Блоги

Огляд блогів

Спільноти

Огляд спільнот Вподобані спільноти Мої спільноти

Клуби

Огляд клубів Мої клуби

Події

Огляд подій Мої події

Більше

Популярні Дописи Розробникам
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк

Мирослав Манюк

@MiroslavManiuk

Інформація
Мирослав — адміністратор поетичної групи «Поети Інтернету»

Вітаю! Мене звати Мирослав, мені 41 рік, і поезія — це не просто захоплення, це мій спосіб бачити світ і ділитися ним з іншими.

📝 Пишу вірші, експериментую з формами та ритмами. Для мене вірш — це більше ніж набір рим, це можливість відчути найпотаємніше й передати це словом.

📚 Добре розбираюся в поезії, від класики до сучасних авторів, і завжди радий поділитися своїми знаннями чи порадити щось цікаве для прочитання.

💻 Керую поетичними групами «Поети Інтернету» в Телеграмі https://t.me/PoetuInternety та Фейсбуці https://www.facebook.com/groups/851213602920307 — це місце, де кожен може знайти натхнення, поділитися своїми творами та отримати конструктивний відгук.

🌟 Вважаю, що поезія — це не лише слова на папері, а живий діалог між автором і читачем. Радію, коли в нашій спільноті народжуються нові таланти, а старі шедеври знаходять нове звучання.

🎤 Люблю обговорювати вірші, аналізувати їх глибину та допомагати авторам розкрити свій потенціал.

Ласкаво прошу до нашої поетичної спільноти! Нехай слово буде нашим мостом до сердець одне одного. ✍️✨
469 Дописи
385 Фото
60 Відео
Поет у Дім
Освіта Тракторист у ПТУ - 214
Рік випуску 2000
Чоловік
У шлюбі
Дата народження 03/07/1983
Фото Дивитись всі
Інформація про освіту
Школа
Школа
Клас
А
Рік випуску
1998
Закріплено
Мирослав Манюк додає фото
2025-08-06 14:12:19 ·
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚
Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿
Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830
У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі.

Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження.
З повагою — Мирослав Манюк ✍️
#поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚 Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿 Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830 У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі. Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження. З повагою — Мирослав Манюк ✍️ #поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
1Kпереглядів
Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!

  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-07-28 19:26:02 ·
    ГОРИЗОНТИ ФРАНКА

    Франко залишає відбитки глибокі,
    Ідея відкрила нові горизонти,
    Суспільство шукає шляхи до свободи.

    Великий поет пробивається фронтом,
    Його заповіти ведуть крізь століття,
    Культура цвіте з цим надбанням синхронно.

    Словесне багатство, воно монолітне,
    Мудрець прокладає стежки у майбутнє,
    Зникає навколо недобра еліта.

    Духовне служіння стає незабутнім,
    Письменник будує міцні барикади,
    Знання залишаються світлом відчутним.

    Франко підіймає потужні ескадри,
    Епоха міняє застиглі закони,
    Знамення руйнує зірок міріади.

    Засвідчена спадщина більше не стогне.

    Мирослав Манюк
    28.07.2026
    ГОРИЗОНТИ ФРАНКА Франко залишає відбитки глибокі, Ідея відкрила нові горизонти, Суспільство шукає шляхи до свободи. Великий поет пробивається фронтом, Його заповіти ведуть крізь століття, Культура цвіте з цим надбанням синхронно. Словесне багатство, воно монолітне, Мудрець прокладає стежки у майбутнє, Зникає навколо недобра еліта. Духовне служіння стає незабутнім, Письменник будує міцні барикади, Знання залишаються світлом відчутним. Франко підіймає потужні ескадри, Епоха міняє застиглі закони, Знамення руйнує зірок міріади. Засвідчена спадщина більше не стогне. Мирослав Манюк 28.07.2026
    7переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-07-27 18:31:15 ·
    ПЕРЛИНА

    Часом в мушлю падає піщинка,
    Ранить у молюска ніжне тіло
    І він закриває мушлю щільно.

    Вже молюск не буде жити вільно,
    Він собою огортає дрібку
    Та шліфує, щоби не боліло.

    Так виходить те, що і потрібно:
    Дрібок змінить вигляд на окрасу,
    Кольору такого, як у срібла.

    Як в житті з нещастям ходиш разом,
    То дивись на це як на піщинку,
    Що попала на життєву трасу.

    І зроби з нещасть своїх перлину.

    Мирослав Манюк
    27.07.2026
    ПЕРЛИНА Часом в мушлю падає піщинка, Ранить у молюска ніжне тіло І він закриває мушлю щільно. Вже молюск не буде жити вільно, Він собою огортає дрібку Та шліфує, щоби не боліло. Так виходить те, що і потрібно: Дрібок змінить вигляд на окрасу, Кольору такого, як у срібла. Як в житті з нещастям ходиш разом, То дивись на це як на піщинку, Що попала на життєву трасу. І зроби з нещасть своїх перлину. Мирослав Манюк 27.07.2026
    32переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає відео Загальне
    2026-07-25 13:41:10 ·
    Телеграм: https://t.me/Pisni_MiroslavManiuk
    Телеграм: https://t.me/Pisni_MiroslavManiuk
    80переглядів 2Відтворень
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-07-25 11:02:06 ·
    РОМАНСЬКІ СКЛЕПІННЯ

    Усередині пишного храму романського купчилися подорожники
    в напівтемряві.
    Відкривались склепіння склепіннями, і не було змоги
    охопити все поглядом.
    Тільки декілька полум'їв свічок тремтіли.
    Херувим без обличчя обвив мене раптом,
    через все моє тіло мені він сказав:
    «Не соромся того, що ти дійсно людина. Пишайся цим всюди!
    Усередині тебе відкриваються склепіння за склепіннями, без кінця.
    Ти ніколи не будеш завершеним, і саме так має бути».
    Я осліп несподівано від сліз
    і мене перенесло на площу залиту палючим світилом
    одночасно із містером і місіс Джонс, паном Танакою
    та синьйорою Сабатіні.
    І всередині кожного з них також відкривалися
    склепіння за склепіннями, без кінця.

    Тумас Транстремер

    Переклад: Мирослав Манюк
    25.07.2026
    #переклад
    РОМАНСЬКІ СКЛЕПІННЯ Усередині пишного храму романського купчилися подорожники в напівтемряві. Відкривались склепіння склепіннями, і не було змоги охопити все поглядом. Тільки декілька полум'їв свічок тремтіли. Херувим без обличчя обвив мене раптом, через все моє тіло мені він сказав: «Не соромся того, що ти дійсно людина. Пишайся цим всюди! Усередині тебе відкриваються склепіння за склепіннями, без кінця. Ти ніколи не будеш завершеним, і саме так має бути». Я осліп несподівано від сліз і мене перенесло на площу залиту палючим світилом одночасно із містером і місіс Джонс, паном Танакою та синьйорою Сабатіні. І всередині кожного з них також відкривалися склепіння за склепіннями, без кінця. Тумас Транстремер Переклад: Мирослав Манюк 25.07.2026 #переклад
    110переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-07-24 12:48:30 ·
    ЗЛАМ НЕБЕС

    Безодня розкрила глибоку завісу,
    Багрові заграви пробили тумани,
    Прорвали заслони високого міста.

    Горять у безмежжі запеклі світанки,
    Всередині хмари з'являється вихор,
    Очима багровими сяють кургани.

    Повітря вирує крізь створений вихід,
    Червоне проміння палає завзято,
    Зруйновано спалахом небо по крихті.

    Вогняне створіння виходить з прокляття,
    Жахлива потвора пробила полуду,
    Шукаючи здобич, лютує затято.

    Істота тривожить космічність як пудру,
    Тікають смугасті примари додолу,
    Здолавши назавжди прадавню облуду.

    Земля розступається ніби на долі,
    Ховається жах під валун кам'янистий,
    Зникає надія на хибність розколу.

    Прорізано морок, що спалює кисень,
    Пробуджено силу міцного дракона,
    Який спопеляє вогнем променистим.

    Назавжди пропали природні закони.

    Мирослав Манюк
    24.07.2026
    ЗЛАМ НЕБЕСБезодня розкрила глибоку завісу,Багрові заграви пробили тумани,Прорвали заслони високого міста.Горять у безмежжі запеклі світанки,Всередині хмари з'являється вихор,Очима багровими сяють кургани.Повітря вирує крізь створений вихід,Червоне проміння палає завзято,Зруйновано спалахом небо по крихті.Вогняне створіння виходить з прокляття,Жахлива потвора пробила полуду,Шукаючи здобич, лютує затято.Істота тривожить космічність як пудру,Тікають смугасті примари додолу,Здолавши назавжди прадавню облуду.Земля розступається ніби на долі,Ховається жах під валун кам'янистий,Зникає надія на хибність розколу.Прорізано морок, що спалює кисень,Пробуджено силу міцного дракона,Який спопеляє вогнем променистим.Назавжди пропали природні закони.Мирослав Манюк24.07.2026
    156переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-07-23 08:27:05 ·
    РУБАЇ ПРО ПІДТРИМКУ

    1

    Друзів підтримка дає мені крила,
    Серце від щирості знову зміцніло.
    Разом граблі ми навчились ловити.
    Разом і труднощі стали по силі.

    2

    Мавпа смішила усіх пустотливо,
    Сміхом чужу проганяла журливість.
    Кожному треба підтримка в негоду,
    Навіть і мавпа тоді особлива.

    3

    Кожен урок підіймає нас вище,
    Досвід приходить тоді ще скоріше.
    Не проганяй доброту без причини.
    Поруч іти набагато зручніше.

    4

    Добре, як поруч є руки тендітні,
    Слово підтримки звучить непохитно.
    Біль розділити — не сором, а сила.
    Разом долати вершини привітно.

    5

    Щиро підтримуй у днину тривожну,
    Світло даруй, коли це тільки можна.
    Так і тобі хтось колись допоможе.
    Добрість завжди повертається кожна.

    Мирослав Манюк
    23.07.2026
    РУБАЇ ПРО ПІДТРИМКУ1Друзів підтримка дає мені крила, Серце від щирості знову зміцніло. Разом граблі ми навчились ловити. Разом і труднощі стали по силі.2Мавпа смішила усіх пустотливо, Сміхом чужу проганяла журливість. Кожному треба підтримка в негоду, Навіть і мавпа тоді особлива.3Кожен урок підіймає нас вище, Досвід приходить тоді ще скоріше. Не проганяй доброту без причини. Поруч іти набагато зручніше.4Добре, як поруч є руки тендітні, Слово підтримки звучить непохитно. Біль розділити — не сором, а сила. Разом долати вершини привітно.5Щиро підтримуй у днину тривожну, Світло даруй, коли це тільки можна. Так і тобі хтось колись допоможе. Добрість завжди повертається кожна.Мирослав Манюк23.07.2026
    103переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк
    2026-07-22 17:04:58 ·
    https://youtu.be/_4OrVEcYxh8
    https://youtu.be/_4OrVEcYxh8
    57переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-07-22 10:54:27 ·
    ПАДІННЯ

    Важко жити у тенетах болі,
    Зверхній воїн одягає маски,
    Він руйнує древню суть символік.

    Далі сліпне в надрах біомаси.
    Темний ворог міряє всі кроки,
    Та чекає на чужі поразки.

    А життєвий шлях такий широкий,
    Що слуга розкине знову сіті,
    Щоби демон злий не жер пророків.

    Гине у пірнанні теплий вітер,
    В серці не зникає буйна рана,
    Де не може більше жити світло.

    В пекло вже відкрита чорна брама,
    Де панують темні, довгі ночі,
    Чоловік паде в запеклу яму.

    Зверхній воїн полюбляє точність,
    Тратить він останні власні сили,
    Йдуть до нього демони охоче.

    Всіх гріхів не вичорнить чорнило,
    Ворога тут жде пекельна доля,
    Не врятують гордого могили.

    Паде в прірву, де відсутній холод.

    Мирослав Манюк
    22.07.2026
    ПАДІННЯВажко жити у тенетах болі,Зверхній воїн одягає маски,Він руйнує древню суть символік.Далі сліпне в надрах біомаси.Темний ворог міряє всі кроки,Та чекає на чужі поразки.А життєвий шлях такий широкий,Що слуга розкине знову сіті,Щоби демон злий не жер пророків.Гине у пірнанні теплий вітер,В серці не зникає буйна рана,Де не може більше жити світло.В пекло вже відкрита чорна брама,Де панують темні, довгі ночі,Чоловік паде в запеклу яму.Зверхній воїн полюбляє точність,Тратить він останні власні сили,Йдуть до нього демони охоче.Всіх гріхів не вичорнить чорнило,Ворога тут жде пекельна доля,Не врятують гордого могили.Паде в прірву, де відсутній холод.Мирослав Манюк22.07.2026
    100переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк
    2026-07-22 05:14:51 ·
    Вийшов 17-й альбом пісень на мої вірші

    https://youtu.be/T4H7eQ0A7wk
    Вийшов 17-й альбом пісень на мої віршіhttps://youtu.be/T4H7eQ0A7wk
    83переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-07-21 14:37:20 ·
    ГАРТ

    Стояв юнак над прірвою підозри,
    Шукав ознаки праведного шляху,
    Не знав ціни, не знав, на що є дозвіл.

    Поволі крок змінив живу відвагу,
    Зваблива ціль манила крізь серпанок
    І він ішов до неї ніби флагман.

    Минулі дні немов знесло серпами,
    Душа несла незламну досконалість,
    Й терпіння гарт пройшовся лютим спамом.

    Настало те, чого давно чекалось:
    Ніхто не дав готового моменту,
    Лиш досвід проявляв свою зухвалість.

    Нелегко серцю рушити знамена,
    Помилки теж лишали давні шрами,
    Та все звикало до експерименту.

    Здобуте стало у потрібні рамки,
    Відвага вже не кланялась нещастю,
    Надія йшла лиш по своїй програмі.

    Лише літа відкрили правду з часом,
    Бо вибір судить тільки те, що варто,
    І мудрість тихо множила прикраси.

    Вже не юнак – людина з власним гартом.

    Мирослав Манюк
    21.07.2026
    ГАРТСтояв юнак над прірвою підозри,Шукав ознаки праведного шляху,Не знав ціни, не знав, на що є дозвіл.Поволі крок змінив живу відвагу,Зваблива ціль манила крізь серпанокІ він ішов до неї ніби флагман.Минулі дні немов знесло серпами,Душа несла незламну досконалість,Й терпіння гарт пройшовся лютим спамом.Настало те, чого давно чекалось:Ніхто не дав готового моменту,Лиш досвід проявляв свою зухвалість.Нелегко серцю рушити знамена,Помилки теж лишали давні шрами,Та все звикало до експерименту.Здобуте стало у потрібні рамки,Відвага вже не кланялась нещастю,Надія йшла лиш по своїй програмі.Лише літа відкрили правду з часом,Бо вибір судить тільки те, що варто,І мудрість тихо множила прикраси.Вже не юнак – людина з власним гартом.Мирослав Манюк21.07.2026
    236переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Більше дописів