#історія #особистості 👑 14 грудня 1895: Георг VI — Символ Стійкості під час Бліцу. Сьогодні ми згадуємо день народження короля, який став несподіваним, але непохитним символом національної єдності Великої Британії під час найтемніших часів Другої світової війни — Георга VI (Albert Frederick Arthur George). Він народився 14 грудня 1895 року. 😲 Несподіване сходження на престол Георг VI не готувався до трону. Він був другим сином Георга V і його повне ім'я було Альберт. У сім'ї його називали просто «Берті». Його старший брат, Едуард VIII, мав стати королем. Однак у 1936 році Едуард зрікся престолу заради одруження з розлученою американкою Волліс Сімпсон. Це зречення призвело до конституційної кризи, і Альберт, хоч і був глибоко сором'язливим та страждав від сильного заїкання, був змушений прийняти корону. Він взяв ім'я Георг VI, щоб підкреслити спадкоємність та стабільність монархії. 🇬🇧 Символ опору нацизму Справжнім випробуванням для Георга VI стало літо 1940 року, коли Німеччина почала «Бліц» — масовані бомбардування британських міст. Король та його дружина, Королева-консорт Єлизавета (пізніше відома як Королева-мати), відмовилися залишити Лондон та переїхати у безпечніше місце, попри всі прохання. Королівська родина залишалася у Букінгемському палаці, який сам двічі потрапляв під бомбардування. Королева Єлизавета тоді сказала знамениту фразу: "Я рада, що нас бомбили. Тепер я можу дивитися Істу в очі, ніби я відчула те ж, що і вони". (Іст-Енд — найбільш постраждалий від бомбардувань район Лондона). 🤝 Моральна підтримка Стійкість короля, який особисто відвідував зруйновані райони та зустрічався з постраждалими, стала потужним символом моральної підтримки для нації. Його щорічні радіозвернення до Співдружності, незважаючи на його заїкання (яке він долав за допомогою спеціальних вправ), надихали британців і посилювали їхню рішучість боротися до кінця. Ця його боротьба була яскраво відображена у фільмі «Король говорить!». Георг VI успішно провів британську монархію через горнило Другої світової війни, відновив довіру до інституту та помер у 1952 році, залишивши трон своїй дочці — Єлизаветі II. Його правління є прикладом служіння обов’язку та стійкості у часи найбільших викликів. 🎖️

#історія #особистості 🙏 14 грудня 1884: Миколай Чарнецький — Блаженний Священномученик. Сьогодні ми згадуємо день народження видатної постаті Української Греко-Католицької Церкви, свідка віри та мученика — Миколая Чарнецького. Він народився 14 грудня 1884 року на Львівщині. ⛪ Життя, присвячене Церкві Миколай Чарнецький здобув духовну освіту в Римі та після повернення в Україну став активним діячем УГКЦ. Протягом життя він обіймав важливі посади: Він був професором філософії та богослов'я у Станіславівській (Івано-Франківській) семінарії. Згодом він приєднався до монастирської спільноти редемптористів, яка активно займалася місіонерською та освітньою діяльністю на Східній Україні. У 1931 році був таємно висвячений на єпископа і призначений Апостольським візитатором для українців-католиків на Волині та Поліссі. ⛓️ Тернистий шлях і мучеництво З початком радянських репресій проти Церкви після 1945 року єпископ Миколай Чарнецький, як і багато інших діячів УГКЦ, відмовився відректися від віри та унії з Римом. У 1946 році він був заарештований. Розпочався його десятирічний шлях страждань у радянських тюрмах і таборах. Він пройшов через 30 різних пенітенціарних установ, зазнав жорстоких тортур та знущань, але не зламався. Згідно зі свідченнями, його здоров'я було підірване, а тіло мало сліди понад 60 поранень і травм від побоїв. У 1956 році він був звільнений через невиліковну хворобу та виснаження, повернувшись до Львова, де й помер у 1959 році. 🥇 Проголошення Блаженним Свідчення про його стійкість у вірі, духовну силу та витривалість під час переслідувань стали основою для його канонізації. 27 червня 2001 року під час свого візиту в Україну Папа Римський Іван Павло II проголосив єпископа Миколая Чарнецького Блаженним Священномучеником — одним із 25 новомучеників УГКЦ, які засвідчили свою вірність Церкві та своєму народові ціною власного життя. Життя Миколая Чарнецького є символом незламності духу українського народу та його віри в найважчі часи тоталітарних режимів. 🕯️🇺🇦

#історія #особистості 🕯️ Совість Нації та Апостол Шістдесятників: Життя Євгена Сверстюка. Сьогодні, 13 грудня 1928 року, народився Євген Олександрович Сверстюк — видатний український літературний критик, есеїст, поет, філософ, активний учасник руху шістдесятників і один із найстійкіших політв'язнів радянського режиму, якого часто називали «совістю нації». Сходження на Арені Шістдесятництва 🧠 Отримавши освіту психолога та літературознавця, Сверстюк швидко став однією з ключових постатей у середовищі української інтелігенції 1960-х років. Він працював редактором у журналі «Український ботанічний журнал», але його справжнім покликанням була боротьба за національну свідомість і культуру. Його есеїстична проза, що поширювалася переважно у самвидаві, була гострою, філософськи глибокою і присвячена моральному відродженню нації та критиці радянської системи. Серед його найвідоміших праць — «Собор у риштуванні» (присвячений роману Олеся Гончара), «Іван Котляревський сміється» та «Блудні сини України». Ключові теми творчості: Сверстюк акцентував на необхідності збереження високих моральних і християнських цінностей, культурної спадщини та подолання «духу провінціалізму» і рабства. Довгий Шлях на Зону ⛓️ Сверстюк був одним із перших, хто підняв голос проти масових арештів української інтелігенції у 1965 році. Його активна громадянська позиція призвела до постійних звільнень з роботи та переслідувань. У січні 1972 року (під час другої хвилі масових арештів шістдесятників) Євгена Сверстюка було заарештовано. Його звинуватили у «антирадянській агітації та пропаганді» за його есе. Вирок: 7 років таборів суворого режиму (Перм-36) та 5 років заслання (Бурятія). Стійкість: Сверстюк провів у неволі 12 років, зберігши при цьому свою гідність та інтелектуальну активність, залишаючись прикладом незламності для інших в'язнів. Спадщина Незалежної України 🇺🇦 Після повернення із заслання у 1983 році та відновлення України, Євген Сверстюк продовжував залишатися моральним камертоном суспільства. Він не пішов у велику політику, зосередившись на культурній та освітній діяльності: Публіцистика: Видавав журнал «Наша віра». Наука: Очолював Український ПЕН-клуб (між 1993 та 2010 роками). Визнання: У 1995 році був нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка. Євген Сверстюк до останніх днів свого життя (помер у 2014 році) був живим свідченням того, як сила духу однієї людини може протистояти тоталітарній системі, та залишається однією з найважливіших постатей у пантеоні борців за незалежну Україну

#історія #події 💥 Операція «Червоний Світанок»: Як був знайдений і заарештований Саддам Хусейн. 13 грудня 2003 року стало фінальною точкою у багаторазових пошуках одного з найодіозніших диктаторів кінця XX століття. Цього дня американські військові здійснили успішну операцію під кодовою назвою «Червоний Світанок» (Operation Red Dawn), в результаті якої був схоплений колишній президент Іраку Саддам Хусейн. Дев'ять місяців переховування 🧐 Після вторгнення коаліційних сил під проводом США в Ірак у березні 2003 року та падіння Багдада у квітні, Саддам Хусейн зник. США оголосили його «ціллю номер один», призначивши за його голову винагороду у 25 мільйонів доларів. Протягом дев'яти місяців іракський диктатор переховувався, час від часу надсилаючи аудіозаписи, які закликали до опору. Пошуки були надзвичайно складними. Хусейн постійно змінював місце розташування та використовував систему кодованих повідомлень через невелике коло лояльних йому осіб. Фінал у підземній «норі-павутині» Вирішальний прорив стався завдяки допиту одного з колишніх охоронців Саддама, який зрештою видав точне місце розташування. Операція «Червоний Світанок» була проведена 4-ю піхотною дивізією та підрозділами Сил спеціальних операцій США. Вони оточили дві ферми поблизу міста Ад-Даур, неподалік від рідного міста Хусейна, Тікріт. Самого диктатора знайшли у надзвичайно примітивному сховищі: Місце: Замаскована підземна криївка — так звана «павутина» (приміщення, розраховане на одну людину), замаскована цеглою, сміттям та килимом. Сховище: Приблизно 2,5 на 3 метри, глибиною близько 1,8 метра. Вхід до нього був настільки вузький, що Хусейн ледве зміг вибратися нагору. Стійкість: Хусейн не чинив опору, коли його витягли зі сховища. Він був дезорієнтований, але не поранений. 📝 Цитата: За словами американських військових, перше, що Хусейн сказав після затримання, було: «Я — президент Іраку і хочу вести переговори». На що йому відповіли: «Президент Буш посилає вам привіт». Наслідки затримання Арешт Саддама Хусейна став величезною психологічною перемогою для коаліційних сил і символічним завершенням режиму Баас. Ця подія суттєво деморалізувала іракський опір. Через три роки, після тривалого судового процесу, Саддама Хусейна було визнано винним у злочинах проти людяності (зокрема, за різанину в Дуджайлі в 1982 році) і 30 грудня 2006 року його було страчено через повішення.

День Сухопутних військ України День Сухопутних військ України або День Сухопутних військ Збройних Сил України — важлива щорічна подія, що відзначається 12 грудня. Встановлене Указом Президента України від 18 жовтня 1997 року, це свято вшановує вагомий внесок Сухопутних військ у забезпечення обороноздатності країни. День був офіційно встановлений у 1997 році Указом Президента України на знак визнання життєво важливої ролі Сухопутних військ у забезпеченні національної безпеки. Цей день є визнанням відданості, хоробрості та професіоналізму Сухопутних військ Збройних Сил України. Сухопутні війська складаються з механізованих, танкових, ракетних військ, артилерії, армійської авіації, частин протиповітряної оборони та спеціальних військ. Як найчисельніший вид Збройних Сил України, вони відіграють вирішальну роль у підтримці територіальної цілісності та захисті державних кордонів. 1 У цей день висловлюють сердечні вітання солдатам, визнаючи їхню непохитну відданість і жертовність.Цей день також є моментом для того, щоб згадати і вшанувати солдатів, які поклали своє життя за свободу і майбутнє України. Громадяни по всій Україні висловлюють свою вдячність і гордість за Сухопутні війська за їхню ключову роль у захисті країни. Сухопутні війська України зазнали значної модернізації, зосередженої на підготовці, оснащенні та прийнятті стандартів НАТО. Сухопутні війська беруть активну участь у міжнародних військових навчаннях та миротворчих місіях, підвищуючи свої спроможності та взаємосумісність із силами союзників. 2 День Сухопутних військ України — це день національної гордості та пам’яті. Він не лише відзначає силу і стійкість українських Сухопутних військ, але й є нагадуванням про жертви, принесені цими хоробрими чоловіками й жінками. Їх відданість захисту суверенітету і територіальної цілісності України є свідченням їхнього патріотизму та відданості миру і безпеці.

Понад десятиліття Україна стикається з системними порушеннями прав людини з боку Росії. Увесь цей час ми живемо в реальності, де окупація, полон, тортури й депортації стали інструментами тиску та залякування. Та попри все це, Україна зберігає стійкість і силу духу, знаючи, що справедливість обов'язково візьме гору. І жоден зі злочинів ворога не буде забутий чи прощений. Фото: Мінсоцполітики Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse

Чехія готується передати в Україну нову крилату ракету Narwhal: очікується тестова партія у січні–лютому 2026 року. За даними відкритих джерел, чеська компанія LPP планує поставити в Україну пробну партію своїх нових крилатих ракет MTS Narwhal у січні–лютому 2026 року. Йдеться саме про бойову валідацію та фінальні випробування в умовах реального протистояння. У разі успіху, серійне виробництво може стартувати вже з березня 2026. 🔎 Що відомо про Narwhal (заявлені характеристики): • тип: дозвукова крилата ракета наземного базування • дальність: до ~680 км • швидкість: до ~750 км/год • бойова частина: ~120 кг • маса: ~260 кг • довжина: ~4 м , розмах крила ~2,6 м Ключова фішка — візуальна/оптична навігація від LPP. Це може означати вищу стійкість до РЕБ і роботи в умовах придушення GPS, що критично важливо в сучасній війні. https://t.me/Ukraineaboveallelse

День пам’яті Мучеників Мини, Єрмогена та Євграфа 10 (23) грудня православна церква відзначає День пам’яті Мучеників Мини, Єрмогена та Євграфа. День пам’яті святих мучеників Мина, Єрмоген і Євграф — це день, коли православна Церква вшановує трьох святих, які у IV столітті постраждали за віру в Христа. Святий Мина був посланий імператором у місто Олександрію для приборкання смути між християнами і язичниками. Але, володіючи даром красномовства, він став відкрито проповідувати християнство, і багато язичників навернув. Єрмоген спочатку був язичником і навіть епархом у цьому процесі, але, побачивши мужність і чудеса святого Мини під час катувань, навернувся до віри. За це він також зазнав мученицької смерті. Євграф був близьким співпрацівником святого Мини, секретарем, і коли його брат у Христі постраждав, він відкрито визнав віру і також був страчений. Мощі святих були кинути в море в залізному ящику, але згодом знайдені 17 лютого й перенесені до Константинополя. Чому День пам’яті Мучеників Мини, Єрмогена та Євграфа важливий Приклад цих трьох святих демонструє стійкість віри навіть у часи жорстоких гонінь. Їхня історія нагадує, що віра може перемінити людину: Єрмоген — із переслідувача — в стать мученика. Вшанування таких мучеників допомагає сучасним християнам знайти приклад мужності, любові до Бога і ближнього. День також покликаний показати, що святість не обов’язково означає «безпеку» чи «комфорт» — інколи це шлях, сповнений випробувань. Як відзначати День пам’яті Мучеників Мини, Єрмогена та Євграфа Відвідати богослужіння у храмі, де згадують цих святих. Помолитися за їхнім заступництвом — у матеріалі на сайті церковному є спеціальна молитва до святого Мини. Прочитати або розповісти близьким історію цих мучеників, звернувши увагу на їхній подвиг. Спрямувати увагу на власну віру: чи готові ми бути вірними навіть коли важко, чи відмовляємося від віри заради зручності. День пам’яті мучеників Мини, Єрмогена та Євграфа — це заклик до нас сьогодні. Їхня віра, сміливість і любов до Христа — це потужний приклад того, як можна бути світлом у темряві. Нехай їхня пам’ять допомагає нам зміцнювати віру, любити й підтримувати одне одного.

#дати #свята 🌸 Об'єднуючий символ: Всесвітній день української хустки. Сьогодні, 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки — неофіційне, але дуже яскраве та важливе для збереження національної ідентичності свято. Започатковане у 2019 році, воно швидко набуло популярності і стало справжнім флешмобом в Україні та серед діаспори. Чому це важливо? Українська хустка — це набагато більше, ніж просто елемент одягу. Вона є глибоким і багатогранним символом української культури, традицій та сімейних цінностей: Оберіг: Вважалося, що хустка захищає жінку від злих сил, а її кольори та візерунки мають сакральне значення. Соціальний маркер: Колір, спосіб зав'язування та орнамент хустки могли розповісти про соціальний статус, вік, регіон походження та навіть про сімейний стан жінки (одружена, вдова). Наприклад, молоді дівчата носили хустки яскравих кольорів, а старші жінки обирали більш стримані. Традиційний подарунок: Хустка була важливим елементом весільних обрядів та частиною посагу. Естетика: Українські хустки відомі своєю красою, різноманітністю кольорів та складністю квіткових, рослинних або геометричних орнаментів. Мета Свята та Флешмоб 📸 Головна мета Всесвітнього дня української хустки — це збереження та популяризація українських традицій. Це свято сприяє об'єднанню жінок різних професій, віку та національності, які прагнуть підтримати та продемонструвати красу українського національного вбрання. Щороку цього дня проходить масштабний інтернет-флешмоб. Жінки по всьому світу одягають українські хустки та діляться своїми фотографіями у соціальних мережах, додаючи відповідні хештеги. Це допомагає не лише підвищити обізнаність про цей елемент культури, а й підкреслити стійкість та красу української національної ідентичності. Таким чином, 7 грудня стало днем, коли українська хустка гордо майорить у реальному та віртуальному просторах, нагадуючи про багату спадщину та незламний дух нації.

Україна збільшує фінансування ветеранської політики у 2026 році. 3 грудня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні Закон «Про Державний бюджет на 2026 рік». Документ передбачає виділення 18,9 млрд грн на реалізацію ветеранської політики, що на 6,3 млрд грн більше, ніж у 2025 році, повідомили у Мінветеранів. Основним акцентом фінансування є забезпечення потреб ветеранів і ветеранок, їхніх родин, а також сімей загиблих Захисників і Захисниць. Йдеться про житло, лікування, реабілітацію, перекваліфікацію та розвиток ветеранської інфраструктури. У міністерстві наголошують: підтримка ветеранів у 2026 році – це не лише прояв поваги й вдячності Захисникам, а й важливий внесок у відновлення та стійкість держави. Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse