КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ Споруда лікарні "Краплина молока" «Камʼяний будинок у стилі неокласицизм із трьома з половиною поверхами звели в 1912–1913 роках на вулиці Велика Васильківська, 93. Заклад для Товариства боротьби з дитячою смертністю заснували на кошти дворянина Якова Тарновського. Фасади споруди мали відкрите мурування (у радянські часи пофарбований), декорувались під руст на рівні перших 1,5 поверхів. Масивний тамбур і карниз з аттиками надавали всій композиції монументальних форм. Зруйнована у 2005 році заради будівництва офісного центру». Світлина й цитата з видання: Третяк К. Фантоми історичних ансамблів Києва. Зруйновані, відновлені і призабуті памʼятки. Упорядники: А. Осьмак, А. Сєриков. Бібліотека журналу «Памʼятки України». Книга 180. Київ – Варшава: Concordia; Памʼятки України; Фундація академіка Петра Тронька, 2025. С. 67. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

Чим розганяли темряву кияни 100 років тому, коли «світло» зникло на кілька років? Чому Київ поринув у темряву? Головною причиною став паливний колапс. Київська електростанція на Подолі працювала на вугіллі та нафті. Через війну залізниця зупинилася, підвіз палива припинився. Генераторам просто нічого було «їсти», тому турбіни зупинилися. У 1919–1920 роках звичний гас (керосин) зник із продажу або коштував як золото. У «Щоденниках» Олексія Гольденвейзера згадується, що ціна на звичайну стеаринову свічку злетіла настільки, що сім’ї збиралися вечорами в одній кімнаті, аби палити лише один вогник на всіх. Гаджет епохи — «Каганець». На зміну лампам прийшла «кіптява» (або каганець). Конструкція була простою: брали пляшечку з-під ліків або баночку з-під консервів. Всередину заливали будь-який жир (олію, топлене сало) або залишки пального, вставляли ґніт із мотузки чи шматка старої шинелі. Пристрій ледь блимів, немилосердно смердів і коптив. Очевидці тих подій згадували: «За вечір обличчя вкривалися сажею, і ми ставали схожими на сажотрусів». Більшовицька влада в той же час суворо обмежувала користування електрикою: • Електрика подавалася безперебійно лише в установи (ЧК, ревкоми). • У житлові будинки світло давали по годинах (зазвичай увечері). • Діяла жорстка норма: «Одна лампочка на квартиру» (потужністю не більше за 16 свічок). • За використання електроплиток або прасок могли відрізати світло назавжди або накласти штраф «за законами воєнного часу». Вулиці-пастки. Місто після заходу сонця поринало у повну темряву. Ліхтарі не працювали. Ходити було небезпечно не тільки через бандитів, а й через ризик впасти у відкритий люк чи яму, яку ніхто не огороджував. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО СПОРТУ До 1992 року на стадіоні «Динамо» діяв відкритий басейн. Згодом його демонтували, і зараз ця територія слугує стоянкою для автомобілів. Фото: 1980-ті роки. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Парк на Львівській площі. 1960-ті роки. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

Мури та кам’яні башти замість будівлі ЦВК: який вигляд мав Печерськ у Києві до початку 1980-х років. Архівні фото #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv https://brovaryregion.in.ua/?p=46974

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Бессарабська площа перед ринком. 1970-ті роки. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Проспект Повітряних сил (Повітрофлотський). 1950-ті роки. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Новорічна ялинка на нинішньому Майдані Незалежності. 1946 рік. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Зимовий Хрещатик. 1970-ті роки. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

ІСТОРІЯ НОВОРІЧНИХ СВЯТ В КИЄВІ 🎄 Головна новорічна ялинка Києва: де і як її ставили у різні роки. 🎄 До 1917 року У дореволюційному Києві загальноміської ялинки не існувало. 🎄 1950–1960-ті У повоєнні десятиліття ялинка стає частиною офіційного міського ритуалу. Її встановлюють у центральних районах, найчастіше: — на Хрещатику, — на прилеглих площах, — біля адміністративних будівель. Прикраси були стриманими, сценарії — стандартизованими. 🎄 1970–1980-ті Саме в цей період формується традиція масових новорічних гулянь у центрі Києва. Ялинка дедалі частіше стає не просто декорацією, а місцем зустрічей: сюди приходять сім’ями, фотографуються, гуляють після роботи. 🎄 2000-ті У цей період головна новорічна ялинка на тривалий час закріплюється на Майдані Незалежності. Саме Майдан стає головною точкою святкувань, прогулянок, зустрічей і новорічних фотографій. Ялинка перетворюється з офіційного символу на місце міської памʼяті — спільної для різних поколінь киян. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv