Королева Гір Клавдія Дмитрів

  • РОЗКВІТНЕ ДОЛЯ УКРАЇНСЬКА

    Розквітне доля українська,
    Коли закі́нчиться війна.
    Й земля розквітне вся батькі́вська,
    Розквітне рідна сторона.

    Розквітне нива колоскова
    Під мирним небом голубим.
    І житиме правічна мова,
    І знов до нас верне́ться Крим.

    Пове́рнуть з фронту всі додому,
    Де їх чекали день при дні.
    І небо мирне, нам знайоме
    Всміхне́ться сонцем навесні́.

    Не вчуєм вибух серед ночі,
    Не буде чорної біди.
    Лиш зазирне нам щастя в очі
    І змиє сльо́зи назавжди́.

    Воскресне сила нездоланна,
    Що в серці кожного жила́.
    І Україна, Богом дана,
    Розправить вільно два крила́.

    Розквітне доля українська,
    Усе вкраїнське оживе.
    І Божа ласка материнська
    Ворожі пута розірве́.

    17.06.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1065796
    РОЗКВІТНЕ ДОЛЯ УКРАЇНСЬКАРозквітне доля українська,Коли закі́нчиться війна.Й земля розквітне вся батькі́вська,Розквітне рідна сторона.Розквітне нива колосковаПід мирним небом голубим.І житиме правічна мова,І знов до нас верне́ться Крим.Пове́рнуть з фронту всі додому,Де їх чекали день при дні.І небо мирне, нам знайомеВсміхне́ться сонцем навесні́.Не вчуєм вибух серед ночі,Не буде чорної біди.Лиш зазирне нам щастя в очіІ змиє сльо́зи назавжди́.Воскресне сила нездоланна,Що в серці кожного жила́.І Україна, Богом дана,Розправить вільно два крила́.Розквітне доля українська,Усе вкраїнське оживе.І Божа ласка материнськаВорожі пута розірве́.17.06.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID: 1065796
    32переглядів
  • НА ОЧАХ УСІХ КРАЇН

    Ось одночасно вибухи й тривога,
    Летить сміття убивче із боліт,
    Роки́ до нас їм стелиться дорога
    Й за цим усім спостерігає світ.

    Летить сміття, столицю атакує,
    Усе дзвенить, гримить, усе пала,
    А світ лиш споглядає, та не чує,
    Спільнота світу в пеклі не була.

    Ракети-вбивці миттю долітають,
    Й прицільно так по Києву гатя́ть,
    А в світі на це мовчки споглядають,
    Рішучих дій зробити не спішать.

    А в нас в той час невинні гинуть ,
    У нас в той час усе вогнем взяло́сь,
    Сміття убивче падає усюди,
    Побути в пеклі знову довело́сь.

    Надія знов лишилась лиш на Бога,
    Бо світ хоч чує й бачить – та мовчить,
    І вбивцю зупинити є в них змога,
    Але нема бажання це роби́ть.

    Тому́ у нас загиблі й потерпілі,
    Тому́ у нас дода́лося руїн,
    Бо ворог відправля убивчі цілі
    Сміливо на очах усіх країн.

    16.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    НА ОЧАХ УСІХ КРАЇНОсь одночасно вибухи й тривога,Летить сміття убивче із боліт,Роки́ до нас їм стелиться дорогаЙ за цим усім спостерігає світ.Летить сміття, столицю атакує,Усе дзвенить, гримить, усе пала,А світ лиш споглядає, та не чує,Спільнота світу в пеклі не була.Ракети-вбивці миттю долітають,Й прицільно так по Києву гатя́ть,А в світі на це мовчки споглядають,Рішучих дій зробити не спішать.А в нас в той час невинні гинуть ,У нас в той час усе вогнем взяло́сь,Сміття убивче падає усюди,Побути в пеклі знову довело́сь.Надія знов лишилась лиш на Бога,Бо світ хоч чує й бачить – та мовчить,І вбивцю зупинити є в них змога,Але нема бажання це роби́ть.Тому́ у нас загиблі й потерпілі,Тому́ у нас дода́лося руїн,Бо ворог відправля убивчі ціліСміливо на очах усіх країн.16.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    21переглядів
  • НА ВІВТАР УКРАЇНИ

    На вівтар кладу я перемогу,
    На вівтар кладу державність й мир,
    Щоб забули про війну й тривогу,
    З України аби щез упир.
    На вівтар кладу любов до краю,
    Волю, що не скориться біді,
    Щоб цвіла земля до небокраю,
    Й місця не було у нас орді.
    На вівтар кладу молитву щиру
    За дітей, за матінку святу,
    Щоб Господь благословив нам миру,
    Захистив Вкраїну золоту.
    На вівтар кладу єднання й силу,
    І незламний вічний заповіт,
    Щоб ніхто не ставив на коліна,
    Від життів щоб не лишався ґніт.
    На вівтар кладу надію світлу,
    Пам'ять тих, хто в Небеса злетів,
    Щоб Вкраїна знову в нас розквітла,
    Понад біль над попелом віків.
    На вівтар кладу святу звитягу,
    Прапор, що єднає всі віки,
    Хай Господь дарує нам наснагу,
    І для миру втоптані стежки.
    На вівтар кладу майбутнє дітям,
    Долю без гармат і без руїн,
    Хай навіки сонце миру світить
    І ніхто не рушить наших стін.
    15.07.2026 р.
    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026
    ID: 1065716
    НА ВІВТАР УКРАЇНИНа вівтар кладу я перемогу,На вівтар кладу державність й мир,Щоб забули про війну й тривогу,З України аби щез упир.На вівтар кладу любов до краю,Волю, що не скориться біді,Щоб цвіла земля до небокраю,Й місця не було у нас орді.На вівтар кладу молитву щируЗа дітей, за матінку святу,Щоб Господь благословив нам миру,Захистив Вкраїну золоту.На вівтар кладу єднання й силу,І незламний вічний заповіт,Щоб ніхто не ставив на коліна,Від життів щоб не лишався ґніт.На вівтар кладу надію світлу,Пам'ять тих, хто в Небеса злетів,Щоб Вкраїна знову в нас розквітла,Понад біль над попелом віків.На вівтар кладу святу звитягу,Прапор, що єднає всі віки,Хай Господь дарує нам наснагу,І для миру втоптані стежки.На вівтар кладу майбутнє дітям,Долю без гармат і без руїн,Хай навіки сонце миру світитьІ ніхто не рушить наших стін.15.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026ID: 1065716
    39переглядів
  • БОЖЕ, НАМ ЄДНІСТЬ ПОДАЙ

    Боже, нам єдність подай,
    Аби не згасала любов,
    Мудрістю всіх огортай,
    Єднай Україну нам знов.

    Боже, нам єдність подай,
    І віру в серцях укріпи,
    Чвари від нас відганяй,
    Та й світлом доро́гу кріпи.

    Боже, нам єдність подай,
    Ще й ду́ші очи́сти від зла,
    Правдою всіх обіймай,
    Аби Україна жила́.

    Боже, нам єдність подай,
    Нам сили у скруті пошли,
    Злагоду нам посилай,
    Аби перемогу знайшли.

    Боже, нам єдність подай,
    І дай розуміння усім,
    Щедро добром засівай
    Наш кожен знедолений дім.

    Боже, нам єдність подай,
    Та й стань для народу щитом,
    Миром наш край осіняй,
    І сповнюй усіх нас добром.

    Боже, нам єдність подай,
    Та й серце із серцям єднай,
    Світлу надію вертай,
    Любов'ю нас всіх огортай.

    Боже, нам єдність подай,
    Аби через темряву й біль
    Кожен сказати зміг: «Знай —
    Ми ра́зом здолаємо ціль».

    Боже, нам єдність подай,
    Серця́ всі наповни теплом,
    Віру святу укріпляй,
    І будь нам надійним крилом.

    Боже, нам єдність подай,
    Наза́вжди орду відведи,
    Радістю нас уквітчай,
    Всім світло у ду́ші введи.

    Боже, нам єдність подай,
    Аби не роз'єднував страх,
    Злагоду нам посилай,
    Даруй розуміння в серцях.

    Боже, нам єдність подай,
    Від бід нас усіх хорони,
    Правду завжди́ захищай,
    І мир Україні верни.

    Боже, нам єдність подай,
    І волю святу збережи,
    Ніко́ли в біді не лишай,
    І шлях до звитя́ги вкажи.

    15.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1065711
    БОЖЕ, НАМ ЄДНІСТЬ ПОДАЙБоже, нам єдність подай,Аби не згасала любов,Мудрістю всіх огортай,Єднай Україну нам знов.Боже, нам єдність подай,І віру в серцях укріпи,Чвари від нас відганяй,Та й світлом доро́гу кріпи.Боже, нам єдність подай,Ще й ду́ші очи́сти від зла,Правдою всіх обіймай,Аби Україна жила́.Боже, нам єдність подай,Нам сили у скруті пошли,Злагоду нам посилай,Аби перемогу знайшли.Боже, нам єдність подай,І дай розуміння усім,Щедро добром засівайНаш кожен знедолений дім.Боже, нам єдність подай,Та й стань для народу щитом,Миром наш край осіняй,І сповнюй усіх нас добром.Боже, нам єдність подай,Та й серце із серцям єднай,Світлу надію вертай,Любов'ю нас всіх огортай.Боже, нам єдність подай,Аби через темряву й більКожен сказати зміг: «Знай —Ми ра́зом здолаємо ціль».Боже, нам єдність подай,Серця́ всі наповни теплом,Віру святу укріпляй,І будь нам надійним крилом.Боже, нам єдність подай,Наза́вжди орду відведи,Радістю нас уквітчай,Всім світло у ду́ші введи.Боже, нам єдність подай,Аби не роз'єднував страх,Злагоду нам посилай,Даруй розуміння в серцях.Боже, нам єдність подай,Від бід нас усіх хорони,Правду завжди́ захищай,І мир Україні верни.Боже, нам єдність подай,І волю святу збережи,Ніко́ли в біді не лишай,І шлях до звитя́ги вкажи.15.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID: 1065711
    54переглядів
  • БЕЗ СИРЕН ЛЕТИТЬ БІДА

    Без сирен летить біда,
    Нищить все довкола.
    Плаче змучена земля
    В чорнім ореолі.

    Спить ще тихо немовля,
    Сняться все світанки,
    Та вривається здаля
    Грім без перестанку.

    Дім здригається від ран,
    Тріскаються стіни.
    Знов убивчий оркостан
    Нищить Україну.

    Матері кричать у тьму,
    Кличуть своїх діток.
    Та лиш попіл і пітьму
    Вбивця крутить в звиток.

    Скільки ще кровавих сліз
    Вип'є вража зброя?
    Скільки ще страшних заліз
    Принесе нам горе?

    Та не буде забуття
    Катові ніколи́.
    Забира людські життя
    Його чорні кола.

    Кров стікала всі роки́,
    І стікає досі.
    Бог розсудить всі гріхи
    На страшнім покосі.

    14.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1065621
    БЕЗ СИРЕН ЛЕТИТЬ БІДАБез сирен летить біда,Нищить все довкола.Плаче змучена земляВ чорнім ореолі.Спить ще тихо немовля,Сняться все світанки,Та вривається здаляГрім без перестанку.Дім здригається від ран,Тріскаються стіни.Знов убивчий оркостанНищить Україну.Матері кричать у тьму,Кличуть своїх діток.Та лиш попіл і пітьмуВбивця крутить в звиток.Скільки ще кровавих слізВип'є вража зброя?Скільки ще страшних залізПринесе нам горе?Та не буде забуттяКатові ніколи́.Забира людські життяЙого чорні кола.Кров стікала всі роки́,І стікає досі.Бог розсудить всі гріхиНа страшнім покосі.14.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID: 1065621
    171переглядів
  • ВІТЕР СМЕРТЬ КОЛИШЕ

    Знов прицільно ворог б'є
    В житлові квартали.
    Що не бачить — світ вдає...
    Цим нам все й сказали.

    Ніч приносить чорний дим
    Й вибух всюди лине.
    Смерть заходить в кожен дім,
    Люд невинний гине.

    Не питає хто тут спить,
    Хто дитину тішить.
    Все живе вогнем горить,
    Вітер смерть колише.

    Знов руїни до небес,
    Плач іде до Бога.
    Світ мовчить... І знову стрес -
    Жах біля порога.

    Лиш молитва не згаса
    У скорботнім серці.
    Та мовчать всі голоси,
    Наче світ завмер цей.

    Скільки ще терпіти нам
    Чорні дні і втрати?
    Ворог смерть несе домам,
    Нищить кожну хату.

    Та здіймаєм очі ввись,
    Де Господь єдиний.
    Бо у світу знов мовчить
    Совість без причини.

    13.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ВІТЕР СМЕРТЬ КОЛИШЕЗнов прицільно ворог б'єВ житлові квартали.Що не бачить — світ вдає...Цим нам все й сказали.Ніч приносить чорний димЙ вибух всюди лине.Смерть заходить в кожен дім,Люд невинний гине.Не питає хто тут спить,Хто дитину тішить.Все живе вогнем горить,Вітер смерть колише.Знов руїни до небес,Плач іде до Бога.Світ мовчить... І знову стрес -Жах біля порога.Лиш молитва не згасаУ скорботнім серці.Та мовчать всі голоси,Наче світ завмер цей.Скільки ще терпіти намЧорні дні і втрати?Ворог смерть несе домам,Нищить кожну хату.Та здіймаєм очі ввись,Де Господь єдиний.Бо у світу знов мовчитьСовість без причини.13.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    173переглядів
  • МОВЧАННЯ, РУЇНИ І СМЕРТЬ

    Ніч розправила крило
    Над людськими снами.
    Смерть ввірвалася в село
    Й місто із громами.
    Не питає, хто малий,
    Хто стареньких має.
    Кожен постріл навісний
    Долю обриває.
    Крик дитячий у пітьмі,
    Материнські сльози.
    Все змішалось у вогні,
    У диму й загрозі.
    Знов хрести ростуть у нас
    На землі священній.
    А у світі повсякчас
    Тонуть в днях буденних.
    Лиш молитва лине знов,
    Ранені усюди,
    Все залила всюди кров
    І німіють люди.
    Світ продовжує мовчать
    Й далі споглядати,
    Взявся докази збирать
    Й правду приховати.
    Скільки ще невинна кров
    Буде у нас литись?
    Скільки буде світ весь знов
    На біду дивитись?
    Та Господь усе уздрить,
    Суд Його настане.
    І за кожну мить скорбот
    Правда скрізь повстане.
    13.07.2026 р.
    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026
    МОВЧАННЯ, РУЇНИ І СМЕРТЬНіч розправила крилоНад людськими снами.Смерть ввірвалася в селоЙ місто із громами.Не питає, хто малий,Хто стареньких має.Кожен постріл навіснийДолю обриває.Крик дитячий у пітьмі,Материнські сльози.Все змішалось у вогні,У диму й загрозі.Знов хрести ростуть у насНа землі священній.А у світі повсякчасТонуть в днях буденних.Лиш молитва лине знов,Ранені усюди,Все залила всюди кровІ німіють люди.Світ продовжує мовчатьЙ далі споглядати,Взявся докази збиратьЙ правду приховати.Скільки ще невинна кровБуде у нас литись?Скільки буде світ весь зновНа біду дивитись?Та Господь усе уздрить,Суд Його настане.І за кожну мить скорботПравда скрізь повстане.13.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026
    111переглядів
  • БЕЗ СИРЕН І ТРИВОГИ

    Знову мотлох прилетів,
    А за ним — тривога.
    Сатана його привів,
    Смерть з ним босонога.

    Без сирен летить вогонь,
    Нищачи оселі.
    Знов пульсує біля скронь,
    Знов пробиті стелі.

    Ще дрімав в нас кожен дім,
    Ще дитина спала,
    Та вражина злом свої
    Долю обірвала.

    Не почули ми набат,
    Не встигли сховатись.
    Лиш страшенний біль від втрат
    Не дає сміятись.

    Попіл вкрив усі сади,
    Чад стоїть над містом.
    Ворог сіє слід біди́ –
    Це він робить з хистом.

    Він ракет знов вишиття,
    Смерть дивилась в вічі,
    Знов обірвані життя,
    Загаше́ні свічі.Світ мовчить...

    І знов біда
    Йде до нас з болота,
    Чорна ворога хода –
    Ставка ідіота.

    Та за кожен чорний слід,
    За дитячі сльози,
    Буде суд через весь світ…
    Чи минуть погрози?

    13.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    БЕЗ СИРЕН І ТРИВОГИЗнову мотлох прилетів,А за ним — тривога.Сатана його привів,Смерть з ним босонога.Без сирен летить вогонь,Нищачи оселі.Знов пульсує біля скронь,Знов пробиті стелі.Ще дрімав в нас кожен дім,Ще дитина спала,Та вражина злом своїДолю обірвала.Не почули ми набат,Не встигли сховатись.Лиш страшенний біль від втратНе дає сміятись.Попіл вкрив усі сади,Чад стоїть над містом.Ворог сіє слід біди́ –Це він робить з хистом.Він ракет знов вишиття,Смерть дивилась в вічі,Знов обірвані життя,Загаше́ні свічі.Світ мовчить...І знов бідаЙде до нас з болота,Чорна ворога хода –Ставка ідіота.Та за кожен чорний слід,За дитячі сльози,Буде суд через весь світ…Чи минуть погрози?13.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    106переглядів
  • СВЯТАЯ КИЇВСЬКАЯ РУСЬ

    Святую Київськую Русь
    Ще Володимир охрестив,
    І цим й сьогодні я горджусь.
    Всім серцем Русь він полюбив.
    І десь між пагорбів Дніпра,
    Де височіють скрізь церкви́,
    Є Володимира гора,
    А поміж горами – рови.

    Святая Київськая Русь…
    Вона – єдиная така,
    Гордився нею й прадідусь,
    І доля в неї нелегка́.
    Вона крізь бурі проросла,
    Несла́ надію крізь віки.
    Держави сила ожила́
    На берегах Дніпра-ріки́.

    Святая Київськая Русь –
    Колиска волі й майбуття.
    За неї серцем я молюсь,
    Вона – початок всіх звитяг.
    Тут Київ-красень над Дніпром,
    Мов світлий княжий оберіг,
    І став для світу джерелом
    Святих державницьких доріг.

    Святую Київськую Русь
    Не стер ні ворог, ні вогонь.
    Вона не вийшла з наших душ,
    З міцних тих предківських долонь.
    Ще з тих століть, ще з тих часів
    В корінні сво́єму міцна,
    Загарбать ворог захотів…
    Усі часи є він й війна.

    Святая Київськая Русь –
    Моя історія свята.
    В думках до тебе поверну́сь,
    Ти – наша слава золота.
    Стоїть величний Київ-град,
    Як серце рідної землі́.
    Тут свій є дух, тут свій є лад,
    Й до нього рвуться москалі.

    Святая Київськая Русь
    Зростила лицарів землі.
    Вела крізь бурю й вир спокус,
    Щоб волю ми уберегли.
    Від княжих лав і до знамен
    Єднає слава поколінь.
    Не знищить ворог дух пісень,
    Його лякає й наша тінь.

    Святую Київськую Русь
    Несе Дніпро у даль віків.
    Я не зречусь її, клянусь,
    Бо князь її нам заповів.
    І Київ – свідок у Русі,
    Її величний оберіг.
    Стоїть в усій свої́й красі
    Й потворам відсіч дати зміг.

    Святая Київськая Русь –
    Не тільки пам'ять сивини.
    Вона у кожнім слові – суть,
    Це йшло до нас із давнини.
    Її державницький вогонь
    Не згас у темряві століть.
    Веде народ, синів і донь,
    Аби не знати лихоліть.

    Святую Київськую Русь
    В серцях нащадки пронесли́.
    Не загубили світлу путь
    Поміж випробувань й імли.
    І нині, в час тяжких боїв,
    Коли здригається земля,
    Стоїть наш Київ з тих часів,
    Як нездоланна міць життя.

    11.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    СВЯТАЯ КИЇВСЬКАЯ РУСЬСвятую Київськую РусьЩе Володимир охрестив,І цим й сьогодні я горджусь.Всім серцем Русь він полюбив.І десь між пагорбів Дніпра,Де височіють скрізь церкви́,Є Володимира гора,А поміж горами – рови.Святая Київськая Русь…Вона – єдиная така,Гордився нею й прадідусь,І доля в неї нелегка́.Вона крізь бурі проросла,Несла́ надію крізь віки.Держави сила ожила́На берегах Дніпра-ріки́.Святая Київськая Русь –Колиска волі й майбуття.За неї серцем я молюсь,Вона – початок всіх звитяг.Тут Київ-красень над Дніпром,Мов світлий княжий оберіг,І став для світу джереломСвятих державницьких доріг.Святую Київськую РусьНе стер ні ворог, ні вогонь.Вона не вийшла з наших душ,З міцних тих предківських долонь.Ще з тих століть, ще з тих часівВ корінні сво́єму міцна,Загарбать ворог захотів…Усі часи є він й війна.Святая Київськая Русь –Моя історія свята.В думках до тебе поверну́сь,Ти – наша слава золота.Стоїть величний Київ-град,Як серце рідної землі́.Тут свій є дух, тут свій є лад,Й до нього рвуться москалі.Святая Київськая РусьЗростила лицарів землі.Вела крізь бурю й вир спокус,Щоб волю ми уберегли.Від княжих лав і до знаменЄднає слава поколінь.Не знищить ворог дух пісень,Його лякає й наша тінь.Святую Київськую РусьНесе Дніпро у даль віків.Я не зречусь її, клянусь,Бо князь її нам заповів.І Київ – свідок у Русі,Її величний оберіг.Стоїть в усій свої́й красіЙ потворам відсіч дати зміг.Святая Київськая Русь –Не тільки пам'ять сивини.Вона у кожнім слові – суть,Це йшло до нас із давнини.Її державницький вогоньНе згас у темряві століть.Веде народ, синів і донь,Аби не знати лихоліть.Святую Київськую РусьВ серцях нащадки пронесли́.Не загубили світлу путьПоміж випробувань й імли.І нині, в час тяжких боїв,Коли здригається земля,Стоїть наш Київ з тих часів,Як нездоланна міць життя.11.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    271переглядів
  • ВІД БЕРЕЗОВИХ ДО КАМ'ЯНИХ

    Березо́ві хрести у дібровах,
    Де повстанці наві́ки лягли.
    Не скорились у лютих облогах,
    Честь Вкраїни крізь смерть пронесли́.

    Березо́ві хрести на узліссі
    Бережуть славні всі імена.
    Там, де грім розривався колись ще,
    Вічно квітне свята тишина.

    Березо́ві хрести посивіли,
    Та не стерся із пам'яті слід.
    Їх дощі і вітри сиві вкрили,
    Та жертовний не згас заповіт.

    Та сьогодні знов стогне країна,
    Знову чорна нависла біда.
    І найкращих синів України
    Відбирає убивча орда.

    Кам'яні вже хрести й металеві
    Піднімаються в селах й містах.
    І встановлюють їх вже бійцеві,
    Хто за неньку поліг у боях.

    Кам'яні вже хрести височіють,
    Де учора сміялось життя.
    Материнські жалі не маліють,
    Не щезає зі сліз вишиття.

    То тепер ці хрести уже поруч,
    Наче міст через ро́ки й віки.
    Ті виборювать кликали волю –
    Інші стали за прю навіки́.

    Не змінилась свята Україна,
    Не змінився одвічний наш шлях.
    Додаються могили й руїна,
    І хрести вже ростуть на очах.

    То хай схилиться люд перед ними,
    Перед кожним, хто землю закрив.
    В наших душах лишились живими,
    До звитя́ги хто з них не дожив.

    Хрест змінив лиш березу на камінь,Та незмінна жертовність синів.Україна сповита життямиТих, хто волю собою скріпив.

    11.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1065458
    ВІД БЕРЕЗОВИХ ДО КАМ'ЯНИХБерезо́ві хрести у дібровах,Де повстанці наві́ки лягли.Не скорились у лютих облогах,Честь Вкраїни крізь смерть пронесли́.Березо́ві хрести на узліссіБережуть славні всі імена.Там, де грім розривався колись ще,Вічно квітне свята тишина.Березо́ві хрести посивіли,Та не стерся із пам'яті слід.Їх дощі і вітри сиві вкрили,Та жертовний не згас заповіт.Та сьогодні знов стогне країна,Знову чорна нависла біда.І найкращих синів УкраїниВідбирає убивча орда.Кам'яні вже хрести й металевіПіднімаються в селах й містах.І встановлюють їх вже бійцеві,Хто за неньку поліг у боях.Кам'яні вже хрести височіють,Де учора сміялось життя.Материнські жалі не маліють,Не щезає зі сліз вишиття.То тепер ці хрести уже поруч,Наче міст через ро́ки й віки.Ті виборювать кликали волю –Інші стали за прю навіки́.Не змінилась свята Україна,Не змінився одвічний наш шлях.Додаються могили й руїна,І хрести вже ростуть на очах.То хай схилиться люд перед ними,Перед кожним, хто землю закрив.В наших душах лишились живими,До звитя́ги хто з них не дожив.Хрест змінив лиш березу на камінь,Та незмінна жертовність синів.Україна сповита життямиТих, хто волю собою скріпив.11.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID: 1065458
    190переглядів
Більше дописів