#природа #світ Etretat: Перлина Алебастрового узбережжя. Етрета (Étretat) – це мальовничий курорт на Алебастровому узбережжі Ла-Маншу, розташований у регіоні Нормандія, Франція. Відомий своїми вражаючими білими крейдяними скелями, гальковими пляжами та природними арками, Етрета приваблює туристів, які шукають краси природи та спокійного відпочинку. Природна краса Головною візитівкою Етрета є його унікальні скельні утворення, зокрема знаменита арка L'Aiguille (Голка) – природна скеля, що височіє з моря поруч із величною аркою La Manneporte. Ці природні дива, створені ерозією, надихали багатьох художників, таких як Клод Моне, який зобразив ці пейзажі у своїх імпресіоністичних картинах. Білі скелі, що контрастують із синьою водою Ла-Маншу, створюють захоплюючі краєвиди, особливо на заході сонця. Галькові пляжі Етрета ідеально підходять для прогулянок. Хоча купання тут може бути прохолодним через температуру води, пляж приваблює любителів природи та фотографів. Над пляжем розташовані пішохідні стежки, що ведуть до вершин скель, звідки відкриваються панорамні види на узбережжя. Що робити в Етрета Прогулянки скелями: Стежки на вершинах скель пропонують незабутні краєвиди та можливість дослідити місцеву флору. Відвідування садів Етрета: Сади Jardins d'Étretat, розташовані на скелях, поєднують мистецтво, природу та ландшафтний дизайн. Місцева кухня: Ресторани Етрета пропонують свіжі морепродукти, нормандські сири та сидр, характерні для регіону. Як дістатися Етрета розташована за 200 км від Парижа. Найзручніше дістатися поїздом до Гавра або Фекана, а звідти автобусом чи таксі до курорту. Автомобільна подорож із Парижа займає близько 2,5 годин. Етрета – це місце, де природа та мистецтво зливаються в гармонії. Невеликий, але чарівний курорт залишить незабутні враження у кожного, хто відвідає його галькові пляжі та величні скелі.

Brassic / «Голота» (2019) Жанр: комедія, драма «Голота» — це серіал, який прекрасно поєднує дикі витівки, справжню дружбу і неймовірно життєві ситуації. Історія про просту дівчину, яка хоче втекти від бідності і свого минулого, але коли твоє коріння так глибоко вросло в рідний Ланкашир і старих друзів — зробити це не так вже й легко. Друзі, пригоди, трохи криміналу і море гумору — все це робить серіал таким живим і щирим. Як глядач скажу: серіал має вже 6 сезонів, і якщо хочете добре посміятись і зарядитись позитивом — сміливо дивіться всі шість! Кожна серія — це окрема пригода, яка тримає настрій і дає відчути справжню душу британської провінції. Моя оцінка: 9/10 #серіали #комедія #драма #британськийгумор #brassic #щоподивитись #filmseriesua

У центрі світу, схований від людських очей, розкинувся райський сад — Сад Спочинку. Там, де завжди цвіли дерева з плодами розради, де вітри співали лагідні пісні, жило четверо птахів, яких називали Птахами Сліз. Перший мав пір’я, як ранкова роса, і співав про втрати. Другий був, як нічне море, і зітхав за зрадженими. Третій, як вечірнє сонце, тужив за самотніми. А четвертий — прозорий майже, мов дух, плакав за тими, хто ніколи не мав надії. Люди з усього світу почали молитися до цих птахів, бо вірили: птахи чують їхній біль. І що більше сліз лилося на землю, то голосніше звучали пісні в Саду. Птахи, здавалося, співчували. Вони схиляли голови, їхні очі тремтіли від жалю. Але ніхто не знав істини. Бо птахи не просто співчували — вони жили сльозами. Вони харчувалися болем, пили сльози людські, наче нектар. У кожній краплі була їхня сила, їхнє безсмертя. Райський сад квітнув від страждань, не від радості. Одного разу в Сад увійшла дитина — єдина, хто випадково заснувши під деревом, потрапила туди уві сні. Вона не плакала. Вона сміялася. Її сміх не мав смутку, тільки чисту, світлу радість. І тоді сад затремтів. Птахи не могли наблизитись. Їхнє пір’я зів’яло, спів зірвався. Бо сміх був їм як отрута. Дитина залишила сад, але слід її сміху розповзся, мов тріщина. Люди почали шукати втіху, лікувати рани, обіймати одне одного замість плачу. Сад став тьмяніти. Кажуть, ті птахи не загинули. Вони лише змінили вигляд. Ховаються в журбі, у безвиході, у тих, хто відвернувся від надії. Бо лише там вони ще можуть жити. Та варто лише усміхнутися — щиро, від серця — і їхні крила згасають, неначе тінь на світанку.

💥 В морі знешкодили російську авіаційну бомбу ФАБ 500, яка мала зашкодити "зерновому коридору" Такі бомби ворог скидає з літака і поки як планери спускаються у море там, де працює морський зерновий коридор. Росіяни використовують новий тип заряду, щоб авіабомба спрацьовувала як морська міна і могла пошкодити суховантажі з зерном. Українські фахівці транспортували її у спеціальному надувному боксі до берега, де дістануть та ретельно вивчатимуть механізм підривника та інші конструкції.

КОЛИ НАРЕШТІ ПОТРАПИВ У ВІДПУСТКУ НА МОРЕ

#природа #клімат Зміна клімату в Патагонії. Патагонія, унікальний регіон на півдні Південної Америки, що охоплює частину Аргентини та Чилі, стикається з серйозними наслідками зміни клімату. Цей край, відомий своїми величними льодовиками, горами та степами, зазнає швидких екологічних змін, які впливають на природу, економіку та місцеві громади. Танення льодовиків Одним із найвиразніших проявів зміни клімату в Патагонії є швидке танення льодовиків, зокрема в Південному Патагонському льодовому полі. За даними досліджень, льодовики, такі як Періто-Морено та Упсала, втрачають масу через підвищення температури. Це не лише змінює ландшафт, але й впливає на водопостачання, оскільки тала вода живить річки, які використовуються для зрошення та питних потреб. Зміна погодних умов Патагонія також зазнає змін у погодних патернах. Опади стають більш непередбачуваними, з періодами посухи, що чергуються з інтенсивними зливами. Це ускладнює сільське господарство, яке є основою економіки регіону. Сильніші вітри, характерні для Патагонії, також посилюються, що призводить до ерозії ґрунтів і загрожує екосистемам. Вплив на біорізноманіття Екосистеми Патагонії, від андійських лісів до прибережних зон, перебувають під загрозою. Види, такі як гуанако, андійський кондор і морські ссавці, втрачають середовища існування через зміну клімату. Підвищення температури океану також впливає на морські течії, що порушує харчові ланцюги, зокрема для пінгвінів і китів. Адаптація та рішення Місцеві громади та уряди Аргентини й Чилі активно працюють над адаптацією. Впроваджуються програми зі сталого управління водними ресурсами, захисту лісів і підтримки фермерів. Міжнародні організації також допомагають у збереженні льодовиків і моніторингу кліматичних змін. Однак глобальні зусилля зі скорочення викидів парникових газів залишаються критично важливими. Патагонія є яскравим прикладом того, як зміна клімату впливає на найвіддаленіші куточки планети. Збереження цього унікального регіону вимагає спільних дій на місцевому, національному та глобальному рівнях.

#поезія Я із надій будую човен, І вже немовби наяву З тобою, ніжний, срібномовен, По морю радості пливу. І гомонять навколо хвилі, З бортів човна змивають мох, І ми з тобою вже несилі Буть нещасливими удвох. І ти ясна, і я прозорий, І душі наші мов пісні, І світ великий, неозорий Належить нам - тобі й мені. О, море радості безкрає, Чи я тебе перепливу? Якби того, що в мріях маю, Хоч краплю мати наяву. Василь Симоненко

#новий_розділ — В мене ще одне запитання, — знову озвався той самий старий, що наполягав на ремонті судна. — Та щоб тебе акула всрала, старий! — загорлав один із піратів. — Може, вже закриєш свою пащу? Фонсека б тобі вже шкіру зідрав за таке бурчання! — Вгамуйся, Рамоне! — рикнув Фернандо, не підіймаючи голосу, але так, що всі миттю втихли, — Фонсека тут більше не наказує! Тепер я капітан, і мені вирішувати кого слухати, а кого ні! Говори, старий, тільки коротко. І, трясця, як тебе взагалі, звати? — Луїш Негредо... або просто Пекучий Луїш, — злегка всміхнувся той. — Так мене прозвали після того, як я в останню мить вистрибнув із судна, яке спалахнуло й рвонуло, мов порохівниця. Так от, до справи: чи не варто нам змінити назву нашого корабля? — Діло кажеш! Якось вилетіло з голови, що слід перейменувати судно! У кого які ідеї? — Нехай лишається стара назва! — закричав широкоплечий мулат, що стояв поруч зі мною. — А я б поміняв! — тут же заперечив хтось із натовпу. Кілька хвилин на палубі тривала безглузда суперечка. У повітрі лунали лише глузування та обопільні прокльони. — А ти сам що скажеш? — звернувся Фернандо до Луїша. — Не думаю, що вам сподобається моя ідея, — відказав той, хитро всміхаючись. — Може й не сподобається. Але в тебе вона принаймні є. Викладай! — Коли ще молодий був, ходив на піратському судні... — трохи замріяно почав той. — Якось під час страшної грози ми взяли жирного купця. Підійшли тихо, мов привиди, та як навалилися — навіть він, бідолаха, не зрозумів, що сталося. Наш капітан тоді тільки й сказав: "Це була справжня блискавка". От і думаю: чому б нашому бригу не стати "Блискавкою"? Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/18 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля #піастри

#новий_розділ Дон Рікардо був людиною трохи грубуватою, різкою на слово. Та за цією суворістю відчувалася справжня шляхетність. Його обличчя, порите зморшками, зберігало сліди багатьох поневірянь і небезпек.. А втім, як розповідав він сам, починалося все в його житті доволі безхмарно. Рікардо здобув хорошу освіту і мріяв присвятити життя науковим дослідженням. Але доля розпорядилася інакше... На одному світському вечорі у нього виникла гучна сварка через даму з одним впливовим чоловіком. Рікардо намагався згладити конфлікт, та опонент, знаний майстер шпаги, наполіг на дуелі. Мабуть, прагнув укотре похизуватися своєю вправністю перед численними знайомими. Спочатку поєдинок складався на його користь. Рікардо змушений був відступати, захищаючись і відбиваючись. Лише зрідка він дозволяв собі обережні випади. Його опонент атакував завзято й красиво. Та саме зверхність та надмірна самовпевненість зіграли з ним злий жарт. Одного разу, обравши слушний момент, Родріго завдав удару. Цього виявилося достатньо: його супротивник отримав серйозну рану, а він відбувся кількома подряпинами. На жаль, на цьому його випробування не закінчилися. Навпаки — вони лише почалися. Принижений суперник не пробачив йому ганьби. Заручившись підтримкою своїх впливових друзів, він домігся видачі ордера на арешт Рікардо за сфабрикованими звинуваченнями. Рятуючись, мій наставник мусив тікати з батьківщини. У Франції йому вдалося знайти тимчасовий притулок і сісти на корабель, що прямував до Еспаньйоли. А там він потрапив у рабство, до дуже жорстокої людини. За його словами, це були найжахливіші часи в його житті. Удари батога сипалися на нього за найменшу провину, а частіше — просто за забаганкою хазяїна. Одного разу, коли господар, добряче захмелілий після якоїсь вдалої справи, валявся непритомний, Рікардо зібрав усю свою відвагу й утік. Кілька тижнів він блукав лісами — обірваний, із закривавленими ногами, змучений до краю. Кожна ніч ставала випробуванням: холод, страх переслідування і дикі звірі, що, здавалося, тільки й чекали нагоди напасти. Одного дня, повністю виснажений, він натрапив на загін буканьєрів, які вистежували дикого бика. Спочатку Рікардо навіть не міг вимовити жодного слова. Лише жадібно дивився на їжу, не розуміючи, що чекає на нього далі. Та мисливці виявилися добрішими, ніж він міг сподіватися. Вони дали прихисток і, довідавшись про його минуле, не стали повертати бідолаху назад у рабство. Натомість запропонували роботу: допомагати обробляти шкури та в'ялити м'ясо. Найстарший серед них, товаришував з відомими морськими розбійниками. Його зацікавили знання Рікардо в навігації. Через це він запропонував йому місце на кораблі. Рікардо навіть не роздумував.. Так почалися зміни на краще: із раба він став навігатором на кораблі, яким командував мій старий знайомий Мігель. Більше знаний серед піратів як Мігель Барбадоський. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/19 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля #піастри

З Всесвітнім Днем ветеринара! Дорогі ветеринари, прийміть вітання зі святом! Потрібно мати велике почуття любові та милосердя до братів наших менших, щоб робити їх не тільки щасливими, а й здоровими. Ми бажаємо вам величезної професійної поваги колег, безліч можливостей для самореалізації та міцного здоров'я.