МУЧЕНИЦІ ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ І МАТІР ЇХНЯ СОФІЯ

У ІІ столітті, за правління імператора Адріана, у Римі жила вдова Софія, ім'я якої означає «мудрість». Вона мала трьох дочок Віру, Надію і Любов, яких виховала в християнській вірі. Чутка про їхню віру дійшла до імператора, і він наказав привести їх до себе. Незважаючи на погрози, сестри сміливо сповідували віру в Христа.

Адріан намагався змусити дів принести жертву богам, проте вони залишилися непохитними. Тоді їх піддали жорстоким мукам: палили, кидали в піч і котел із киплячою смолою, але Господь оберігав їх. Молодшу, Любов, жорстоко катували, проте всі троє дів прославляли Бога й витримали страждання. Врешті їх стратили відсіканням голови.

Софія пережила найстрашніше випробування стала свідком мук своїх дочок. Після їхньої смерті вона поховала їх із почестями за містом і три дні сиділа біля могили, молячись, аж поки й сама спочила. Віруючі поховали її поруч із дочками. Мощі мучениць нині спочивають у французькому місті Еш.

Подвиг Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії став прикладом відданості християнським чеснотам. Їхнє життя нагадує нам про важливість плекання віри, надії, любові й мудрості у власному житті та родинах.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 вересня

ПРИТЧА ПРО СВІТЛЯЧКА ТА ЗМІЮ

Змія почала переслідувати світлячка, який літав низько у траві.
Світлячок зупинився і сказав змії:
- Чи можу я задати вам три питання?
Змія відповіла:
- Так.
Світлячок розпочав:
- Я належу до вашого харчового ланцюжка?
Змія відповіла:
- Ні.
Тоді світлячок продовжив:
- Я зробив вам щось погане?
Змія знову ж відповіла коротко:
- Ні.
Тоді світлячок завдав їй останнє питання:
- Тоді скажіть, чому ви хочете мене з'їсти?
Змія без жодних роздумів відповіла:
- Тому що мені нестерпно бачити, як ти сяєш.

Мораль цієї історії:

Часто деяким людям нестерпно бачити, як ви сяєте, тому вони діють як змії, тишком-нишком і готові знищити вас просто за те, що ви є щасливішими/красивішими/успішнішими/… за них. Тому намагайтеся “не сяяти”, тобто не показувати, коли вам добре живеться. Щасливим потрібно бути тихо, бо так мало залишилося тих, хто дійсно вміє радіти від душі за ближнього, без заздрості, злості і лестощів…

Є два типи заздрісних людей: перші хочуть все, як в тебе, а інші – щоб в тебе взагалі нічого не було… Бережіться і тих, і інших!

Взято з інтернет-сторінки "ВСЕОСВІТА"

Читається під час вечірньої молитви🙏