• Поліцейські Київщини фіксують наслідки атаки ворога

    Сьогодні окупанти здійснили черговий обстріл ворожими безпілотниками столичного регіону.

    Станом на 17:30 у Вишгородському районі через падіння уламків пошкоджено дах приватного будинку з подальшим загорянням. Пожежу ліквідовано. Внаслідок обстрілу постраждав 52-річний власник будинку. Потерпілого з термічними опіками рук та ніг госпіталізовано.

    На Бучанщині на території приватного домволодіння пошкоджено господарське приміщення.

    На місці події працюють слідчо-оперативна група, група реагування патрульної поліції, вибухотехніки поліції Київщини та працівники ДСНС.

    За фактами воєнних злочинів слідчі відкрили кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    Поліцейські Київщини фіксують наслідки атаки ворога Сьогодні окупанти здійснили черговий обстріл ворожими безпілотниками столичного регіону. Станом на 17:30 у Вишгородському районі через падіння уламків пошкоджено дах приватного будинку з подальшим загорянням. Пожежу ліквідовано. Внаслідок обстрілу постраждав 52-річний власник будинку. Потерпілого з термічними опіками рук та ніг госпіталізовано. На Бучанщині на території приватного домволодіння пошкоджено господарське приміщення. На місці події працюють слідчо-оперативна група, група реагування патрульної поліції, вибухотехніки поліції Київщини та працівники ДСНС. За фактами воєнних злочинів слідчі відкрили кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    34переглядів
  • Інформуємо, що до Кримінального процесуального кодексу України внесено зміни, що стосуються особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану.
    Частину першу статті 615 доповнено абзацом п’ятнадцятим такого змісту: «Під час дії воєнного стану за клопотанням потерпілого, який є близьким родичем чи членом сімʼї особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, прокурор своєю вмотивованою постановою може визначити місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115, 146-1, 438 і 442-1 Кримінального кодексу України, пов’язаних із зникненням особи безвісти за особливих обставин у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, за місцем проживання (перебування) потерпілого, який є близьким родичем чи членом сімʼї особи, зниклої безвісти за таких обставин».
    Крім того, пункт 20-7 розділу ХІ «Перехідні положення» доповнено новим абзацом такого змісту:
    «Положення абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 615 цього Кодексу застосовуються також протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року Nº 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».
    ✅ Нові норми покликані полегшити комунікацію між родинами зниклих безвісти і слідчими, які проводять досудове розслідування.
    ✅ Повинні позитивно вплинути на розслідування кримінальних проваджень за фактами зникнення безвісти осіб за особливих обставин, зокрема тому, що не буде перевантаження у слідчих східних та південних областей, адже саме туди направлялися матеріали кримінальних проваджень за підслідністю (за місцем вчинення кримінального правопорушення, в даному випадку – за місцем зникнення особи).
    Зміни в законодавстві у цій частині покликані забезпечити належний захист прав потерпілої сторони, гарантують право на участь у процесуальних діях та доступ до матеріалів провадження.
    ✅ Крім того, з урахуванням безпекової ситуації та складності виїздів до іншого регіону, тепер рідним не потрібно їхати в інші області, щоб комунікувати зі слідчими.
    ❗️Додаток: Зразок клопотання потерпілого про визначення місця досудового розслідування у кримінальному провадженні за органом досудового розслідування за місцем проживання (перебування), як близького родича зниклого безвісти.
    ❤️ Підписатися|Facebook
    Інформуємо, що до Кримінального процесуального кодексу України внесено зміни, що стосуються особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану. Частину першу статті 615 доповнено абзацом п’ятнадцятим такого змісту: «Під час дії воєнного стану за клопотанням потерпілого, який є близьким родичем чи членом сімʼї особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, прокурор своєю вмотивованою постановою може визначити місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115, 146-1, 438 і 442-1 Кримінального кодексу України, пов’язаних із зникненням особи безвісти за особливих обставин у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, за місцем проживання (перебування) потерпілого, який є близьким родичем чи членом сімʼї особи, зниклої безвісти за таких обставин». Крім того, пункт 20-7 розділу ХІ «Перехідні положення» доповнено новим абзацом такого змісту: «Положення абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 615 цього Кодексу застосовуються також протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року Nº 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX». ✅ Нові норми покликані полегшити комунікацію між родинами зниклих безвісти і слідчими, які проводять досудове розслідування. ✅ Повинні позитивно вплинути на розслідування кримінальних проваджень за фактами зникнення безвісти осіб за особливих обставин, зокрема тому, що не буде перевантаження у слідчих східних та південних областей, адже саме туди направлялися матеріали кримінальних проваджень за підслідністю (за місцем вчинення кримінального правопорушення, в даному випадку – за місцем зникнення особи). Зміни в законодавстві у цій частині покликані забезпечити належний захист прав потерпілої сторони, гарантують право на участь у процесуальних діях та доступ до матеріалів провадження. ✅ Крім того, з урахуванням безпекової ситуації та складності виїздів до іншого регіону, тепер рідним не потрібно їхати в інші області, щоб комунікувати зі слідчими. ❗️Додаток: Зразок клопотання потерпілого про визначення місця досудового розслідування у кримінальному провадженні за органом досудового розслідування за місцем проживання (перебування), як близького родича зниклого безвісти. ❤️ Підписатися|Facebook
    27переглядів
  • 🇵🇱🤔 Українці в Польщі: хто на кому «заробив»?

    📊 Факти говорять самі за себе:
    • За 2022–2024 роки українці сплатили податків і внесків ~20–25 млрд злотих.
    • Польща витратила на допомогу українцям ≈31,1 млрд злотих (березень 2022 – червень 2025).
    • Але ось головне: українці створили для польської економіки 328,6 млрд злотих ВВП.

    Вдумайтесь: витратили 31 млрд, а отримали понад 328 млрд. Це у 10 разів більше!


    ❓ То хто ж кому «винен»?
    Українці — Польщі за соціалку?
    Чи Польща українцям — за те, що вони фактично «підняли» економіку під час кризи?

    🔥 Цифри показують: українці — не тягар, а двигун польської економіки.
    Але чи готові всі це визнати?
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🇵🇱🤔 Українці в Польщі: хто на кому «заробив»? 📊 Факти говорять самі за себе: • За 2022–2024 роки українці сплатили податків і внесків ~20–25 млрд злотих. • Польща витратила на допомогу українцям ≈31,1 млрд злотих (березень 2022 – червень 2025). • Але ось головне: українці створили для польської економіки 328,6 млрд злотих ВВП. Вдумайтесь: витратили 31 млрд, а отримали понад 328 млрд. Це у 10 разів більше! ❓ То хто ж кому «винен»? Українці — Польщі за соціалку? Чи Польща українцям — за те, що вони фактично «підняли» економіку під час кризи? 🔥 Цифри показують: українці — не тягар, а двигун польської економіки. Але чи готові всі це визнати? #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    25переглядів
  • #світ
    В Єгипті з глибин Середземного моря підняли три унікальні артефакти: масивну кварцову статую у вигляді сфінкса з іменним знаком фараона Рамзеса II, гранітне зображення невідомої особи епохи Птолемеїв і мармурову статую римського вельможі. Про це повідомило Міністерство туризму та старожитностей країни.

    Це перші підводні розкопки такого масштабу за останні 25 років, підкреслює відомство. Роботи проводилися біля західного узбережжя Абу-Кіра — у районі, де, згідно з дослідженнями, на морському дні зберіглося ціле римське місто з храмами, портовими спорудами та водопостачальними системами. Вчені припускають, що цей комплекс є продовженням стародавнього міста Канопус.

    #світ В Єгипті з глибин Середземного моря підняли три унікальні артефакти: масивну кварцову статую у вигляді сфінкса з іменним знаком фараона Рамзеса II, гранітне зображення невідомої особи епохи Птолемеїв і мармурову статую римського вельможі. Про це повідомило Міністерство туризму та старожитностей країни. Це перші підводні розкопки такого масштабу за останні 25 років, підкреслює відомство. Роботи проводилися біля західного узбережжя Абу-Кіра — у районі, де, згідно з дослідженнями, на морському дні зберіглося ціле римське місто з храмами, портовими спорудами та водопостачальними системами. Вчені припускають, що цей комплекс є продовженням стародавнього міста Канопус.
    Love
    1
    39переглядів
  • #факт
    Люди стають більш чесними, коли відчувають втому. Саме тому нічні розмови часто бувають найвідвертішими.

    #факт Люди стають більш чесними, коли відчувають втому. Саме тому нічні розмови часто бувають найвідвертішими.
    Like
    Love
    2
    26переглядів
  • #оповідання #ШІ
    Глава 25. Голос, що проривається

    Київ.
    Марія стояла перед заскленими дверима редакції. Вона не була тут з 2021-го, коли ще писала колонки про міське середовище. Тепер — інший світ. Інші теми. Інші межі.

    Вона вдихнула. Вийняла з сумки блокнот, відкрила на сторінці, де було записано:
    > «8 січня. Ігор. Брянка. Максим — живий. Неофіційно, але точно.»

    Вона зайшла. Усередині — знайомий запах кави, паперу, старих моніторів. Ольга сиділа за своїм столом, у светрі з рукавами, закатаними до ліктів. Вона підвела очі, побачила Марію — і застигла.

    — «Маріє? Ти… Ти повернулась?»

    — «Не зовсім. Я прийшла. Бо маю щось, що мусить прозвучати.»

    Ольга мовчки кивнула. Вони сіли в переговорній, за скляною перегородкою. Марія поклала блокнот на стіл.

    — «Це — не новина. Це — свідчення. Ім’я. Людина. Він — у полоні. Його бачив Ігор, якого обміняли 8 січня. Він сказав: “Максим тримав нас. Не ламався.”»

    Ольга гортала сторінки. Її пальці тремтіли. Вона зупинилась на цитаті.

    — «Це сильно. Але без офіційного підтвердження — ми не можемо подати це як факт.»

    — «Я не прошу сенсацію. Я прошу — голос. Один абзац. Одне ім’я. Щоб він знав, що ми не мовчимо.»

    Ольга довго дивилась на Марію. Потім сказала:

    — «Я напишу колонку. Від себе. Як жінка, яка чула. Як журналістка, яка не може мовчати.»

    Марія кивнула. Її очі були сухі, але глибокі. Вона встала, подякувала, і вийшла — вже не просто з надією, а з дією.

    *

    Табір.
    Максим сидів біля стіни. Артем спав, як завжди — з напіввідкритим ротом, з пальцями, стиснутими в кулак. У дверях з’явився новий — молодий, з розбитою бровою, з очима, які ще не звикли до темряви.

    — «Ти новий?» — тихо запитав Максим.

    — «Роман. З Херсона. Привезли вчора.»

    Максим кивнув. Підійшов ближче. Простягнув шматок паперу — вирваний з упаковки медикаментів. На ньому — кілька слів, написаних олівцем, який він зберігав як талісман.

    — «Це — лист. До Марії. Якщо тебе обміняють — передай. Якщо не зможеш — спали. Але не загуби.»

    Роман взяв папір. Дивився довго. Потім сказав:

    — «Я не знаю, чи мене обміняють. Але якщо так — я передам. Обіцяю.»

    Максим усміхнувся. Ледь. Як тінь усмішки.

    — «Це не для мене. Це для неї. Якщо вона знає — я витримаю.»

    *

    Київ.
    Ввечері Марія сиділа вдома. Аліна малювала нову картину — тато на фоні сонця, мама поруч, обіймає. На екрані — колонка Ольги:

    > «Ми не знаємо, де він. Але ми знаємо, що він був. І що він є. І що його чекають. Це не новина. Це — пам’ять. Це — голос, який мусить звучати.»

    Марія роздрукувала текст. Склала в конверт. Написала:
    > «Максиму. Якщо хтось зможе — передайте.»

    Вона не знала, чи лист дійде. Але знала: він мусить бути написаний.

    *

    Табір.
    Максим лежав. Роман спав поруч, тримаючи папір у руці. Охоронець проходив повз, не звертаючи уваги. Максим дивився в стелю. І думав:

    > «Я — не тінь. Я — ім’я. І хтось його вимовив.»

    Далі буде...


    #оповідання #ШІ Глава 25. Голос, що проривається Київ. Марія стояла перед заскленими дверима редакції. Вона не була тут з 2021-го, коли ще писала колонки про міське середовище. Тепер — інший світ. Інші теми. Інші межі. Вона вдихнула. Вийняла з сумки блокнот, відкрила на сторінці, де було записано: > «8 січня. Ігор. Брянка. Максим — живий. Неофіційно, але точно.» Вона зайшла. Усередині — знайомий запах кави, паперу, старих моніторів. Ольга сиділа за своїм столом, у светрі з рукавами, закатаними до ліктів. Вона підвела очі, побачила Марію — і застигла. — «Маріє? Ти… Ти повернулась?» — «Не зовсім. Я прийшла. Бо маю щось, що мусить прозвучати.» Ольга мовчки кивнула. Вони сіли в переговорній, за скляною перегородкою. Марія поклала блокнот на стіл. — «Це — не новина. Це — свідчення. Ім’я. Людина. Він — у полоні. Його бачив Ігор, якого обміняли 8 січня. Він сказав: “Максим тримав нас. Не ламався.”» Ольга гортала сторінки. Її пальці тремтіли. Вона зупинилась на цитаті. — «Це сильно. Але без офіційного підтвердження — ми не можемо подати це як факт.» — «Я не прошу сенсацію. Я прошу — голос. Один абзац. Одне ім’я. Щоб він знав, що ми не мовчимо.» Ольга довго дивилась на Марію. Потім сказала: — «Я напишу колонку. Від себе. Як жінка, яка чула. Як журналістка, яка не може мовчати.» Марія кивнула. Її очі були сухі, але глибокі. Вона встала, подякувала, і вийшла — вже не просто з надією, а з дією. * Табір. Максим сидів біля стіни. Артем спав, як завжди — з напіввідкритим ротом, з пальцями, стиснутими в кулак. У дверях з’явився новий — молодий, з розбитою бровою, з очима, які ще не звикли до темряви. — «Ти новий?» — тихо запитав Максим. — «Роман. З Херсона. Привезли вчора.» Максим кивнув. Підійшов ближче. Простягнув шматок паперу — вирваний з упаковки медикаментів. На ньому — кілька слів, написаних олівцем, який він зберігав як талісман. — «Це — лист. До Марії. Якщо тебе обміняють — передай. Якщо не зможеш — спали. Але не загуби.» Роман взяв папір. Дивився довго. Потім сказав: — «Я не знаю, чи мене обміняють. Але якщо так — я передам. Обіцяю.» Максим усміхнувся. Ледь. Як тінь усмішки. — «Це не для мене. Це для неї. Якщо вона знає — я витримаю.» * Київ. Ввечері Марія сиділа вдома. Аліна малювала нову картину — тато на фоні сонця, мама поруч, обіймає. На екрані — колонка Ольги: > «Ми не знаємо, де він. Але ми знаємо, що він був. І що він є. І що його чекають. Це не новина. Це — пам’ять. Це — голос, який мусить звучати.» Марія роздрукувала текст. Склала в конверт. Написала: > «Максиму. Якщо хтось зможе — передайте.» Вона не знала, чи лист дійде. Але знала: він мусить бути написаний. * Табір. Максим лежав. Роман спав поруч, тримаючи папір у руці. Охоронець проходив повз, не звертаючи уваги. Максим дивився в стелю. І думав: > «Я — не тінь. Я — ім’я. І хтось його вимовив.» Далі буде...
    Love
    1
    115переглядів 1 Поширень
  • 🧭 🇵🇱🇺🇦 Три великі перемоги Польщі над Москвою
    …і три скромні українські “підводні камені”, без яких би цього не сталося.

    1️⃣ Битва під Оршею (1514)
    Поляки люблять нагадувати про блискучу перемогу над московитами. Але “під водою” стоїть князь Костянтин Острозький — українець, що керував військом і використав українські хоругви та артилерію. Без них Орша могла б закінчитися по-іншому.

    2️⃣ Москва під окупацією (1610–1612)
    У підручниках — “польська армія в Кремлі”. Насправді — до 30 тисяч українських козаків утримували Москву два роки. Поляки були у столиці, бо козаки стояли на варті. Але в офіційних версіях про це якось мовчать.

    3️⃣ «Диво на Віслі» (1920)
    Поляки врятували Європу від більшовиків — це факт. Але Тухачевський планував обійти з півдня, і саме Армія УНР під проводом Симона Петлюри зупинила цей маневр. Українці “закрили двері”, а тоді поляки перемогли. І знову забули подякувати.

    📌 Отже:
    Поляки мають три великі перемоги над Москвою.
    А ми — три “підводні скромності”, без яких цих перемог просто не існувало б.
    🧭 🇵🇱🇺🇦 Три великі перемоги Польщі над Москвою …і три скромні українські “підводні камені”, без яких би цього не сталося. 1️⃣ Битва під Оршею (1514) Поляки люблять нагадувати про блискучу перемогу над московитами. Але “під водою” стоїть князь Костянтин Острозький — українець, що керував військом і використав українські хоругви та артилерію. Без них Орша могла б закінчитися по-іншому. 2️⃣ Москва під окупацією (1610–1612) У підручниках — “польська армія в Кремлі”. Насправді — до 30 тисяч українських козаків утримували Москву два роки. Поляки були у столиці, бо козаки стояли на варті. Але в офіційних версіях про це якось мовчать. 3️⃣ «Диво на Віслі» (1920) Поляки врятували Європу від більшовиків — це факт. Але Тухачевський планував обійти з півдня, і саме Армія УНР під проводом Симона Петлюри зупинила цей маневр. Українці “закрили двері”, а тоді поляки перемогли. І знову забули подякувати. 📌 Отже: Поляки мають три великі перемоги над Москвою. А ми — три “підводні скромності”, без яких цих перемог просто не існувало б.
    24переглядів
  • До Дня захисників військові та їх родини отримають допомогу на загальну суму 90 млн грн, – розпорядження Кличка

    Допомогу отримають понад 68 тисяч киян в межах міської програми «Підтримка киян - Захисників та Захисниць України»:

    - військовослужбовці та ветерани з інвалідністю внаслідок війни;
    - учасники Революції Гідності, які зазнали поранень;
    - члени сімей полонених, зниклих безвісти та загиблих захисників;
    - родини Героїв України;
    - захисники та захисниці столиці.

    Кошти автоматично отримають кияни, які перебувають на обліку в органах соцзахисту населення столиці або Головного управління Пенсійного фонду України в Києві, а також фактично проживають у столиці. Розмір допомоги залежить від категорії та становить від 1200 до 2500 грн.

    Нагадаємо, попри вилучення центральною владою з бюджету Києва 8 млрд грн, столиця знайшла додаткові кошти на підтримку військових. Нещодавно Київрада проголосувала за збільшення фінансування програми "Захисник Києва" в 2025 році до 11 млрд грн.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    До Дня захисників військові та їх родини отримають допомогу на загальну суму 90 млн грн, – розпорядження Кличка Допомогу отримають понад 68 тисяч киян в межах міської програми «Підтримка киян - Захисників та Захисниць України»: - військовослужбовці та ветерани з інвалідністю внаслідок війни; - учасники Революції Гідності, які зазнали поранень; - члени сімей полонених, зниклих безвісти та загиблих захисників; - родини Героїв України; - захисники та захисниці столиці. Кошти автоматично отримають кияни, які перебувають на обліку в органах соцзахисту населення столиці або Головного управління Пенсійного фонду України в Києві, а також фактично проживають у столиці. Розмір допомоги залежить від категорії та становить від 1200 до 2500 грн. Нагадаємо, попри вилучення центральною владою з бюджету Києва 8 млрд грн, столиця знайшла додаткові кошти на підтримку військових. Нещодавно Київрада проголосувала за збільшення фінансування програми "Захисник Києва" в 2025 році до 11 млрд грн. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    38переглядів
  • Усі мабуть чули про Хатинь, але не всі знають про Корюківську трагедію яка була наймасштабнішою каральною акцією - це визнав Нюрнберзький трибунал. Майже сім тисяч місцевих мешканців було спалено живцем або розстріляно.
    Кривава Корюківська трагедія учинена угорцями 1-2 березня1943 року.
    У свідомості багатьох старих людей з Чернігівщини, що пережили лихоліття Другої Світової війни, вкарбувалося у пам’яті, що «угорці (себто мадяри) вели себе по відношенню до мирного населення, набагато жорстокіше, ніж німці».
    Убивства здійснювали військовослужбовці угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана та вояки 399-ї головної польової комендатури, командиром якої був Байєра Бруно Франц, деякі джерела повідомляють, про те, що вона складалася з російських козаків.
    Це вбивство мирних мешканців було каральною операцією угорських підрозділів у відповідь на дії радянських партизан, очолюваних офіцером НКВС СРСР Олексієм Федоровим, які у ніч на 27 лютого 1943 року розгромили окупаційний гарнізон Корюківки. Він в основному складався з угорських солдатів, що відрізнялися лютим ставленням до населення окупованих територій (угорці, до речі, дали найбільшу групу добровольців в «національні» дивізії СС, а їх 320-тисячна 1-я армія чинила запеклий опір на Західній Україні в 1944-му).
    Тож особливого трагізму цій події додає той факт, що у той час, коли 300-500 карателів нищили Корюківку, за 15 кілометрів перебувало партизанське з’єднання Олексія Федорова чисельністю від 3 до 5 тисяч вояків, яке за кілька днів до того розгромило окупаційний гарнізон у цьому селищі і цим викликало жорстоку помсту мадярів. Проте партизанське командування на чолі з Миколою Попудренком так і не віддало наказ захистити населення і партизани нічого не зробили для порятунку мешканців Корюківки.

    Корюківські вбивства за кількістю жертв майже у 45 разів перевищують білоруську Хатинь, у 41 — чеське Лідице, у 12 — французький Орадур.
    Усі мабуть чули про Хатинь, але не всі знають про Корюківську трагедію яка була наймасштабнішою каральною акцією - це визнав Нюрнберзький трибунал. Майже сім тисяч місцевих мешканців було спалено живцем або розстріляно. Кривава Корюківська трагедія учинена угорцями 1-2 березня1943 року. У свідомості багатьох старих людей з Чернігівщини, що пережили лихоліття Другої Світової війни, вкарбувалося у пам’яті, що «угорці (себто мадяри) вели себе по відношенню до мирного населення, набагато жорстокіше, ніж німці». Убивства здійснювали військовослужбовці угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана та вояки 399-ї головної польової комендатури, командиром якої був Байєра Бруно Франц, деякі джерела повідомляють, про те, що вона складалася з російських козаків. Це вбивство мирних мешканців було каральною операцією угорських підрозділів у відповідь на дії радянських партизан, очолюваних офіцером НКВС СРСР Олексієм Федоровим, які у ніч на 27 лютого 1943 року розгромили окупаційний гарнізон Корюківки. Він в основному складався з угорських солдатів, що відрізнялися лютим ставленням до населення окупованих територій (угорці, до речі, дали найбільшу групу добровольців в «національні» дивізії СС, а їх 320-тисячна 1-я армія чинила запеклий опір на Західній Україні в 1944-му). Тож особливого трагізму цій події додає той факт, що у той час, коли 300-500 карателів нищили Корюківку, за 15 кілометрів перебувало партизанське з’єднання Олексія Федорова чисельністю від 3 до 5 тисяч вояків, яке за кілька днів до того розгромило окупаційний гарнізон у цьому селищі і цим викликало жорстоку помсту мадярів. Проте партизанське командування на чолі з Миколою Попудренком так і не віддало наказ захистити населення і партизани нічого не зробили для порятунку мешканців Корюківки. Корюківські вбивства за кількістю жертв майже у 45 разів перевищують білоруську Хатинь, у 41 — чеське Лідице, у 12 — французький Орадур.
    56переглядів
  • #музика
    DOMIY заспівала “Дитину” гурту “Бумбокс”🤝

    Українська співачка DOMIY представила кавер на хіт “Дитина” гурту Бумбокс. Ініціатором став Андрій Хливнюк — саме він обрав пісню та запросив для запису всіх музикантів колективу.

    Текст композиції залишився оригінальним, однак DOMIY додала свій унікальний стиль, надавши треку сучасного звучання.

    Музиканти натякають: це лише початок. Вже найближчим часом фанати можуть очікувати на повноцінний дует DOMIY & “Бумбокс”.

    Цікавий факт: під час концертів співачка збирає кошти на підтримку Фонду Андрія Хливнюка в межах кампанії “Зцапаємо ворогів разом”.

    https://www.youtube.com/watch?v=HKOEtpavc-Y
    #музика DOMIY заспівала “Дитину” гурту “Бумбокс”🤝 Українська співачка DOMIY представила кавер на хіт “Дитина” гурту Бумбокс. Ініціатором став Андрій Хливнюк — саме він обрав пісню та запросив для запису всіх музикантів колективу. Текст композиції залишився оригінальним, однак DOMIY додала свій унікальний стиль, надавши треку сучасного звучання. Музиканти натякають: це лише початок. Вже найближчим часом фанати можуть очікувати на повноцінний дует DOMIY & “Бумбокс”. Цікавий факт: під час концертів співачка збирає кошти на підтримку Фонду Андрія Хливнюка в межах кампанії “Зцапаємо ворогів разом”. https://www.youtube.com/watch?v=HKOEtpavc-Y
    Love
    1
    67переглядів
Більше результатів