Події

Огляд подій Мої події

Блоги

Огляд блогів

Спільноти

Огляд спільнот Вподобані спільноти Мої спільноти

Клуби

Огляд клубів Мої клуби

Більше

Популярні Дописи Розробникам

Пошук

Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів

  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-04-12 11:02:27 ·
    РОЛЬ

    Ти стоїш і голос рве зеніти,
    Та звучить на сцені так надривно,
    Що наповнив темний зал масивний
    І пульсує, сповнюючи ритми.

    Ти міняєш вирази прикриті,
    Наче тінь іде крізь тінь пасивно,
    Смуток вмить стає ядром фіктивним,
    Сміх зриває давній біль відкритий.

    Я ловлю всю гру твою активну,
    Де ти добра — де ти негативна.
    Твій яскравий погляд як ловити?

    Наче персик, смак в тобі відкритий,
    Та гірчить у кожнім краї дивно,
    Хто ти є? Скажи мені правдиво.

    Мирослав Манюк
    12.04.2026

    #суцільний_сонет
    РОЛЬ Ти стоїш і голос рве зеніти, Та звучить на сцені так надривно, Що наповнив темний зал масивний І пульсує, сповнюючи ритми. Ти міняєш вирази прикриті, Наче тінь іде крізь тінь пасивно, Смуток вмить стає ядром фіктивним, Сміх зриває давній біль відкритий. Я ловлю всю гру твою активну, Де ти добра — де ти негативна. Твій яскравий погляд як ловити? Наче персик, смак в тобі відкритий, Та гірчить у кожнім краї дивно, Хто ти є? Скажи мені правдиво. Мирослав Манюк 12.04.2026 #суцільний_сонет
    1
    50переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-03-27 17:31:46 ·
    ЧИСЛА

    У тремтінні секунд проростає основа:
    Сорок дві, сорок три, потім — сорок чотири…
    і пульсує у грудях ритмічність сатири,
    наче світ відшукав свою формулу слова.

    У тунелях домів прорахунок чудовий:
    десять кроків від ліфта ведуть до квартири,
    чотирнадцять відлунь крапель з ванної щирих
    і стає зрозуміло, що числа рандомні.

    У майбутньому цифри з'єднають касири,
    де нулі не пусті, а висушують сирість,
    та ламають рахунки доволі свідомо.

    І тоді вже подіє система знайома,
    де у кожному русі людської довіри
    закодовано сенс розрахунків пунктирних.

    Мирослав Манюк
    27.03.2026

    #суцільний_сонет
    ЧИСЛА У тремтінні секунд проростає основа: Сорок дві, сорок три, потім — сорок чотири… і пульсує у грудях ритмічність сатири, наче світ відшукав свою формулу слова. У тунелях домів прорахунок чудовий: десять кроків від ліфта ведуть до квартири, чотирнадцять відлунь крапель з ванної щирих і стає зрозуміло, що числа рандомні. У майбутньому цифри з'єднають касири, де нулі не пусті, а висушують сирість, та ламають рахунки доволі свідомо. І тоді вже подіє система знайома, де у кожному русі людської довіри закодовано сенс розрахунків пунктирних. Мирослав Манюк 27.03.2026 #суцільний_сонет
    1
    133переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-03-12 17:38:40 ·
    ДВОБІЙ

    Колись я відкрився усесвіту й став сам собою,
    Тоді із мовчання поволі з'явились промови.
    Вони із душі вимивали старі всі тривоги,
    Коли я боявся зостатись на світі з юрбою.

    Тепер перед тишею часто стою у двобої
    І вже розумію, куди повертають дороги:
    Вони через правду приводять людину до Бога.
    Тепер не ховаюся більше від себе герої.

    Колись підіймалися з серця забуті вимоги,
    Вони наче хвилі, що бились об берег вологий,
    Тоді я приймав знов цей виклик і брався за зброю.

    Тепер я дивлюся у себе спокійно, без бою.
    І ось розсипаються хутко важкі діалоги,
    А моє натхнення береться вже до епілогів.

    Мирослав Манюк
    12.03.2026
    #суцільний_сонет
    ДВОБІЙ Колись я відкрився усесвіту й став сам собою, Тоді із мовчання поволі з'явились промови. Вони із душі вимивали старі всі тривоги, Коли я боявся зостатись на світі з юрбою. Тепер перед тишею часто стою у двобої І вже розумію, куди повертають дороги: Вони через правду приводять людину до Бога. Тепер не ховаюся більше від себе герої. Колись підіймалися з серця забуті вимоги, Вони наче хвилі, що бились об берег вологий, Тоді я приймав знов цей виклик і брався за зброю. Тепер я дивлюся у себе спокійно, без бою. І ось розсипаються хутко важкі діалоги, А моє натхнення береться вже до епілогів. Мирослав Манюк 12.03.2026 #суцільний_сонет
    1
    228переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-03-09 09:39:30 ·
    НЕЗЛАМНА МРІЯ

    Світла мрія зростає крізь тіні догани,
    Витанцьовує гучно, дощами дзюркоче,
    Серце вірить у подих незламної ночі
    І щоранку руйнує мерзенні омани.

    Вітер креслить стежки до зірок під дощами,
    Небо знає про шлях той, що дощ не намочить.
    Де зіллються думки в поетичний струмочок
    І всотаються в душу, як в берег піщаний.

    Хай невдачі, мов листя осіннє, шурхочуть,
    Ще зарано в нотатнику ставити прочерк.
    Мої сумніви — пил, який топчуть містяни.

    Хоч попереду шлях мене жде окаянний,
    Я прийму усе те, що фортуна пророчить.
    Світла мрія не вмре, тінь мене не зурочить.

    Автори: Мирослав Манюк
    В’ячеслав Сарафінчан

    27.02.2026 – 07.03.2026
    #суцільний_сонет
    НЕЗЛАМНА МРІЯ Світла мрія зростає крізь тіні догани, Витанцьовує гучно, дощами дзюркоче, Серце вірить у подих незламної ночі І щоранку руйнує мерзенні омани. Вітер креслить стежки до зірок під дощами, Небо знає про шлях той, що дощ не намочить. Де зіллються думки в поетичний струмочок І всотаються в душу, як в берег піщаний. Хай невдачі, мов листя осіннє, шурхочуть, Ще зарано в нотатнику ставити прочерк. Мої сумніви — пил, який топчуть містяни. Хоч попереду шлях мене жде окаянний, Я прийму усе те, що фортуна пророчить. Світла мрія не вмре, тінь мене не зурочить. Автори: Мирослав Манюк В’ячеслав Сарафінчан 27.02.2026 – 07.03.2026 #суцільний_сонет
    1
    252переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-02-27 14:00:47 ·
    СУВОРІ ВИМОГИ

    Поміж тіней ростуть непомітні дороги,
    У долонях тремтять нерозгадані карти,
    Попід шкірою сплять потаємні кошмари,
    За плечима лишилися рідні пороги.

    У хвилини глухі визрівають тривоги,
    Перед прірвою серце рахує удари,
    Непомітно душа розгортає всі чари
    І з глибин виринають суворі вимоги.

    У пожежі цих рішень з'являються хмари,
    З-понад попелу мрій виглядають примари,
    Попід масками зникли прохання до Бога.

    У прозорості дій прийде знов допомога,
    Стоїмо перед світом сьогодні не марно,
    І з дрібних вибирань проростуть екземпляри.

    Мирослав Манюк
    27.02.2026
    #суцільний_сонет
    СУВОРІ ВИМОГИ Поміж тіней ростуть непомітні дороги, У долонях тремтять нерозгадані карти, Попід шкірою сплять потаємні кошмари, За плечима лишилися рідні пороги. У хвилини глухі визрівають тривоги, Перед прірвою серце рахує удари, Непомітно душа розгортає всі чари І з глибин виринають суворі вимоги. У пожежі цих рішень з'являються хмари, З-понад попелу мрій виглядають примари, Попід масками зникли прохання до Бога. У прозорості дій прийде знов допомога, Стоїмо перед світом сьогодні не марно, І з дрібних вибирань проростуть екземпляри. Мирослав Манюк 27.02.2026 #суцільний_сонет
    1
    323переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!