Виготовлення візитівок Тернопіль можна за посиланням - https://oldorcs.com/services/business-card Агентство професійного друку OLDORCS Тернопіль надає послуги виготовити візитівки та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. Візитівки – це невеликі картки, які містять контактну інформацію про людину чи компанію і є важливим інструментом для створення першого враження та для спілкування з потенційними клієнтами та партнерами. Виготовляємо візитівки з паперу, або пластику. Односторонні чи двосторонні і з різними розмірами та форми. ☎️ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! #тернопіль #oldorcs #україна #візитка #візитнакартка #візитівка #бізнескартка #євровізитка #класичнавізитка #друквізиток #замовленнявізиток #виготовленнявізиток #створеннявізиток #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua

Виготовлення візитівок Тернопіль можна за посиланням - https://oldorcs.com/services/business-card Агентство професійного друку OLDORCS Тернопіль надає послуги виготовити візитівки та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. Візитівки – це невеликі картки, які містять контактну інформацію про людину чи компанію і є важливим інструментом для створення першого враження та для спілкування з потенційними клієнтами та партнерами. Виготовляємо візитівки з паперу, або пластику. Односторонні чи двосторонні і з різними розмірами та форми. ☎️ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! #тернопіль #oldorcs #україна #візитка #візитнакартка #візитівка #бізнескартка #євровізитка #класичнавізитка #друквізиток #замовленнявізиток #виготовленнявізиток #створеннявізиток #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua

НОВИЙ ДЕНЬ Рано - вранці у віконце. Залетів промінчик сонця, Лоскотав грайливо щічки, Щоб проснулись мої вічки. Пташечки так рано встали Дзвінко під вікном моїм пісні співали. Тут через вікно відкрите Влетів джміль жу-жу. А хіба пора вставати ? Все гуркоче і шумить Сонечко піднялось височенько Доброго ранку Вам, рідненькі! Народився новий день! 🦋 Л. Савонік Проневич

Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги Організатори Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі представили оновлений план арен 🏟️ Меморіальний Колізей, стадіон «Доджер», Downtown Arena, Venice Beach, студії Universal — саме тут наші олімпійці виборюватимуть медалі! 🔥 Серед нових видів спорту, які будуть представлені на Олімпіаді 2028: сквош, прибережне веслування, флаг-футбол. Повернення до програми: лакрос і бейсбол. Олімпійські ігри LA28 проходитимуть з 14 по 30 липня 2028 року. #разомпереможемо #плічопліч #шкільніліги #scl #scl_24_25 #Плічопліч_новини

Тільки півдня пройшло, а я вже мммммертва?:) За зиму звикла інтимним місцем оббивати груші ж?:) А весна прийшла! Сьогодні знов сапала бурʼяни на тих ділянках, де передглядався посів! Більш за все наросло грициків звичайних! Й то - не найгірший варіант! Понасіяла шпінатів, салатів та три кілометри гороху!:) Й усе!:) Ззззздулася!!! Синоптики знов морозом лякають? А я така ділова ж? Саме з цього приводу так пізно посевний сезон й почала! Щоб не перейматися про ті приморозки! Тюльпани відквітають… Нарциси взагалі цьогоріч невдалі якісь були. Та нехай це буде найбільшою з наших проблем! Намилася, нажерлася, вирушатиму на канапу! Вильожуватимуся та сумуватиму… Згадуватиму, як тридцять вісім років тому в мене зʼявився синочок Антон… Світла йому памʼять… РЙ. Тут нічого нового. Ви там як?

#новий_розділ Дон Рікардо був людиною трохи грубуватою, різкою на слово. Та за цією суворістю відчувалася справжня шляхетність. Його обличчя, порите зморшками, зберігало сліди багатьох поневірянь і небезпек.. А втім, як розповідав він сам, починалося все в його житті доволі безхмарно. Рікардо здобув хорошу освіту і мріяв присвятити життя науковим дослідженням. Але доля розпорядилася інакше... На одному світському вечорі у нього виникла гучна сварка через даму з одним впливовим чоловіком. Рікардо намагався згладити конфлікт, та опонент, знаний майстер шпаги, наполіг на дуелі. Мабуть, прагнув укотре похизуватися своєю вправністю перед численними знайомими. Спочатку поєдинок складався на його користь. Рікардо змушений був відступати, захищаючись і відбиваючись. Лише зрідка він дозволяв собі обережні випади. Його опонент атакував завзято й красиво. Та саме зверхність та надмірна самовпевненість зіграли з ним злий жарт. Одного разу, обравши слушний момент, Родріго завдав удару. Цього виявилося достатньо: його супротивник отримав серйозну рану, а він відбувся кількома подряпинами. На жаль, на цьому його випробування не закінчилися. Навпаки — вони лише почалися. Принижений суперник не пробачив йому ганьби. Заручившись підтримкою своїх впливових друзів, він домігся видачі ордера на арешт Рікардо за сфабрикованими звинуваченнями. Рятуючись, мій наставник мусив тікати з батьківщини. У Франції йому вдалося знайти тимчасовий притулок і сісти на корабель, що прямував до Еспаньйоли. А там він потрапив у рабство, до дуже жорстокої людини. За його словами, це були найжахливіші часи в його житті. Удари батога сипалися на нього за найменшу провину, а частіше — просто за забаганкою хазяїна. Одного разу, коли господар, добряче захмелілий після якоїсь вдалої справи, валявся непритомний, Рікардо зібрав усю свою відвагу й утік. Кілька тижнів він блукав лісами — обірваний, із закривавленими ногами, змучений до краю. Кожна ніч ставала випробуванням: холод, страх переслідування і дикі звірі, що, здавалося, тільки й чекали нагоди напасти. Одного дня, повністю виснажений, він натрапив на загін буканьєрів, які вистежували дикого бика. Спочатку Рікардо навіть не міг вимовити жодного слова. Лише жадібно дивився на їжу, не розуміючи, що чекає на нього далі. Та мисливці виявилися добрішими, ніж він міг сподіватися. Вони дали прихисток і, довідавшись про його минуле, не стали повертати бідолаху назад у рабство. Натомість запропонували роботу: допомагати обробляти шкури та в'ялити м'ясо. Найстарший серед них, товаришував з відомими морськими розбійниками. Його зацікавили знання Рікардо в навігації. Через це він запропонував йому місце на кораблі. Рікардо навіть не роздумував.. Так почалися зміни на краще: із раба він став навігатором на кораблі, яким командував мій старий знайомий Мігель. Більше знаний серед піратів як Мігель Барбадоський. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/19 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля #піастри

1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний синьо-жовтий прапор. Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині. Вночі проти 1 травня 1966 р. Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний прапор на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства. Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу, вранці шикувалися першотравневі колони демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор (саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом, друкованими літерами, на прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ». Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій. 1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів прапор, повідомив вахтерові, а той –секретареві парткому Р. Костюку та проректорові К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію. З огляду на серйозність ситуації прибув кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор. Затим до інституту приїхала слідча група кґб на чолі з лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність УРСР». Агентам кґб з числа студентів та викладачів було доручено особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів посадили за безкінечні диктанти, аби ідентифікувати стилістику написів на прапорі. Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців». 21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані. Київський обласний суд на закритому засіданні визнав обвинувачуваних у «антирадянській агітації» й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років. Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради. Віктор Кукса після повернення з таборів працював машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та кґб. Входив до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність. У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були реабілітовані. За рік до того — 16 листопада 2006-го - на будівлі Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.

15 травня 2025 р. ми всі відзначатимемо Всесвітній День вишиванки❤️ А сьогодні на платформі YouTube з'явилось промо до цієї визначної події🪡🥰 https://youtu.be/vEBLRyc14gs

Броварські координатори проєкту «Активні парки – локації здорової України» взяли участь у Всеукраїнському тренінгу #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #активні_парки #Brovary #Brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 https://brovarysport.net.ua/?p=33056

У покинутому селі серед лісів стояв старий дім. Кам’яний, темний, зарослий плющем, він дихав — не як живе створіння, а глибоким холодом, що заповнював груди кожного, хто наважувався ступити всередину. Люди уникали його — казали, що вночі з вікон видно тіні, а з підвалу лунає дитячий плач. Але одного дня туди приїхала дівчина на ім’я Марта. Вона не вірила в привиди. Її приваблювало саме те, що цей дім був забутий усіма . Марта шукала тишу, але натомість знайшла жах. У першу ж ніч дім почав "говорити": підлога стогнала, двері відчинялися самі, а з дзеркал дивилися не її очі. Найстрашнішим було не те, що вона чула голоси, а те, що вони знали її ім’я, її думки, її мрії. Кожна ніч ставала довшою. Вона бачила тінь дитини, яка сиділа на ліжку й шепотіла: — Вони забрали мене… Не йди вниз… будь ласка… Але Марта пішла. У підвалі вона знайшла старе ліжечко, повністю поросле грибком, і розбиту музичну скриньку. Коли вона її торкнулася — усе довкола змінилося. Стіни дому затряслись, і з темряви піднялася постать — темна, висока, з безліччю рук, кожна з яких тримала уламки дитячих іграшок. Це було те, що забрало дитину. Марта не тікала. Вона заговорила. Вперше хтось не кричав і не кликав на допомогу. Вона сіла на підлогу й сказала: — Я знаю, як боляче бути покинутим. Тоді сталося диво — страх ущух. Тінь завмерла, руки впали, і з неї вийшла душа дитини. Маленька дівчинка. Вона торкнулася Мартиної руки й прошепотіла: — Дякую. Дім зітхнув востаннє. Біль і темрява розвіялися. На ранок сонце освітило чисті стіни, а в повітрі пахло м’ятою. Марта залишилася жити в тому домі. Вона перетворила його на будинок для дітей, які втратили дім, як і вона. Ніхто більше не чув голосів чи плачу. Але інколи вночі з музичної скриньки лунає ніжна мелодія — пам’ять про тих, хто нарешті знайшов спокій.