#історія #постаті Дослідник українського козацтва: Олена Апанович (1919–2000) 📜 ​15 лютого 1919 року народилася Олена Апанович — видатна українська історикиня, архівістка та письменниця. У часи радянського застою, коли історія козацтва нещадно переписувалася москвою або взагалі замовчувалася, вона була однією з тих, хто рятував нашу правдиву пам'ять. ​Чому вона — справжня героїня інтелектуального фронту? ​Захист козацької слави: Її праці про Збройні сили України у XVIII столітті та про роль козацтва у європейській історії стали справжнім викликом радянській цензурі. ⚔️ ​Дисидентство в науці: У 1972 році за свої проукраїнські погляди та відмову фальсифікувати історію вона була звільнена з Інституту історії АН УРСР і фактично позбавлена права публікуватися на довгі роки. Проте вона не припинила досліджень «у стіл». 🖋️ ​Шевченківська премія: Вже у незалежній Україні її внесок був належно оцінений. Олена Апанович стала символом того, як чесна наука перемагає ідеологічну машину.

#дати Трагедія «чужих» воєн: День вшанування учасників бойових дій на території інших держав 🪖 15 лютого в Україні офіційно вшановують тих, хто виконував військову службу за межами батьківщини. Ця дата не випадкова: саме цього дня у 1989 році останній підрозділ радянських військ покинув територію Афганістану. 🔚 Для України ця війна стала глибокою раною. Понад 160 тисяч українців пройшли крізь афганське пекло, з яких понад 3 300 повернулися в цинкових трунах, а тисячі залишилися каліками. москва використовувала українських хлопців як «гарматне м'ясо» для підтримки маріонеткових режимів у Кабулі, Анголі, В'єтнамі та інших куточках світу, де процвітав «соціалістичний інтернаціоналізм». 🌍 Сьогодні цей день — це не про «радянську славу», а про пам'ять і повагу до воїнів, які стали заручниками геополітики москви. Багато з ветеранів Афганістану та інших локальних конфліктів у 2014-му та 2022-му роках знову взяли до рук зброю, але цього разу вже для захисту власного дому від тієї самої імперії, що колись відправляла їх в Афган. 🇺🇦 Історична довідка: Україна брала участь у миротворчих місіях під егідою ООН у понад 20 країнах світу, демонструючи, що українське військо — це інструмент миру, на відміну від агресивних формувань росії.

#поезія #мистецтво ,,Крила" А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір’я, А з правди, чесноти і довір’я. У кого – з вірності у коханні. У кого – з вічного поривання. У кого – з щирості до роботи. У кого – з щедрості на турботи. У кого – з пісні, або з надії, Або з поезії, або з мрії. Людина нібито не літає… А крила має. А крила має! ✍️Ліна Костенко 🖌️Художник Петро Козловський м. Дніпро Пам'ять не являється порушенням. Лейвандпанель, акрил, олія. 2026 р.

#історія #постаті Микола Касьян: Феноменальні руки, що «бачили» крізь шкіру 👐🩺 14 лютого 1937 року в містечку Кобеляки на Полтавщині народився Микола Касьян — людина-легенда, чиє ім'я стало синонімом надії для мільйонів людей із хворобами хребта. Він не просто лікував — він повернув мануальну терапію з розряду «народного цілительства» у велику медичну науку. 🧪 Рекордсмен із Книги Гіннеса 🏆 Микола Андрійович мав унікальний дар: він відчував найменші зміщення хребців кінчиками пальців. Його працездатність вражала — за один робочий день він міг прийняти кілька сотень пацієнтів. Саме завдяки цій неймовірній інтенсивності він потрапив до Книги рекордів Гіннеса: у 1990 році було зафіксовано, що протягом року він здійснив вправлення хребців 41 251 пацієнту. 📈 Від космонавтів до простих селян 👨‍🚀🌾 Слава про кобеляцького лікаря ширилася далеко за межі України. До нього в чергу ставали радянські космонавти, зірки естради та високопосадовці. Проте сам Касьян ніколи не ділив людей на «еліту» та «простих». Він міг з однаковою прямотою (а іноді й міцним слівцем, за що його обожнювали за щирість) висварити і генерала, і сусіда, якщо ті не дотримувалися його рекомендацій. 🥂 Кобеляки — столиця хребта 🏙️ Завдяки зусиллям Касьяна маленьке місто на Полтавщині стало світовим центром мануальної терапії. Він заснував там Центр мануальної терапії, який працює і донині. Попри численні запрошення переїхати до москви чи за кордон, він залишався вірним рідному місту, вважаючи, що «де народився, там і згодився». 🏘️ Спадщина та пам'ять 🕯️ Микола Касьян залишив по собі не лише зцілених людей, а й цілу школу послідовників. Його методики, хоч і викликали дискусії серед традиційних ортопедів, довели свою ефективність тисячами реальних історій одужання. Він був людиною з великим серцем і «золотими» руками, які відчували біль кожного, хто звертався до нього по допомогу. 🥂✨

#історія #постаті Микола Сахно-Устимович: Прем’єр на одну ніч та архітектор Гетьманату 🖋️📜 14 лютого 1873 року (за деякими джерелами 1872) народився Микола Сахно-Устимович, чиє ім’я нерозривно пов’язане з одним із найдраматичніших поворотів в історії українських визвольних змагань — приходом до влади Павла Скоропадського. Людина з козацьким корінням та державним хистом 🏛️ Походячи з давнього козацько-старшинського роду Полтавщини, Сахно-Устимович був не просто політиком, а людиною, яка щиро вірила в необхідність твердої державної руки. Саме він став одним із головних організаторів державного перевороту 29 квітня 1918 року, який поклав край хаосу часів Центральної Ради та проголосив створення Української Держави (Гетьманату). Перший серед рівних 🤝 Павло Скоропадський настільки довіряв Миколі Миколайовичу, що призначив його першим виконувачем обов’язків отамана (голови) Ради Міністрів новоствореної держави. Хоча він пробув на цій посаді лічені дні (поки формувався постійний кабінет Федора Лизогуба), саме під його керівництвом було підписано перші фундаментальні грамоти та закони, які визначили структуру майбутнього Гетьманату. 🛡️ Охоронець держави ⚔️ Окрім політичної діяльності, Сахно-Устимович очолював Власний штаб Гетьмана. Він був людиною честі, яка намагалася збалансувати інтереси різних верств суспільства в умовах розвалу фронтів та внутрішніх чвар. Його діяльність була спрямована на створення дієвого державного апарату та армії, здатних захистити незалежність України від більшовицького наступу. Забуття та еміграція 🕯️ Після падіння Гетьманату Сахно-Устимович був змушений покинути Україну. Його подальша доля склалася трагічно, як і у багатьох діячів того часу: життя в еміграції в Німеччині, де він і помер у 1941 році (за іншими даними був убитий під час бомбардування). Довгий час радянська історіографія викреслювала його ім’я, тавруючи як «реакціонера», проте сьогодні ми повертаємо пам'ять про нього як про людину, що стояла біля витоків української державності. 🥂 Микола Сахно-Устимович нагадує нам, що в часи хаосу порядок і закон — це не забаганка, а єдина можливість вижити для нації. 🥂✨

Пам'ять не є порушенням: українські військові запустили флешмоб на підтримку Гераскевича 🔥 Українські військові підтримали скелетоніста Владислава Гераскевича, який попри незгоду Міжнародного олімпійського комітету продовжує виступати на Олімпійських іграх-2026 у шоломі із зображеннями загиблих на війні спортсменів 👏🏻 Наші захисники опублікували фотографії, на яких тримають в руці стікери з написом Remembrance is not a violation – "Пам'ять не є порушенням" 😤 #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

«Живе Телебачення» — це вікно у життя УГКЦ, яке робить нашу Церкву глобальною та доступною для кожного, де б ви не були. Ми транслюємо служіння Україні та світу, єднаємо тисячі сердець у спільній молитві та несемо християнські цінності у наше суспільство. Що ви знайдете на «Живому ТБ»? ✨ Молитва онлайн: Трансляції Богослужінь та щоденна вервиця, що єднає у проєкті «Вервиця єднає». ✨ Слово Пастиря: Звернення Блаженнішого Святослава. ✨ Пам'ять та шана: Унікальний проєкт «Страва Героя» — готуємо улюблені страви тих, хто віддав життя за Україну. ✨ Навчання: Катехитична школа «Промінь світла» та розвиваючий контент для малечі «Світлик». ✨ Діалог: Програми «Відкрита Церква», «Добра розмова» та цікаві інтерв’ю. Ми прагнемо ставати кращими, створювати ще якісніший контент та розширювати наші горизонти. І для цього нам потрібна ваша підтримка! 💡 Як допомогти «Живому Телебаченню»? Підпишіться на наш YouTube-канал, щоб не пропускати важливе: 👉 https://www.youtube.com/@ugcctv Підтримайте нас фінансово: Ваша пожертва — це внесок у розвиток християнського медіапростору. 💳 Зробити внесок можна за посиланням: https://zhyve.tv/donate/ Дякуємо, що ви з нами! Будьмо на зв'язку, молімося разом та пізнаваймо мудрість нашої Церкви! ⛪️🇺🇦

🇺🇦 Парламент ухвалив закон про загальнонаціональну хвилину мовчання. Верховна Рада України в другому читанні та в цілому підтримала законопроект — «за» проголосували 260 народних депутатів. Ініціатором документа виступила Віцеспікер Верховної Ради Олена Кондратюк разом із групою народних обранців. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії рф» закріплює на законодавчому рівні щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання як важливий комеморативний ритуал. "Цей законопроект, який ми ініціювали разом з громадською організацією "Вшануй" – спрямований на об’єднання суспільства та формування нової культури гідного вшанування пам’яті про загиблих Захисників і Захисниць України через щоденний спільний ритуал хвилини мовчання... Ми також не забуваємо про вшанування пам’яті медичних працівників, поліцейських, рятувальників, журналістів, енергетиків, волонтерів – всіх мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії московії проти України. Пам'ять починається з відповідальності живих перед загиблими співгромадянами. Саме цього прагнула Герой України (посмертно), парамедикиня Ірина Цибух, яка пропонувала запровадити хвилину мовчання, як елемент нової культури пам’яті під час війни". Що передбачає закон Внесення змін до Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» — хвилина мовчання визначається як обов’язковий загальнонаціональний захід вшанування пам’яті. Доповнення Кодексу цивільного захисту України — дозволяється використання систем оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту під час проведення хвилини мовчання. https://t.me/Ukraineaboveallelse

офіційно. Потрібно зібрати 25 000 підписів, щоб Олегу Петровичу було присвоєно звання Героя України (посмертно). ​Будь ласка, перейдіть за посиланням та підпишіть петицію: 👉 https://petition.president.gov.ua/petition/258802 ​Ваш голос — це вдячність за його відданість, за наш захист та за світлу пам'ять Майстра, який до останнього подиху тримав свій стрій. ​Вічна пам’ять Герою! Спочивай з миром. 🕯️🇺🇦

Якщо смерть – то лише у бою! 9 лютого 1923 року в Лук’янівській в’язниці Києва засуджені до розстрілу отамани Холодного Яру та Чорного лісу, старшини армії УНР, козаки та січові стрільці підняли повстання. Вони захопили зброю і чотири години вели нерівний бій із більшовиками. До повстанців долучилися й інші ув’язненні. Останніми кулями вони стріляли один одного, аби знову не опинитись у зашморгу більшовицьких катів. 38 героїв загинули не скорившись. Місця їх поховання сьогодні залишаються невідомими. Пам'ять про героїв Холодного Яру житиме доти, доки ми пам’ятатимемо!