• #історія #події
    ⚔️ Битва за Київ: як Директорія повстала проти Гетьманату Скоропадського.
    Саме цього дня, 15 листопада 1918 року, розпочалися події, що кардинально змінили політичну мапу України. Це дата початку повстання Директорії УНР проти уряду Гетьмана Павла Скоропадського. Цей конфлікт, відомий як Антигетьманське повстання, призвів до повалення Гетьманату і відновлення Української Народної Республіки.
    Гетьманат, встановлений у квітні 1918 року за підтримки німецьких та австро-угорських військ, став спробою консервативного державного будівництва. Скоропадський провів важливі реформи, зокрема в освіті та адміністрації, створив військо та банківську систему. Однак він був непопулярним серед широких верств населення, які прагнули соціальних та аграрних перетворень.

    Головна причина конфлікту 🤝

    Ключовою причиною повстання стало зовнішньополітичне маневрування Гетьмана. Після поразки Центральних держав у Першій світовій війні (листопад 1918 р.) Скоропадський втратив головну опору. Намагаючись врятувати державу, він оголосив про Федерацію з небільшовицькою Росією (т. зв. «Грамота від 14 листопада 1918 року»).
    Цей крок був сприйнятий українськими національними силами, які об'єдналися у Директорію (провідні члени — Володимир Винниченко та Симон Петлюра), як зрада ідеї незалежності. Директорія закликала до збройної боротьби за відновлення УНР.

    Початок і кульмінація 💥

    Повстання швидко набрало обертів, оскільки Директорію підтримали численні селянські та робітничі загони, а також військові частини, лояльні до українських есерів та соціал-демократів.
    * 15 листопада: Початок активних дій повстанців.
    * 18 листопада: Ключова битва під Мотовилівкою, де війська Директорії розгромили вірні Гетьману частини.
    * 14 грудня: Після місяця запеклих боїв, Гетьман Павло Скоропадський зрікся влади.
    Перемога Директорії ознаменувала друге відродження УНР та короткий період національно-демократичного правління. Проте, ця перемога принесла і нові виклики: боротьбу з більшовиками та білогвардійцями, що поглибило хаос Української революції.
    Цей день є яскравим прикладом того, як внутрішні розбіжності та компроміси з незалежністю можуть стати каталізатором докорінних змін у державі.

    #історія #події ⚔️ Битва за Київ: як Директорія повстала проти Гетьманату Скоропадського. Саме цього дня, 15 листопада 1918 року, розпочалися події, що кардинально змінили політичну мапу України. Це дата початку повстання Директорії УНР проти уряду Гетьмана Павла Скоропадського. Цей конфлікт, відомий як Антигетьманське повстання, призвів до повалення Гетьманату і відновлення Української Народної Республіки. Гетьманат, встановлений у квітні 1918 року за підтримки німецьких та австро-угорських військ, став спробою консервативного державного будівництва. Скоропадський провів важливі реформи, зокрема в освіті та адміністрації, створив військо та банківську систему. Однак він був непопулярним серед широких верств населення, які прагнули соціальних та аграрних перетворень. Головна причина конфлікту 🤝 Ключовою причиною повстання стало зовнішньополітичне маневрування Гетьмана. Після поразки Центральних держав у Першій світовій війні (листопад 1918 р.) Скоропадський втратив головну опору. Намагаючись врятувати державу, він оголосив про Федерацію з небільшовицькою Росією (т. зв. «Грамота від 14 листопада 1918 року»). Цей крок був сприйнятий українськими національними силами, які об'єдналися у Директорію (провідні члени — Володимир Винниченко та Симон Петлюра), як зрада ідеї незалежності. Директорія закликала до збройної боротьби за відновлення УНР. Початок і кульмінація 💥 Повстання швидко набрало обертів, оскільки Директорію підтримали численні селянські та робітничі загони, а також військові частини, лояльні до українських есерів та соціал-демократів. * 15 листопада: Початок активних дій повстанців. * 18 листопада: Ключова битва під Мотовилівкою, де війська Директорії розгромили вірні Гетьману частини. * 14 грудня: Після місяця запеклих боїв, Гетьман Павло Скоропадський зрікся влади. Перемога Директорії ознаменувала друге відродження УНР та короткий період національно-демократичного правління. Проте, ця перемога принесла і нові виклики: боротьбу з більшовиками та білогвардійцями, що поглибило хаос Української революції. Цей день є яскравим прикладом того, як внутрішні розбіжності та компроміси з незалежністю можуть стати каталізатором докорінних змін у державі.
    Like
    1
    112переглядів
  • 🇺🇦Збірна України розпочала виступ на ХХV літніх Дефлімпійських іграх 2025 у Токіо🇯🇵!

    ⚽️Національна чоловіча дефлімпійська збірна України з футболу впевнено перемогла команду США — 5:1 у стартовому матчі групи D.

    🥅Авторами голів стали: Ігор Реутов — 4 голи; Сергій Баєв —1 гол.
    🏟Офіційна церемонія відкриття Дефлімпіади-2025 відбудеться 15 листопада, початок о 16:30 за часом Токіо (9:30 за Києвом).

    🙌Вітаємо наших футболістів-дефлімпійців з переможним стартом! Вболіваємо за збірну України разом!
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт
    🇺🇦Збірна України розпочала виступ на ХХV літніх Дефлімпійських іграх 2025 у Токіо🇯🇵! ⚽️Національна чоловіча дефлімпійська збірна України з футболу впевнено перемогла команду США — 5:1 у стартовому матчі групи D. 🥅Авторами голів стали: Ігор Реутов — 4 голи; Сергій Баєв —1 гол. 🏟Офіційна церемонія відкриття Дефлімпіади-2025 відбудеться 15 листопада, початок о 16:30 за часом Токіо (9:30 за Києвом). 🙌Вітаємо наших футболістів-дефлімпійців з переможним стартом! Вболіваємо за збірну України разом! ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт
    69переглядів
  • Початок Різдвяного посту за новоюліанським календарем
    Кожного року напередодні Різдва Христова у православ’ї розпочинається постування, яке триває 40 днів: з 15 листопада по 24 грудня (раніше 28 листопада – 6 січня), тому в церковному статуті воно називається Чотиридесятницею. Друга назва – Пилипів піст (починається одразу після святкування пам’яті святого апостола Пилипа). Метою посту є підготування вірян до великого свята – Різдва Христова.

    Цьогоріч все більше українців відзначатимуть Різдво на два тижні раніше, разом з усім християнським світом, бо ж не бажають візначати його за окупантським звичаєм. 25 грудня – офіційно встановлена дата відзначення Різдва Христового в Україні.

    Особливості Різдвяного посту
    • Різдвяне постування не вважається суворим в порівнянні з іншими постами. Під суворою забороною м’ясо, яйця та молочні продукти.
    • В понеділок, середу й п’ятницю не можна вживати вино, рибу та їжу з олією.
    • Щовівторка та щочетверга олія вживається.
    • Дозвіл на куштування риби діє під час великих свят та вихідних днів, а у випадку, якщо свято припадає на середу чи п’ятницю, дозволяється лише вино та олія, а риба – ні.
    • 3 20 грудня постування стає суворішим: вживання риби в будь-які дні тижня під забороною. Дозволяються усі церковні треби, окрім вінчання.
    Початок Різдвяного посту за новоюліанським календарем Кожного року напередодні Різдва Христова у православ’ї розпочинається постування, яке триває 40 днів: з 15 листопада по 24 грудня (раніше 28 листопада – 6 січня), тому в церковному статуті воно називається Чотиридесятницею. Друга назва – Пилипів піст (починається одразу після святкування пам’яті святого апостола Пилипа). Метою посту є підготування вірян до великого свята – Різдва Христова. Цьогоріч все більше українців відзначатимуть Різдво на два тижні раніше, разом з усім християнським світом, бо ж не бажають візначати його за окупантським звичаєм. 25 грудня – офіційно встановлена дата відзначення Різдва Христового в Україні. Особливості Різдвяного посту • Різдвяне постування не вважається суворим в порівнянні з іншими постами. Під суворою забороною м’ясо, яйця та молочні продукти. • В понеділок, середу й п’ятницю не можна вживати вино, рибу та їжу з олією. • Щовівторка та щочетверга олія вживається. • Дозвіл на куштування риби діє під час великих свят та вихідних днів, а у випадку, якщо свято припадає на середу чи п’ятницю, дозволяється лише вино та олія, а риба – ні. • 3 20 грудня постування стає суворішим: вживання риби в будь-які дні тижня під забороною. Дозволяються усі церковні треби, окрім вінчання.
    155переглядів
  • У Броварах на вул. Героїв України планують побудувати нову адмінбудівлю

    Про це на спільному засіданні депутатських комісій розповіла начальниця УБЖКГІТ Світлана Решетова.

    💬«Плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію для нового будівництва адміністративної будівлі по вулиці Героїв України в районі стадіону. Це буде новий ветеранський простір, оскільки в існуючому місця замало. Це пропозиція від ветеранів про збільшення площі хабу», - повідомила Решетова.

    Також вона розповіла, що будівля буде подвійного призначення – там планують розмістити і відділення ЦНАПу.

    Відтак на початок робіт із проєктування «Нового будівництва адміністративної будівлі по вул. Героїв України»  депутати на позачерговій сесії виділили перші 300 тис. грн.

    Нагадаємо, під ветеранський хаб наразі триває облаштування приміщення на бульв. Незалежності, у ЦНАПу також є окреме приміщення.
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    У Броварах на вул. Героїв України планують побудувати нову адмінбудівлю Про це на спільному засіданні депутатських комісій розповіла начальниця УБЖКГІТ Світлана Решетова. 💬«Плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію для нового будівництва адміністративної будівлі по вулиці Героїв України в районі стадіону. Це буде новий ветеранський простір, оскільки в існуючому місця замало. Це пропозиція від ветеранів про збільшення площі хабу», - повідомила Решетова. Також вона розповіла, що будівля буде подвійного призначення – там планують розмістити і відділення ЦНАПу. Відтак на початок робіт із проєктування «Нового будівництва адміністративної будівлі по вул. Героїв України»  депутати на позачерговій сесії виділили перші 300 тис. грн. Нагадаємо, під ветеранський хаб наразі триває облаштування приміщення на бульв. Незалежності, у ЦНАПу також є окреме приміщення. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    67переглядів
  • #дати
    ✊ Незламний Провідник: Життя і боротьба Мустафи Джемілєва.
    13 листопада 1943 року в селищі Ай-Серез (нині Міжріччя) на Кримському півострові народився Мустафа Джемілєв — визначний український політик та громадський діяч, легендарний лідер кримськотатарського національного руху та багаторічний борець за права свого народу. Його життя стало символом незламності перед тоталітарною системою та відданості ідеї повернення на Батьківщину.

    Депортація та початок боротьби

    Вже через пів року після його народження, у травні 1944 року, сім'я Джемілєвих, як і весь кримськотатарський народ, була примусово депортована радянською владою до Узбекистану. Ця подія визначила долю Мустафи та сформувала його як правозахисника.
    З юності він активно долучився до національного руху кримських татар за право на повернення до Криму. Вже у 1960-х роках Джемілєв став одним із засновників та найбільш активних учасників руху кримських татар і членом дисидентського руху в СРСР.

    Символ опору: роки в ув'язненні

    Через свою правозахисну діяльність та критику радянської національної політики Мустафа Джемілєв зазнав жорстоких переслідувань. Загалом він був сім разів засуджений і провів у радянських таборах і засланнях 15 років.
    Його боротьба набула світового резонансу, зокрема завдяки голодуванню, яке він проводив, протестуючи проти несправедливих звинувачень та репресій. Його стійкість у таборах зробила його одним із найвідоміших радянських дисидентів, а його ім'я стало синонімом опору.

    Повернення до Криму та політична діяльність

    Після розпаду СРСР та отримання можливості повернення, Мустафа Джемілєв став одним з організаторів і лідерів Меджлісу кримськотатарського народу (заснований у 1991 році), який він очолював як голова з 1991 по 2013 рік. Меджліс став вищим представницьким органом кримських татар, а його головним завданням стало відновлення національних прав та забезпечення масового повернення народу на історичну Батьківщину.
    Після проголошення незалежності України Джемілєв став активним українським політиком, багаторазово обирався народним депутатом України. Він послідовно виступав за територіальну цілісність України та інтеграцію кримських татар у політичне та культурне життя незалежної держави.

    Новітній виклик

    Після анексії Криму Росією у 2014 році Мустафа Джемілєв, як істинний патріот України, зайняв рішучу позицію проти окупації. Російська влада заборонила йому в'їзд на півострів, але він продовжує свою боротьбу на міжнародному рівні, постійно привертаючи увагу світу до порушення прав людини в окупованому Криму.

    Життя Мустафи Джемілєва — це уособлення боротьби за людську гідність, національні права та свободу, яка триває вже багато десятиліть. 🕯️
    https://youtu.be/D69Jp01mXSw?si=u-yuqCDQ3HxhducE
    #дати ✊ Незламний Провідник: Життя і боротьба Мустафи Джемілєва. 13 листопада 1943 року в селищі Ай-Серез (нині Міжріччя) на Кримському півострові народився Мустафа Джемілєв — визначний український політик та громадський діяч, легендарний лідер кримськотатарського національного руху та багаторічний борець за права свого народу. Його життя стало символом незламності перед тоталітарною системою та відданості ідеї повернення на Батьківщину. Депортація та початок боротьби Вже через пів року після його народження, у травні 1944 року, сім'я Джемілєвих, як і весь кримськотатарський народ, була примусово депортована радянською владою до Узбекистану. Ця подія визначила долю Мустафи та сформувала його як правозахисника. З юності він активно долучився до національного руху кримських татар за право на повернення до Криму. Вже у 1960-х роках Джемілєв став одним із засновників та найбільш активних учасників руху кримських татар і членом дисидентського руху в СРСР. Символ опору: роки в ув'язненні Через свою правозахисну діяльність та критику радянської національної політики Мустафа Джемілєв зазнав жорстоких переслідувань. Загалом він був сім разів засуджений і провів у радянських таборах і засланнях 15 років. Його боротьба набула світового резонансу, зокрема завдяки голодуванню, яке він проводив, протестуючи проти несправедливих звинувачень та репресій. Його стійкість у таборах зробила його одним із найвідоміших радянських дисидентів, а його ім'я стало синонімом опору. Повернення до Криму та політична діяльність Після розпаду СРСР та отримання можливості повернення, Мустафа Джемілєв став одним з організаторів і лідерів Меджлісу кримськотатарського народу (заснований у 1991 році), який він очолював як голова з 1991 по 2013 рік. Меджліс став вищим представницьким органом кримських татар, а його головним завданням стало відновлення національних прав та забезпечення масового повернення народу на історичну Батьківщину. Після проголошення незалежності України Джемілєв став активним українським політиком, багаторазово обирався народним депутатом України. Він послідовно виступав за територіальну цілісність України та інтеграцію кримських татар у політичне та культурне життя незалежної держави. Новітній виклик Після анексії Криму Росією у 2014 році Мустафа Джемілєв, як істинний патріот України, зайняв рішучу позицію проти окупації. Російська влада заборонила йому в'їзд на півострів, але він продовжує свою боротьбу на міжнародному рівні, постійно привертаючи увагу світу до порушення прав людини в окупованому Криму. Життя Мустафи Джемілєва — це уособлення боротьби за людську гідність, національні права та свободу, яка триває вже багато десятиліть. 🕯️ https://youtu.be/D69Jp01mXSw?si=u-yuqCDQ3HxhducE
    Like
    1
    170переглядів
  • Росіяни готуються замкнути «кишеню» навколо Покровська й Мирнограда: що вплине на ситуацію далі — оцінка ISW
    13 листопада, 09:02
    811
    Російським військам, найімовірніше, вдасться замкнути "кишеню" навколо Покровська та Мирнограда, однак значення захоплення цих міст залежатиме від обставин та характеру виведення українських військ, підкреслює у новому звіті Інститут вивчення війни.

    Раніше ISW оцінював, що захоплення Покровська Росією матиме значущий з оперативної точки зору ефект, оскільки позбавить Україну можливості використовувати Покровськ як логістичний центр — утім, цієї мети Росія вже досягла орієнтовно у липні 2025 року. Тож подальше оперативне значення захоплення Покровська може залежати від кількох факторів:
    Передплатити
    Україна Події
    Росіяни готуються замкнути «кишеню» навколо Покровська й Мирнограда: що вплине на ситуацію далі — оцінка ISW
    13 листопада, 09:02
    811
    Поділитися:
    Покровськ на спутниковому знімку, початок листопада 2025 (Фото: Satellite image (c)2025 Vantor/Handout via REUTERS)
    Покровськ на спутниковому знімку, початок листопада 2025 (Фото: Satellite image (c)2025 Vantor/Handout via REUTERS)

    Російським військам, найімовірніше, вдасться замкнути "кишеню" навколо Покровська та Мирнограда, однак значення захоплення цих міст залежатиме від обставин та характеру виведення українських військ, підкреслює у новому звіті Інститут вивчення війни.

    Раніше ISW оцінював, що захоплення Покровська Росією матиме значущий з оперативної точки зору ефект, оскільки позбавить Україну можливості використовувати Покровськ як логістичний центр — утім, цієї мети Росія вже досягла орієнтовно у липні 2025 року. Тож подальше оперативне значення захоплення Покровська може залежати від кількох факторів:

    чи вдасться українським військам відступити впорядковано, чи цей відхід буде менш організованим;
    чи зможуть Сили оборони України утримувати оборону [на подальших рубежах] після захоплення Покровсько-Мирноградської «кишені»;
    чи зможуть російські війська скористатися захопленням цієї «кишені», організувавши тиск та подальше переслідування українських сил.
    Росіяни готуються замкнути «кишеню» навколо Покровська й Мирнограда: що вплине на ситуацію далі — оцінка ISW 13 листопада, 09:02 811 Російським військам, найімовірніше, вдасться замкнути "кишеню" навколо Покровська та Мирнограда, однак значення захоплення цих міст залежатиме від обставин та характеру виведення українських військ, підкреслює у новому звіті Інститут вивчення війни. Раніше ISW оцінював, що захоплення Покровська Росією матиме значущий з оперативної точки зору ефект, оскільки позбавить Україну можливості використовувати Покровськ як логістичний центр — утім, цієї мети Росія вже досягла орієнтовно у липні 2025 року. Тож подальше оперативне значення захоплення Покровська може залежати від кількох факторів: Передплатити Україна Події Росіяни готуються замкнути «кишеню» навколо Покровська й Мирнограда: що вплине на ситуацію далі — оцінка ISW 13 листопада, 09:02 811 Поділитися: Покровськ на спутниковому знімку, початок листопада 2025 (Фото: Satellite image (c)2025 Vantor/Handout via REUTERS) Покровськ на спутниковому знімку, початок листопада 2025 (Фото: Satellite image (c)2025 Vantor/Handout via REUTERS) Російським військам, найімовірніше, вдасться замкнути "кишеню" навколо Покровська та Мирнограда, однак значення захоплення цих міст залежатиме від обставин та характеру виведення українських військ, підкреслює у новому звіті Інститут вивчення війни. Раніше ISW оцінював, що захоплення Покровська Росією матиме значущий з оперативної точки зору ефект, оскільки позбавить Україну можливості використовувати Покровськ як логістичний центр — утім, цієї мети Росія вже досягла орієнтовно у липні 2025 року. Тож подальше оперативне значення захоплення Покровська може залежати від кількох факторів: чи вдасться українським військам відступити впорядковано, чи цей відхід буде менш організованим; чи зможуть Сили оборони України утримувати оборону [на подальших рубежах] після захоплення Покровсько-Мирноградської «кишені»; чи зможуть російські війська скористатися захопленням цієї «кишені», організувавши тиск та подальше переслідування українських сил.
    112переглядів
  • У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА

    Народився Ніл Хасевич 12 (25) листопада 1905 р. Перші ази малярства здобув у майстерні іконописця. Згодом вступив до Рівненської української гімназії. У 1918 році, повертаючись із Рівного, на залізничному переїзді Ніл із матір'ю потрапили під потяг - мати загинула, Ніл втратив ліву ногу, але не втратив надії. Він сам собі змайстрував протез і міцно став на ноги.

    З 1931 по 1943 рік художник брав участь у 35 виставках, його твори експонувались у Празі й Варшаві, Берліні та Львові. Роботи Хасевича на міжнародних виставках у Чикаго й Лос-Анджелесі дістали високу оцінку критики. У 1937 р. він здобув третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві.

    Коли на теренах Західної України запанувала більшовицька влада, Ніл Хасевич, живучи в рідному селі, учителював у тамтешній школі й підробляв бухгалтером у споживчій кооперації. На початку другої світової війни митець одержав запрошення на виїзд за океан, але відмовився.

    Хасевич став вояком УПА під ім'ям Бей-Зот. Майже десять років перебував митець у підпіллі. У криївці при світлі каганця різцем і долотом бив ворога художник. Він очолив школу майстрів живопису, сам ілюстрував усі видання УПА-Північ, робив проєкти бойових відзнак, печаток.

    (Закінчення 13 листопада)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 12 листопада.
    -------------

    У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА

    (Закінчення. Початок 12 листопада)

    Коли упівці міняли бункер, вони перевозили каліку на велосипеді.

    1943 року німці кинули на вояків УПА танки, літаки, мотопіхоту. Повністю знищили 97 сіл із дітьми й жінками. У бою з ворогом загинув молодший брат Ніла Хасевича - Анатолій. Друга світова викосила всіх його близьких родичів. У 1947 р. загинула кохана жінка Марта (Женя), яка була зв'язковою з підпіллям міста Луцька. Коли Роман Шухевич підписав наказ про розпуск УПА, коли похідні групи почали відходити на Захід, Хасевич не кинув рідної землі, не склав зброї. Його роботи з'явилися у США, у делегатів ООН, у посольствах. 1952 р. в США вийшла книга Ніла Хасевича «Графіка в бункерах УПА». Ніл Хасевич тоді писав: «Я, каліка, б'юся у той час, коли багато сильних і здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці борються...»

    На художника оголосили справжні лови. Холодного ранку 4 березня 1952 року криївку-бункер, що у Білівських Хуторах поблизу Клевані на Рівенщині, оточили карателі. Чекісти привезли вбитих до Клевані. Там вони два дні пролежали під дубом. Де поховали художника, невідомо. Та ми не забули, що полковник Стекляр - вбивця Н. Хасевича - помер від старості у м. Рівному.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада.
    -------------

    https://history.rayon.in.ua/topics/385968-shcho-i-iak-poviazalo-nila-...

    https://www.facebook.com/share/p/1GgxteM9Zp/
    У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА Народився Ніл Хасевич 12 (25) листопада 1905 р. Перші ази малярства здобув у майстерні іконописця. Згодом вступив до Рівненської української гімназії. У 1918 році, повертаючись із Рівного, на залізничному переїзді Ніл із матір'ю потрапили під потяг - мати загинула, Ніл втратив ліву ногу, але не втратив надії. Він сам собі змайстрував протез і міцно став на ноги. З 1931 по 1943 рік художник брав участь у 35 виставках, його твори експонувались у Празі й Варшаві, Берліні та Львові. Роботи Хасевича на міжнародних виставках у Чикаго й Лос-Анджелесі дістали високу оцінку критики. У 1937 р. він здобув третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві. Коли на теренах Західної України запанувала більшовицька влада, Ніл Хасевич, живучи в рідному селі, учителював у тамтешній школі й підробляв бухгалтером у споживчій кооперації. На початку другої світової війни митець одержав запрошення на виїзд за океан, але відмовився. Хасевич став вояком УПА під ім'ям Бей-Зот. Майже десять років перебував митець у підпіллі. У криївці при світлі каганця різцем і долотом бив ворога художник. Він очолив школу майстрів живопису, сам ілюстрував усі видання УПА-Північ, робив проєкти бойових відзнак, печаток. (Закінчення 13 листопада) З відривного календаря "Український народний календар" за 12 листопада. ------------- У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА (Закінчення. Початок 12 листопада) Коли упівці міняли бункер, вони перевозили каліку на велосипеді. 1943 року німці кинули на вояків УПА танки, літаки, мотопіхоту. Повністю знищили 97 сіл із дітьми й жінками. У бою з ворогом загинув молодший брат Ніла Хасевича - Анатолій. Друга світова викосила всіх його близьких родичів. У 1947 р. загинула кохана жінка Марта (Женя), яка була зв'язковою з підпіллям міста Луцька. Коли Роман Шухевич підписав наказ про розпуск УПА, коли похідні групи почали відходити на Захід, Хасевич не кинув рідної землі, не склав зброї. Його роботи з'явилися у США, у делегатів ООН, у посольствах. 1952 р. в США вийшла книга Ніла Хасевича «Графіка в бункерах УПА». Ніл Хасевич тоді писав: «Я, каліка, б'юся у той час, коли багато сильних і здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці борються...» На художника оголосили справжні лови. Холодного ранку 4 березня 1952 року криївку-бункер, що у Білівських Хуторах поблизу Клевані на Рівенщині, оточили карателі. Чекісти привезли вбитих до Клевані. Там вони два дні пролежали під дубом. Де поховали художника, невідомо. Та ми не забули, що полковник Стекляр - вбивця Н. Хасевича - помер від старості у м. Рівному. З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада. ------------- https://history.rayon.in.ua/topics/385968-shcho-i-iak-poviazalo-nila-hasevicha-z-lutskom https://www.facebook.com/share/p/1GgxteM9Zp/
    433переглядів
  • У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА

    Народився Ніл Хасевич 12 (25) листопада 1905 р. Перші ази малярства здобув у майстерні іконописця. Згодом вступив до Рівненської української гімназії. У 1918 році, повертаючись із Рівного, на залізничному переїзді Ніл із матір'ю потрапили під потяг - мати загинула, Ніл втратив ліву ногу, але не втратив надії. Він сам собі змайстрував протез і міцно став на ноги.

    З 1931 по 1943 рік художник брав участь у 35 виставках, його твори експонувались у Празі й Варшаві, Берліні та Львові. Роботи Хасевича на міжнародних виставках у Чикаго й Лос-Анджелесі дістали високу оцінку критики. У 1937 р. він здобув третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві.

    Коли на теренах Західної України запанувала більшовицька влада, Ніл Хасевич, живучи в рідному селі, учителював у тамтешній школі й підробляв бухгалтером у споживчій кооперації. На початку другої світової війни митець одержав запрошення на виїзд за океан, але відмовився.

    Хасевич став вояком УПА під ім'ям Бей-Зот. Майже десять років перебував митець у підпіллі. У криївці при світлі каганця різцем і долотом бив ворога художник. Він очолив школу майстрів живопису, сам ілюстрував усі видання УПА-Північ, робив проєкти бойових відзнак, печаток.

    (Закінчення 13 листопада)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 12 листопада.
    -------------

    У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА

    (Закінчення. Початок 12 листопада)

    Коли упівці міняли бункер, вони перевозили каліку на велосипеді.

    1943 року німці кинули на вояків УПА танки, літаки, мотопіхоту. Повністю знищили 97 сіл із дітьми й жінками. У бою з ворогом загинув молодший брат Ніла Хасевича - Анатолій. Друга світова викосила всіх його близьких родичів. У 1947 р. загинула кохана жінка Марта (Женя), яка була зв'язковою з підпіллям міста Луцька. Коли Роман Шухевич підписав наказ про розпуск УПА, коли похідні групи почали відходити на Захід, Хасевич не кинув рідної землі, не склав зброї. Його роботи з'явилися у США, у делегатів ООН, у посольствах. 1952 р. в США вийшла книга Ніла Хасевича «Графіка в бункерах УПА». Ніл Хасевич тоді писав: «Я, каліка, б'юся у той час, коли багато сильних і здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці борються...»

    На художника оголосили справжні лови. Холодного ранку 4 березня 1952 року криївку-бункер, що у Білівських Хуторах поблизу Клевані на Рівенщині, оточили карателі. Чекісти привезли вбитих до Клевані. Там вони два дні пролежали під дубом. Де поховали художника, невідомо. Та ми не забули, що полковник Стекляр - вбивця Н. Хасевича - помер від старості у м. Рівному.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада.
    -------------

    https://history.rayon.in.ua/topics/385968-shcho-i-iak-poviazalo-nila-...

    https://www.facebook.com/share/p/1GgxteM9Zp/
    У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА Народився Ніл Хасевич 12 (25) листопада 1905 р. Перші ази малярства здобув у майстерні іконописця. Згодом вступив до Рівненської української гімназії. У 1918 році, повертаючись із Рівного, на залізничному переїзді Ніл із матір'ю потрапили під потяг - мати загинула, Ніл втратив ліву ногу, але не втратив надії. Він сам собі змайстрував протез і міцно став на ноги. З 1931 по 1943 рік художник брав участь у 35 виставках, його твори експонувались у Празі й Варшаві, Берліні та Львові. Роботи Хасевича на міжнародних виставках у Чикаго й Лос-Анджелесі дістали високу оцінку критики. У 1937 р. він здобув третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві. Коли на теренах Західної України запанувала більшовицька влада, Ніл Хасевич, живучи в рідному селі, учителював у тамтешній школі й підробляв бухгалтером у споживчій кооперації. На початку другої світової війни митець одержав запрошення на виїзд за океан, але відмовився. Хасевич став вояком УПА під ім'ям Бей-Зот. Майже десять років перебував митець у підпіллі. У криївці при світлі каганця різцем і долотом бив ворога художник. Він очолив школу майстрів живопису, сам ілюстрував усі видання УПА-Північ, робив проєкти бойових відзнак, печаток. (Закінчення 13 листопада) З відривного календаря "Український народний календар" за 12 листопада. ------------- У КРИЇВЦІ ПРИ СВІТЛІ КАГАНЦЯ РІЗЦЕМ І ДОЛОТОМ БИВ ВОРОГА (Закінчення. Початок 12 листопада) Коли упівці міняли бункер, вони перевозили каліку на велосипеді. 1943 року німці кинули на вояків УПА танки, літаки, мотопіхоту. Повністю знищили 97 сіл із дітьми й жінками. У бою з ворогом загинув молодший брат Ніла Хасевича - Анатолій. Друга світова викосила всіх його близьких родичів. У 1947 р. загинула кохана жінка Марта (Женя), яка була зв'язковою з підпіллям міста Луцька. Коли Роман Шухевич підписав наказ про розпуск УПА, коли похідні групи почали відходити на Захід, Хасевич не кинув рідної землі, не склав зброї. Його роботи з'явилися у США, у делегатів ООН, у посольствах. 1952 р. в США вийшла книга Ніла Хасевича «Графіка в бункерах УПА». Ніл Хасевич тоді писав: «Я, каліка, б'юся у той час, коли багато сильних і здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці борються...» На художника оголосили справжні лови. Холодного ранку 4 березня 1952 року криївку-бункер, що у Білівських Хуторах поблизу Клевані на Рівенщині, оточили карателі. Чекісти привезли вбитих до Клевані. Там вони два дні пролежали під дубом. Де поховали художника, невідомо. Та ми не забули, що полковник Стекляр - вбивця Н. Хасевича - помер від старості у м. Рівному. З відривного календаря "Український народний календар" за 13 листопада. ------------- https://history.rayon.in.ua/topics/385968-shcho-i-iak-poviazalo-nila-hasevicha-z-lutskom https://www.facebook.com/share/p/1GgxteM9Zp/
    451переглядів
  • ❗️Матч Франція – Україна розсудить словенська бригада арбітрів

    ✅ Головним арбітром поєдинку працюватиме Славко Вінчич. На лініях йому допомагатимуть: Томаш Кланчнік та Андраш Ковачич. Обов’язки четвертого арбітра виконуватиме Раде Обренович.

    🏟 Вінчич раніше двічі судив матчі за участю збірної України: у 2021 з Францією (1:1), а у 2023 з Північною Македонією (2:0)

    📆 Поєдинок Франція — Україна відбудеться 13 листопада на паризькому стадіоні "Парк де Пренс". Початок зустрічіматчу — о 21:45 за київським часом.
    #football #European_football @European_football
    #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ❗️Матч Франція – Україна розсудить словенська бригада арбітрів ✅ Головним арбітром поєдинку працюватиме Славко Вінчич. На лініях йому допомагатимуть: Томаш Кланчнік та Андраш Ковачич. Обов’язки четвертого арбітра виконуватиме Раде Обренович. 🏟 Вінчич раніше двічі судив матчі за участю збірної України: у 2021 з Францією (1:1), а у 2023 з Північною Македонією (2:0) 📆 Поєдинок Франція — Україна відбудеться 13 листопада на паризькому стадіоні "Парк де Пренс". Початок зустрічіматчу — о 21:45 за київським часом. #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    74переглядів
  • #Постаті

    «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО» ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ

    Народився майбутній учений у селі Сонцівка (нині Харківська область) у бідній сім'ї псаломщика. Його батько, хоч і був людиною малограмотною, усіляко намагався дати синові освіту.

    Уже в університеті Дмитро Яворницький пише чимало статей, читає авторські лекції про козацтво, а у 1881-1882 рр. вийшла його перша праця «Виникнення і будова Запорозького Коша».

    Але улюблена тема історика тоді була практично заборонена. Спочатку його просто попередили, запропонували обрати інші теми. А коли Яворницький відмовився, просто звільнили зі звинуваченням у політичній неблагонадійності. Яворницький був вимушений переїхати до Петербурга.

    Саме там він знайомиться із Іллею Рєпіним, який, як міг, підтримував Дмитра Івановича. Їхня дружба була дуже щира і корисна для обох. Саме за порадою Яворницького Рєпін почав працювати над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». (Цікаво, що Яворницький зображений у центрі картини писарем.) До речі, Яворницький надихнув на написання опери «Тарас Бульба» і М. Лисенка. Узагалі Дмитро Іванович неначе магнітом притягував непересічних людей. Він мав широчінь творчих і дружній стосунків. Серед відомих постатей, з якими довелося спілкуватися Яворницькому, були діячі науки і культури.

    (Закінчення 9 листопада)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 7 листопада.
    ------------

    #Постаті

    «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО», ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ

    (Закінчення. Початок 7 листопада)

    Більшість його сучасників вважали Дмитра Івановича «вартовим» рідної історії. Зокрема, В. Ключевський, М. Костомаров, А. Кримський, М. Грушевський. А ще - Леся Українка, П. Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, В. Леонтович тощо. Д. Яворницький був люди ною надзвичайно широких інтересів і залишив помітний слід як етнограф, археолог, фолькло рист, лексикограф. Але безцінною перлиною в його тритомна праця «Історія українських козаків».

    Упродовж усього життя, хоч би куди закидала доля Яворницького, він завжди мріяв повернутися в Україну. 1902 року ця мрія здійснилася. Його було запрошено до Катеринослава на посаду директора історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. Цей період життя Дмитра Яворницького став особливо плідним.

    Важливою віхою у творчості Дмитра Яворницького стало видання 1920 року першого тому його «Словника української мови», роботі над яким він присвятив майже 40 років. У цей час історик виступав ще й як поет і прозаїк.

    1933 рік не обійшов і Дмитра Івановича. За доносом «колеги» вченого було брутально викинуто з музею.

    Не стало українського «козацького батька» 5 серпня 1940 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро).

    З відривного календаря "Український народний календар" за 9 листопада.
    ------------
    #Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО» ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ Народився майбутній учений у селі Сонцівка (нині Харківська область) у бідній сім'ї псаломщика. Його батько, хоч і був людиною малограмотною, усіляко намагався дати синові освіту. Уже в університеті Дмитро Яворницький пише чимало статей, читає авторські лекції про козацтво, а у 1881-1882 рр. вийшла його перша праця «Виникнення і будова Запорозького Коша». Але улюблена тема історика тоді була практично заборонена. Спочатку його просто попередили, запропонували обрати інші теми. А коли Яворницький відмовився, просто звільнили зі звинуваченням у політичній неблагонадійності. Яворницький був вимушений переїхати до Петербурга. Саме там він знайомиться із Іллею Рєпіним, який, як міг, підтримував Дмитра Івановича. Їхня дружба була дуже щира і корисна для обох. Саме за порадою Яворницького Рєпін почав працювати над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». (Цікаво, що Яворницький зображений у центрі картини писарем.) До речі, Яворницький надихнув на написання опери «Тарас Бульба» і М. Лисенка. Узагалі Дмитро Іванович неначе магнітом притягував непересічних людей. Він мав широчінь творчих і дружній стосунків. Серед відомих постатей, з якими довелося спілкуватися Яворницькому, були діячі науки і культури. (Закінчення 9 листопада) З відривного календаря "Український народний календар" за 7 листопада. ------------ #Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО», ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ (Закінчення. Початок 7 листопада) Більшість його сучасників вважали Дмитра Івановича «вартовим» рідної історії. Зокрема, В. Ключевський, М. Костомаров, А. Кримський, М. Грушевський. А ще - Леся Українка, П. Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, В. Леонтович тощо. Д. Яворницький був люди ною надзвичайно широких інтересів і залишив помітний слід як етнограф, археолог, фолькло рист, лексикограф. Але безцінною перлиною в його тритомна праця «Історія українських козаків». Упродовж усього життя, хоч би куди закидала доля Яворницького, він завжди мріяв повернутися в Україну. 1902 року ця мрія здійснилася. Його було запрошено до Катеринослава на посаду директора історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. Цей період життя Дмитра Яворницького став особливо плідним. Важливою віхою у творчості Дмитра Яворницького стало видання 1920 року першого тому його «Словника української мови», роботі над яким він присвятив майже 40 років. У цей час історик виступав ще й як поет і прозаїк. 1933 рік не обійшов і Дмитра Івановича. За доносом «колеги» вченого було брутально викинуто з музею. Не стало українського «козацького батька» 5 серпня 1940 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро). З відривного календаря "Український народний календар" за 9 листопада. ------------
    293переглядів
Більше результатів