Королева Гір Клавдія Дмитрів
Королева Гір Клавдія Дмитрів
Королева Гір Клавдія Дмитрів

Королева Гір Клавдія Дмитрів

@korolevahir

  • ПІД ОБСТРІЛАМИ ЗНОВУ СТОЛЬНИЙ ГРАД

    Під обстрілами знову стольний град,
    Під обстрілами серце України,
    Заграва в небі, та не зорепад,
    Від вибухів тремтять в будинку сті́ни.

    Від вибухів здригається земля,
    І невідомо далі що чекати,
    Дає вказівку ірод із кремля,
    Щоб все і всіх на цій землі́ стирати.

    Один за одним вибухи у нас,
    І ні на мить вони в нас не стихають,
    Нам пекло влаштували в нічний час,
    У нас домівки із людьми палають.

    Й диктатора ніхто не зупиня,
    Йому усе дозволено робити.
    Щоб згинула, немов роса, руsnя,
    Щоб ми змогли спокійно знову жити.

    Від вибухів і серце в п’я́ти йде,
    Від вибухів втрачається дар мови.
    Коли вже сонце МИРУ нам зійде́?
    Бо поки що ми чуєм лиш розмови.

    Під обстрілами знову стольний град,
    Бляшанки вбивчі ворог запускає,
    Немає в цьо́му ворогу завад,
    Тому́ роки́ страшна війна триває.

    23.03.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1036567
    ПІД ОБСТРІЛАМИ ЗНОВУ СТОЛЬНИЙ ГРАД Під обстрілами знову стольний град, Під обстрілами серце України, Заграва в небі, та не зорепад, Від вибухів тремтять в будинку сті́ни. Від вибухів здригається земля, І невідомо далі що чекати, Дає вказівку ірод із кремля, Щоб все і всіх на цій землі́ стирати. Один за одним вибухи у нас, І ні на мить вони в нас не стихають, Нам пекло влаштували в нічний час, У нас домівки із людьми палають. Й диктатора ніхто не зупиня, Йому усе дозволено робити. Щоб згинула, немов роса, руsnя, Щоб ми змогли спокійно знову жити. Від вибухів і серце в п’я́ти йде, Від вибухів втрачається дар мови. Коли вже сонце МИРУ нам зійде́? Бо поки що ми чуєм лиш розмови. Під обстрілами знову стольний град, Бляшанки вбивчі ворог запускає, Немає в цьо́му ворогу завад, Тому́ роки́ страшна війна триває. 23.03.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1036567
    153views
  • У МАЛЕНЬКОМУ СЕРДЕНЬКУ

    Українська я дитина,
    В мо́їм серці – Україна,
    В мо́їм серці – мама й тато,
    Я молю́сь за них завзято.

    Добре вивчу солов’їну,
    Берегтиму Україну,
    Берегтиму і не зраджу,
    Тільки добре слово ска́жу.

    Бо у нас земля родюча,
    Є і гори, й степ, і круча,
    Полонини і простори,
    Є Азовське й Чорне море.

    Є багато квіту в полі,
    Світять нам яскраво зо́рі,
    Ще й спадають срібні ро́си
    На жита́ і на покоси.

    На душі́ за́вжди тепленько,
    Бо Вкраїна – рідна ненька,
    Про яку говорять в світі,
    За яку в молитві й діти.

    Я душею багатію,
    Що вкраїнець – я радію,
    Буду гордістю родини,
    Хай добро росте з зернини.

    27.03.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1036433
    У МАЛЕНЬКОМУ СЕРДЕНЬКУ Українська я дитина, В мо́їм серці – Україна, В мо́їм серці – мама й тато, Я молю́сь за них завзято. Добре вивчу солов’їну, Берегтиму Україну, Берегтиму і не зраджу, Тільки добре слово ска́жу. Бо у нас земля родюча, Є і гори, й степ, і круча, Полонини і простори, Є Азовське й Чорне море. Є багато квіту в полі, Світять нам яскраво зо́рі, Ще й спадають срібні ро́си На жита́ і на покоси. На душі́ за́вжди тепленько, Бо Вкраїна – рідна ненька, Про яку говорять в світі, За яку в молитві й діти. Я душею багатію, Що вкраїнець – я радію, Буду гордістю родини, Хай добро росте з зернини. 27.03.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1036433
    Like
    1
    163views
  • ДОДОМУ ПОВЕРТАЮТЬ НА ЩИТІ

    Додому повернули на щиті,
    Ще скільки так пове́рне – невідомо.
    Вони пізнали пекло при житті,
    Й живими не вертаються додому.

    Таку доро́гу ворог їм проклав,
    Хоч мріяли не нею повертати,
    Та кожен з них життя за нас віддав,
    І з засвітів сюди завітати.

    У кожного була́ в житті мета,
    У кожного були бажанням й плани,
    Та ворог нам завдав цього́ хреста,
    А рідним спричинив довічні рани.

    Не на щиті хотіли повертать,
    Та ірод взявся свічі їм гасити,
    З щита, на жаль, ніко́ли їм не встать
    За те, що взя́лись неньку боронити.

    За те, що Україна над усе,
    За те, що в серці мова солов'їна,
    За що ж бо кожен хрест такий несе?
    Любов до неньки у серцях нетлінна.

    Герої повернуть на щиті,
    Остання путь, остання дорога,
    Багато що зробили б ще в житті,
    Та були в пеклі, йдуть тепер до Бога.

    28.03.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025
    ID: 1036528
    ДОДОМУ ПОВЕРТАЮТЬ НА ЩИТІ Додому повернули на щиті, Ще скільки так пове́рне – невідомо. Вони пізнали пекло при житті, Й живими не вертаються додому. Таку доро́гу ворог їм проклав, Хоч мріяли не нею повертати, Та кожен з них життя за нас віддав, І з засвітів сюди завітати. У кожного була́ в житті мета, У кожного були бажанням й плани, Та ворог нам завдав цього́ хреста, А рідним спричинив довічні рани. Не на щиті хотіли повертать, Та ірод взявся свічі їм гасити, З щита, на жаль, ніко́ли їм не встать За те, що взя́лись неньку боронити. За те, що Україна над усе, За те, що в серці мова солов'їна, За що ж бо кожен хрест такий несе? Любов до неньки у серцях нетлінна. Герої повернуть на щиті, Остання путь, остання дорога, Багато що зробили б ще в житті, Та були в пеклі, йдуть тепер до Бога. 28.03.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025 ID: 1036528
    145views
  • ПОМОЛІМОСЬ ЩИРО ЗА СУМЧАН

    Помолімось щиро за сумчан,
    Хай життя Всевишній їм врятує,
    Хай заго́їть кожную із ран,
    Хай вже МИР і спокій запанує.

    Помолімось щиро ми усі,
    У молитві є велика сила,
    Ворог всіх тримає у страсі́,
    Хай торкають нас Анге́льські кри́ла.

    Помолімось люди, бо біда,
    У війну страшнющу ворог грає,
    Всюди кров тече, а не вода,
    Все з лиця землі́ орда стирає.

    Помолімось щиро від душі́,
    Сумщина із ворогом межує,
    Ворог так зрива свої́ куші́,
    І щоразу далі все прямує.

    Помолімось, зцілення просім,
    Бо сумчани – також українці,
    Наодинці їх не залишім,
    Сумщину всю знищують ординці.

    Помолімось щиро за сумчан,
    Помолімось, хай горять їх свічі,
    Хай мине у них страшний цей стан,
    Хай біда не дивиться у вічі.

    24.03.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1036216
    ПОМОЛІМОСЬ ЩИРО ЗА СУМЧАН Помолімось щиро за сумчан, Хай життя Всевишній їм врятує, Хай заго́їть кожную із ран, Хай вже МИР і спокій запанує. Помолімось щиро ми усі, У молитві є велика сила, Ворог всіх тримає у страсі́, Хай торкають нас Анге́льські кри́ла. Помолімось люди, бо біда, У війну страшнющу ворог грає, Всюди кров тече, а не вода, Все з лиця землі́ орда стирає. Помолімось щиро від душі́, Сумщина із ворогом межує, Ворог так зрива свої́ куші́, І щоразу далі все прямує. Помолімось, зцілення просім, Бо сумчани – також українці, Наодинці їх не залишім, Сумщину всю знищують ординці. Помолімось щиро за сумчан, Помолімось, хай горять їх свічі, Хай мине у них страшний цей стан, Хай біда не дивиться у вічі. 24.03.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1036216
    Like
    1
    179views
  • БЛЯШАНКИ, ДИМ Й БАЖАННЯ ЖИТИ

    В повітрі знову дуже чути дим,
    І спалахи нам небо розсікають.
    То чим ми завинили, Боже, чим?
    За що ординці, Боже, нас вбивають?

    За що й чому́ ми хрест такий несем
    І сатану ніхто не зупиняє?
    Молю́, Всевишній, зупини нікчем!
    На кожнім кроці ірод нас вбиває.

    Бляшанки вражі, наче ті птахи́,
    Мов коршаки взяли́ся нас накрити…
    За що це, Боже, за які гріхи?
    Скажи, Всевишній, як тебе молити?

    Влучає ворог мотлохом у нас,
    Горять будинки, все вогнем взяло́ся.
    Чи буде, Боже, у нас мирний час,
    Чому́ пізнать це все нам довело́ся?

    Гуде у небі враже це сміття,
    Виття сирен вже майже не стихає,
    Щоразу ворог забира життя,
    Щоразу чи́ясь свічка догорає.

    І вибухи лунають зі всібіч,
    Чи зможеш ти нас, Боже, захистити?
    Чи Ангел не покине наших пліч?
    Бо дуже нам всім хочеться ще жити!

    21.03.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1036025
    БЛЯШАНКИ, ДИМ Й БАЖАННЯ ЖИТИ В повітрі знову дуже чути дим, І спалахи нам небо розсікають. То чим ми завинили, Боже, чим? За що ординці, Боже, нас вбивають? За що й чому́ ми хрест такий несем І сатану ніхто не зупиняє? Молю́, Всевишній, зупини нікчем! На кожнім кроці ірод нас вбиває. Бляшанки вражі, наче ті птахи́, Мов коршаки взяли́ся нас накрити… За що це, Боже, за які гріхи? Скажи, Всевишній, як тебе молити? Влучає ворог мотлохом у нас, Горять будинки, все вогнем взяло́ся. Чи буде, Боже, у нас мирний час, Чому́ пізнать це все нам довело́ся? Гуде у небі враже це сміття, Виття сирен вже майже не стихає, Щоразу ворог забира життя, Щоразу чи́ясь свічка догорає. І вибухи лунають зі всібіч, Чи зможеш ти нас, Боже, захистити? Чи Ангел не покине наших пліч? Бо дуже нам всім хочеться ще жити! 21.03.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1036025
    Like
    1
    183views

  • Ранковий етер від 13.01.2025 р.
    https://youtu.be/3hhs3EYWVHY
    Ранковий етер від 13.01.2025 р. https://youtu.be/3hhs3EYWVHY
    400views
  • Ранковий етер від 14.01.2025 р.
    https://youtu.be/O6M2LgrIvs4
    Ранковий етер від 14.01.2025 р. https://youtu.be/O6M2LgrIvs4
    361views
  • Ранковий етер від 15.01.2025 р.

    https://youtu.be/5dIqHO5s2UY
    Ранковий етер від 15.01.2025 р. https://youtu.be/5dIqHO5s2UY
    367views
  • Ранковий етер від 16.01.2025 р.
    https://youtu.be/FRXLjlKnFOc
    Ранковий етер від 16.01.2025 р. https://youtu.be/FRXLjlKnFOc
    364views
  • СТІКАЮТЬ СЛЬО́ЗИ

    Стікають сльо́зи і душа болить
    За тих, кого́ вже серед нас немає.
    А кожен з них ще довго міг прожить,
    Та ворог в нас найкращих убиває.

    Стікають сльо́зи, бо в нас гине цвіт,
    Щодня цвинта́рі більше в нас рясніють,
    У них з чола вже не стікає піт,
    І вмить вони наза́вжди всі німіють.

    Стікають сльо́зи, мову відбира,
    І слів, бува, ніяк не підібрати,
    Бо окупант життя в нас забира
    Й продовжує усе він спопеляти.

    Стікають сльо́зи, наче ручаї,
    Течуть вони і їм нема упину.
    Ввірвався вбивця у мої́ краї́,
    І люд щодня по всіх усюдах гине.

    Стікають сльо́зи і пече вогнем,
    Від болю серце і пече й палає,
    Бо палить ворог багатьох живцем…
    Ні кра́ю пеклу, ні кінця немає.

    Стікають сльо́зи, їх не зупини́ть,
    Вони уже роки не висихають,
    Усі понад усе ми хочем жить,
    Та кляті вороги нас убивають.

    15.01.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1030874
    СТІКАЮТЬ СЛЬО́ЗИ Стікають сльо́зи і душа болить За тих, кого́ вже серед нас немає. А кожен з них ще довго міг прожить, Та ворог в нас найкращих убиває. Стікають сльо́зи, бо в нас гине цвіт, Щодня цвинта́рі більше в нас рясніють, У них з чола вже не стікає піт, І вмить вони наза́вжди всі німіють. Стікають сльо́зи, мову відбира, І слів, бува, ніяк не підібрати, Бо окупант життя в нас забира Й продовжує усе він спопеляти. Стікають сльо́зи, наче ручаї, Течуть вони і їм нема упину. Ввірвався вбивця у мої́ краї́, І люд щодня по всіх усюдах гине. Стікають сльо́зи і пече вогнем, Від болю серце і пече й палає, Бо палить ворог багатьох живцем… Ні кра́ю пеклу, ні кінця немає. Стікають сльо́зи, їх не зупини́ть, Вони уже роки не висихають, Усі понад усе ми хочем жить, Та кляті вороги нас убивають. 15.01.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1030874
    Like
    Love
    3
    443views
More Posts