ВИНЕСЕННЯ ЧЕСНИХ ДРЕВ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Це свято прийшло з Візантії, з Царгорода. Суть його полягає у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Впродовж 2-х тиж нів цю святиню носили столицею для очищення міста від епідемії. Хрестом освячували і воду, щоб була чистою. У Київській державі цей зви чай перетворився на хресні ходи до водойм, де вода освячувалась, і після цього всі купалися та купали худобу, щоб очиститися від лихої сили и запобігти хворобам. Під час свята на богослужінні відбувається винос хреста на середину храму і вшанування його, а після літургії - водосвяття.

Цього ж дня Церква вшановує пам'ять 7-ох мучеників Маккавеєвих, матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р. Х). Це Авім, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Адім і Маркел. Вони всі загинули від сирійського царя Антіоха Епіфана. Прихильний до еллінського культу, цар увів у Єрусалимі та всій Юдеї язичницькі звичаї. Опоганив храм Господній, поставивши в ньому статую Зевса, до поклоніння якому примушував юдеїв. Багато відійшли тоді від Істинного Бога. Та були й такі, що продовжували вірити в майбутнє пришестя Спасителя. 90-річний законовчитель Єлеазар рішуче пішов на муки і помер. Таку ж мужність показали його учні - 7 братів Маккавеїв та їхня матір Соломонія. Цей подвиг надихнув Юду Маккавея, він підняв повстання проти Антіоха Епіфана і здобув перемогу, очистивши Єрусалимський храм від ідолів. Про це розповідається в біблійній Другій книзі Маккавеїв.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 серпня.
-----------

Вітаю всіх зі святом! 🌺☘️🌾🌼🍀

#3_вірою_в_серці

ОСОБЛИВА МОЛИТВА ДО БОГОРОДИЦІ

Її читають у перший день Успенського посту. Успенський піст присвячений святу Успіння Пресвятої Богородиці, яке відзначатимемо за новим календарем 15 серпня. Діва Марія готувалася до зустрічі з Христом на Небесах молитвами і постом. Саме тому віруючі зобов'язані щороку проходити через це. Один із найважливіших днів посту перший.

МОЛИТВА НА ПОЧАТОК УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ

Богородице, пречиста Діво Маріє, непорочна і безстрашна. Дай сили нам, грішним, щоб могли ми піст почати з добрих справ і налаштуватися на утримання від мирського. Дай нам терпіння і зміцни віру нашу, щоб змогли словом і ділом пом'янути тебе. Зміцни дух наш і допоможи нам відкинути думки темні, що душу руйнують. Моли Бога, Заступнице наша, яко ж і ми будемо молити Його невпинно про порятунок і прощення зараз і на віки віків. Амінь.

Цього дня варто також прочитати такі молитви, як «Богородице Діво, радуйся» і «Псалом 90». Будь-який піст час молитов, тому не забувайте про те, що молитися потрібно кожен день.

З відривного календаря "Український народний календар" за 31 липня.
----------

#Наші_традиції

ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА

Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав.

Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення.

• Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла.

• М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення.

• Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу.

• Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення.

• Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю.

• Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати.

З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня.
----------

Читаю книгу "Почаївська Лавра: Історія, про яку не розповідають" Петра Кралюка. У цій книзі дуже детально описано ким і коли розпочалося чернече життя. Як усе це почалося. Чому через кілька років монастир потрапив до рук уніатів. Як було вкоронено Почаївської ікони Божої Матері. Хто насправді дав статус монастиря Лаври. Чому православний монастир до уніатів і православний монастир після уніатів, не одне й те саме. Як відбувалася русифікація Почаївської лаври під владою російської православної церкви. І які враження були в Миколи Костомарова під час перебування в Почаївському монастирі. Як на мене, дуже цікава деталь, і стає зрозуміло, чого добивалася так званна російська церковна і світська влада від українського народу, і стає зрозуміло чому зараз деякі монастирі так вперто тримаються "руського міра". А ще, завдяки своїм розповідам, Микола Костомаров надихнув поїхати до Почаєва і Тараса Шевченка.

Книга така цікава, що я вважаю, що її повинна прочитати кожна українська родина, яка цікавиться історією Почаївської ікони Божої Матері та монастирем, бо тільки тоді все стане на своїх місцях. Бо я вже колись читала історію про Почаїв, і там все було написано зовсім по-іншому, як то кажуть, у стилі "руського міра".

Сподобалися ці слова... От і вирішила зробити такі листівки для чоловіків і жінок... Тим більше, що вчора одна моя знайома по Фейсбуці померла, а сьогодні інша... Світлі і хороші люди уходять... Царство їх Небесне...🙏🕯☦️

У ніч з 28 на 29 липня відбулося наймасовіше вбивство полонених українських захисників — росіяни здійснили теракт у колонії в Оленівці. Внаслідок потужного вибуху у бараку, куди напередодні поселили виключно захисників «Азовсталі», загинуло понад 50 наших військових і понад 130 було поранено.

Цьогоріч Верховна Рада встановила 28 липня Днем скорботи та вшанування памʼяті захисників і захисниць України, добровольців і цивільних людей, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Цей день про страшний біль і втрату. Про воєнні злочини, за які обов'язково настане відповідальність. Про тих, хто тримався до останнього — у підвалах «Азовсталі», під безперервним вогнем на передовій, у нелюдських умовах колоній. І про наш обов’язок — не мовчати, не забувати і не зрадити їхню жертву.

Пам'ятаємо і ніколи не пробачимо...🙏🕯️☦️

Виявляється, що в YouTube тепер замість створення відео, є ще і можливість писати дописи, як це ми робимо в таких соціальних мережах, як Facebook, Instagram, Fankolo, SI8, X (Twitter), Threads, Bluesky і так далі... Правда, там було написано, що треба згадати когось, як це інколи робиться в Facebook, але це не обов'язково, а як коли, коли дійсно в своєму дописи потрібно когось згадати. Я тільки щойно це побачила, раніше про таку можливість не знала. Певно нещодавно таке з'явилася така можливість і я сьогодні вперше опублікувала в YouTube такі дописи. Докази тут, перед вами!😀⤵️
https://youtube.com/@natalia_shpirkovska_1980?si=VrjoyVz-S4E3fjJG

ВМЧ. І ЦІЛИТЕЛЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА

З давніх часів святий Пантелеймон вважається покровителем лікарів. Молитви хворих, із вірою звернені до нього, приносять полегшення, зцілюють від фізичних і духовних недуг.

Пантелеймон (280-305) народився у Римській імперії, в м. Нікомидія (нині Ізміт, Туреччина). Батько його був язичником, а мати - християнкою. Хлопчика назвали Пантолеоном, і лише пізніше - Пантелеймоном. Земне життя угодника було коротким, він прийняв мученицьку смерть.

Лікарського мистецтва навчався у знаменитого Єфросина, послугами якого користувався сам імп. Максиміан, гонитель християн.

Особливою подією стала зустріч зі старим пресвітером Єрмолаєм. Старець довго розмовляв, наставляючи молодика, полюбив його як рідного. Разом зі спасенними бесідами Пантлеймон одержав, мабуть, і якісь поради щодо цілительства, яке може відбуватися тільки по істинній вірі в Христа. Відтак юнак воскресив дівчинку, вкушену змією. Друге чудо - зцілення сліпого та навернення батька, який незабаром помирає. Роздавши статки бідним, Пантелеймон присвячує себе хворим. Після дива зцілення іменем Ісуса Христа свого вчителя Єфросина та його навернення до християнства лікарі-заздрісники донесли імператорові.

Вмч. Пантелеймона привели на суд і він привселюдно визнав Ісуса. Тоді імператор віддав його на страшні муки. Тіло піддали тортурам і потім обезголовили. Свою смерть він зустрів радісно, співаючи псалми.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 липня.
-----------

Бажаємо міцного здоров’я, життєвої енергії і задоволення від своєї справи. Нехай у Вашій щоденній праці буде більше радості, вдячності та поваги від людей.