• Бігала по квітниках своїх!
    Ще сонце було!:)

    Похвалитися своїми чагарниками не встигла!:)

    Спочатку середня донечка гостювала в мене!
    Потім колежанка прибігла, перечекати в мене час планового знеструмлення!:)

    Ото тільки зараз зібралася світлинами поділитися!

    Ви там як?
    Бігала по квітниках своїх! Ще сонце було!:) Похвалитися своїми чагарниками не встигла!:) Спочатку середня донечка гостювала в мене! Потім колежанка прибігла, перечекати в мене час планового знеструмлення!:) Ото тільки зараз зібралася світлинами поділитися! Ви там як?
    85views
  • ВЛАСНІСТЬ
    Озброєна силами сил,
    законами, карою, смертю.
    У вічній війні зі злом
    людину спантеличує,
    крадеться в душу непомітно,
    молить і загрожує,
    обіцяє владу і гроші.
    Уперта й працьовита,
    владна й безпощадна.
    Ризик і труд — її закон,
    вона в усьому:
    в трагедії і щасті,
    в любові та ненависті,
    у смерті й житті.
    Сонце-власник,
    держава-власник,
    людина-власник,
    все живе — власник.
    Я власник рук, очей своїх,
    я власник самого себе,
    я власник штанів своїх,
    я капіталіст їхніх кишень,
    я власник джерела роду.
    Я мертвий — банкрут.
    1956 Григорій Сагайдак
    ВЛАСНІСТЬ Озброєна силами сил, законами, карою, смертю. У вічній війні зі злом людину спантеличує, крадеться в душу непомітно, молить і загрожує, обіцяє владу і гроші. Уперта й працьовита, владна й безпощадна. Ризик і труд — її закон, вона в усьому: в трагедії і щасті, в любові та ненависті, у смерті й житті. Сонце-власник, держава-власник, людина-власник, все живе — власник. Я власник рук, очей своїх, я власник самого себе, я власник штанів своїх, я капіталіст їхніх кишень, я власник джерела роду. Я мертвий — банкрут. 1956 Григорій Сагайдак
    230views
  • 🗓 1 жовтня, четвер

    ✔️ще один день до Перемоги 🇺🇦
    ✔️ День захисників і захисниць 🇺🇦
    ✔️ Покрова Пресвятої Богородиці (Покрова)
    ✔️ День українського козацтва
    ✔️ День ветерана
    ✔️ Міжнародний день кави 👈
    ✔️ Всесвітній день какао та шоколаду
    ✔️ День соціолога України
    ✔️ День геронтолога
    ✔️ Міжнародний день людей похилого віку
    ✔️ Міжнародний день музики
    ✔️ Всесвітній день вегетаріанства 👈
    ✔️ Всесвітній день листівки
    ✔️ Міжнародний день охорони єнотів
    ✔️ Міжнародний день Гоше
    ✔️ Міжнародний тиждень слінгоносіння
    ✔️ Всесвітній день саке
    ✔️ День м. Іршава
    ✔️274-й день року
    ✔️До кінця року - 91 день
    @calendarday

    🌅 Схід сонця 06:57
    ☀️ Сонце в зеніті 12:47
    🌥 Захід сонця 18:36
    ⏱ Тривалість дня 11:39
    🌖 Спадний місяць (20/21 день)

    Іменини: Олександр, Віра, Григорій, Іван, Михайло, Петро, Роман

    День народження:
    1881 - Вільям Боїнг - авіаконструктор.
    ❤️ @with_love_card - листівки
    __
    Детальніше про свята сьогодні

    А що завтра ❓
    🗓 1 жовтня, четвер ✔️ще один день до Перемоги 🇺🇦 ✔️ День захисників і захисниць 🇺🇦 ✔️ Покрова Пресвятої Богородиці (Покрова) ✔️ День українського козацтва ✔️ День ветерана ✔️ Міжнародний день кави 👈 ✔️ Всесвітній день какао та шоколаду ✔️ День соціолога України ✔️ День геронтолога ✔️ Міжнародний день людей похилого віку ✔️ Міжнародний день музики ✔️ Всесвітній день вегетаріанства 👈 ✔️ Всесвітній день листівки ✔️ Міжнародний день охорони єнотів ✔️ Міжнародний день Гоше ✔️ Міжнародний тиждень слінгоносіння ✔️ Всесвітній день саке ✔️ День м. Іршава ✔️274-й день року ✔️До кінця року - 91 день @calendarday 🌅 Схід сонця 06:57 ☀️ Сонце в зеніті 12:47 🌥 Захід сонця 18:36 ⏱ Тривалість дня 11:39 🌖 Спадний місяць (20/21 день) Іменини: Олександр, Віра, Григорій, Іван, Михайло, Петро, Роман День народження: 1881 - Вільям Боїнг - авіаконструктор. ❤️ @with_love_card - листівки __ Детальніше про свята сьогодні А що завтра ❓
    1
    317views
  • У тиші днів, де вимірюють час
    невтомні стрілки втомленого бігу,
    живе у серці незгасимий мас —
    тепло надій крізь дощ і білу кригу.
    ​Ми йдем наосліп через шум і дим,
    шукаєм світло у чужих вікнах,
    плутаєм щирість із туманним цим
    одвічним болем у старих снагах.
    ​Блукають душі стежками доріг,
    торкаються плечима у юрбі,
    переступають стомлений поріг,
    не знаючи ще правди у борні.
    ​Кохання — то не спалах на годину,
    не гучний крик і не веселий брязкіт,
    це тиха пристань на сумну хвилину,
    де кожен подих — мов священний скарб.
    ​Воно приходить тихо, без запрошення,
    як ранковий туман на тихі води,
    знімає з плечей тягар самозахисту
    й дарує крила посмішки і вгоди.
    ​Це два світи, що вирішили злитись
    в одне велике й тепле почуття,
    щоб серцю більш ніколи не болітись
    серед буремних хвиль самого життя.
    ​І хай довгий і тернистий цей шлях,
    де доля випробовує нас часом,
    любов живе у щирих словах,
    зігріваючи нас лагідним антрактом.
    ​Бо той, хто щиро і надійно жде,
    хто береже у серці світлий дзвін,
    своє єдине сонце обов'язково знайде
    серед мільярдів земних і тихих війн.
    У тиші днів, де вимірюють час невтомні стрілки втомленого бігу, живе у серці незгасимий мас — тепло надій крізь дощ і білу кригу. ​Ми йдем наосліп через шум і дим, шукаєм світло у чужих вікнах, плутаєм щирість із туманним цим одвічним болем у старих снагах. ​Блукають душі стежками доріг, торкаються плечима у юрбі, переступають стомлений поріг, не знаючи ще правди у борні. ​Кохання — то не спалах на годину, не гучний крик і не веселий брязкіт, це тиха пристань на сумну хвилину, де кожен подих — мов священний скарб. ​Воно приходить тихо, без запрошення, як ранковий туман на тихі води, знімає з плечей тягар самозахисту й дарує крила посмішки і вгоди. ​Це два світи, що вирішили злитись в одне велике й тепле почуття, щоб серцю більш ніколи не болітись серед буремних хвиль самого життя. ​І хай довгий і тернистий цей шлях, де доля випробовує нас часом, любов живе у щирих словах, зігріваючи нас лагідним антрактом. ​Бо той, хто щиро і надійно жде, хто береже у серці світлий дзвін, своє єдине сонце обов'язково знайде серед мільярдів земних і тихих війн.
    1
    673views
  • БУДЕ ЧИ НЕ БУДЕ?

    Чи буде мир? Чи буде спокій?
    Чи буде мати і дитя?
    Це пекло буде в нас допоки?
    Чи вбереже Госпо́дь життя?

    Чи буде мир? Чи буде тиша?
    Чи стихнуть звуки всіх гармат?
    Чи смерть ординців заколише?
    Чи далі буде в нас набат?

    Чи нам засвітить сонце миру?
    Чи змовкнуть вибухи у нас?
    Коли не буде цьо́го тиру?
    Чи це закінчить ще не час?

    Чи нас почують десь у світі?
    Чи будуть далі споглядать?
    Чи ми війною ще не ситі?
    Ще скільки будуть нас вбивать?

    Чи буде далі хвилювання?
    Чи при́йде час рішучих дій?
    Чи марні наші сподівання
    І оберемок мирних мрій?

    Чи будуть квітнути цвинтарі́?
    Чи буде ще з могил квітник?
    Чи буде пекло оце й далі
    Й герой, що безвісти вже зник?

    Чи буде мир і перемога?
    Чи далі ве́рнуть на щиті?
    Чи нас покине ця тривога?
    Чи все життя в крові литті?

    19.09.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1069127
    БУДЕ ЧИ НЕ БУДЕ? Чи буде мир? Чи буде спокій? Чи буде мати і дитя? Це пекло буде в нас допоки? Чи вбереже Госпо́дь життя? Чи буде мир? Чи буде тиша? Чи стихнуть звуки всіх гармат? Чи смерть ординців заколише? Чи далі буде в нас набат? Чи нам засвітить сонце миру? Чи змовкнуть вибухи у нас? Коли не буде цьо́го тиру? Чи це закінчить ще не час? Чи нас почують десь у світі? Чи будуть далі споглядать? Чи ми війною ще не ситі? Ще скільки будуть нас вбивать? Чи буде далі хвилювання? Чи при́йде час рішучих дій? Чи марні наші сподівання І оберемок мирних мрій? Чи будуть квітнути цвинтарі́? Чи буде ще з могил квітник? Чи буде пекло оце й далі Й герой, що безвісти вже зник? Чи буде мир і перемога? Чи далі ве́рнуть на щиті? Чи нас покине ця тривога? Чи все життя в крові литті? 19.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1069127
    328views
  • ХОТИНСЬКИЙ ТУМАН

    Стоїть фортеця сива на горбовині,
    Дністрове плесо огортає марево,
    Ховаючи таємність загартовану.

    Густа завіса біла ніби з мармуру
    Легенди давні на віки очолила,
    Де кожна вежа не здається марною.

    Були тут вої всі високочолими,
    Що завжди боронили цю окраїну,
    Давили зло турецьке своїм чоботом.

    Туман пливе, неначе трохи ранений,
    Вкриває камінь, мури та всі насипи,
    Немов з фортеці виїдає гранули.

    Хотин побачив ці воєнні наслідки,
    Тримає пам'ять гордо крізь періоди,
    Які минули за законом класики.

    Красу відкриють промені розрізані,
    Проб'ється сонце крізь молочне марево,
    Осяє велич стін уже по-різному.

    Душа епох панує, над примарами,
    Давно вже дбає про старі помешкання,
    Хотинський край — порядний попід хмарами.

    Зберіг величність у турботі мешканців.

    Мирослав Манюк
    16.09.2026
    ХОТИНСЬКИЙ ТУМАН Стоїть фортеця сива на горбовині, Дністрове плесо огортає марево, Ховаючи таємність загартовану. Густа завіса біла ніби з мармуру Легенди давні на віки очолила, Де кожна вежа не здається марною. Були тут вої всі високочолими, Що завжди боронили цю окраїну, Давили зло турецьке своїм чоботом. Туман пливе, неначе трохи ранений, Вкриває камінь, мури та всі насипи, Немов з фортеці виїдає гранули. Хотин побачив ці воєнні наслідки, Тримає пам'ять гордо крізь періоди, Які минули за законом класики. Красу відкриють промені розрізані, Проб'ється сонце крізь молочне марево, Осяє велич стін уже по-різному. Душа епох панує, над примарами, Давно вже дбає про старі помешкання, Хотинський край — порядний попід хмарами. Зберіг величність у турботі мешканців. Мирослав Манюк 16.09.2026
    1
    435views
  • Серед шумних доріг і тривожних століть, Де летять у нікуди зорі й хмари у світ, Я знайшов те єдине, що серце трима, Без чого і сонце — не сонце, зима — не зима.

    Твої очі — як тиха і зоряна ніч, Де зникають тривоги і геть зникає біч. Усміх твій — наче спалах у темній путі, Найрідніша людина на цій висоті.

    Таня, сонце моє, моя вічна весна, Ти у серці одна, лиш для мене одна. Серед тисяч облич і мінливих доріг Я тебе віднайти на планеті зумів.

    Ти найкраща у світі, у кожній хвилині, У твоїй доброті і у кожній думці нині. Навіть якщо навколо бушує гроза, Я торкнуся рукою, щоб зникла сльоза.

    Я кохаю тебе — і у тиші ночній, І у кожній важкій та нездійсненній мрії. Ти — мій якір у бурі, мій світ і причал, Все, що доля дала і що Бог дарував.

    Хай летять роки й вічно горить та земля, Де звучить твоє ім'я і моя сторінка жива. Ти — найкраща, єдина, моя половина, Моя вічна любов, моя світла дівчина.
    Серед шумних доріг і тривожних століть, Де летять у нікуди зорі й хмари у світ, Я знайшов те єдине, що серце трима, Без чого і сонце — не сонце, зима — не зима. Твої очі — як тиха і зоряна ніч, Де зникають тривоги і геть зникає біч. Усміх твій — наче спалах у темній путі, Найрідніша людина на цій висоті. Таня, сонце моє, моя вічна весна, Ти у серці одна, лиш для мене одна. Серед тисяч облич і мінливих доріг Я тебе віднайти на планеті зумів. Ти найкраща у світі, у кожній хвилині, У твоїй доброті і у кожній думці нині. Навіть якщо навколо бушує гроза, Я торкнуся рукою, щоб зникла сльоза. Я кохаю тебе — і у тиші ночній, І у кожній важкій та нездійсненній мрії. Ти — мій якір у бурі, мій світ і причал, Все, що доля дала і що Бог дарував. Хай летять роки й вічно горить та земля, Де звучить твоє ім'я і моя сторінка жива. Ти — найкраща, єдина, моя половина, Моя вічна любов, моя світла дівчина.
    1
    894views
  • 🏆 Олімпійська чемпіонка та світова рекордсменка зі стрибків у висоту Ярослава Магучіх опублікувала в Instagram нову серію фотографій.

    👖 Для прогулянки українська спортсменка обрала стильний повсякденний образ: темний топ, широкі блакитні джинси, білі кросівки, маленьку сумку та вузькі сонцезахисні окуляри.

    😍 На знімках Магучіх позує на затишних європейських вуличках. Образ підкреслив струнку фігуру та природну красу 24-річної спортсменки, а самі кадри вийшли з уже помітним осіннім вайбом.

    🍂 «Вересень, ласкаво просимо. Перше вересня завжди має свій неповторний шарм – це межа між яскравим літнім драйвом і глибоким, красивим осіннім затишком», – написала Ярослава.

    ❤️ Публікація за кілька годин зібрала понад 7,6 тисячі лайків і більше 120 коментарів.
    #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🏆 Олімпійська чемпіонка та світова рекордсменка зі стрибків у висоту Ярослава Магучіх опублікувала в Instagram нову серію фотографій. 👖 Для прогулянки українська спортсменка обрала стильний повсякденний образ: темний топ, широкі блакитні джинси, білі кросівки, маленьку сумку та вузькі сонцезахисні окуляри. 😍 На знімках Магучіх позує на затишних європейських вуличках. Образ підкреслив струнку фігуру та природну красу 24-річної спортсменки, а самі кадри вийшли з уже помітним осіннім вайбом. 🍂 «Вересень, ласкаво просимо. Перше вересня завжди має свій неповторний шарм – це межа між яскравим літнім драйвом і глибоким, красивим осіннім затишком», – написала Ярослава. ❤️ Публікація за кілька годин зібрала понад 7,6 тисячі лайків і більше 120 коментарів. #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    483views
  • Усміхнувся вересень крізь ранкову млу, Залишивши літо десь на дні гаю. Яблука на гілках налились теплом, Світе мій єдиний, я тебе люблю.

    Цей день особливий, тихий і блідий, Вітерець торкається русявого волосся. Всесвіт зупинився в тиші золотій, Наче так від віку й до віку велося.

    Ми стоїмо мовчки на межі зімкнень, Деслова зайві, зайві всі розмови. Сотні несказаних, ніжних завмирань Розчиняються у просторі першої любові.

    Перший дотик губ — як спалах на зорі, Як легке торкання крил метелика до квітів. Ми у цьому світі наче у дворі, Де немає інших, лиш одні ми в світі.

    Час чомусь завмер, стрілки на годиннику Заблукали десь у вирі наших почуттів. Ми п'ємо цю мить по краплі, по крихтинці, Серед тисяч тихих і одвічних слів.

    Твої губи теплі, трохи солодкуваті, Спогад про сонце і ранковий мед. У цій затишній і простій кімнаті Народився наш маленький оберіг і шляхетний слід.

    Хай летить листячко золоте додолу, Хай дощі осінні стукають у скло. Я не відпущу твою руку знову й знову, Щоб у серці вічно сонце розцвіло.

    Цей день пахне м'ятою, свіжістю і тугою, Що переростає в дивовижний дзвін. Яблуневий сад шепоче нам розмову, Світлий день поцілунків шле тобі уклін.
    Усміхнувся вересень крізь ранкову млу, Залишивши літо десь на дні гаю. Яблука на гілках налились теплом, Світе мій єдиний, я тебе люблю. Цей день особливий, тихий і блідий, Вітерець торкається русявого волосся. Всесвіт зупинився в тиші золотій, Наче так від віку й до віку велося. Ми стоїмо мовчки на межі зімкнень, Деслова зайві, зайві всі розмови. Сотні несказаних, ніжних завмирань Розчиняються у просторі першої любові. Перший дотик губ — як спалах на зорі, Як легке торкання крил метелика до квітів. Ми у цьому світі наче у дворі, Де немає інших, лиш одні ми в світі. Час чомусь завмер, стрілки на годиннику Заблукали десь у вирі наших почуттів. Ми п'ємо цю мить по краплі, по крихтинці, Серед тисяч тихих і одвічних слів. Твої губи теплі, трохи солодкуваті, Спогад про сонце і ранковий мед. У цій затишній і простій кімнаті Народився наш маленький оберіг і шляхетний слід. Хай летить листячко золоте додолу, Хай дощі осінні стукають у скло. Я не відпущу твою руку знову й знову, Щоб у серці вічно сонце розцвіло. Цей день пахне м'ятою, свіжістю і тугою, Що переростає в дивовижний дзвін. Яблуневий сад шепоче нам розмову, Світлий день поцілунків шле тобі уклін.
    1
    1Kviews
  • Тю?:)
    Ще сонце не сіло, а я вже бурхливо фінішувала?:)
    Та я навіть до пуття й втомитися не встигла!!!:)

    Рішення не смажити на пательнях баклажани та перці було правильним!:)
    В двох жаровнях справи пішли куди як хутчіше!:)

    Все закінчила!
    Накрутила трошки банок!
    Вже й все перемила!

    Й пів дня вільного часу!:)

    Аааааа ще односельці приперачили нам 100 кг картоплі!
    Й то вже більш не купуватимемо!
    300 кг на наш гуртожиток зазвичай до нового врожаю вистачає!

    Плани на завантаження льоху банками ще є!:)

    Й ще ж дуже важлива інформація!
    Може ж, до вас її не довели?:)
    Літо закінчується!:)
    Декілька годин й все!:)
    Літо тю-тю!:)

    Ви як там?
    Тю?:) Ще сонце не сіло, а я вже бурхливо фінішувала?:) Та я навіть до пуття й втомитися не встигла!!!:) Рішення не смажити на пательнях баклажани та перці було правильним!:) В двох жаровнях справи пішли куди як хутчіше!:) Все закінчила! Накрутила трошки банок! Вже й все перемила! Й пів дня вільного часу!:) Аааааа ще односельці приперачили нам 100 кг картоплі! Й то вже більш не купуватимемо! 300 кг на наш гуртожиток зазвичай до нового врожаю вистачає! Плани на завантаження льоху банками ще є!:) Й ще ж дуже важлива інформація! Може ж, до вас її не довели?:) Літо закінчується!:) Декілька годин й все!:) Літо тю-тю!:) Ви як там?
    433views
More Results