• ​💎 ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦИФРОВИЙ АКТИВ «TERRA» (TRRA)
    ​1. Природа активу
    ​1.1. TERRA — це не просто криптовалюта, це «Енерго-Екологічний Еквівалент».
    1.2. Вартість токена підкріплена не золотом, а реальними зусиллями людства: кількістю збережених лісів, очищеною водою та зупиненими конфліктами.
    ​2. Емісія та Майнінг (Як створюється TERRA?)
    ​2.1. Майнінг корисними діями: На відміну від звичайних криптоактивів, TERRA неможливо "намайнити" за допомогою відеокарт. Вона нараховується за:
    ​Спростування військової пропаганди (підтверджене спільнотою).
    ​Участь у волонтерських екологічних програмах.
    ​Розробку технологій очищення атмосфери. 2.2. Обмеження: Кількість токенів обмежена — їх не може бути більше, ніж ресурсів, необхідних для відновлення планети.
    ​3. Фонд «Щит Землі»
    ​3.1. 10% від кожної транзакції автоматично йдуть у Фонд швидкого реагування.
    3.2. Ці кошти використовуються для надання допомоги постраждалим від воєн та на фінансування незалежних станцій моніторингу повітря по всій планеті.
    ​4. Право Голосу
    ​4.1. Кожен власник TERRA має право голосу в Раді Миру.
    4.2. Чим більше ви зробили для планети (і отримали за це токенів), тим вагомішим є ваш голос у питаннях глобальної безпеки.
    ​5. Анти-воєнний Фільтр
    ​5.1. Жодна компанія чи особа, що займається виробництвом зброї масового знищення, не має права приймати, передавати або володіти активом TERRA.
    5.2. При виявленні таких зв'язків гаманець блокується цифровим протоколом спільноти.
    ​💎 ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦИФРОВИЙ АКТИВ «TERRA» (TRRA) ​1. Природа активу ​1.1. TERRA — це не просто криптовалюта, це «Енерго-Екологічний Еквівалент». 1.2. Вартість токена підкріплена не золотом, а реальними зусиллями людства: кількістю збережених лісів, очищеною водою та зупиненими конфліктами. ​2. Емісія та Майнінг (Як створюється TERRA?) ​2.1. Майнінг корисними діями: На відміну від звичайних криптоактивів, TERRA неможливо "намайнити" за допомогою відеокарт. Вона нараховується за: ​Спростування військової пропаганди (підтверджене спільнотою). ​Участь у волонтерських екологічних програмах. ​Розробку технологій очищення атмосфери. 2.2. Обмеження: Кількість токенів обмежена — їх не може бути більше, ніж ресурсів, необхідних для відновлення планети. ​3. Фонд «Щит Землі» ​3.1. 10% від кожної транзакції автоматично йдуть у Фонд швидкого реагування. 3.2. Ці кошти використовуються для надання допомоги постраждалим від воєн та на фінансування незалежних станцій моніторингу повітря по всій планеті. ​4. Право Голосу ​4.1. Кожен власник TERRA має право голосу в Раді Миру. 4.2. Чим більше ви зробили для планети (і отримали за це токенів), тим вагомішим є ваш голос у питаннях глобальної безпеки. ​5. Анти-воєнний Фільтр ​5.1. Жодна компанія чи особа, що займається виробництвом зброї масового знищення, не має права приймати, передавати або володіти активом TERRA. 5.2. При виявленні таких зв'язків гаманець блокується цифровим протоколом спільноти.
    66переглядів
  • ​📜 СТАТУТ ВСЕСВІТНЬОЇ ЦИФРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЩИТ ЗЕМЛІ»
    ​Стаття 1. Визначення та Мета
    ​1.1. «Щит Землі» є незалежним наддержавним об’єднанням вільних громадян планети.
    1.2. Головна мета: Повне унеможливлення використання зброї масового знищення та переведення людства з рейок війни на рейки еволюції.
    1.3. Ми визнаємо атмосферу, воду та ґрунт вищою цінністю, що стоїть над будь-якими політичними інтересами.
    ​Стаття 2. Принципи діяльності
    ​2.1. Децентралізація: У нас немає єдиного "вождя". Рішення приймаються спільнотою через блокчейн-голосування.
    2.2. Радикальна прозорість: Жодних таємних бюджетів. Кожна одиниця валюти TERRA має бути відстежена.
    2.3. Цифровий пацифізм: Ми не використовуємо насилля. Наша зброя — інформація, фінансова блокада агресорів та технологічний опір.
    ​Стаття 3. Членство (Хто ми?)
    ​3.1. Членом організації може бути будь-яка людина, незалежно від паспорта, яка визнає, що вбивство собі подібних — це шлях до вимирання.
    3.2. Кожен член організації автоматично стає частиною "Цифрової армії миру".
    ​Стаття 4. Заборони (Червоні лінії)
    ​4.1. Організація ніколи не підтримує жодну сторону в збройному конфлікті. Наша сторона — цивільне населення та природа.
    4.2. Будь-яка пропаганда використання ядерної зброї вважається злочином проти людства і веде до негайного цифрового бану та розслідування.
    ​Стаття 5. Глобальний Протокол "Атмосфера"
    ​5.1. У разі загрози ядерного конфлікту, «Щит Землі» активує протокол масового сповіщення та цифрової мобілізації для тиску на центри прийняття рішень.
    ​Підпис: "Прийнято людством в інтернеті. Чинно до останнього подиху планети."
    ​📜 СТАТУТ ВСЕСВІТНЬОЇ ЦИФРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЩИТ ЗЕМЛІ» ​Стаття 1. Визначення та Мета ​1.1. «Щит Землі» є незалежним наддержавним об’єднанням вільних громадян планети. 1.2. Головна мета: Повне унеможливлення використання зброї масового знищення та переведення людства з рейок війни на рейки еволюції. 1.3. Ми визнаємо атмосферу, воду та ґрунт вищою цінністю, що стоїть над будь-якими політичними інтересами. ​Стаття 2. Принципи діяльності ​2.1. Децентралізація: У нас немає єдиного "вождя". Рішення приймаються спільнотою через блокчейн-голосування. 2.2. Радикальна прозорість: Жодних таємних бюджетів. Кожна одиниця валюти TERRA має бути відстежена. 2.3. Цифровий пацифізм: Ми не використовуємо насилля. Наша зброя — інформація, фінансова блокада агресорів та технологічний опір. ​Стаття 3. Членство (Хто ми?) ​3.1. Членом організації може бути будь-яка людина, незалежно від паспорта, яка визнає, що вбивство собі подібних — це шлях до вимирання. 3.2. Кожен член організації автоматично стає частиною "Цифрової армії миру". ​Стаття 4. Заборони (Червоні лінії) ​4.1. Організація ніколи не підтримує жодну сторону в збройному конфлікті. Наша сторона — цивільне населення та природа. 4.2. Будь-яка пропаганда використання ядерної зброї вважається злочином проти людства і веде до негайного цифрового бану та розслідування. ​Стаття 5. Глобальний Протокол "Атмосфера" ​5.1. У разі загрози ядерного конфлікту, «Щит Землі» активує протокол масового сповіщення та цифрової мобілізації для тиску на центри прийняття рішень. ​Підпис: "Прийнято людством в інтернеті. Чинно до останнього подиху планети."
    89переглядів
  • #історія #події
    Батискаф «Трієст»: як двоє чоловіків опинилися під найбільшим тиском в історії і вижили 🌊🏗️
    23 січня 1960 року людство довело, що космос — не єдина «остання межа». Швейцарський океанограф Жак Пікар та лейтенант ВМС США Дон Волш здійснили те, що багато хто вважав самогубством: вони спустилися на дно Маріанської западини, у так звану «Безодню Челленджера», на глибину близько 10 911 метрів. 🌑📉

    Цей технологічний шедевр був створений батьком Жака, Огюстом Пікаром. На відміну від звичайної підводної лодки, «Трієст» працював за принципом аеростата: замість повітря для плавучості використовувався бензин (він легший за воду і не стискається), а для занурення — важка залізна дробь, яку тримали електромагніти. Простіше кажучи, це була металева кулька, підвішена до величезного поплавця. ⛽🎈

    Чому цей подвиг заслуговує на Вашу увагу:
    Тиск, що розчавлює: На глибині майже 11 кілометрів тиск води становить близько 1100 атмосфер. Це все одно, що на Вашу голову поставити три слони... на кожен квадратний сантиметр Вашого тіла. Ілюмінатор з оргскла під час спуску дав тріщину, але дослідники вирішили, що «і так зійде», і продовжили занурення. Мужність чи безумство? Мабуть, і те, і інше. 🐘💥

    Брудна вода та «пласка риба»: Коли батискаф торкнувся дна, він підняв таку хмару мулу, що видимість стала нульовою. Проте Пікар встиг помітити плоску рибу, схожу на камбалу. Це стало сенсацією: раніше вважалося, що на такій глибині життя неможливе через відсутність світла та жахливий тиск. Виявилося, що природа набагато витриваліша за наші теорії. 🐟👀

    20 хвилин тріумфу: Весь спуск тривав майже 5 годин, а перебування на дні — лише близько 20 хвилин. Але цих хвилин вистачило, щоб назавжди вписати імена Пікара і Волша в історію поруч із Гагаріним та Армстронгом. ⏱️🏆

    Іронічно, але після цього успіху людство на пів століття «забуло» дорогу в Маріанську западину. Наступним гостем там став лише Джеймс Кемерон у 2012 році. Схоже, тиск на дні океану лякає нас навіть більше, ніж вакуум космосу. 🌌🛸

    Ця подія — ідеальний приклад того, що за правильних розрахунків та сталевих нервів можна вийти сухим із води навіть на дні океану. Ну, майже сухим — у кабіні «Трієста» було досить волого і холодно. 🥶🌊
    #історія #події Батискаф «Трієст»: як двоє чоловіків опинилися під найбільшим тиском в історії і вижили 🌊🏗️ 23 січня 1960 року людство довело, що космос — не єдина «остання межа». Швейцарський океанограф Жак Пікар та лейтенант ВМС США Дон Волш здійснили те, що багато хто вважав самогубством: вони спустилися на дно Маріанської западини, у так звану «Безодню Челленджера», на глибину близько 10 911 метрів. 🌑📉 Цей технологічний шедевр був створений батьком Жака, Огюстом Пікаром. На відміну від звичайної підводної лодки, «Трієст» працював за принципом аеростата: замість повітря для плавучості використовувався бензин (він легший за воду і не стискається), а для занурення — важка залізна дробь, яку тримали електромагніти. Простіше кажучи, це була металева кулька, підвішена до величезного поплавця. ⛽🎈 Чому цей подвиг заслуговує на Вашу увагу: Тиск, що розчавлює: На глибині майже 11 кілометрів тиск води становить близько 1100 атмосфер. Це все одно, що на Вашу голову поставити три слони... на кожен квадратний сантиметр Вашого тіла. Ілюмінатор з оргскла під час спуску дав тріщину, але дослідники вирішили, що «і так зійде», і продовжили занурення. Мужність чи безумство? Мабуть, і те, і інше. 🐘💥 Брудна вода та «пласка риба»: Коли батискаф торкнувся дна, він підняв таку хмару мулу, що видимість стала нульовою. Проте Пікар встиг помітити плоску рибу, схожу на камбалу. Це стало сенсацією: раніше вважалося, що на такій глибині життя неможливе через відсутність світла та жахливий тиск. Виявилося, що природа набагато витриваліша за наші теорії. 🐟👀 20 хвилин тріумфу: Весь спуск тривав майже 5 годин, а перебування на дні — лише близько 20 хвилин. Але цих хвилин вистачило, щоб назавжди вписати імена Пікара і Волша в історію поруч із Гагаріним та Армстронгом. ⏱️🏆 Іронічно, але після цього успіху людство на пів століття «забуло» дорогу в Маріанську западину. Наступним гостем там став лише Джеймс Кемерон у 2012 році. Схоже, тиск на дні океану лякає нас навіть більше, ніж вакуум космосу. 🌌🛸 Ця подія — ідеальний приклад того, що за правильних розрахунків та сталевих нервів можна вийти сухим із води навіть на дні океану. Ну, майже сухим — у кабіні «Трієста» було досить волого і холодно. 🥶🌊
    Like
    1
    116переглядів
  • #історія #факт
    Сповідь за крок до гільйотини: остання записка Шарлотти Корде.
    🕯️ Велич у фанатизмі

    17 липня 1793 року небо над Парижем затягнуло важкими хмарами, ніби сама природа готувалася до кривавого спектаклю. У камері в’язниці Консьєржері молода жінка з Нормандії, чиє ім’я за кілька днів до того ніхто не знав, дописувала листа. Шарлотта Корде, вбивця «Друга народу» Жана-Поля Марата, готувалася до зустрічі з «національною бритвою».
    Мало хто знає, що Шарлотта не була простою фанатичкою. Вона була правнучкою великого драматурга П’єра Корнеля. У її жилах текла кров тих, хто оспівував честь і обов’язок, і своє вбивство вона сприймала як античну трагедію. Вона вірила, що, встромивши ніж у груди Марата, який гнив у своїй лікувальній ванні, вона вбиває не людину, а сам терор.

    🖋️ Забута деталь ешафоту

    Приватна історія Шарлотти — це історія вражаючого спокою. Коли до неї прийшов художник Жан-Жак Оер, щоб написати її портрет перед стратою, вона не лише погодилася, а й почала давати поради щодо композиції, аби її образ зберігся для нащадків гідним.
    Але найінтимніший момент стався вже на самому ешафоті. Кат Сансон, готуючи дівчину до страти, хотів закрити їй очі, але вона відмовилася. Коли ніж впав і помічник ката підняв відрубану голову за волосся і вдарив її по щоці, очевидці заприсяглися: обличчя Шарлотти спалахнуло гнівом, а на щоках з’явився виразний рум’янець. Ця фізіологічна загадка того часу породила безліч суперечок про те, чи живе свідомість у голові після відокремлення від тіла.

    🩸 Ціна омани

    Шарлотта Корде вбила одного тирана, сподіваючись зупинити ріки крові, але замість цього спровокувала ще лютіші репресії. Вона стала жертвою власної ідеалізованої уяви про справедливість. Її приватна драма полягала в тому, що вона померла з посмішкою на вустах, переконана, що врятувала Францію, тоді як насправді вона лише підкинула дров у багаття великого терору. ⚖️
    #історія #факт Сповідь за крок до гільйотини: остання записка Шарлотти Корде. 🕯️ Велич у фанатизмі 17 липня 1793 року небо над Парижем затягнуло важкими хмарами, ніби сама природа готувалася до кривавого спектаклю. У камері в’язниці Консьєржері молода жінка з Нормандії, чиє ім’я за кілька днів до того ніхто не знав, дописувала листа. Шарлотта Корде, вбивця «Друга народу» Жана-Поля Марата, готувалася до зустрічі з «національною бритвою». Мало хто знає, що Шарлотта не була простою фанатичкою. Вона була правнучкою великого драматурга П’єра Корнеля. У її жилах текла кров тих, хто оспівував честь і обов’язок, і своє вбивство вона сприймала як античну трагедію. Вона вірила, що, встромивши ніж у груди Марата, який гнив у своїй лікувальній ванні, вона вбиває не людину, а сам терор. 🖋️ Забута деталь ешафоту Приватна історія Шарлотти — це історія вражаючого спокою. Коли до неї прийшов художник Жан-Жак Оер, щоб написати її портрет перед стратою, вона не лише погодилася, а й почала давати поради щодо композиції, аби її образ зберігся для нащадків гідним. Але найінтимніший момент стався вже на самому ешафоті. Кат Сансон, готуючи дівчину до страти, хотів закрити їй очі, але вона відмовилася. Коли ніж впав і помічник ката підняв відрубану голову за волосся і вдарив її по щоці, очевидці заприсяглися: обличчя Шарлотти спалахнуло гнівом, а на щоках з’явився виразний рум’янець. Ця фізіологічна загадка того часу породила безліч суперечок про те, чи живе свідомість у голові після відокремлення від тіла. 🩸 Ціна омани Шарлотта Корде вбила одного тирана, сподіваючись зупинити ріки крові, але замість цього спровокувала ще лютіші репресії. Вона стала жертвою власної ідеалізованої уяви про справедливість. Її приватна драма полягала в тому, що вона померла з посмішкою на вустах, переконана, що врятувала Францію, тоді як насправді вона лише підкинула дров у багаття великого терору. ⚖️
    Like
    1
    149переглядів
  • 📍 Гаваї... Гори Коолау — це вулканічний хребет, що простягається у східній частині острова Оаху на Гаваях. 🌿
    Він утворився приблизно 2,5 мільйони років тому.
    Найвища точка — гора Конахуануї (1065 м).
    Відома своїми зеленими лісами, водоспадами та крутими схилами.
    Цей регіон дуже популярний серед любителів піших прогулянок та споглядання краєвидів.
    Оскільки він розташований на вітряній стороні острова Оаху, тут випадає багато опадів, а природа дуже багата.

    📍 Гаваї... Гори Коолау — це вулканічний хребет, що простягається у східній частині острова Оаху на Гаваях. 🌿 Він утворився приблизно 2,5 мільйони років тому. Найвища точка — гора Конахуануї (1065 м). Відома своїми зеленими лісами, водоспадами та крутими схилами. Цей регіон дуже популярний серед любителів піших прогулянок та споглядання краєвидів. Оскільки він розташований на вітряній стороні острова Оаху, тут випадає багато опадів, а природа дуже багата.
    131переглядів 3Відтворень
  • Я і природа
    Я і природа
    Love
    3
    87переглядів
  • #історія #речі
    Цей витвір текстильного мистецтва, що пройшов шлях від скромної функціональності до об'єкта фетишу, символу жіночності, а подекуди — і причини для невеликого, але приємного серцебиття. Вони гріли ноги королям, спокушали джентльменів і навіть рятували життя парашутистам, коли нейлон був ще екзотикою. 👑💃

    Почнімо з того, що пращури сучасних панчіх були, м'яко кажучи, не надто сексуальними. У давнину, особливо в холодних країнах, і чоловіки, і жінки носили щось схоже на панчохи — довгі шматки тканини або шкіри, які прив'язувалися до ноги. Мета була суто практична: не відморозити кінцівки. У Середньовіччі чоловічі шоси (різновид панчіх) могли бути двох кольорів, символізуючи геральдичні барви роду. Уявіть собі лицаря, який у душі більше модник, ніж воїн! 🛡️

    Справжня революція настала в XVI столітті, коли англійський священик Вільям Лі винайшов в'язальну машину. Прощавайте, століття ручної праці та розтягнутих петель! Тепер панчохи можна було виробляти швидше й дешевше. Але справжній зірковий час панчіх почався з появи шовку. Шовкові панчохи стали розкішшю, символом статусу, що зводила з розуму не лише жінок, а й чоловіків-аристократів (так, вони теж їх носили, і досить довго!). 🧵

    XX століття стало для панчіх справжньою епохою трансформації. З появою штучних волокон, таких як віскоза, а потім і нейлон у 1930-х роках, панчохи стали доступними для всіх. Це був справжній бум! Жінки вишиковувалися в черги, аби купити собі цю новинку, що робила ноги бездоганними. Нейлонові панчохи були міцними, еластичними та, найголовніше, демонстрували ноги в усій їхній красі. Під час Другої світової війни, коли нейлон йшов на парашути, жінки навіть малювали імітацію шва на ногах, аби зберегти ілюзію панчіх. Ось де справжня відданість моді! 🎨

    Сьогодні панчохи існують у тисячах варіацій: від класичних до екстравагантних, від функціональних (компресійних) до суто естетичних (ажурних). Вони можуть бути частиною ділового образу, елементом спокуси чи просто зручним аксесуаром. Але щоразу, коли ми бачимо панчохи, згадуємо: це не просто шматок тканини. Це історія еволюції моди, технологій та непереборного бажання людини виглядати трохи краще, ніж дозволяє природа. І це, погодьтеся, чудово! ✨👠
    #історія #речі Цей витвір текстильного мистецтва, що пройшов шлях від скромної функціональності до об'єкта фетишу, символу жіночності, а подекуди — і причини для невеликого, але приємного серцебиття. Вони гріли ноги королям, спокушали джентльменів і навіть рятували життя парашутистам, коли нейлон був ще екзотикою. 👑💃 Почнімо з того, що пращури сучасних панчіх були, м'яко кажучи, не надто сексуальними. У давнину, особливо в холодних країнах, і чоловіки, і жінки носили щось схоже на панчохи — довгі шматки тканини або шкіри, які прив'язувалися до ноги. Мета була суто практична: не відморозити кінцівки. У Середньовіччі чоловічі шоси (різновид панчіх) могли бути двох кольорів, символізуючи геральдичні барви роду. Уявіть собі лицаря, який у душі більше модник, ніж воїн! 🛡️ Справжня революція настала в XVI столітті, коли англійський священик Вільям Лі винайшов в'язальну машину. Прощавайте, століття ручної праці та розтягнутих петель! Тепер панчохи можна було виробляти швидше й дешевше. Але справжній зірковий час панчіх почався з появи шовку. Шовкові панчохи стали розкішшю, символом статусу, що зводила з розуму не лише жінок, а й чоловіків-аристократів (так, вони теж їх носили, і досить довго!). 🧵 XX століття стало для панчіх справжньою епохою трансформації. З появою штучних волокон, таких як віскоза, а потім і нейлон у 1930-х роках, панчохи стали доступними для всіх. Це був справжній бум! Жінки вишиковувалися в черги, аби купити собі цю новинку, що робила ноги бездоганними. Нейлонові панчохи були міцними, еластичними та, найголовніше, демонстрували ноги в усій їхній красі. Під час Другої світової війни, коли нейлон йшов на парашути, жінки навіть малювали імітацію шва на ногах, аби зберегти ілюзію панчіх. Ось де справжня відданість моді! 🎨 Сьогодні панчохи існують у тисячах варіацій: від класичних до екстравагантних, від функціональних (компресійних) до суто естетичних (ажурних). Вони можуть бути частиною ділового образу, елементом спокуси чи просто зручним аксесуаром. Але щоразу, коли ми бачимо панчохи, згадуємо: це не просто шматок тканини. Це історія еволюції моди, технологій та непереборного бажання людини виглядати трохи краще, ніж дозволяє природа. І це, погодьтеся, чудово! ✨👠
    Like
    Love
    3
    314переглядів 1 Поширень
  • #миша #зима #природа
    #миша #зима #природа
    Like
    2
    88переглядів
  • Епта Пігес

    Епта Пігес в перекладі з грецької означає «Сім джерел». Це справжня оаза з пишною рослинністю і бурхливою прісною водою. Тут вільно гуляють павичі і качки, павичі нерідко заглядають в місцевий ресторанчик в надії отримати частування. Вода з природних джерел утворює струмок, який, проходячи через вузький тунель, впадає в озеро і далі перетворюється на мальовничий водоспад. У середині тунелю розташований вертикальний колодязь глибиною 13 метрів — він служить одночасно світловим люком і вентиляцією. Прогулянка по темному тунелю, прозваному «тунелем кохання», — досвід незвичайний і незабутній, проте людям, що страждають на клаустрофобію, краще вибрати альтернативний маршрут по стежці, що веде до озера. Тунель був побудований італійцями в 1920-х роках для полегшення перекачування води в штучне озеро. Метою італійців було будівництво дамби для подачі води в Колімбію, колишнє сільськогосподарське село. Озеро має глибину від 1 до 8 метрів і довжину близько 200 метрів. Це єдине місце на острові, де можна купатися в прісній воді, дорога до цього місця проходить через ущелину із зеленими платанами та соснами. В озері мешкають рідкісні риби гізані, краби, а також павичі, качки, гуси і черепахи. Тут приємно неспішно прогулятися по доріжках і містках, насолоджуючись прохолодою кам'яних каналів, прислухаючись до співу птахів і звуків природи.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/epta-piges

    #Родос #джерела #природа #водоспад #море #островиГреції #відпочинокуГреції #пляжіГреції #тунелькохання #павичі #сімджерел
    Епта Пігес Епта Пігес в перекладі з грецької означає «Сім джерел». Це справжня оаза з пишною рослинністю і бурхливою прісною водою. Тут вільно гуляють павичі і качки, павичі нерідко заглядають в місцевий ресторанчик в надії отримати частування. Вода з природних джерел утворює струмок, який, проходячи через вузький тунель, впадає в озеро і далі перетворюється на мальовничий водоспад. У середині тунелю розташований вертикальний колодязь глибиною 13 метрів — він служить одночасно світловим люком і вентиляцією. Прогулянка по темному тунелю, прозваному «тунелем кохання», — досвід незвичайний і незабутній, проте людям, що страждають на клаустрофобію, краще вибрати альтернативний маршрут по стежці, що веде до озера. Тунель був побудований італійцями в 1920-х роках для полегшення перекачування води в штучне озеро. Метою італійців було будівництво дамби для подачі води в Колімбію, колишнє сільськогосподарське село. Озеро має глибину від 1 до 8 метрів і довжину близько 200 метрів. Це єдине місце на острові, де можна купатися в прісній воді, дорога до цього місця проходить через ущелину із зеленими платанами та соснами. В озері мешкають рідкісні риби гізані, краби, а також павичі, качки, гуси і черепахи. Тут приємно неспішно прогулятися по доріжках і містках, насолоджуючись прохолодою кам'яних каналів, прислухаючись до співу птахів і звуків природи. Джерело https://psahno.com/uk/places/epta-piges #Родос #джерела #природа #водоспад #море #островиГреції #відпочинокуГреції #пляжіГреції #тунелькохання #павичі #сімджерел
    688переглядів
  • Водоспад Трахоні або Лівадіті

    Це один з найвражаючих водоспадів Родопів, з яскравим ландшафтом і багатою рослинністю. Водоспад є найбільшим на Балканах за обсягом води. Він добре захований біля західного підніжжя гори Кула і знаходиться в важкодоступному, але прекрасному місці на висоті 890 метрів. Водоспад розташований на невеликій річці Мілопотамос на північ від села Лівадітіс. Падаючи з висоти близько 40 метрів, вода вертикально розривається об скелі, створюючи вигляд павутини. Вода водоспаду створила вражаючі проходи в скелі поруч з водоспадом, які виглядають як величезна рельєфна спіраль. А якщо піти за течією, то можна побачити багато рідкісних рослин і тварин.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/vodopad-livaditi

    #греція #водоспадигреції #ксанти #драма #природа #водоспади #геологія #подорожі #краса
    Водоспад Трахоні або Лівадіті Це один з найвражаючих водоспадів Родопів, з яскравим ландшафтом і багатою рослинністю. Водоспад є найбільшим на Балканах за обсягом води. Він добре захований біля західного підніжжя гори Кула і знаходиться в важкодоступному, але прекрасному місці на висоті 890 метрів. Водоспад розташований на невеликій річці Мілопотамос на північ від села Лівадітіс. Падаючи з висоти близько 40 метрів, вода вертикально розривається об скелі, створюючи вигляд павутини. Вода водоспаду створила вражаючі проходи в скелі поруч з водоспадом, які виглядають як величезна рельєфна спіраль. А якщо піти за течією, то можна побачити багато рідкісних рослин і тварин. Джерело https://psahno.com/uk/places/vodopad-livaditi #греція #водоспадигреції #ксанти #драма #природа #водоспади #геологія #подорожі #краса
    477переглядів
Більше результатів