• Це спокій...тиша...ностальгія🍂
    Це осінь, є кольори та магія... Скільки любові ти вкладаєш, Господи, у кольори осені 🍂🍁🍂
    Це спокій...тиша...ностальгія🍂 Це осінь, є кольори та магія... Скільки любові ти вкладаєш, Господи, у кольори осені 🍂🍁🍂
    114переглядів 4Відтворень
  • “Осінь – це час, коли природа надає нам урок відпускати та йти далі.”
    “Осінь – це час, коли природа надає нам урок відпускати та йти далі.”
    67переглядів
  • ПРИТУЛОК ОСЕНІ

    Крізь сиву млу лягає напрямок,
    Де схили над рікою в бархаті,
    Туди ходити я занадився,
    Де в давнім лісі чути каркання,
    Де листя я зібрав під арками,
    Де осінь знов розгорне обрії
    І де думки бувають добрими.

    На схилах я на мить спиняюся,
    Вдихаю запах листя прілого
    І спогад крізь туман здригається,
    Про те, що мало зовсім рідного,
    Про те, що блиск буває рідкісно,
    Коли крізь млу просвіт видніється
    І далі йде життя на милицях.

    Я тут колись від болю никався,
    Та гальмував думками хворими,
    Між сивих трав хотілось зникнути,
    Де осінь знов розгорне обрії.
    Тут набирався я хоробрості.
    Це тільки долею назначено,
    Бо ця земля вертає значення.

    Мирослав Манюк
    09.10.2026

    #септет
    ПРИТУЛОК ОСЕНІ Крізь сиву млу лягає напрямок, Де схили над рікою в бархаті, Туди ходити я занадився, Де в давнім лісі чути каркання, Де листя я зібрав під арками, Де осінь знов розгорне обрії І де думки бувають добрими. На схилах я на мить спиняюся, Вдихаю запах листя прілого І спогад крізь туман здригається, Про те, що мало зовсім рідного, Про те, що блиск буває рідкісно, Коли крізь млу просвіт видніється І далі йде життя на милицях. Я тут колись від болю никався, Та гальмував думками хворими, Між сивих трав хотілось зникнути, Де осінь знов розгорне обрії. Тут набирався я хоробрості. Це тільки долею назначено, Бо ця земля вертає значення. Мирослав Манюк 09.10.2026 #септет
    1
    197переглядів
  • “Осінь – це час, коли листя падає, а душа піднімається.”
    “Осінь – це час, коли листя падає, а душа піднімається.”
    172переглядів 5Відтворень
  • “Осінь – симфонія кольорів, яку складає природа.”
    “Осінь – симфонія кольорів, яку складає природа.”
    157переглядів 5Відтворень
  • Осінь 🍁 🍂
    Осінь 🍁 🍂
    1
    86переглядів
  • НЕПОВЕРНЕННЯ

    Я після двобою
    заснув під землею.
    Пісок холодив тіло вогкістю,
    а порох довкола повіяв тривогою.
    Зненацька — нема ані жодного звуку.
    Всі постріли вмить припинилися,
    а над бліндажем як неначебто з пуху
    з'явилася рідна потилиця.
    Ступив я додому,
    де пахло плодами.
    Ось мати поставила чашку кудись в невідомість,
    А батько сів поруч на часом потертий фундамент.
    Стілець залишився порожнім.
    Порожня просторість
    всі обриси мала знайомі.
    Пояснення було відсутнє і навіть для сторіз.
    Кімната ставала широкою в цьому тандемі,
    а відстань зростала натомість
    і виникла схема:
    Д
    І М
    Д І М
    Д І М А
    Д І М К А
    Між літерами відчувались далекі торкання,
    тепер для свідомості спогади стали незручні.
    Долоню свою простягнув, доторкнувся до ранку,
    прокинувся в ґрунті.
    Згори засвистіло. Уже п'яту осінь
    повернення не відбулося.

    Мирослав Манюк
    04.10.2026
    НЕПОВЕРНЕННЯ Я після двобою заснув під землею. Пісок холодив тіло вогкістю, а порох довкола повіяв тривогою. Зненацька — нема ані жодного звуку. Всі постріли вмить припинилися, а над бліндажем як неначебто з пуху з'явилася рідна потилиця. Ступив я додому, де пахло плодами. Ось мати поставила чашку кудись в невідомість, А батько сів поруч на часом потертий фундамент. Стілець залишився порожнім. Порожня просторість всі обриси мала знайомі. Пояснення було відсутнє і навіть для сторіз. Кімната ставала широкою в цьому тандемі, а відстань зростала натомість і виникла схема: Д І М Д І М Д І М А Д І М К А Між літерами відчувались далекі торкання, тепер для свідомості спогади стали незручні. Долоню свою простягнув, доторкнувся до ранку, прокинувся в ґрунті. Згори засвистіло. Уже п'яту осінь повернення не відбулося. Мирослав Манюк 04.10.2026
    1
    288переглядів
  • Зранку прокинулася з купою питань?:)
    Хххххто я?
    Де я?
    Й що взагалі відбувається, коли мені щщщщось боляче коле голову? Й не в одному місці, а в багатьох???
    Ще й ніс нестерпно чухається?:)))

    Розплющую очі, ніхолери не бачу!:)
    Тільки щось приголомшливо мммммирчить й пппплямкає мені в фізіомордію!!!:)
    Ніс мій впертий в чийсь білий та кудлатий грудак!:)

    Ага!:)
    Та то ж моя кішка Жужала!!!:)
    З початку весни вона мене покинула й за увесь цей час жодного разу не приходила спати на мою канапу!:)

    Прийшла осінь й Жужала повернулася в родину!:)
    Й хто ще, як не вона попіклується про рівень гігієни власниці?:)

    Обома руками тримає мене за башку, пппппазурами ввввчепилася в шкіру й якісно вибирає мені «бліх»!:)
    Із задоволенням!:)
    Пппплямкаючи, муркаючи, зубʼями так: клац-клац-клац!!!:)

    Після такого сеансу акупунктурного пазуристого вкалування сон як рукою зняло!:)
    Й бадьоро-весело я вирушила звершувати щось корисне!:)

    Поки я витрухалася з хати, вже повне обійстя колежанок набігло!
    Від них я й взнала, що сьогодні вже жовтень???
    Тю?
    Як жовтень?
    Коли жовтень?
    А вересень же ж де?
    А літо взагалі було?…

    Колежанок чаями-кавами пригощала, ррррозігнала всіх й таки дісталася городу!:)

    Настригла петрушки!
    Насмикала моркви, нашаткувала її мʼясорубкою!
    Натаскала з сараю трилітрових слоїків й їх намила!
    Перемила півтора відра помідорів!
    Залишки перців навіть не різала!:) Дуже вони капирошні залишилися в господарстві! Цілком в банки пхала!
    Добре, що мелений часник в мене вже був!:)

    Квашені помідори будуть!
    Як баба Надя моя казала, помінальні!:)
    Бо їсти їх родині дозволяла не раніше сорокового дня?:)
    На її думку, за цей час в зелених помідорах нейтралізувався отруйний соланін?
    Скільки років нема баби Наді, а її авторитет досі для мене є непохитним, непокобелимим!:)

    На трилітровий слоїк дві столових ложки солі, по одній цукру й сухої гірчиці, 50 грам горілки (!!!), вода з крану!

    Стоять банки в хаті, поки процес квашення стартує. Потім синочок витаскає до льоху!:)
    Які там за смаком вийдуть помідори, я традиційно не знатиму!:) Бо не вживаю їх ні в якому варіанті!:) Перепрошую, ррррігаййййууу від усього помідорного!:)
    Моркву й перці з тих банок їстиму!:)

    Оооооото тільки бурхливо фінішувала!!!
    Й цей…
    Може ж, я фінішувала не тільки сьогодні з останніми в сезоні 2026 помідорами?
    Може ж, я взагалі закінчила консервативну діяльність цьогоріч?:)

    Овочі, які потребують утилізації, в городі дощенту визбирані?
    Фруктів - давно нема?

    То й що?:)
    Офіційно оголошувати закриття сезону?:)
    Чи це ще не точно?:)
    Чи я ще щось придумаю собі?:)))

    Це я так розмірковувала якийсь час?:)
    Недовгий!:)
    Бо ще одна колежанка наділила мені цебро перців!!!:)))
    Вже у дворі ніч, а тут вона з перцями!:)

    Ви там як?
    Зранку прокинулася з купою питань?:) Хххххто я? Де я? Й що взагалі відбувається, коли мені щщщщось боляче коле голову? Й не в одному місці, а в багатьох??? Ще й ніс нестерпно чухається?:))) Розплющую очі, ніхолери не бачу!:) Тільки щось приголомшливо мммммирчить й пппплямкає мені в фізіомордію!!!:) Ніс мій впертий в чийсь білий та кудлатий грудак!:) Ага!:) Та то ж моя кішка Жужала!!!:) З початку весни вона мене покинула й за увесь цей час жодного разу не приходила спати на мою канапу!:) Прийшла осінь й Жужала повернулася в родину!:) Й хто ще, як не вона попіклується про рівень гігієни власниці?:) Обома руками тримає мене за башку, пппппазурами ввввчепилася в шкіру й якісно вибирає мені «бліх»!:) Із задоволенням!:) Пппплямкаючи, муркаючи, зубʼями так: клац-клац-клац!!!:) Після такого сеансу акупунктурного пазуристого вкалування сон як рукою зняло!:) Й бадьоро-весело я вирушила звершувати щось корисне!:) Поки я витрухалася з хати, вже повне обійстя колежанок набігло! Від них я й взнала, що сьогодні вже жовтень??? Тю? Як жовтень? Коли жовтень? А вересень же ж де? А літо взагалі було?… Колежанок чаями-кавами пригощала, ррррозігнала всіх й таки дісталася городу!:) Настригла петрушки! Насмикала моркви, нашаткувала її мʼясорубкою! Натаскала з сараю трилітрових слоїків й їх намила! Перемила півтора відра помідорів! Залишки перців навіть не різала!:) Дуже вони капирошні залишилися в господарстві! Цілком в банки пхала! Добре, що мелений часник в мене вже був!:) Квашені помідори будуть! Як баба Надя моя казала, помінальні!:) Бо їсти їх родині дозволяла не раніше сорокового дня?:) На її думку, за цей час в зелених помідорах нейтралізувався отруйний соланін? Скільки років нема баби Наді, а її авторитет досі для мене є непохитним, непокобелимим!:) На трилітровий слоїк дві столових ложки солі, по одній цукру й сухої гірчиці, 50 грам горілки (!!!), вода з крану! Стоять банки в хаті, поки процес квашення стартує. Потім синочок витаскає до льоху!:) Які там за смаком вийдуть помідори, я традиційно не знатиму!:) Бо не вживаю їх ні в якому варіанті!:) Перепрошую, ррррігаййййууу від усього помідорного!:) Моркву й перці з тих банок їстиму!:) Оооооото тільки бурхливо фінішувала!!! Й цей… Може ж, я фінішувала не тільки сьогодні з останніми в сезоні 2026 помідорами? Може ж, я взагалі закінчила консервативну діяльність цьогоріч?:) Овочі, які потребують утилізації, в городі дощенту визбирані? Фруктів - давно нема? То й що?:) Офіційно оголошувати закриття сезону?:) Чи це ще не точно?:) Чи я ще щось придумаю собі?:))) Це я так розмірковувала якийсь час?:) Недовгий!:) Бо ще одна колежанка наділила мені цебро перців!!!:))) Вже у дворі ніч, а тут вона з перцями!:) Ви там як?
    462переглядів
  • ❗️Українці будуть змушені прожити всю осінь та зиму так, як зараз: терор міст не припиниться, а рішень проти балістики найближчим часом не буде, — ексміністр МЗС Дмитро Кулеба.
    ❗️Українці будуть змушені прожити всю осінь та зиму так, як зараз: терор міст не припиниться, а рішень проти балістики найближчим часом не буде, — ексміністр МЗС Дмитро Кулеба.
    147переглядів
  • МОТУЗКА

    Рудий мій собака
    четверту вже осінь
    сидить на припоні та мочиться на припаркований трактор.
    Сьогодні я вирішив: досить,
    іди куди хочеш.
    Я клацаю раз карабіном — він дивиться в очі.
    м
    о
    т
    у
    з
    к
    а
    спадає в пилюку.
    Не рушився з місця.
    Лише позіхнув та поклав без ілюзій
    мордяку на зігнену миску.
    Я демонстративно відходжу за хвіртку
    і гучно вдаю, ніби роблю я кроки.
    Позаду вже чую як він вибігає з подвір'я
    і вмить озираюсь: він поруч, не треба і бути пророком.
    Язик набік звис,
    а очі смиренні, спокійні.
    Отож, вільний тут від біди
    невпізнаний, інший, надійний...
    Верчуся, ловлюсь за мотузку.
    Один кінець хутко
    замотую туго
    навколо зап'ястка і грубої куртки.
    Пес ніби є вільним безмежно,
    але від мотузки залежить.

    Мирослав Манюк
    29.09.2026
    МОТУЗКА Рудий мій собака четверту вже осінь сидить на припоні та мочиться на припаркований трактор. Сьогодні я вирішив: досить, іди куди хочеш. Я клацаю раз карабіном — він дивиться в очі. м о т у з к а спадає в пилюку. Не рушився з місця. Лише позіхнув та поклав без ілюзій мордяку на зігнену миску. Я демонстративно відходжу за хвіртку і гучно вдаю, ніби роблю я кроки. Позаду вже чую як він вибігає з подвір'я і вмить озираюсь: він поруч, не треба і бути пророком. Язик набік звис, а очі смиренні, спокійні. Отож, вільний тут від біди невпізнаний, інший, надійний... Верчуся, ловлюсь за мотузку. Один кінець хутко замотую туго навколо зап'ястка і грубої куртки. Пес ніби є вільним безмежно, але від мотузки залежить. Мирослав Манюк 29.09.2026
    1
    298переглядів
Більше результатів