• #історія #події
    🌿 Екологічний Обіт: Як Україна Приєдналася до Глобального Щита Біорізноманіття.
    Сьогодні, 16 листопада, минає чергова річниця набуття чинності для України Конвенції про охорону біологічного різноманіття (КБР). Це не просто суха юридична дата 1994 року, а момент, коли молода незалежна держава взяла на себе один із найскладніших та найважливіших екологічних обов'язків перед світом.

    🌐 Суть Угоди

    Конвенція, підписана у Ріо-де-Жанейро у 1992 році на історичному "Саміті Землі", стала першим глобальним договором, що охоплює всі аспекти біорізноманіття: від видів та екосистем до генетичних ресурсів. Її три головні стовпи:
    * Збереження біологічного різноманіття.
    * Стале використання його компонентів.
    * Справедливий розподіл вигод від використання генетичних ресурсів.
    Цей документ визнав, що збереження природи — це не благодійність, а критична умова виживання людства. 💀

    🇺🇦 Зобов'язання та Реалії 1994 року

    Приєднання України до КБР у 1994 році стало логічним кроком. З її унікальними екосистемами — від Полісся до Карпат і Кримських гір — країна володіє колосальним природним капіталом.
    Набуття чинності Конвенцією вимагало від Києва:
    * Розробки національної стратегії та плану дій зі збереження біорізноманіття.
    * Створення та розширення природно-заповідного фонду.
    * Інтеграції принципів збереження природи в економічні сектори.
    Це було нелегке завдання. В умовах економічної кризи 90-х екологічні пріоритети часто відсувалися на другий план. Проте, саме цей міжнародний договір став тією юридичною силою, яка змушувала державу звертати увагу на питання охорони рідкісних видів, боротьби з браконьєрством та незаконною вирубкою лісів.

    ⏳ Чому це Важливо Сьогодні?

    Сьогодні, через десятиліття, Конвенція продовжує слугувати моральним і правовим компасом. Вона нагадує, що економічний розвиток має бути збалансованим. Кожна втрачена ділянка степу, кожне зникаюче болото — це не просто статистика, а порушення міжнародних зобов'язань та підрив національної безпеки. 🥀
    Конвенція зобов'язує нас інвестувати в природу, бо вона є нашим єдиним справжнім страховим полісом. Або ми захищаємо біорізноманіття, або світ, у якому ми житимемо, буде набагато біднішим, небезпечнішим і менш стійким. 🌍⚖️
    #історія #події 🌿 Екологічний Обіт: Як Україна Приєдналася до Глобального Щита Біорізноманіття. Сьогодні, 16 листопада, минає чергова річниця набуття чинності для України Конвенції про охорону біологічного різноманіття (КБР). Це не просто суха юридична дата 1994 року, а момент, коли молода незалежна держава взяла на себе один із найскладніших та найважливіших екологічних обов'язків перед світом. 🌐 Суть Угоди Конвенція, підписана у Ріо-де-Жанейро у 1992 році на історичному "Саміті Землі", стала першим глобальним договором, що охоплює всі аспекти біорізноманіття: від видів та екосистем до генетичних ресурсів. Її три головні стовпи: * Збереження біологічного різноманіття. * Стале використання його компонентів. * Справедливий розподіл вигод від використання генетичних ресурсів. Цей документ визнав, що збереження природи — це не благодійність, а критична умова виживання людства. 💀 🇺🇦 Зобов'язання та Реалії 1994 року Приєднання України до КБР у 1994 році стало логічним кроком. З її унікальними екосистемами — від Полісся до Карпат і Кримських гір — країна володіє колосальним природним капіталом. Набуття чинності Конвенцією вимагало від Києва: * Розробки національної стратегії та плану дій зі збереження біорізноманіття. * Створення та розширення природно-заповідного фонду. * Інтеграції принципів збереження природи в економічні сектори. Це було нелегке завдання. В умовах економічної кризи 90-х екологічні пріоритети часто відсувалися на другий план. Проте, саме цей міжнародний договір став тією юридичною силою, яка змушувала державу звертати увагу на питання охорони рідкісних видів, боротьби з браконьєрством та незаконною вирубкою лісів. ⏳ Чому це Важливо Сьогодні? Сьогодні, через десятиліття, Конвенція продовжує слугувати моральним і правовим компасом. Вона нагадує, що економічний розвиток має бути збалансованим. Кожна втрачена ділянка степу, кожне зникаюче болото — це не просто статистика, а порушення міжнародних зобов'язань та підрив національної безпеки. 🥀 Конвенція зобов'язує нас інвестувати в природу, бо вона є нашим єдиним справжнім страховим полісом. Або ми захищаємо біорізноманіття, або світ, у якому ми житимемо, буде набагато біднішим, небезпечнішим і менш стійким. 🌍⚖️
    Like
    2
    200переглядів
  • #історія #події
    🌍 ЮНЕСКО: Як Народжувався Щит Культури та Освіти у Світі.
    16 листопада 1945 року в Лондоні відбулася подія, що заклала фундамент для міжнародного співробітництва у сферах, які є основою цивілізації, — було офіційно засновано ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури). Ця дата стала символом віри людства у відновлення та мир після жахіть Другої світової війни.

    🛡️ Ідея Миру через Знання

    Витоки створення ЮНЕСКО лежать у глибокому переконанні, що політичні та економічні угоди не можуть гарантувати міцний мир. Мир повинен бути заснований на інтелектуальній та моральній солідарності людства. Ідею вперше озвучили під час війни уряди країн-союзників, які бачили, як нацистський режим цілеспрямовано знищував освітні та культурні інституції.
    Після війни, 1–16 листопада 1945 року, в Лондоні відбулася конференція, скликана за ініціативи Великої Британії та Франції. Представники 44 держав зібралися, щоб обговорити створення організації. Результатом стало підписання Конституції ЮНЕСКО 16 листопада. Документ набув чинності 4 листопада 1946 року після ратифікації його 20 державами.

    🏛️ Основна Місія та Діяльність

    Місія ЮНЕСКО, викладена у її Конституції, вражаюча своєю амбітністю: "Сприяти зміцненню миру та безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури, з метою забезпечення загальної поваги до справедливості, законності, прав людини та основних свобод".
    Ключові напрямки роботи організації включають:
    * Освіта: Сприяння якісній освіті для всіх, включаючи розробку стандартів та підтримку грамотності. 📚
    * Культура: Збереження всесвітньої спадщини (об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), захист культурного розмаїття та нематеріальної спадщини. 🖼️
    * Наука: Розвиток міжнародного співробітництва в галузях екології, океанографії, соціальних та гуманітарних наук. 🔬
    Таким чином, заснування ЮНЕСКО стало історичним актом віри у те, що людство, об'єднане знаннями та взаємоповагою, здатне запобігти новим глобальним катастрофам. Організація й досі залишається ключовим гравцем у формуванні глобального культурного та освітнього ландшафту.
    #історія #події 🌍 ЮНЕСКО: Як Народжувався Щит Культури та Освіти у Світі. 16 листопада 1945 року в Лондоні відбулася подія, що заклала фундамент для міжнародного співробітництва у сферах, які є основою цивілізації, — було офіційно засновано ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури). Ця дата стала символом віри людства у відновлення та мир після жахіть Другої світової війни. 🛡️ Ідея Миру через Знання Витоки створення ЮНЕСКО лежать у глибокому переконанні, що політичні та економічні угоди не можуть гарантувати міцний мир. Мир повинен бути заснований на інтелектуальній та моральній солідарності людства. Ідею вперше озвучили під час війни уряди країн-союзників, які бачили, як нацистський режим цілеспрямовано знищував освітні та культурні інституції. Після війни, 1–16 листопада 1945 року, в Лондоні відбулася конференція, скликана за ініціативи Великої Британії та Франції. Представники 44 держав зібралися, щоб обговорити створення організації. Результатом стало підписання Конституції ЮНЕСКО 16 листопада. Документ набув чинності 4 листопада 1946 року після ратифікації його 20 державами. 🏛️ Основна Місія та Діяльність Місія ЮНЕСКО, викладена у її Конституції, вражаюча своєю амбітністю: "Сприяти зміцненню миру та безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури, з метою забезпечення загальної поваги до справедливості, законності, прав людини та основних свобод". Ключові напрямки роботи організації включають: * Освіта: Сприяння якісній освіті для всіх, включаючи розробку стандартів та підтримку грамотності. 📚 * Культура: Збереження всесвітньої спадщини (об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), захист культурного розмаїття та нематеріальної спадщини. 🖼️ * Наука: Розвиток міжнародного співробітництва в галузях екології, океанографії, соціальних та гуманітарних наук. 🔬 Таким чином, заснування ЮНЕСКО стало історичним актом віри у те, що людство, об'єднане знаннями та взаємоповагою, здатне запобігти новим глобальним катастрофам. Організація й досі залишається ключовим гравцем у формуванні глобального культурного та освітнього ландшафту.
    Like
    1
    205переглядів
  • ІСТОРІЯ СВІТОВОГО СПОРТУ
    Арнольд Шварценеггер і Чет Йортон на Містер Всесвіт 1966 рік. Тоді дебютант Арнольд став другим.
    #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ІСТОРІЯ СВІТОВОГО СПОРТУ Арнольд Шварценеггер і Чет Йортон на Містер Всесвіт 1966 рік. Тоді дебютант Арнольд став другим. #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    94переглядів
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ
    #Legends Олег Протасов та Анатолій Дем'яненко - найкращий снайпер та найкращий футболіст 1985 року. ⚽️💪
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ #Legends Олег Протасов та Анатолій Дем'яненко - найкращий снайпер та найкращий футболіст 1985 року. ⚽️💪 #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    113переглядів
  • Щодо поширення неперевірених списків “загиблих військовослужбовців”.
    Останнім часом серед родин зниклих безвісти військовослужбовців активно поширюється список осіб, у якому зазначено  дати народження та дати смерті, і який нібито підтверджує загибель кожного з них.
    ❗️Звертаємо увагу, що ця інформація не є офіційною і не може вважатися підтвердженням загибелі військовослужбовців.
    За наявними у Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин даними,
    у подібних списках виявлено значну кількість осіб, які були звільнені з полону або наразі перебувають у полоні, а також тих, чия смерть офіційно підтверджена й оформлена відповідно до чинного законодавства.
    Чимало осіб із цих переліків досі вважаються зниклими безвісти, і пошук триває.
    👉 Жоден неофіційний перелік не може бути підставою для встановлення факту смерті чи зміни статусу зниклого безвісти військовослужбовця.
    Такі рішення ухвалюються виключно на основі документів, виданих компетентними органами.
    🇺🇦 Пам’ятаймо: кожен випадок зникнення — це жива історія, за якою стоїть людина і родина, а достовірна інформація — це найкращий захист від паніки та маніпуляцій.
    📌 Просимо родини:
    - перевіряти будь-яку інформацію лише через офіційні канали комунікації;
    - не поширювати чутливі або неперевірені дані, які можуть бути використані ворогом для інформаційних провокацій;
    - за необхідності звертатися за роз’ясненнями безпосередньо до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обсатвин.
    📞 Контакти для звернень:
    телефон гарячої лінії: 16-98
    електронна адреса: [email protected]
    поштова адреса: м. Київ, вул. Богомольця, 10
    ❤️ Підписатися|Facebook

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Щодо поширення неперевірених списків “загиблих військовослужбовців”. Останнім часом серед родин зниклих безвісти військовослужбовців активно поширюється список осіб, у якому зазначено  дати народження та дати смерті, і який нібито підтверджує загибель кожного з них. ❗️Звертаємо увагу, що ця інформація не є офіційною і не може вважатися підтвердженням загибелі військовослужбовців. За наявними у Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин даними, у подібних списках виявлено значну кількість осіб, які були звільнені з полону або наразі перебувають у полоні, а також тих, чия смерть офіційно підтверджена й оформлена відповідно до чинного законодавства. Чимало осіб із цих переліків досі вважаються зниклими безвісти, і пошук триває. 👉 Жоден неофіційний перелік не може бути підставою для встановлення факту смерті чи зміни статусу зниклого безвісти військовослужбовця. Такі рішення ухвалюються виключно на основі документів, виданих компетентними органами. 🇺🇦 Пам’ятаймо: кожен випадок зникнення — це жива історія, за якою стоїть людина і родина, а достовірна інформація — це найкращий захист від паніки та маніпуляцій. 📌 Просимо родини: - перевіряти будь-яку інформацію лише через офіційні канали комунікації; - не поширювати чутливі або неперевірені дані, які можуть бути використані ворогом для інформаційних провокацій; - за необхідності звертатися за роз’ясненнями безпосередньо до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обсатвин. 📞 Контакти для звернень: телефон гарячої лінії: 16-98 електронна адреса: [email protected] поштова адреса: м. Київ, вул. Богомольця, 10 ❤️ Підписатися|Facebook https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Sad
    1
    126переглядів
  • Вдова першої жертви Чорнобильської катастрофи померла після нічної атаки: історія незламної жінки
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46076
    Вдова першої жертви Чорнобильської катастрофи померла після нічної атаки: історія незламної жінки #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46076
    BROVARYREGION.IN.UA
    Вдова першої жертви Чорнобильської катастрофи померла після нічної атаки: історія незламної жінки
    У ніч на 15 листопада померла у лікарні 73-річна Наталія Ходимчук — дружина першої жертви Чорнобильської катастрофи Валерія Ходемчука. Минулої ночі в її квартиру у Києві влучив російський ударний дрон. Після російського удару жінку госпіталізували із значними опіками. Про її смерть повідомили у Держ
    95переглядів
  • Коли «Титанік» тонув — серед крижаного океану та криків відчаю — одна жінка підвелася. Вона не кричала. Не плакала. Не завмерла від страху. Вона схопила весло, зробила крок уперед — і змінила хід подій.

    Цією жінкою була Маргарет «Моллі» Браун. Фільм Джеймса Кемерона «Титанік» зробив її відомою (роль виконала Кеті Бейтс), але її справжня історія значно глибша, ніж одна ніч трагедії. Моллі була видатною активісткою, філантропкою та жінкою, яка випереджала свій час.

    Маргарет багато подорожувала і вела активне світське життя. Вона перебувала в Єгипті, коли отримала листа про хворобу племінника. Моллі негайно повернулася до Франції й сіла на перше судно до США — на «Титанік».

    Далі все стало історією. У найтяжчі години катастрофи вона не розгубилася і, перш ніж сісти до рятувальної шлюпки, вирішила шукати тих, хто ще залишався на борту.

    У хаосі після зіткнення Моллі зберігала холодний розум. Опинившись у шлюпці № 6, вона зіткнулася з переляканим матросом, який не міг керувати ситуацією.

    Тоді вона сама взяла весло й почала віддаляти шлюпку від судна, що тонула, та від вирву, який воно створювало. Саме її рішучість допомогла урятувати людей навколо.

    Після порятунку «Карпатією» її лідерство не зникло. Вільно володіючи трьома мовами, Моллі одразу організувала допомогу тим, хто втратив усе, та створила фонд підтримки врятованих, використовуючи власні кошти.

    Доброчинність Моллі Браун почалася задовго до трагедії. Народжена в бідності, вона разом із чоловіком розбагатіла завдяки гірничому буму в Колорадо. Але багатство не віддалило її від людей.

    Моллі активно боролася за права шахтарів, підтримувала рух за виборче право для жінок, фінансувала освіту дівчат і виступала за соціальні реформи. Вона була людиною культури й суспільства, але завжди залишалася на боці тих, кому бракувало можливостей.

    Після «Титаніка» Маргарет прагнула свідчити про пережите, щоб домогтися кращих заходів безпеки на морі. Однак, попри її величезний внесок, її часто ігнорували лише тому, що вона — жінка.

    Та вона ніколи не мовчала. Її мужність і благодійна діяльність були згодом визнані у всьому світі: у 1932 році французький уряд нагородив її Орденом Почесного легіону.

    Спадщина Моллі Браун полягає не лише в тому, що вона пережила загибель «Титаніка». Вона довела: можна потопити корабель, але неможливо зламати жінку, якою керують сміливість і сила духу.

    Вона показала світові, що достатньо взяти весло, взяти відповідальність — і почати рятувати інших.

    Тієї ночі крижана вода забрала корабель, але подарувала нам легенду: жінку, яка не чекала дозволу, щоб діяти, і чий незламний дух не тоне досі.
    Коли «Титанік» тонув — серед крижаного океану та криків відчаю — одна жінка підвелася. Вона не кричала. Не плакала. Не завмерла від страху. Вона схопила весло, зробила крок уперед — і змінила хід подій. Цією жінкою була Маргарет «Моллі» Браун. Фільм Джеймса Кемерона «Титанік» зробив її відомою (роль виконала Кеті Бейтс), але її справжня історія значно глибша, ніж одна ніч трагедії. Моллі була видатною активісткою, філантропкою та жінкою, яка випереджала свій час. Маргарет багато подорожувала і вела активне світське життя. Вона перебувала в Єгипті, коли отримала листа про хворобу племінника. Моллі негайно повернулася до Франції й сіла на перше судно до США — на «Титанік». Далі все стало історією. У найтяжчі години катастрофи вона не розгубилася і, перш ніж сісти до рятувальної шлюпки, вирішила шукати тих, хто ще залишався на борту. У хаосі після зіткнення Моллі зберігала холодний розум. Опинившись у шлюпці № 6, вона зіткнулася з переляканим матросом, який не міг керувати ситуацією. Тоді вона сама взяла весло й почала віддаляти шлюпку від судна, що тонула, та від вирву, який воно створювало. Саме її рішучість допомогла урятувати людей навколо. Після порятунку «Карпатією» її лідерство не зникло. Вільно володіючи трьома мовами, Моллі одразу організувала допомогу тим, хто втратив усе, та створила фонд підтримки врятованих, використовуючи власні кошти. Доброчинність Моллі Браун почалася задовго до трагедії. Народжена в бідності, вона разом із чоловіком розбагатіла завдяки гірничому буму в Колорадо. Але багатство не віддалило її від людей. Моллі активно боролася за права шахтарів, підтримувала рух за виборче право для жінок, фінансувала освіту дівчат і виступала за соціальні реформи. Вона була людиною культури й суспільства, але завжди залишалася на боці тих, кому бракувало можливостей. Після «Титаніка» Маргарет прагнула свідчити про пережите, щоб домогтися кращих заходів безпеки на морі. Однак, попри її величезний внесок, її часто ігнорували лише тому, що вона — жінка. Та вона ніколи не мовчала. Її мужність і благодійна діяльність були згодом визнані у всьому світі: у 1932 році французький уряд нагородив її Орденом Почесного легіону. Спадщина Моллі Браун полягає не лише в тому, що вона пережила загибель «Титаніка». Вона довела: можна потопити корабель, але неможливо зламати жінку, якою керують сміливість і сила духу. Вона показала світові, що достатньо взяти весло, взяти відповідальність — і почати рятувати інших. Тієї ночі крижана вода забрала корабель, але подарувала нам легенду: жінку, яка не чекала дозволу, щоб діяти, і чий незламний дух не тоне досі.
    Love
    Like
    3
    206переглядів
  • Вдих - видих, історія кохання 💔
    Вдих - видих, історія кохання 💔
    95переглядів 4Відтворень
  • #особистості
    Трагедія Історика: Матвій Яворський — від Академіка до Репресованого 🕯️
    Сьогодні, 15 листопада 1885 року, народився Матвій Іванович Яворський — одна з найбільш значущих, але трагічно забутих постатей в українській історіографії та політиці ХХ століття. Він був визначним істориком, членом Академії наук (ВУАН).
    Яворський є автором оригінальної та впливової концепції історії України, яку він виклав у працях «Історія України в стислому нарисі» (1928) та «Основні напрямки розвитку української історичної думки» (1929).

    Матвій Яворський був одним із небагатьох українських істориків, які намагалися застосувати марксистську методологію до вивчення історії України, але робив це критично та з виразним національним акцентом. Він прагнув інтегрувати соціально-економічний аналіз із політичною історією, що зробило його роботи надзвичайно популярними у 1920-х роках.
    * Він став академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і вважався одним із лідерів так званої «червоної професури» в Харкові.
    * Як політичний діяч, він брав участь у роботі Української Центральної Ради.

    Трагічний кінець 💔

    Його незалежна думка та спроба поєднати марксизм із національними інтересами України швидко перетворили його на ворога радянської системи. Хоча він щиро вірив у соціалістичні ідеали, його погляди були визнані «націоналістичним ухилом» та «ідеологічною диверсією».
    У 1930 році Яворський був арештований у рамках сфабрикованої справи «Спілки визволення України» (СВУ). Його звинуватили у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення та заслання на Соловки, він був розстріляний у 1937 році в урочищі Сандармох, під час "Великого терору". 😔

    Життя Матвія Яворського є яскравим прикладом того, як сталінський режим знищував національно свідому інтелігенцію, незалежно від їхніх ідеологічних переконань. Він залишив по собі цінну спадщину, яку змогли належно оцінити лише після здобуття Україною незалежності.

    #особистості Трагедія Історика: Матвій Яворський — від Академіка до Репресованого 🕯️ Сьогодні, 15 листопада 1885 року, народився Матвій Іванович Яворський — одна з найбільш значущих, але трагічно забутих постатей в українській історіографії та політиці ХХ століття. Він був визначним істориком, членом Академії наук (ВУАН). Яворський є автором оригінальної та впливової концепції історії України, яку він виклав у працях «Історія України в стислому нарисі» (1928) та «Основні напрямки розвитку української історичної думки» (1929). Матвій Яворський був одним із небагатьох українських істориків, які намагалися застосувати марксистську методологію до вивчення історії України, але робив це критично та з виразним національним акцентом. Він прагнув інтегрувати соціально-економічний аналіз із політичною історією, що зробило його роботи надзвичайно популярними у 1920-х роках. * Він став академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і вважався одним із лідерів так званої «червоної професури» в Харкові. * Як політичний діяч, він брав участь у роботі Української Центральної Ради. Трагічний кінець 💔 Його незалежна думка та спроба поєднати марксизм із національними інтересами України швидко перетворили його на ворога радянської системи. Хоча він щиро вірив у соціалістичні ідеали, його погляди були визнані «націоналістичним ухилом» та «ідеологічною диверсією». У 1930 році Яворський був арештований у рамках сфабрикованої справи «Спілки визволення України» (СВУ). Його звинуватили у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення та заслання на Соловки, він був розстріляний у 1937 році в урочищі Сандармох, під час "Великого терору". 😔 Життя Матвія Яворського є яскравим прикладом того, як сталінський режим знищував національно свідому інтелігенцію, незалежно від їхніх ідеологічних переконань. Він залишив по собі цінну спадщину, яку змогли належно оцінити лише після здобуття Україною незалежності.
    Like
    1
    166переглядів
  • #історія #події
    🔬 Науковий форпост у вигнанні: Заснування УВАН у Німеччині.
    Сьогодні, 15 листопада 1945 року, українська наукова думка отримала новий потужний осередок, попри трагічні обставини еміграції. У німецькому місті Аугсбург було офіційно засновано Українську вільну академію наук (УВАН). 🇺🇦

    Створення цієї інституції стало прямим наслідком Другої світової війни та другої хвилі української політичної й інтелектуальної еміграції. Тисячі вчених, письменників та діячів культури, рятуючись від радянського та нацистського режимів, опинилися в таборах для переміщених осіб (D.P. camps) у Німеччині та Австрії.

    Місія збереження 🛡️

    Головною місією УВАН було збереження та розвиток української науки і культури поза межами України, де вони зазнавали жорстоких репресій і русифікації. Серед засновників та перших членів УВАН були видатні вчені, які свого часу працювали у Всеукраїнській академії наук (ВУАН) у Києві, але були змушені емігрувати.
    Першим президентом УВАН став видатний мовознавець і історик Дмитро Дорошенко. Після його смерті академію очолив інший світової відомості вчений — Володимир Кубійович.

    Діяльність та вплив 📚

    Незважаючи на вкрай складні умови існування в еміграції, УВАН швидко розгорнула активну діяльність:
    * Публікації: Видавалися наукові збірники, монографії та дослідження, часто за умов гострого дефіциту ресурсів.
    * Секції: Було створено історико-філософську, філологічну, природничо-математичну та інші секції.
    * Світове визнання: УВАН стала важливою ланкою, що з’єднувала українську науку зі світовою. Вона виконувала роль національного наукового центру, доки справжня академія в Україні перебувала під тотальним радянським контролем.
    Після хвилі переселення українців до Північної Америки, центри УВАН були перенесені та засновані у США (Нью-Йорк) та Канаді (Вінніпег), де вони продовжують свою роботу й донині.
    15 листопада 1945 року стало символом незламності українського інтелекту, довівши, що наукова думка не має кордонів і не може бути знищена політичними режимами.

    #історія #події 🔬 Науковий форпост у вигнанні: Заснування УВАН у Німеччині. Сьогодні, 15 листопада 1945 року, українська наукова думка отримала новий потужний осередок, попри трагічні обставини еміграції. У німецькому місті Аугсбург було офіційно засновано Українську вільну академію наук (УВАН). 🇺🇦 Створення цієї інституції стало прямим наслідком Другої світової війни та другої хвилі української політичної й інтелектуальної еміграції. Тисячі вчених, письменників та діячів культури, рятуючись від радянського та нацистського режимів, опинилися в таборах для переміщених осіб (D.P. camps) у Німеччині та Австрії. Місія збереження 🛡️ Головною місією УВАН було збереження та розвиток української науки і культури поза межами України, де вони зазнавали жорстоких репресій і русифікації. Серед засновників та перших членів УВАН були видатні вчені, які свого часу працювали у Всеукраїнській академії наук (ВУАН) у Києві, але були змушені емігрувати. Першим президентом УВАН став видатний мовознавець і історик Дмитро Дорошенко. Після його смерті академію очолив інший світової відомості вчений — Володимир Кубійович. Діяльність та вплив 📚 Незважаючи на вкрай складні умови існування в еміграції, УВАН швидко розгорнула активну діяльність: * Публікації: Видавалися наукові збірники, монографії та дослідження, часто за умов гострого дефіциту ресурсів. * Секції: Було створено історико-філософську, філологічну, природничо-математичну та інші секції. * Світове визнання: УВАН стала важливою ланкою, що з’єднувала українську науку зі світовою. Вона виконувала роль національного наукового центру, доки справжня академія в Україні перебувала під тотальним радянським контролем. Після хвилі переселення українців до Північної Америки, центри УВАН були перенесені та засновані у США (Нью-Йорк) та Канаді (Вінніпег), де вони продовжують свою роботу й донині. 15 листопада 1945 року стало символом незламності українського інтелекту, довівши, що наукова думка не має кордонів і не може бути знищена політичними режимами.
    Like
    1
    178переглядів
Більше результатів