🙄 Росіяни переконані: Україна капітулює, — Der Spiegel Німецький журнал взяв інтерв’ю у Лева Гудкова, директора «Левада-центру» — єдиного незалежного на росії інституту досліджень громадської думки, про настрої росіян після майже чотирьох років війни: ➡️ 66% підтримують перемовини в Абу-Дабі, лише 26% за продовження війни — найнижчий показник з 2022 року. ➡️ Росіяни покладають надії на Дональда Трампа та США для тиску на Україну. ➡️ Вони вважають, що війна завершиться лише на умовах путіна і що Україна капітулює. ➡️ 70% готові схвалити зупинку війни зараз, але 60% не погодилися б на відведення російських військ. ➡️ 80% перекладають провину на США, 70% — на НАТО, лише 6–8% — на росію. ➡️ 92% вважають, що росія оточена ворогами — найвищий показник з 1994 року. ➡️ Найагресивніші настрої — у москві серед заможних та освічених. ➡️ Більшість очікує, що війна триватиме ще рік або довше. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

А Я ПИШУ ПРО ТЕ, ЩО ТАК БОЛИТЬ А я пишу́ про те, що так болить, Хоча не всі… не всі це розуміють, Та й довело́ся сліз багато лить… Немов зерно, ординці міни сіють. І те, що так взяло́ся нас боліть, Рядочками на аркуші лягає, Доводиться з цим жити і терпіть… Життя щоднини вбивця забирає. Це рана, що ятри́ться з кожним днем, І біль нестерпний всюди роздається. Та чи колись затягнеться рубцем Чи ще сильніше всюди роз’ятри́ться? Немов перо я вмокую у кров, Яка тече з роз’я́треної рани, Болить, пече, але жива любов До неньки, яку знищують тирани. Писати дуже важко про таке, На аркуші думки́ всі виливати, Болить найбільше за життя людське, Яке убивцям легко забирати. А я пишу́ про те, що так болить, Пишу́ щодня, вмиваюся сльозами, Від болю серце рветься, стугонить… Невже ми вмиті вічними гріхами? 20.05.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 983796

НЕ СПЛЯТЬ ПОТВОРИ Не сплять потвори, не дрімають, Спокійно жити не дають, А й по Вкраїні гарата́ють, Але своє́ вони знайду́ть. Страшні атаки вже щоночі, Ні миті тиші вже нема, Час тягнеться, як поторочі, В страху́ потвора нас трима. І безпілотники, й ракети, Біду це все нам додає, І дронів ще постійні ле́ти, Та й ворог га́тить ними, б’є. Не полишають нас потвори, Ми повернути хочем МИР, Вони прине́сли біль і горе, Усе розрушив в нас упир. Щодня в могили заганяють, Ми молим Бога, щоб вберіг, Усім, чим можуть, нас вбивають… Перемогти щоб Бог поміг. На це надії не втрачаєм, Убивці згинуть, як роса, Думки́ про це усі плекаєм, Й війни́ закі́нчиться гроза. 09.05.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 р. ID: 982719

НА ПЕРЕМОГУ СПОДІВАЮСЬ ( Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «МОЛЮ Й НАДІЇ НЕ ВТРАЧАЮ» ) Тримаю вервичку в руках… Молитва, біль, думки́, Вкраїна… Жахіття бачимо у снах, Болить нестерпно й солов’їна. Потворів щоб позбулись ми, Щоб не лякались ми тривоги, Щоб не вмивалися слізьми́ І дочекались ПЕРЕМОГИ. Зерня́тка вервички усі, Неначе сльо́зи й краплі крові, Це сум, і страх, і крик душі́, Який звучить у кожнім слові. Благання Бога, сльо́зи, біль, Душа і серце рвуться в шмаття, Багно ординських божевіль, Вкраїни бачимо розп’яття. Та молитви́ молю́ усі, Щоб розіп’яти не зуміли, Щоб ми вмивалися в росі Й герої наші не німіли. Тримаю вервичку в руках, Із нею я не розлучаюсь, Вкраїна й люди у думках… На ПЕРЕМОГУ сподіваюсь. 30.03.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

А чого ж ви, πдари, на армію так не донатите? Гніди!!! 💰За інформацією джерела "Української правди", повну суму застави — 33,2 млн грн — за лідерку "Батьківщини" Тимошенко внесли дев'ять людей. ▫️3,2 млн грн внесла ФОП із Вишгорода Лілія Віталіївна Зикова. Її основна діяльність – дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки. За відкритими даними, раніше працювала в компанії "Альтана інвестмент менеджмент", пов'язаній з Олександром Януковичем. ▫️3,8 млн грн внесла Олена Миколаївна Бондаренко. За відкритими даними, у 2025 році вона робила фінансові внески на рахунок партії "Батьківщина". ▫️4,3 млн грн перерахував Євген Васильович Зиков. Його описують як радянського та українського боксера і колишнього керівника федерації боксу Маріуполя. Також він був помічником Бондарєва на громадських засадах. ▫️5 млн грн вніс Костянтин Анатолійович Бондарєв, народний депутат від "Батьківщини". ▫️726 тис. грн перерахував ФОП Михайло Миколайович Пуйо з Хустського району. Його пов'язують з орбітою колишнього керівника Закарпатської обласної організації "Батьківщина" Олександра Кеменяша. ▫️199 тис. грн вніс ФОП Владислав Миколайович Репешко з Дніпра. Він займається посередництвом у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами. За відкритими даними, у 2023–2025 роках він брав участь у тендерах на ремонти укриттів і спортмайданчиків у школах Дніпра та виграв підряди на понад 23,5 млн грн. ▫️2 млн грн перерахував Олексій Валерійович Пєший. Він є сином ірпінського забудовника Валерія Пєшого та, за даними з відкритих джерел, членом "Батьківщини" з початку 2010-х. У 2013 році "Українська правда" писала про оборудки Біличанського лісу, в якому фігурувала родина Пєших. У 2021 році журналісти Bihus Info розповіли, як Олексій Пєший розрахувався квартирою із заступником керівника ОП Татаровим за підтримку в конфлікті з колишніми бізнес-партнерками. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#думки Не звинувачуйте себе в тому, що дозволили себе обдурити. Ви діяли, спираючись на свої цінності та поняття. Ви жили у рамках своєї картини світу. Ваше щастя, що ваша картина світу, світла та позитивна. Все одно, добрих людей набагато більше, ніж поганих. Не звинувачуйте себе за те, що надто довіряли тому, хто цього не вартий. Це не ваш гріх, не вам за нього розплачуватися. Вибачте собі це, отримайте урок із ситуації і йдіть далі...

#історія #постаті Павло Тичина: геній, який навчився ходити по лезу радянської бритви 🎺🌾 23 січня 1891 року народився Павло Тичина — постать настільки ж велична, наскільки й трагічна для української культури. Він пройшов шлях від «алмазу» національної поезії до «залізобетонного» функціонера сталінської епохи. Його біографія — це наочний посібник з того, як система перемелює титанів. 💎⚙️ Трансформація, від якої стає ніяково: «Сонячні кларнети» (1918): Коли вийшла ця збірка, літературний світ ахнув. Це був космізм, музика в словах, неймовірна легкість і справжнє новаторство. Тичина створив свій стиль — кларнетизм, де кожна строфа дихала світлом і ритмом. Він був українським відповідником найкращих європейських модерністів. ☀️🎶 Ритм страху: Потім прийшли 30-ті. Тичина бачив, як зникають його друзі та колеги. І він зробив вибір — вижити. Його поезія змінилася: замість космічних сфер з’явилися «Партія веде» та оди вождям. Василь Стус пізніше написав про нього працю «Феномен доби», де констатував: геній Тичини помер задовго до його фізичної смерті, не витримавши ваги компромісів. 🖋️⛓️ Академік і міністр: Він обіймав високі посади, був Головою Верховної Ради УРСР, отримав усі можливі премії. Але за лаштунками офіційного фасаду ховалася людина, яка панічно боялася телефонних дзвінків ночами й ховала свої справжні думки навіть від самого себе. 🏛️📜 Чому його варто читати сьогодні? Попри «партійно-хорову» творчість пізнього періоду, його ранні речі залишаються недосяжною вершиною. Тичина першим показав, що українська мова може бути не лише «селянською» чи «етнографічною», а й надзвичайно інтелектуальною, модерновою та мелодійною. 🎼🇺🇦 Іронія долі полягає в тому, що навіть у своїх найбільш пропагандистських віршах він залишався майстром форми. Але яка то була форма — золота клітка для птаха, що колись літав серед зірок. 🕊️🥅

Хейт. Злі коментарі. Брехня під виглядом «думки». Скажіть чесно — ви такі злі, чи просто вам нема що робити?(Не йдеться тільки про мене,я в загальному) Доброта сьогодні — слабкість. Агресія — сміливість. Ви не «щирі», ви просто злі. Обіср@ти когось — легше, ніж бути людиною. І ви це знаєте. І все одно робите. ...мій шок в шоці....

#думки Прикро, коли помиляєшся в людині. Коли віриш, відкриваєш серце, виправдовуєш кожен тривожний дзвіночок і вперто не хочеш бачити правду. Але ще прикріше — коли попереджали заздалегідь. Коли хтось обережно говорив: «Будь уважна», а ти захищала, вірила, сподівалась, бо серце завжди хоче вірити більше, ніж розум. І тоді біль стає подвійним. Не лише від розчарування в людині, а й від розчарування в собі — за те, що не почула, не зупинилась, не зберегла себе. Та навіть у цьому болю є сила. Бо ти вчишся довіряти не словам — відчуттям. Не обіцянкам — вчинкам. І наступного разу ти вже не зрадиш себе, навіть якщо серце дуже захоче. Калина Прус

#поезія Надішлю тобі. Надішлю тобі нині маленьку частинку себе, Ти відкриєш, всміхнешся і ніжно про мене згадаєш... Вкотре включиш, прослухаєш ще раз і ще моє голосове - І заплющивши очі мене коло себе уявиш... Моє тіло, мій запах, мій голос і мої думки Обплітатимуть тепло і солодко, наче уперше... Ти уперто лишатимеш всюди від себе сліди, Станеш тінню і світлом, що грітиме лиш моє серце. На хвилинку відчуєш мене коло себе й замреш І моментами десь замурашить, заниє, затихне... Надішлю тобі нині маленьку частинку себе, Хай у душу твою ніжна згадка про мене проникне. Тетяна Андреєва