#поезія А , іноді, саму себе простити треба. О, як непросто... Серце ще ж живе. І хочеться злетіти вище неба В надії, що усе, колись, мине. І скинути тягар туди, за хмари, Сховати всі печалі і жалІ. І хочеться минути тої кари, Хоча би тут, допоки на землі... І в жменьці зберегти маленьке світло, Те, що лишилось з вогника в душі. Дай Боже, щоб воно, колись, розквітло З насіння, що лишили на землі... Людмила Галінська

#поезія Є пòдружки, які для кави, Для дивних бесід "просто так"... Вони веселі, не лукаві, У них є вишуканий смак. Є пòдружки, такі,як кнúжки, Які читаєш при дощі. Поплакатись їм можна трішки, Вони - як вогники в душі. Є пòдружки - далекі зорі, З дитинства ниточки снують. Хоча далеко, але в горі Завжди-завжди вони прийдуть. Є пöдружки, що світляками Виблискують серед пітьми. І зігрівають до безтями, І світять, де би не були. Є пòдружки - як квіти раю, Що поруч з ними реп'яхом себе відчуєш. Не страждаєш, Бо відчуваєш їх нутром. Є пòдружки, як пташки милі, Розгонять сум і темноту. Несуть любов на своїх крилах, Зодягнені у простоту. Є пòдружки з великим серцем, Такі, як справжній океан. А є з гірчинкою і перцем, Де біла заздрість і туман. Є пòдружки, як янголята, Оберігають всіх і все. Звичайні є. Прості дівчата. Життя усіх перебере. Як добре, що усякі є...))) Людмила Галінська

#поезія Я знаю дивну річ: на світі є людина, Що береже несказані слова. І може, це любов, і може, це єдина. А може, й просто так, сама розрив-трава. Мільйони слів звучать!... І змінюють подобу. Проступить гіркота, як сіль на Сиваші. Роки собі ідуть. Мовчання ставить пробу. Несказані слова... Незримий скарб душі... Ліна КОСТЕНКО

🕯 Березанська громада в скорботі… 🕯 З глибоким сумом і болем повідомляю, що 13 червня 2025 року помер наш земляк — Желага Сергій Володимирович, 1983 року народження, військовослужбовець, солдат, водій автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини А2215. Сергій чесно і гідно виконував свій військовий обов’язок. Вірний присязі, він залишався на службі до останнього дня, демонструючи витримку, відповідальність та силу духу. Березанська громада висловлює щирі співчуття родині, близьким, побратимам Сергія. Ми поділяємо ваш біль і низько вклоняємося перед світлою пам’яттю про нашого земляка. Нехай Господь дарує вічний спокій його душі, а в серцях усіх, хто знав Сергія, назавжди залишиться добра згадка про нього. Вічна пам’ять і слава Герою! @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни

#поезія Ненависть виховується поволі, вимолюється на колінах, коли поза спиною дихають і говорять, що ти не людина і навіть їй не подоба І смерть твоя важить менше аніж повітря, аніж вода що перетворюється на пар, ненависть виховується поволі, стискається тканиною у зубах зростає в кістках і проростає судинами, як проростає цвіль на старих посивілих хлібах і богарадить тебе прожити більше, аніж дозволено Богородиця молиться за упокій та за зцілення Твоєї душі і плаче, бо ненависть вимолюється не з канонів чи літургій а із крові й сухих очей, ні сліз ні прощення ні помилування ні сліз хто ти хлопчику, і чому не залишив крихт, щоб знайти тебе і молитися, вимолити людей виблагати роки ненависть нагадує павутиння і плететься, ти знаєш, виплітається з сухожиль та могил виплітається з прапорів понад марсовим і щораз як знову копають ґрунти і труни несуть на плечах, замість усіх хрестів, я торкаюсь шкіри поміж грудей і здригаюсь, не слухаю тексту, але вслухаюся у відгомін голосів у дихання матерів та дітей жінок чи братів чоловіків чи сестер усіх, хто зійшовся аби ненависть поволі вирощувала себе у тілі, вимолювалась на колінах і зростала до болю у крижах та у грудині, до болю в усіх клітинах, які лишаються жити, ненависть росте з Аїду і досягає Олімпа, і кожен хто їй причина зрештою тільки тінь, але всередині залишилось стільки місця аби ненависті стало більше, стільки місця що вона не піде навіть допоки спиш Софія Волкодав

#поезія Полоще ноги Червень по калюжах, босòніж з жабенятами стриба. А потім довго-довго очі мружить вдивляючись, чи липа розцвіла. То лàсує черешнями з шпаками, вмостившись зручно на старім гіллі. То шастає в кущах за їжаками, шукаючи пригоду для душі. А, часом, хазяйнує так завзято, виварює компоти з полуниць. І з ружі робить джем -- то все на свято. І конфетюр ( до кексів) із суниць. У слоїки складає мед квітковий. На зиму. Знадобиться. Буде хай... І сушить чай -- червнéвий.Свій. Фірмòвий. Що пахне так, як в Бога пахне рай... Людмила Галінська

#поезія Я знаю дивну річ: на світі є людина, Що береже несказані слова. І може, це любов, і може, це єдина. А може, й просто так, сама розрив-трава. Мільйони слів звучать!... І змінюють подобу. Проступить гіркота, як сіль на Сиваші. Роки собі ідуть. Мовчання ставить пробу. Несказані слова... Незримий скарб душі... Ліна КОСТЕНКО

#поезія A літечко вже тут, Лишень черпай.. Меди у глеки, ягоди в кишені. Всі рани у душі латай. Визбируй срібні роси в жмені. Біжи з струмком... Плети диво-вінки. Лови зозульок у свої долоні. Вночі шукай у спалахах зірки.. Нехай пелюстя падає на скроні. Вари чаї із липи й рути-м'яти.. Послухай ніжну пісню цвіркуна. Стрибнú в зелені трав'янисті шати... Поглянь... за плаєм в'ється борозна. А Літечко вже тут, лишень живи.. Не трать ніколи віру та надію. Люби цей світ, поезію пиши.. Й лелій у серці заповітну мрію. Оксана Лесик-Падучак

#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги “Випробування нареченої” Гелен Хоанг Видавництво Віват Це продовження серії, що почалася з “Коефіцієнту поцілунку”, яку я ніжно обожнюю всіма фібрами душі, але ця частина сильно відрізняється за вайбом. Головний герой “Випробування нареченої” - Діп Кай, сертифікований бухгалтер, любитель цифр і нелюбитель почуттів, любитель рутини і нелюбитель стосунків. І от саме його любляча матуся хоче оженити, попри бажання Кая. На роль нареченої вона обрала в’єтнамську панянку, вмовила її прилетіти в Штати та добровільно-примусово оселила в будинку Кая. А оскільки у Есме є досить вагома мотивація одружитися, то й до справи вона підійшла з усією душею. Як на мене, це непогана історія, але емоцій вона викликала значно менше, ніж перша книга. З плюсів - у ній є сильна рішуча персонажка, якій по життю випали не найкращі карти, але яка намагається зробити все і навіть більше, щоб забезпечити своїй родині краще життя. Такій завзятості, наполегливості та силі волі можна позаздрити. Також я автоматично люблю всіх персонажів з ім’ям Кай. Напевно, цей мій криптонит, від якого слабнуть колінки, падає планка, і я втрачаю будь-яку об’єктивність, бо будь-який Кай по дефолту аґінь. Є також кілька досить кумедних моментів, а ще мені заходить стиль авторки та її вміння добирати слова та порівняння. Але попри це не можу не відзначити моменти, від яких у мене сіпнулося око. Далі буде трошки спойлерів, хоча цю інформацію ми дізнаємося швидко. По-перше, Кай - це чоловік з аутизмом, і мене здивувало, що його мати не згадала про цей факт, коли розповідала про нього Есме. Вона називала його сором’язливим та впертим, і в результаті Есме була не готова до його звичок, особливостей взаємодії та рутини. По-друге, там є така дурна маніпуляція, від якої мої очі зробили потрійний оберт черепом і дивом повернулися назад. Коротше, все, що мені не сподобалося, значною мірою пов’язано з мамою Кая) Так, пані хоче сину добра, але деякі її фрази та рішення викликали питання. Загалом історія гарна, і в ній багато біографічного, бо мати авторки є в’єтнамською емігранткою, а у батька аутизм.

#тест Тест: дізнайтеся бажання своєї душі. Подивіться уважно на картинки та виберіть одну, яка вам найбільше сподобалася. Дорога з лампочок Якщо ви вибрали доріжку з лампочок, це означає, що у вас багато ідей і бажань теж багато. Багато бажань - ознака великої кількості внутрішньої енергії. Така кількість бажань змушує вас кидатися від одного до іншого, тому жодне з них ще не здійснилося. Як вони можуть здійснитися, якщо жодне з них до пуття навіть не сформульоване. Тому все, що хоче підсвідомість - це розібратися у ваших пріоритетах, розкласти все по поличках і навести лад у голові. Ніякої метушні, нових планів і цілей - у вас намітилося перевантаження. Ліхтарик на березі Ви працьовиті, талановиті, добре комунікуєте з людьми. Найімовірніше, ви давно переросли те місце, на якому сидите, або воно вам не підходить у принципі. У глибині душі ви прагнете спробувати свої сили у власній справі, стати незалежною та успішною. У вас є амбіції, лідерські та підприємницькі якості. Ви знаєте, що готові до змін, питання тільки в тому, чому ви для цього нічого не робите? Багаття Ви любите життя, любите його маленькі радощі, любите природу і людей. Але від великої кількості спілкування ви втомлюєтеся і зараз, видно, настав той самий період, вам потрібен відпочинок. Ваша підсвідомість просить тиші. З часом наші пріоритети змінюються, а ми по-старому обираємо те, що нам приносило радість у минулому. Вам необхідно переглянути свої власні погляди на свої звички, цінності, бажання. Можливо, там назріли корективи, але в метушні цього не розгледіти, тому зупиніться. Зробіть паузу. Повітряна куля - місяць Ви активіст по життю, вас вабить усе нове і незвідане, чи то подорож, чи то навчання. Коли ви не отримуєте нову інформацію, у вас падає життєвий тонус. Тому щоб завжди бути на коні, вам просто необхідно балувати себе новим досвідом. Ви любите працювати в команді, вам важливий саме стан колективної творчості, неважливо, чим ви займаєтеся - пишете пісні, розробляєте креслення чи веселитеся - свої сили ви черпаєте через інших людей. Тому важливо, щоб оточення було якісним. Щойно в ньому з'являються токсичні люди - у вас усе починає валитися з рук. Придивіться до тих, з ким ви зараз багато контактуєте, можливо, настав час когось виключити.