Події

Огляд подій Мої події

Блоги

Огляд блогів

Спільноти

Огляд спільнот Вподобані спільноти Мої спільноти

Клуби

Огляд клубів Мої клуби

Більше

Популярні Дописи Розробникам
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк

Мирослав Манюк

@MiroslavManiuk

Інформація
Мирослав — адміністратор поетичної групи «Поети Інтернету»

Вітаю! Мене звати Мирослав, мені 41 рік, і поезія — це не просто захоплення, це мій спосіб бачити світ і ділитися ним з іншими.

📝 Пишу вірші, експериментую з формами та ритмами, і працюю над власною унікальною поетичною формою — "Симетрон". Для мене вірш — це більше ніж набір рим, це можливість відчути найпотаємніше й передати це словом.

📚 Добре розбираюся в поезії, від класики до сучасних авторів, і завжди радий поділитися своїми знаннями чи порадити щось цікаве для прочитання.

💻 Керую поетичними групами «Поети Інтернету» в Телеграмі https://t.me/PoetuInternety та Фейсбуці https://www.facebook.com/groups/851213602920307 — це місце, де кожен може знайти натхнення, поділитися своїми творами та отримати конструктивний відгук.

🌟 Вважаю, що поезія — це не лише слова на папері, а живий діалог між автором і читачем. Радію, коли в нашій спільноті народжуються нові таланти, а старі шедеври знаходять нове звучання.

🎤 Люблю обговорювати вірші, аналізувати їх глибину та допомагати авторам розкрити свій потенціал.

Ласкаво прошу до нашої поетичної спільноти! Нехай слово буде нашим мостом до сердець одне одного. ✍️✨
168 Дописи
157 Фото
3 Відео
Поет у Дім
Мешкає у with. Nedoboivtsi
з with. Nedoboivtsi
Освіта Тракторист у ПТУ - 214
Рік випуску 2000
Чоловік
У шлюбі
Дата народження 03/07/1983
Фото Дивитись всі
Інформація про освіту
Школа
Школа
Клас
А
Рік випуску
1998
Закріплено
Мирослав Манюк додає фото
2025-05-01 06:59:00 ·
🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥

✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн.
🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями!
💰 Приз: 80% грошового фонду + грамота + персональний розбір вірша!
🇺🇦 20% йде на підтримку ЗСУ.

📅 Прийняття робіт: 2–9 число кожного місяця.
📅 Голосування: 10–31 число.
📅 Нагородження: 1 число.

Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш.

Щоб стати учасником, ось посилання: https://t.me/PoetuInternety/9233/9491

Приєднуйтесь! Перемагайте!
Творіть та гроші заробляйте! ✨
🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥 ✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн. 🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями! 💰 Приз: 80% грошового фонду + грамота + персональний розбір вірша! 🇺🇦 20% йде на підтримку ЗСУ. 📅 Прийняття робіт: 2–9 число кожного місяця. 📅 Голосування: 10–31 число. 📅 Нагородження: 1 число. Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш. Щоб стати учасником, ось посилання: https://t.me/PoetuInternety/9233/9491 Приєднуйтесь! Перемагайте! Творіть та гроші заробляйте! ✨
Love
Like
3
362переглядів
Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!

  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-15 15:58:23 ·
    ШЛЯХ ДО ІСТИНИ

    Людина йде у пошуках мети,
    Жадає те, що кличе з глибини.
    Та часто нас притягує туди,
    Де світло лиш обман у дні війни.

    У серці є призначення і шлях,
    Що вчить убити у собі раба.
    Та замість правди ми обрали страх,
    Який живе, де істина слаба.

    Нам тягне душу блиск неправоти,
    І тінь здається ніби світлом дня,
    Тільки на мить звернути не туди
    І вже за поворотом жде брехня.

    Цей біль не ворог, це наш вірний знак,
    Він — голос, що веде завжди назад.
    Де ми є справжні, вільні просто так,
    Де правда в нас живе без зайвих втрат.

    Не кожна мрія — шлях до висоти,
    Не кожен блиск несе в собі тепло.
    Шукайте в собі істину мети
    І будьте тими, хто долає зло.

    Мирослав Манюк
    15.06.2025
    ШЛЯХ ДО ІСТИНИ Людина йде у пошуках мети, Жадає те, що кличе з глибини. Та часто нас притягує туди, Де світло лиш обман у дні війни. У серці є призначення і шлях, Що вчить убити у собі раба. Та замість правди ми обрали страх, Який живе, де істина слаба. Нам тягне душу блиск неправоти, І тінь здається ніби світлом дня, Тільки на мить звернути не туди І вже за поворотом жде брехня. Цей біль не ворог, це наш вірний знак, Він — голос, що веде завжди назад. Де ми є справжні, вільні просто так, Де правда в нас живе без зайвих втрат. Не кожна мрія — шлях до висоти, Не кожен блиск несе в собі тепло. Шукайте в собі істину мети І будьте тими, хто долає зло. Мирослав Манюк 15.06.2025
    Like
    1
    13переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-14 15:07:43 ·
    ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ

    Шур-шур-шур — трава під кроком босим,
    Вітер гне її, мов струнний спів.
    Тихо шепче світ про щось доросле:
    Про думки, встають що замість слів.

    Кап-кап-кап — на зовні плаче небо,
    Краплі б’ють об шибку, наче дзвін.
    Дощ приходить там, де дуже треба,
    І змиває з серця давній сплін.

    Тук-тук-тук — це серце рве простори,
    Наче вибух в спогадах гучних.
    Все горить в очах, летить угору
    Спалах мрій у звуках неземних.

    Ку-ку-ріку! — зранку день приходить,
    Півень світ будити вже навчивсь.
    Наче дзвін у грудях стук говорить,
    Щоби кожен за життя моливсь.

    Жу-жу-жу — це літо вже над лугом,
    Бджоли роблять власний хоровод.
    Кожен звук стає живим малюнком,
    Що веде крізь вірш у дивний код.

    Мирослав Манюк
    14.06.2025
    ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ Шур-шур-шур — трава під кроком босим, Вітер гне її, мов струнний спів. Тихо шепче світ про щось доросле: Про думки, встають що замість слів. Кап-кап-кап — на зовні плаче небо, Краплі б’ють об шибку, наче дзвін. Дощ приходить там, де дуже треба, І змиває з серця давній сплін. Тук-тук-тук — це серце рве простори, Наче вибух в спогадах гучних. Все горить в очах, летить угору Спалах мрій у звуках неземних. Ку-ку-ріку! — зранку день приходить, Півень світ будити вже навчивсь. Наче дзвін у грудях стук говорить, Щоби кожен за життя моливсь. Жу-жу-жу — це літо вже над лугом, Бджоли роблять власний хоровод. Кожен звук стає живим малюнком, Що веде крізь вірш у дивний код. Мирослав Манюк 14.06.2025
    Like
    2
    58переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-13 16:13:12 ·
    ГАРМОНІЯ СЕРЦЯ

    Розум будить серце в кращий форум,
    Та без змісту знов воно мовчить.
    Не буває норми для простору,
    Все, летюче вгору, не спинить.

    Серце — вогник, розум — його форма,
    Разом творять істинний політ.
    Коли думка чиста, то це норма,
    Всі чуття ідуть самі на зліт.

    Від незнань також буває спрага,
    Від вагань виходить навіть зміст.
    Там, де тиша, ще росте увага,
    І душа наповнює свій зріст.

    Мудрість не палає з суєтою,
    Її вабить простір і глибінь.
    Почуття міцніють із метою,
    Розум має убивати лінь.

    Хто збагнув гармонію з роками,
    Той не прагне більш чужих висот.
    Бо у рівновазі між серцями
    Розцвітає справжній вир чеснот.

    Мирослав Манюк
    13.06.2025
    ГАРМОНІЯ СЕРЦЯ Розум будить серце в кращий форум, Та без змісту знов воно мовчить. Не буває норми для простору, Все, летюче вгору, не спинить. Серце — вогник, розум — його форма, Разом творять істинний політ. Коли думка чиста, то це норма, Всі чуття ідуть самі на зліт. Від незнань також буває спрага, Від вагань виходить навіть зміст. Там, де тиша, ще росте увага, І душа наповнює свій зріст. Мудрість не палає з суєтою, Її вабить простір і глибінь. Почуття міцніють із метою, Розум має убивати лінь. Хто збагнув гармонію з роками, Той не прагне більш чужих висот. Бо у рівновазі між серцями Розцвітає справжній вир чеснот. Мирослав Манюк 13.06.2025
    Like
    1
    109переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-12 15:41:56 ·
    ВІДЛУННЯ СНІВ

    Світ ілюзій як нічний прибулець,
    Все навколо мов примарний дим.
    Те, що бачиш, — блиск далеких вулиць,
    Те, що чуєш, може бути всім.

    Біль приходить і здається, справжній,
    Але ранок витре кожен шов.
    Плач засне, коли розбудиш правду,
    Все минає в вічність без умов.

    Серед тіней буде і прозріння:
    Все, що з нами, зіткане з нічних
    Вогників старого сновидіння,
    Ми не власні бути серед них.

    Той, хто бачить суть крізь блиск і втому,
    Той не має вже поганих снів.
    Він іде немов завжди додому,
    Без зупинок, без своїх гріхів.

    Все, що є — це мить, розкрита в серці,
    Суть життя завжди підвладна снам.
    Світ сприймаєш ніби у люстерці:
    Що покажеш, те побачиш сам.

    Мирослав Манюк
    12.06.2025
    ВІДЛУННЯ СНІВ Світ ілюзій як нічний прибулець, Все навколо мов примарний дим. Те, що бачиш, — блиск далеких вулиць, Те, що чуєш, може бути всім. Біль приходить і здається, справжній, Але ранок витре кожен шов. Плач засне, коли розбудиш правду, Все минає в вічність без умов. Серед тіней буде і прозріння: Все, що з нами, зіткане з нічних Вогників старого сновидіння, Ми не власні бути серед них. Той, хто бачить суть крізь блиск і втому, Той не має вже поганих снів. Він іде немов завжди додому, Без зупинок, без своїх гріхів. Все, що є — це мить, розкрита в серці, Суть життя завжди підвладна снам. Світ сприймаєш ніби у люстерці: Що покажеш, те побачиш сам. Мирослав Манюк 12.06.2025
    Like
    1
    35переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-07 15:43:27 ·
    ТВОЯ ВОЛЯ

    Коли світ навколо тисне плинно,
    І здається — сил нема вже йти,
    Не спиняйсь, бо саме в цю хвилину
    Ти ламаєш всі свої мости.

    Хай тривога точить душу тихо,
    І здається — зникло все навкруг,
    Твоя воля — спокій серед лиха,
    Твій безмовний, але вірний друг.

    Світ не зрадить, просто він закрився,
    Очі правди не для всіх ясні,
    В кого шлях крізь темряву з'явився,
    Знайде той світанок в темнім сні.

    Кожен біль — це крок в незнаний простір,
    Що згубилось, ще надасть плоди,
    Хто іде крізь бурю ніби в гості,
    Не продасть всю волю назавжди.

    Тож коли здається все минає,
    І нема секунди без ниття,
    Саме в ці моменти запалає
    Те, що називають всі життя.

    Мирослав Манюк
    07.06.2025
    ТВОЯ ВОЛЯ Коли світ навколо тисне плинно, І здається — сил нема вже йти, Не спиняйсь, бо саме в цю хвилину Ти ламаєш всі свої мости. Хай тривога точить душу тихо, І здається — зникло все навкруг, Твоя воля — спокій серед лиха, Твій безмовний, але вірний друг. Світ не зрадить, просто він закрився, Очі правди не для всіх ясні, В кого шлях крізь темряву з'явився, Знайде той світанок в темнім сні. Кожен біль — це крок в незнаний простір, Що згубилось, ще надасть плоди, Хто іде крізь бурю ніби в гості, Не продасть всю волю назавжди. Тож коли здається все минає, І нема секунди без ниття, Саме в ці моменти запалає Те, що називають всі життя. Мирослав Манюк 07.06.2025
    Like
    2
    115переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-06 16:28:39 ·
    МАРШРУТ ЖИТТЯ

    Хтось живе з вердиктом день за днем,
    Та пускає лиш до себе страх.
    Все майбутнє збилось до проблем,
    А щоденність тягне, наче в прах.

    Ділить світло на "люблю" і «ні»,
    Наче вибір — вирок чи вина.
    Та життя шукає десь на дні
    Де мета: єдина, та одна...

    Треба волю дати втомі вже,
    Бо у ній любов і сіль буття.
    Щастя не живе в душі лише,
    Щастя ще шукає сенс життя.

    Тож люби життєву втому тут,
    Все, що поруч — хай воно твоє.
    У дрібницях точний твій маршрут,
    У простому справжнє тільки є.

    Не пиши сердечних тих бажань,
    Не діли життя, де є гріхи.
    Хто живе з великим морем знань,
    Кожен день знешкоджує страхи.

    Мирослав Манюк
    06.06.2025
    МАРШРУТ ЖИТТЯ Хтось живе з вердиктом день за днем, Та пускає лиш до себе страх. Все майбутнє збилось до проблем, А щоденність тягне, наче в прах. Ділить світло на "люблю" і «ні», Наче вибір — вирок чи вина. Та життя шукає десь на дні Де мета: єдина, та одна... Треба волю дати втомі вже, Бо у ній любов і сіль буття. Щастя не живе в душі лише, Щастя ще шукає сенс життя. Тож люби життєву втому тут, Все, що поруч — хай воно твоє. У дрібницях точний твій маршрут, У простому справжнє тільки є. Не пиши сердечних тих бажань, Не діли життя, де є гріхи. Хто живе з великим морем знань, Кожен день знешкоджує страхи. Мирослав Манюк 06.06.2025
    Like
    2
    193переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-05 16:17:42 ·
    ЛИСТ ДО СЕБЕ

    Я пишу тобі крізь роки та днини,
    Не забудь, ким був у часи гріховні,
    Не втопи свій спокій у виннім плині,
    Не віддай душу за гроші коштовні.

    Знай собі, як ти прийшов сюди рано,
    Як мовчав, коли горіло все тіло.
    Щоб це майбутнє було завжди дано,
    То збережи все те, що не згоріло.

    Не шукай себе в чужих словах ночі,
    Не простягай руки до брехні доби.
    Краще іти босим по снах пророчих,
    Ніж запалити факт у вогні юрби.

    Будь сам собою, нехай дрібні грози
    Не порушать рівновагу дум твоїх.
    Мовчки стій, коли несуться погрози,
    Та не кинь себе в ніякий шум від них.

    Як же вже станеш сильнішим колись ти,
    То не забудь про найпершого себе,
    Там, де ти був немовлям ще в колисці
    І повертай серце своє до неба.

    Мирослав Манюк
    05.06.2025
    ЛИСТ ДО СЕБЕ Я пишу тобі крізь роки та днини, Не забудь, ким був у часи гріховні, Не втопи свій спокій у виннім плині, Не віддай душу за гроші коштовні. Знай собі, як ти прийшов сюди рано, Як мовчав, коли горіло все тіло. Щоб це майбутнє було завжди дано, То збережи все те, що не згоріло. Не шукай себе в чужих словах ночі, Не простягай руки до брехні доби. Краще іти босим по снах пророчих, Ніж запалити факт у вогні юрби. Будь сам собою, нехай дрібні грози Не порушать рівновагу дум твоїх. Мовчки стій, коли несуться погрози, Та не кинь себе в ніякий шум від них. Як же вже станеш сильнішим колись ти, То не забудь про найпершого себе, Там, де ти був немовлям ще в колисці І повертай серце своє до неба. Мирослав Манюк 05.06.2025
    Like
    1
    151переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-04 15:22:57 ·
    ПРОБУДЖЕННЯ

    День почався з шуму в голові,
    Дзвін будильника рубає слух.
    Сон летить у прірву в боротьбі,
    І тремтить сповільнюючи рух.

    Ранок замість світла дає лінь,
    Кава запускає знов мотор.
    Люди встануть рано ніби тінь,
    І бредуть у згубний коридор.

    Хтось зникає в пробках своїх дум,
    Хтось спішить, вмикаючи режим.
    Всі у вирі справ свій роблять шум,
    Що стискає безладом своїм.

    І вже день немов густий тягар,
    Де немає місця для чудес.
    Щастя стало зайвим серед хмар,
    Світ забув долати власний стрес.

    Рано встань, відчуй цей перший звук,
    Не з тривоги, а з глибоких нот.
    Тільки ранком, вільним від спонук,
    Будеш жити краще всіх істот.

    Мирослав Манюк
    04.06.2025
    ПРОБУДЖЕННЯ День почався з шуму в голові, Дзвін будильника рубає слух. Сон летить у прірву в боротьбі, І тремтить сповільнюючи рух. Ранок замість світла дає лінь, Кава запускає знов мотор. Люди встануть рано ніби тінь, І бредуть у згубний коридор. Хтось зникає в пробках своїх дум, Хтось спішить, вмикаючи режим. Всі у вирі справ свій роблять шум, Що стискає безладом своїм. І вже день немов густий тягар, Де немає місця для чудес. Щастя стало зайвим серед хмар, Світ забув долати власний стрес. Рано встань, відчуй цей перший звук, Не з тривоги, а з глибоких нот. Тільки ранком, вільним від спонук, Будеш жити краще всіх істот. Мирослав Манюк 04.06.2025
    Like
    1
    97переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-03 16:09:41 ·
    БЕЗМЕЖНЕ ДОБРО

    Добро зростає там, де не кричать,
    Де серце діє кожну зайву мить.
    Хто поміч дав і став про це мовчать,
    Той не шукає, щоб добром світить.

    Не лине вдячність як наказ ніде,
    І щира пам'ять теж не для гріхів.
    Добро мовчить, але в душі росте,
    Як не зірвати — проросте без слів.

    Та гасне світ, де в пам'яті провал,
    Де забувають, хто давав тепло.
    Там, де байдужість, у серцях обвал,
    Немає світла, лиш самотнє зло.

    У кого пам'ять, там вогонь горить,
    Не все зігріє, та й не спалить теж.
    Бо те добро, що у душі сидить,
    Спокійно гріє без всіляких меж.

    Добро мов слід, що не стирає час,
    Його не видно, та воно живе.
    Світ збережеться в думах кожен раз,
    Де мають в тямці те, що серце шле.

    Мирослав Манюк
    03.06.2025
    БЕЗМЕЖНЕ ДОБРО Добро зростає там, де не кричать, Де серце діє кожну зайву мить. Хто поміч дав і став про це мовчать, Той не шукає, щоб добром світить. Не лине вдячність як наказ ніде, І щира пам'ять теж не для гріхів. Добро мовчить, але в душі росте, Як не зірвати — проросте без слів. Та гасне світ, де в пам'яті провал, Де забувають, хто давав тепло. Там, де байдужість, у серцях обвал, Немає світла, лиш самотнє зло. У кого пам'ять, там вогонь горить, Не все зігріє, та й не спалить теж. Бо те добро, що у душі сидить, Спокійно гріє без всіляких меж. Добро мов слід, що не стирає час, Його не видно, та воно живе. Світ збережеться в думах кожен раз, Де мають в тямці те, що серце шле. Мирослав Манюк 03.06.2025
    Like
    1
    147переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2025-06-02 15:49:45 ·
    ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ДУШІ

    Кожен сам собі стає відомий,
    Без оман, без зайвих декорацій.
    Самота дарує світ знайомий,
    Де без слів зникає думка націй.

    В пристрасті вогонь горить відкрито,
    Не ховаєш більше ти фіналу.
    Серце сповнене, теплом забито,
    Так злітаєш до зірок помалу.

    Коли зміниш місце та ідею,
    Сила звички раптом пропадає.
    Думку тут тримай, будь поруч з нею,
    Де душа до світла простягає.

    В трьох фігурах бачиш правду світу,
    Чисте, віддзеркалене обличчя.
    Все лишає тінь свою відкриту,
    Щоб любов здолала це величчя.

    І нарешті розумієш прямо,
    Що життя – це шлях, а не стоянка
    І пізнати зможеш все так само,
    Де присутня зайва обіцянка.

    Мирослав Манюк
    02.06.2025
    ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ДУШІ Кожен сам собі стає відомий, Без оман, без зайвих декорацій. Самота дарує світ знайомий, Де без слів зникає думка націй. В пристрасті вогонь горить відкрито, Не ховаєш більше ти фіналу. Серце сповнене, теплом забито, Так злітаєш до зірок помалу. Коли зміниш місце та ідею, Сила звички раптом пропадає. Думку тут тримай, будь поруч з нею, Де душа до світла простягає. В трьох фігурах бачиш правду світу, Чисте, віддзеркалене обличчя. Все лишає тінь свою відкриту, Щоб любов здолала це величчя. І нарешті розумієш прямо, Що життя – це шлях, а не стоянка І пізнати зможеш все так само, Де присутня зайва обіцянка. Мирослав Манюк 02.06.2025
    688переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Більше дописів