Google оновила Translate за допомогою моделі Gemini: тепер сервіс краще перекладає сленг та сталі вирази. Функція вже працює для англійської та близько 20 інших мов. Оновлено голосовий переклад: він працює в навушниках у реальному часі, зберігаючи інтонацію. https://channeltech.space/services/google-translate-gemini-ai-slang-u...

У Європарламенті не стримала сліз перекладачка 11-річного Романа, який вижив після ракетної атаки ЗС РФ на Вінницю.

Під час показу документальних фільмів про українських дітей асистентка віцепрезидентки Європарламенту розплакалась, перекладаючи розповідь 11-річного Романа Олексіва зі Львова.

Маленький українець вижив під час російського ракетного удару по Вінниці 14 липня 2022 року. На жаль, під час ворожої атаки хлопчик втратив матір.

Роман Олексів після обстрілу переніс 36 операцій та тривалу реабілітацію. Попри це дитина повернулась до навчання, танців та музики.

Відео: Радіо Свобода

#дати #свята
🙏 Непорушна стіна: Свято ікони Божої Матері «Знамення».
Сьогодні, 10 грудня (за новим стилем), православні християни відзначають одне з найшанованіших свят, присвячених Богородиці — Свято на честь ікони Божої Матері «Знамення». Ця ікона є однією з найдавніших та найбільш чудотворних в історії християнства, шанована як захисниця і покровителька від ворогів та лих. 🛡️

📜 Історія та походження

Назва ікони походить від біблійного пророцтва Ісаї: «Ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і назвуть ім'я Йому: Еммануїл» (Іс. 7:14), що в перекладі означає «З нами Бог».
Саме «Знамення» є одним із найпоширеніших іконографічних типів, де Богородиця зображена з руками, піднятими у молитві (оранта), а на рівні грудей розташований медальйон (кліпеус) з образом Немовляти Ісуса Христа.
Головна історія, пов'язана зі встановленням цього свята, відноситься до 1170 року, часів міжусобних воєн на Русі:
Облога Новгорода: Коли військо суздальського князя Андрія Боголюбського обложило Великий Новгород, місто опинилося у вкрай важкому становищі.
Диво: Новгородці молилися про порятунок. Єпископ Ілля виніс ікону Божої Матері на стіну, звернену до ворогів. Згідно з переказом, одна з ворожих стріл потрапила в лик Богородиці. Із очей ікони покотилися сльози, і вона обернулася обличчям до міста. Після цього військо суздальців охопив жах та безладдя, і вони почали відступати.
На честь цього чудесного порятунку і було встановлено щорічне святкування 10 грудня.

🛐 Значення для віруючих

Для віруючих ікона «Знамення» є символом заступництва Божої Матері, її постійної молитви за рід людський та «непорушної стіни» (як її часто називають) для тих, хто звертається до неї із щирою вірою.

До цієї ікони традиційно звертаються з молитвами про:
Захист від ворогів та стихійних лих.
Зцілення від хвороб, особливо очних.
Примирення тих, хто ворогує.
Свято ікони Божої Матері «Знамення» нагадує про те, що віра та молитва здатні творити дива і забезпечувати захист навіть у найтемніші часи. ✨

День прав людини
10 грудня кожного року людство святкує міжнародну подію – День прав людини (Human Rights Day). День прав людини відзначається щороку в цей день в пам’ять про прийняття Універсальної Декларації Прав Людини у Парижі Генеральною Асамблеєю ООН. Офіційне проголошення Дня прав людини здійснилося у 1948 році за ініціативи ООН.

День прав людини в історії
Дата святкування обрана на честь прийняття Організацією Об’єднаних Націй Загальної декларації прав людини, яке відбулося в Парижі у 1958 році. Ця декларація відкрила двері до створення документів стосовно прав людини. Вона є міжнародним актом, котрий проголошує рівні права на людську свободу та відповідальність перед законом, не дивлячись на стать, расу, віросповідання тощо. Принципи цього документа лежать в основі договорів, конвенцій і пактів щодо людських прав.

Універсальна Декларація Прав Людини є глобальним планом для міжнародного та національного законодавства, а також основою для Порядку денного ООН до 2030 року щодо сталого розвитку.

Вона доступна 577 мовами (від абхазької до зулуської), що робить УДПЛ найбільш перекладеним документом у світі.

Права людини
Права людини є:

POSITIVE (ПОЗИТИВНІ):
Вони не лише захищають, але й приносять у життя радість, щастя та безпеку.
Це життєві реалії: у їжі, яку ми їмо, повітрі, яким дихаємо, словах, які промовляємо, можливостях, які шукаємо, та захисті, що нас оберігає.
ESSENTIAL (НЕОБХІДНІ/ОСНОВНІ):
Це наш спільний ґрунт, що об’єднує нас попри відмінності в расі, статі, віросповіданні чи походженні.
У світі невизначеності вони є нашими константами: право на безпеку, свободу слова та участь у прийнятті рішень стають непохитною основою нашого життя.
ATTAINABLE (ДОСЯЖНІ/РЕАЛЬНІ):
Вони починаються з нас самих і наших щоденних рішень: повага до інших, висловлювання проти несправедливості та увага до тих, чиї голоси ігноруються.
Культура гідності та справедливості будується нашими повсякденними виборами та колективними діями спільнот, рухів і націй.
Мета заснування події
День прав людини націлений привернути увагу людства до Загальної декларації прав людини та дотримання принципів цього міжнародного документа. Адже після пережитої Другої світової війни уся планета об’єдналася заради створення єдиного та загального механізму захисту людських прав.

#історія #події
⚖️ День, що змінив світ: 77 років Загальній декларації прав людини.
Сьогодні, 10 грудня, ми вшановуємо дату, що стала справжнім моральним компасом для всього людства. Саме цього дня у 1948 році в Парижі Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини (ЗДПЛ). Цей документ, створений у тіні жахіть Другої світової війни, став універсальним ідеалом, до якого мають прагнути всі народи та держави.

📜 Відповідь на катастрофу

Після війни світ зіткнувся з необхідністю створити механізм, який би гарантував, що масові звірства та геноциди більше ніколи не повторяться. ЗДПЛ стала прямою відповіддю на цю потребу. Вона не є юридично обов'язковим договором, але її вплив колосальний: вона слугує спільним стандартом досягнень для всіх країн.
Головним рушієм ідейної роботи була Елеонора Рузвельт, яку часто називають «матір’ю Декларації». Документ, що складається з 30 статей, проголошує, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану чи будь-яких інших обставин.

🌐 Наріжний камінь міжнародного права

З моменту свого ухвалення Декларація була перекладена понад 500 мовами (це світовий рекорд!) і стала основою для десятків міжнародних договорів, конституцій нових демократичних держав та регіональних механізмів захисту прав людини.
Вона надихнула Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, які разом із ЗДПЛ утворюють так званий «Міжнародний білль про права людини».

Статті Декларації лягли в основу створення Міжнародного кримінального суду.
Навіть через десятиліття, коли права людини у різних куточках світу продовжують порушуватися, ЗДПЛ залишається найсильнішим моральним аргументом у руках активістів, дипломатів та юристів. Це нагадування, що свобода та гідність — це не привілей, а невід'ємне право кожного!
Пам'ятаємо: захищаючи права інших, ми захищаємо і свої власні. 💪

#історії #особистості
💻 Контр-адмірал Ґрейс Гоппер: «Бабуся COBOL» та Піонер Програмування ⚓
Сьогодні, 9 грудня, світова спільнота вшановує день народження видатної жінки-новаторки, яка зробила революцію у світі комп'ютерів — Ґрейс Брюстер Мюррей Гоппер (Grace Brewster Murray Hopper), що народилася у 1906 році. Вона відома як американська вчена-інформатик, контр-адмірал Військово-морських сил США та одна з найвпливовіших фігур в історії IT. 🌟

Як вчена стала адміралом

Ґрейс Гоппер розпочала свою кар'єру як математик, отримавши ступінь доктора філософії в Єльському університеті. Але її зірковий час настав під час Другої світової війни, коли вона приєдналася до Військово-морського резерву.
Марк I (Mark I): Саме там, у Гарвардському університеті, вона працювала над першим великомасштабним електромеханічним комп'ютером Mark I, ставши однією з перших у світі програмісток.
Служба до 80-ти: Гоппер служила у ВМС США рекордно довго — майже 43 роки. На пенсію вона вийшла лише у 1986 році у віці 79 років, маючи звання контр-адмірала (Rear Admiral), що було рідкістю для жінок у той час.

💡 Винайдення Комп'ютерної Мови

Найбільший внесок Гоппер у технологічний прогрес пов’язаний із її баченням того, як комп'ютери повинні «спілкуватися» з людьми:
Перший Компілятор: У 1952 році вона створила перший компілятор (A-0 System), програму, яка дозволяла перекладати інструкції, написані простою англійською мовою, у двійковий код, зрозумілий машині. До цього програмування вимагало складних математичних кодів.
COBOL: На основі цієї ідеї вона очолила розробку мови програмування COBOL (COmmon Business-Oriented Language) у кінці 1950-х років. COBOL став першою універсальною, бізнес-орієнтованою мовою, яка домінувала у світі комерційних обчислень протягом десятиліть.
Популяризація Терміна «Баг» 🐞
Хоча термін «bug» (жук, помилка) вживався інженерами ще до неї, саме Ґрейс Гоппер, як вважається, популяризувала його у сучасному сенсі. Історія розповідає, що одного разу в комп'ютері Mark II, який не працював, був знайдений справжній міль (метелик), що спричинив коротке замикання. Вона приклеїла комаху до бортового журналу, підписавши: «Перший реальний випадок bug знайдено».

Ґрейс Гоппер назавжди залишиться прикладом наукового генія та військової дисципліни, яка проклала шлях до сучасної програмної інженерії.

🌀 Що насправді сталося під час візиту путіна до Індії — і чому це сигнал про стратегічний злам, а не косметичний дискомфорт.

🇮🇳 Індія відходить від москви. Це не провал візиту — це провал епохи.
Візит путіна до Делі — перший за останні роки, коли росія не отримала ані одного великого оборонного контракту.
У перекладі дипломатичною мовою це звучить так:

❗️«Ми більше не бачимо у вас джерела нашого майбутнього розвитку».

Це — не емоція, не жест образи.
Це — стратегічне рішення Індії, яке визріває вже 5 років, але тепер стало публічним.

1️⃣ Індія виходить із російської орбіти — повільно, без скандалів, але незворотно
Причини:
✔ 1. РФ більше не здатна постачати технологічно складну зброю
— Усе краще йде на фронт проти України.
— Санкції обмежили електроніку та композити.
— Танки, літаки, двигуни — на рівні 1980-х.
Індія не може дозволити собі програти гонку озброєнь Китаю — тому мусить змінювати партнерів.
✔ 2. Ризик вторинних санкцій США занадто високий
Після тарифів Трампа по Венесуелі, Іраку та Китаю індійські корпорації чудово розуміють:

«Краще втратити дешеву нафту, ніж втратити доступ до доларової системи».

Саме тому великі індійські НПЗ почали скорочувати імпорт російської нафти — це не випадковість, це сигнал страху.
✔ 3. Індія готується до угоди про вільну торгівлю з ЄС
Європейці сказали прямо:
"Не може бути ФТА з ЄС, якщо ви сидите на російській нафті й зброї".
І Делі слухає не москву, а Брюссель.
✔ 4. Росія втратила «економічну гравітацію»
Колись вона давала Індії:
зброю,
ядерні технології,
вузли ракетних двигунів,
політичне прикриття у Радбезі ООН.
Сьогодні:
зброя деградувала,
технології застаріли,
РФ сама просить технології у КНДР,
голос Москви у світі нічого не вирішує.

2️⃣ Жодних великих контрактів — це політична демонстрація
Такого не було навіть у 1990-х.
Для путіна візит до Делі — це останній ринок зброї, який ще не знищила війна проти України.
І саме там Індія робить удар:

🤝 «Ми вас поважаємо. Але купувати більше нічого не будемо»

Це економічний вирок для російського ВПК:
Су-30 не модернізуються
Фрегати зриваються
ППО застаріле
Двигуни відстають на 20 років
«Спільні проєкти» (БраМос, Ка-226) давно мертві
Путін приїхав по гроші — поїхав із обіймами.

3️⃣ Привітність Моді — це не дружба. Це дипломатичний шантаж Вашингтона
Моді «демонстративно теплий» з Путіним не тому, що він підтримує Москву,
а тому що хоче натиснути на Трампа:

«Я не вас боюся, а маю альтернативи.
Хочеш нашої підтримки проти Китаю — не диктуй умови».

Індія завжди грає сама за себе.
Але сьогодні вона грає чітко на американському полі.

4️⃣ Стратегічний тренд: контрольований спад відносин із РФ
Це не розрив.
Це кероване «розлучення».
Індія зменшить залежність:
у нафті — протягом 2 років;
в озброєннях — протягом 5–7 років;
у космосі — через перехід до програм з США та Франції;
у дипломації — через QUAD, G7+, Азійські союзи стримування Китаю.
Росія залишиться постачальником:
добрив,
енергоносіїв,
окремих технологій.
Але як політичний партнер — вона вже в минулому.

5️⃣ Найважливіше: це сигнал Пекіну, а не Москві
Індія показала:
ми не ваш сателіт;
ми не «друг Росії»;
ми переглядаємо стратегічні зв’язки;
ми не хочемо повторити долю росії — бути придатком Китаю.
Це удар по Пекіну сильніший, ніж по Москві.
Чому?
Бо Китай звик мислити так:
"Індія — слабка ланка американської коаліції. Через неї Захід можна розірвати".
А тепер бачить:
— Індія не відходить від США.
— Індія навпаки збільшує залежність від Заходу в торгівлі, технологіях і обороні.
Це стратегічна поразка Китаю — і стратегічний успіх США.

🟦 ОТЖЕ
Путін прилетів до Моді за угодами.
А поїхав із натяком: «Епоха Росії в Індії закінчилась».
Вперше за десятиліття немає нових контрактів — це дипломатичний вирок.
Індія чемно попрощалась: стратегічно Делі вже з Заходом.
Це не різкий розворот — це тиха геополітична революція,
де Росія стає тягарем,
а Індія — одним із ключових центрів сили в Азії.

Олександр Бригинець

День мандрівника в часі
8 грудня відзначається День мандрівника у часі. Якщо дослівно перекладати назву цього свята, то вона звучить, як «День, у який можна прикидатися мандрівником у часі». Свято з’явилося в інтернеті понад 20 років тому завдяки фанатам фантастики. Вони й запропонували оригінальний спосіб святкування – вдавати із себе людей, які прибули з іншого часу.

Ідея такого подорожування здавна бентежила розум людей. Цю тему висвітлювали у своїх творах письменники-фантасти, а режисери знімали видовищні художні стрічки. Вчені теж не залишалися осторонь, а після відкриття загальної теорії Ейнштейна почали працювати над створенням машини, яка б дозволила відправитися у бажаний час.

Але у таких привабливих мандрівках криється велика небезпека, тому що ніхто не може впевнено сказати, чи впливає зміна минулого на події у майбутньому. Великий фантаст Рей Бредбері описав можливість такого результату у творі «І пролунав грім», коли головний герой випадково наступив на метелика, подорожуючи у стародавні часи.


А ось просто прикинутися таким мандрівником 8 грудня – це безпечно та весело. Тому варто домовитися з друзями й зробити цей день незабутнім.

ТАНЦІ НА ПЕРЕКЛАДИНІ

#книжковий_відгук #Лана_читає

“Ніч у самотньому жовтні” Роджер Желязни
Видавництво Богдан

Коли Геловін збігається з повнею, починається Гра. Одні люди хочуть відкрити браму для вороття Древніх Богів на Землю, інші мають стати їм на заваді та закрити її. Гра збирає досить еклектичній нарід - різника, відьму, стародавнього вампіра, божевільного попа та ще кількох менш примітних особин. І у кожного з них є свій, так би мовити, фамільяр, тваринка, яка допомагає готуватися до Гри, шукати артефакти та дізнаватися, як йдуть справи у конкурентів. Від такої тварини, собаки на ім’я Нюх, і йде оповідь.

Взагалі у книги було все, що може мені сподобатися. Тут класні тварини (майже всі) та навіть деякі люди. Тут цікава щоденникова форма і класна подача pov Нюх. Та і сам цей персонаж офігезний, сміливий, розумний, принциповий та відданий, Джеку з ним пощастило. Нюх круто розмірковує, аналізує та взаємодіє з іншими тваринами, особливо з кішкою Сірохвісткою. От, до речі, ще один плюс - неймінг, канєшна, розкішний, як і переклад.

Але при цьому сама містична частина мене… не знаю… не зачарувала своєю атмосферою. Я чесно вгадала якусь частину відсилок, знайшла там Голмса, Дракулу, доктора Франкенштайна з його Істотою. Хоча це, напевно, не весь список. Але всі відсилки до Лавкрафта пройшли повз мене. Там прям в примітках пишуть - осьо тобі з книг Лавкрафта, на! Але я не читала Лавкрафта, тому момент з древніми богами, брамами, мацаками та іншими світами мені геть не відгукнувся. Мабуть, я така проста людина, що мені було б достатньо цього прикольного “ВусоЛапоХвоста” та якихось більш “приземлених” подій.

Але це третя книга Роджера Желязни, яку я читаю, і автор кожен раз мене по-різному дивує. Він вміє заінтригувати та закрутити сюжет, причому у такому стислому форматі. Я, мабуть, раніше не читала нічого подібного, і тому це був цікавий досвід. Якщо вам подобається Лавкрафт чи всяке таке моторошно-містичне, варто до цієї книги придивитися.