ПОНЕДІЛОК

День-чарівник із годинами темними
зранку знов наступає,
виставляє рахунки за темами.

Знов розкладе доба миті далеко,
знову нам пастку владнає,
дух проклинає зневаження лекцій.

День обгортає турботами грішними,
сонно зітхає до світу,
платить за спокій сльозами невтішними.

Збудник лунає, мов вирок останній,
блідне робоче повітря...
Мріють про п'ятницю душі спонтанні.

Мирослав Манюк
12.10.2026
#логаед

СВЯТКУВАННЯ СОБОРУ ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ ВОЛИНСЬКОЇ

Започатковане 1881 року на честь 50-річчя повернення Свято-Успенської Почаївської лаври до Православ'я після перебування під владою уніатів. Цей день є спільним шануванням святих, які прославилися на Волині або пов'язані з нею.

Серед них - рівноапостольні Кирило і Meфодій, які сприяли поширенню християнства ще до хрещення Русі, та рівноапостольний князь Володимир, за якого Христова віра утвердилася на Волині. Волинська земля дала світу багатьох угодників Божих, серед яких новоканонізовані святі: преподобний Амфілохій Почаївський, благовірний князь Володимир Василькович, мученик Данило Братковський, праведна Єлизавета (Галшка Гулевичівна).

Перше святкування Собору відбулося в Почаївській лаврі за ініціативи протоієрея Андрія Хойнацького, історика та волинського краєзнавця. Він також уклав книгу «Патерик Волино-Почаївський» (1888 р.), де висвітлено житія багатьох святих.

Цього дня Волинська православна богословська академія, спадкоємниця Острозької єпархіальної семінарії, відзначає актовий день. Академія, заснована 1795 року єпископом Варлаамом Шишацьким, у 2011 році отримала статус богословської академії.

Престольний празник цього дня мають домова церква Всіх волинських святих у Луцьку та нижній храм Троїцького собору в Берестечку.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 10 жовтня

СВЯТКУВАННЯ СОБОРУ ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ ВОЛИНСЬКОЇ

Започатковане 1881 року на честь 50-річчя повернення Свято-Успенської Почаївської лаври до Православ'я після перебування під владою уніатів. Цей день є спільним шануванням святих, які прославилися на Волині або пов'язані з нею.

Серед них - рівноапостольні Кирило і Meфодій, які сприяли поширенню християнства ще до хрещення Русі, та рівноапостольний князь Володимир, за якого Христова віра утвердилася на Волині. Волинська земля дала світу багатьох угодників Божих, серед яких новоканонізовані святі: преподобний Амфілохій Почаївський, благовірний князь Володимир Василькович, мученик Данило Братковський, праведна Єлизавета (Галшка Гулевичівна).

Перше святкування Собору відбулося в Почаївській лаврі за ініціативи протоієрея Андрія Хойнацького, історика та волинського краєзнавця. Він також уклав книгу «Патерик Волино-Почаївський» (1888 р.), де висвітлено житія багатьох святих.

Цього дня Волинська православна богословська академія, спадкоємниця Острозької єпархіальної семінарії, відзначає актовий день. Академія, заснована 1795 року єпископом Варлаамом Шишацьким, у 2011 році отримала статус богословської академії.

Престольний празник цього дня мають домова церква Всіх волинських святих у Луцьку та нижній храм Троїцького собору в Берестечку.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 10 жовтня

ЄДИНИЙ ЗАХИСТ І НАДІЯ

Морози люті, темінь скрізь,
І на душі тривога.
Не спакувати нам валіз –
Надія лиш на Бога.

Сховатись нам нема куди,
Бо пекла не чекали.
І не чекали ми біди,
Й ніщо́ не будували.

Не будували укриттів,
І сховищ в нас немає.
Диявол ворога привів –
От він і гаратає.

Він шле убивче нам сміття,
І шле без передиху,
Цим забирає в нас життя…
Відкрив дорогу ли́ху.

Лунають вибухи у нас –
Розвагу ворог має,
А ми в молитві защораз.
В нас вибору немає.

Рука Господня – укриття,
Це – захист і надія,
Що вбереже Господь життя
І кожного зігріє.

09.10.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

ГОСПОДИ, ДАРУЙ

О, Господи, даруй нам силу й віру,
Щоб не зламав нас ворог у бою́,
Щоб ми тримали правду, наче міру,
І світ побачив вірну путь свою́.

Нехай з'єднає братство всі народи,
Щоб не було́ ні горя, ні війни,
Щоб кожен чув у серці тиху згоду
Й не гинули ні до́ньки, ні сини.

Ми просимо: відкрий їм очі й душі,
Щоб зрозуміли – не самі ми тут,
Серця́ щоб їхні стали добрі й слушні,
Щоб ра́зом ми здолали темний блуд.

Хай Ангели над нами пролітають,
І світло їхнє ду́ші зігріва,
Хай наші рани швидше заживать,
І кожна правда всюди ожива.

Нехай народи стануть поруч з нами,
Щоб ра́зом світ від темряви спасти,
Щоб не було́ ні зради, ні обману,
Щоб не нести́ війни страшні хрести.

Як хочеться, щоб темряви не стало,
Аби з війни вернулись всі живі,
Жало́ війни аби нас не сягало,
Й не потопали ми в свої́й крові́.

07.10.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

🌸 Коли ти починаєш рух до себе, то втрачаєш багатьох, кому був зручний у своїй несвободі, легкій керованості та легкій відмові від своєї думки. На тебе чекає багато гірких відкриттів про те, з чого, власне, складалося твоє життя, в якому ти нічого не вирішував. Ні за що не відповідав, нічого не вибирав.

🌸 До тебе миттєво втратять інтерес ті, кому більше не вдається підсадити тебе на почуття провини, обтяжити всіма боргами відразу, і маніпулювати звичними реакціями. І вони ж звинуватять тебе в тому, що їх пульт управління тобою більше не працює. А ти посміхнешся, і не станеш його лагодити...

🌸 Ти перестанеш купувати любов... і продавати теж. Перестанеш заслуговувати схвалення. Втратиш необхідність обслуговувати чужу думку про себе, надавши цю можливість тим, хто день і ніч моніторить твоє життя. Ти знайдеш в собі самого ворога, який буде свербіти в вухо про те, що нормально ж було, нафіга тобі ця революція?!? ... Але ворог зникне разом зі страхом, якому ти наважишся подивитися в очі!

🌸 Шлях до себе — не революція, тому що ти не борешся. Ти просто повертаєшся в дім своєї Душі, який тобі належить відмити дочиста, вивезти тонни мотлоху і з любов'ю наповнити тим, що тобі по-справжньому потрібно! І це найвдячніша праця на світі, повірте. Не бійся бути собою! Бійся бути у всіх, крім себе...

Приєднатись ➡️ Практична психологія

ПРАВДА

розгортаю пожовклий конверт
що знайшов у старому комоді
серед безліч дитячих імен
і читаю чуже римування як кодекс
п
р
а
в
д
а
розрізає довжезні епохи довіри
на пекучі уламки
розшифрована кожна строфа цього вірша
ліквідує про дружбу пригадки
я бажав з'ясувати подробиці
та проте нові факти
лиш отруюють давні часи перероблені
і тепер вже колишнє тепло спільних актів
перетворюється на суху прохолоду
я дивлюсь на обличчя
врешті-решт на того кому вірив коли був молодше
більше не впізнаю його риси величні
неможливо вернути колишнє сприймання
чи закреслити мною прочитане
інформація певна дурманить
та руйнує характер назавжди розхитаний
залишаючи висохлий слід
у душі
хутко спалюю я цей папір
тільки над порцеляновою попільничкою ніби прожиті всі дні
але попіл лишається
десь всередині
моє ставлення змінюючи що і так вже пошарпане
до всього пережитого ніби як з енциклопедії

Мирослав Манюк
30.09.2026

ВІЙНА ЩОБ НЕ КРАЯЛА ДУШІ

Нехай не згасає вогонь у серцях,
Що предки плекали віками,
Нехай наша віра живе у словах,
Якими молились з сльозами.

Нехай Україна свій шлях береже,
Не зрадить ні волі, ні честі,
Бо пам'ять, неначе водиця, тече
І правду, як хрест, треба нести.

Нехай не зламають нас чорні вітри,
Не вирвуть коріння із ґрунту коріння,
Ми вистоїм нині у гирлі війни,
Й збережемо свій рід і насіння.

Нехай над землею не буде війни,
Не буде ніко́ли тривоги,
Хай мирні світанки приходять і сни,
Й безпечними стануть дороги.

Хай діти ростуть під блакитним крилом,
Не знаючи вибухів ночі,
Хай кожен до рідного дому з теплом
Вертається з миром охоче.

І в кожній молитві, що лине з сердець,
Хай буде любов до Вкраїни,
Щоб більше ніколи війна нанівець
Не краяла ду́ші родини.

25.09.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1069442

У тиші днів, де вимірюють час
невтомні стрілки втомленого бігу,
живе у серці незгасимий мас —
тепло надій крізь дощ і білу кригу.
​Ми йдем наосліп через шум і дим,
шукаєм світло у чужих вікнах,
плутаєм щирість із туманним цим
одвічним болем у старих снагах.
​Блукають душі стежками доріг,
торкаються плечима у юрбі,
переступають стомлений поріг,
не знаючи ще правди у борні.
​Кохання — то не спалах на годину,
не гучний крик і не веселий брязкіт,
це тиха пристань на сумну хвилину,
де кожен подих — мов священний скарб.
​Воно приходить тихо, без запрошення,
як ранковий туман на тихі води,
знімає з плечей тягар самозахисту
й дарує крила посмішки і вгоди.
​Це два світи, що вирішили злитись
в одне велике й тепле почуття,
щоб серцю більш ніколи не болітись
серед буремних хвиль самого життя.
​І хай довгий і тернистий цей шлях,
де доля випробовує нас часом,
любов живе у щирих словах,
зігріваючи нас лагідним антрактом.
​Бо той, хто щиро і надійно жде,
хто береже у серці світлий дзвін,
своє єдине сонце обов'язково знайде
серед мільярдів земних і тихих війн.

ЗАЧАТТЯ СЛАВНОГО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

Святий пророк Малахія передбачив, що перед приходом Месії з'явиться Його Предтеча, який вкаже на Його пришестя. У Нагірній країні Палестини жили праведні священик Захарія та його дружина Єлисавета. Вони сумлінно виконували Божі заповіді, але не мали дітей і невпинно молилися про це.

Одного разу Захарія, під час служіння в Єрусалимському храмі, увійшов до Святилища, щоб кадити фіміамом. Там він побачив Ангела Божого, який звістив йому, що молитва почута, і Єлисавета народить сина. Хлопчик матиме ім'я Іоан і стане Предтечею Господнім. Захарія засумнівався в словах Ангела через свій похилий вік, і за це був вражений німотою до дня народження сина.

Коли Захарія затримався в Святилищі, народ, який чекав його благословення, здивувався. Вийшовши, він не зміг промовити й пояснив знаками, що бачив видіння.

Пророцтво сповнилось: Єлисавета народила сина, який став Іоаном Хрестителем великим пророком, що приготував народ до пришестя Христа.

Народження святого Іоана стало початком здійснення Божого задуму про спасіння людства. Захарія ж, відновивши дар мови, прославив Бога за Його милість.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 вересня