Петлюра відряджає хор, яким диригує Олександр Кошиць, у світове турне, аби розповісти народам у Європі та на інших континентах про нову державу - Україну, розповісти про душу українців через пісню. Публіка була в захопленні. За п'ять років гастролей у пресі вийшло понад три тисячі рецензій. Олександра Кошиця називали чарівником, магом, божественною лисиною. Його унікальна техніка рвала шаблони. Про його манеру диригувати без палички писали всі. Кошиць диригує очима, пальцями, рухами, мімікою! Потиснути йому руку прагнули найвідоміші світові митці. А Олександр Кошиць писав: «Я раював від думки, що на мою долю випала честь через музику донести світові все найкраще про нашу Україну». І справді, всього того, чого добивались офіційні канали української дипломатії - легітимації і просування української ідеї за кордоном, вдалося досягти завдяки мистецтву. Тоді ж на гастролях в Америці й було почуто «Щедрика», який згодом, уже в обробці американця та в перекладі на англійську мову став світовим гімном різдвяних свят. З відривного календаря "Український народний календар" за 12 вересня. -----------

БІЖАТЬ У ПОЧАЇВ СТЕЖКИ І ДОРОГИ Біжать у Почаїв стежки і дороги, Там Божії дзвони гудуть, До нашого Бога, єдиного Бога Народи, як води пливуть. О Матінко Божа, До тебе прийшли ми Напитись святої води. До нашого Бога, єдиного Бога Веди нас до нього, веди! З гаїв солов'їних принесли тобі ми Букети живих квіточок, Ми просимо Бога, єдиного Бога За наших малих діточок. Ми хочем, щоб діти навчились любити, Щоб чули вони Божий дзвін. Ми просимо Бога, єдиного Бога За наших дочок і синів. Благаєм за поле, благаєм за море, Благаєм за села й міста, Ми просимо Бога, єдиного Бога, Без нього не квітне життя. О Матінко Зоре, втопи наше горе У хвилях Святої води. Ми просимо Бога, єдиного Бога Від нині на вічні віки! ©️ о. Олексій Філюк З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день". https://youtu.be/rh2y5mpKsoY?si=DUj-QSuJWQXtYeYn

ПРП. ФЕОДОРИ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ Прп. Феодора (7-490) з чоловіком жили в Олександрії. Один багатій спокусився красою Феодори і почав схиляти її до перелюбу, але марно. Тоді він підкупив волхвицю, яка ввела в оману довірливу Феодору. Феодора зрадила. Усвідомивши це, Феодора щиро розкаялася і пішла до знайомої ігумені. Відтак вирішила піти в монастир. Вона переодяглася чоловіком, боячись, що чоловік знайде її в жіночій обителі. Якось Феодора пішла в Олександрію по хліб і заночувала в Енатському монастирі. Дочка тамтешнього ігумена спокусилася красою ченця Феодора, і почала намовляти на гріх. Отримавши відмову, вона згрішила з ін. ченцем і зачала. Батько дівчини почав випитувати у дочки, хто її спокусив, і та вказала на Феодора-ченця. Отець повідомив настоятеля монастиря, в якому трудилася прп. Феодора. Ігумен не повірив наклепу. Коли блудниця народила, енатські ченці принесли немовля в монастир, де жила подвижниця. Цього разу ігумен повірив наклепу. Дитя вручили преподобній і вигнали з монастиря. Феодора підкорилася, бачачи в цьому спокутування колишнього гріха. Вона оселилася з дитиною поруч обителі. 7 р. свята була у вигнанні. Нарешті ігумен дозволив їм повернутися, і вони 2 р. прожили в затворі. Ігумен отримав від Бога одкровення, що гріх ченця Феодора пробачив. Незабаром вона померла. Згодом ігумен отримав одкровення від Господа, що прп. Феодор насправді не був чоловіком. Дізнавшись про це, братія Енатського монастиря просила у неї прощення. З відривного календаря "З вірою в душі" за 11 вересня. -----------

ІШЛА ПО НЕБУ БОЖА МАТИ Ішла по небі Божа Мати, Та й простягнула свій Покров. Вкраїну нашу захищати, Щоб дзвін лунав з усіх церков. Вона почула біль й страждання, Невпинні сльози й молитви. Прийми Ти наше покаяння, Надію у серця всели. Вона прийшла, щоб дати сили Хреста без ропоту нести. У Бога милості просили, Почуй дітей і захисти. Ти - наша втіха і опора, Цариця неба і землі. Позолотила Ти діброву, Забрала душечки малі. Ішла по небі Божа Мати, І засіяв святий Покров, Та й стало зло все відступати, Лишилась віра і любов! ©️ о. Олексій Філюк З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день". https://youtu.be/6hatf9AGQ2s?si=4GEy0AXNCcM1hyHs

Як я прочитала у Фейсбуці про цю акторку Марина Бородіна, а тепер ще й письменниця, то прочитавши про її хворобу, я відчувала якусь спорідненість з нею, хоча у мене і в неї різний тип хвороби і різний стан здоров'я. Але я її розумію, як це не може цього зрозуміти абсолютно здорова людина. У мене це від народження, то ж звісно мені набагато легше сприймати себе такою. А через що доводиться пройти тим, хто нещодавно був здоровий, це відомо лише їй і Богові. Це постійна боротьба з самою собою, колишною і цією, якою вона є зараз. Я дуже мріяла про цю книгу "Проти вітру", і дочекалася, коли вона буде за доступною ціною. Однозначно, книга буде дуже цікава для мене!📖 Для тих хто бажає купити цю книгу, ось посилання.⤵️ https://folio.com.ua/books/proti-vitru