«Good Luck, Have Fun, Don’t Die» розповідає про мандрівника в часі, який намагається завадити дитині винайти «смертоносний» ШІ. Режисером виступив Гор Вербінскі («Пірати Карибського моря»), а головну роль виконав Сем Роквелл. Фільм є гострою сатирою на сучасну залежність від соцмереж, капіталізм та експансію технологій. Візуальний стиль поєднує кадри техногенного апокаліпсису, VR, роботів-вбивць та кайдзю. https://channeltech.space/media/good-luck-have-fun-dont-die-movie-review-sam-rockwell/

Emy Alupei - Tili Bom. Emy продовжує тренд хорор-колискової. Але на відміну від російського оригіналу, американської версії Ashley Serena гідної фільму жахів, української версії 2023 від Ольги і Дар'ї Лапко (колискова для орка), версія Emy не така хорорна, і її образ чорно-рожевої ляльки по своєму цікавий https://www.youtube.com/watch?v=WrYaMg5JFxc

Netflix проводить професійну зйомку театрального приквела «Дивних див» на Бродвеї, щоб додати виставу до свого каталогу. Фільмування відбувається цього тижня за участю оригінального акторського складу. П’єса розповідає історію походження Векни і є офіційною частиною канону всесвіту серіалу. https://channeltech.space/media/netflix-filming-stranger-things-broadway-play-2026/

Вийшов фінальний трейлер екранізації бестселера Project Hail Mary Енді Віра з Раяном Ґослінгом. Глядачам вперше показали Роккі — ключового інопланетного персонажа фільму. Сюжет розповідає про місію вченого з порятунку Землі від глобальної катастрофи. Прем’єра стрічки відбудеться 20 березня 2026 року. https://channeltech.space/media/project-hail-mary-final-trailer-ryan-gosling-rocky/

🎬🔥 Харків, у місті зняли український екшн про перегони — прем’єра вже 9 квітня Події фільму розгортаються у Харкові. Під час повітряної тривоги герої спускаються в паркінг закинутого ТРЦ, де випадково знаходять старі автомобілі. Саме вони стають їхніми першими гоночними тачками й запускають історію швидкості, ризику та адреналіну.

#історія #психологія #кіно Продаж ілюзій у яскравій обгортці: Чому фільм «Секрет» — це пастка для свідомості. У 2006 році світ охопила лихоманка «Закону тяжіння». Документальний фільм «Секрет» (The Secret) обіцяв глядачам ключі від всесвіту: мовляв, достатньо лише правильно думати, візуалізувати чек на мільйон доларів — і космос, як слухняний офіціант, доставить замовлення прямо до ваших дверей 📦. Але за ширмою натхненних промов і містичної музики ховається небезпечний механізм деструктивних стереотипів, що підміняють справжні людські цінності ерзацом «успішного успіху». Магія замість логіки: Примітивізація мислення Головна претензія до «Секрету» — це агресивне нав’язування магічного мислення. Фільм переконує, що думки мають фізичну силу і здатні змінювати матерію без жодних зусиль з боку людини. Це створює небезпечний стереотип: діяльність не має значення, головне — стан. Така концепція вводить глядача в оману, віддаляючи від реальних ідеалів саморозвитку через працю та подолання труднощів. Замість того, щоб вчитися, будувати соціальні зв'язки чи вдосконалювати навички, людина замикається у внутрішньому світі «маніфестацій», стаючи пасивною і вразливою до розчарувань 🧘‍♂️. Культ матеріального як вища мета буття Фільм «Секрет» підміняє пошук сенсу життя примітивним споживацтвом. Більшість прикладів у стрічці стосуються нових авто, великих будинків та ювелірних прикрас 💎. Глядачеві нав’язується думка, що його цінність як особистості прямо пропорційна здатності «притягнути» дорогі іграшки. Справжні ідеали — альтруїзм, духовний пошук, служіння суспільству чи глибокі міжособистісні стосунки — залишаються за бортом. Людина перетворюється на функцію з генерування бажань, а її щастя стає заручником володіння речами. Це шлях до екзистенційної порожнечі, адже жоден «візуалізований» Bentley не дасть відповіді на питання: «Хто я і навіщо я тут?» 🏎️. Віктимблеймінг та токсичний позитив Найбільш підступний аспект фільму — це твердження, що ми самі притягуємо в життя все, включно з негативом. Це породжує жахливий стереотип: жертви хвороб, війн чи катастроф нібито самі «надумали» собі ці нещастя 🧠. Така філософія вбиває емпатію. Навіщо допомагати нужденним, якщо вони «просто неправильно мислять»? Крім того, це провокує постійну тривожність у глядача: страх припуститися бодай однієї негативної думки, яка може «матеріалізуватися», веде до психологічного виснаження. Справжнє життя передбачає прийняття всього спектру емоцій, а не лише штучної посмішки. Ілюзія контролю в хаотичному світі «Секрет» експлуатує людську слабкість — бажання мати тотальний контроль над майбутнім. Фільм переконує, що всесвіт — це бездушна машина, якою можна керувати за допомогою пульту «позитивних вібрацій». Це віддаляє людину від прийняття непередбачуваності життя та вміння адаптуватися до реальних криз 🌪️. Замість того, щоб шукати стійкість у внутрішніх цінностях і моральних орієнтирах, глядач стає залежним від зовнішнього підтвердження своєї «правильності» через матеріальні блага. Висновок Фільм «Секрет» — це не посібник зі щастя, а майстерно сконструйований комерційний продукт, що продає інфантильність під виглядом мудрості. Він нав’язує стереотип, де успіх — це лотерея думок, а не результат характеру та вчинків. Справжній сенс життя та ідеали людства лежать поза межами візуалізацій чеків: вони — у відповідальності, здатності любити та вмінні бачити світ реальним, а не лише зручним майданчиком для власних забаганок 🧐.

#історія #постаті #кіно Джо Пеші: Маленький гігант великого кіно 🎬 9 лютого 1943 року народився Джозеф Франк Пеші — актор, який став живим втіленням образу «небезпечного коротуна» в Голлівуді. Його зріст — лише 163 см, але коли він з'являється на екрані, навіть двометрові здоровані починають нервово озиратися. 🍿 Від перукаря до зірки Мартіна Скорсезе Шлях Джо до слави був тернистим. На початку кар'єри він працював перукарем і навіть випустив музичний альбом (так, він чудово співає!). Але справжній вибух стався, коли Роберт Де Ніро та Мартін Скорсезе побачили його в малобюджетному фільмі й запросили в «Скажений бик». 🥊 Тріо на віки: Разом із Де Ніро та Скорсезе Пеші створив еталонні кримінальні драми, які стали класикою. Оскароносний психопат: За роль Томмі Девіто у «Славних хлопцях» він отримав «Оскар». Його персонаж був настільки непередбачуваним і жорстоким, що глядачі буквально затамовували подих під час кожної сцени. 🏆 «Сам удома»: Найулюбленіший невдаха планети Незважаючи на статус «головного гангстера», мільярди людей знають і люблять Джо за роль грабіжника Гаррі в комедії «Сам удома». Жертва Кевіна Маккаллістера: Пеші майстерно перевтілився в комічного лиходія, який терпить неймовірні (і дуже болючі) знущання від восьмирічного хлопчика. 🏠 Метод актора: Щоб маленький Маколей Калкін справді його боявся, Джо уникав спілкування з ним на знімальному майданчику і навіть одного разу випадково прикусив йому палець під час репетиції, щоб налякати по-справжньому. 😬 Саркастичний пенсіонер У 1999 році Пеші оголосив про завершення кар'єри, щоб насолоджуватися життям і музикою. Він відмовляв майже всім, поки Скорсезе не вмовив його повернутися для фільму «Ірландець» у 2019-му. Там він постав зовсім іншим — тихим, стриманим і неймовірно мудрим мафіозним босом, довівши, що талант не іржавіє. 🍷 Джо Пеші — це унікальне поєднання вибухового темпераменту, комедійного дару та італійської харизми. Він довів, що для того, щоб бути «великим хлопцем» у кадрі, не обов'язково бути високим — достатньо мати характер. 🕶️

🎬Стрічка «2000 метрів до Андріївки» режисера Чернова отримала нагороду Гільдії режисерів Америки  «Мстислав Чернов став переможцем премії Гільдії режисерів Америки! Його стрічка «2000 метрів до Андріївки» отримала нагороду в категорії «За видатне режисерське досягнення в документальному фільмі», - повідомили в Українській кіноакадемії. Зазначається, що це вже друга нагорода Мстислава Чернова: у 2023 році його фільм «20 днів у Маріуполі» також було відзначено Гільдією режисерів Америки.  #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#історія #факт ОСТАННЯ РОЛЬ ЧАРЛІ ЧАПЛІНА: ВЕЛИКИЙ НІМИЙ У ПОЛОНІ ЗВУКОВОГО СТЕЖЕННЯ. Маленький волоцюга з тростиною та в кумедних черевиках навчив світ сміятися, коли той задихався від воєн та криз. Проте, поки мільйони аплодували екранному образу Чарлі Чапліна, у темних кабінетах ФБР роками писався зовсім інший сценарій. Для Едгара Гувера, всесильного очільника американських спецслужб, Чаплін не був генієм кіно — він був «небезпечним чужинцем», чий вплив на маси викликав підозру та прихований страх. Приватне життя актора перетворилося на об'єкт маніакального стеження. Досьє на Чапліна, що з часом розрослося до двох тисяч сторінок, містило не лише записи про його політичні симпатії, а й найдрібніші деталі його особистих зустрічей, телефонних розмов та фінансових транзакцій. Кожна його поїздка за кордон розглядалася як потенційний візит до ворожого табору, а кожен фільм — як зашифрована пропаганда. 🎥 Інтелектуальна іронія ситуації полягала в тому, що людина, яка прославилася в епоху німого кіно, опинилася в пастці «звукового» стеження. ФБР намагалося знайти компромат у його приватних висловлюваннях, чекаючи на один невірний звук. Чаплін відчував цей тиск — він бачив тіні за своєю спиною в ресторанах і чув клацання в слухавці телефону. Це була атмосфера постійної тривоги, яка різко контрастувала з його сонячним образом на екрані. Розв’язка цього реального політичного трилера настала у 1952 році. Коли Чаплін вирушив до Лондона на прем’єру свого фільму «Вогні рампи», влада США анулювала його візу. Людина, яка створила Голлівуд таким, яким ми його знаємо, була вигнана з країни без права повернення. Його «остання роль» у Штатах була зіграна за лаштунками — роль вигнанця, чия вірність була піддана сумніву лише через те, що його гумор виявився гострішим за політичні догми. Своє життя він закінчив у Швейцарії, залишивши по собі тисячі сторінок таємних звітів, які сьогодні читаються як свідчення того, наскільки вразливим може бути геній перед лицем державної машини. 🕵️‍♂️📜

#історія #постаті Лана Тернер: Фатальна жінка, яку знайшли за стійкою кафе. 8 лютого 1921 року народилася Джулія Джин Тернер, яку світ згодом дізнається як Лану Тернер — «дівчину в светрі» та непоколебиму ікону золотого віку Голлівуду. Її шлях до слави — це втілення американської мрії з присмаком нуару: 15-річну дівчину помітив репортер, коли вона просто пила колу в кафе «Curry's Ice Cream Parlor». Так почалася одна з найяскравіших і водночас найскандальніших кар'єр у кіно. 🎬🥤 Лана стала символом фатальної жінки (femme fatale). Її роль у фільмі «Листоноша завжди дзвонить двічі» 1946 року перетворила її на об'єкт обожнювання мільйонів. Вона не просто грала — вона випромінювала небезпечну елегантність, яка заворожувала глядача навіть через чорно-білий екран. Але якщо в кіно її героїні часто виходили сухими з води, то реальне життя Лани було куди складнішим і драматичнішим за будь-який сценарій. 👠💎 Особисте життя акторки було схоже на американські гірки: вісім шлюбів (сім чоловіків, з одним вона одружувалася двічі) та нескінченні заголовки в таблоїдах. Найгучніший скандал стався у 1958 році, коли її донька-підліток Шеріл, захищаючи матір, смертельно поранила ножем коханця Лани — гангстера Джонні Стомпанато. Судовий розгляд цієї справи став головним шоу Америки, а Лана, попри страх за кар'єру, змогла тріумфально повернутися на екрани, отримавши номінацію на «Оскар» за роль у «Пейтон Плейс». 📰🗡️ Лана Тернер була професіоналом до мозку кісток. Вона знала силу свого образу і вміла ним користуватися, залишаючись однією з найбільш високооплачуваних зірок студії MGM. Її стиль — від ідеально укладеного платинового волосся до бездоганних суконь — копіювали жінки по обидва боки Атлантики. Вона довела, що можна бути одночасно і вразливою жінкою, і залізною бізнес-леді в жорстокому світі кіноіндустрії. 🌟👗 Сьогодні Лана Тернер залишається уособленням тієї епохи, коли кіно було магією, а зірки — недосяжними богами. Її життя вчило: навіть якщо ти звичайна дівчина з кафе, ти можеш підкорити світ, головне — вчасно замовити правильний напій і мати характер, здатний витримати спалахи тисяч фотокамер. 📸🎞️