Українська
English
Чим розганяли темряву кияни 100 років тому, коли «світло» зникло на кілька років?
Чому Київ поринув у темряву? Головною причиною став паливний колапс. Київська електростанція на Подолі працювала на вугіллі та нафті. Через війну залізниця зупинилася, підвіз палива припинився. Генераторам просто нічого було «їсти», тому турбіни зупинилися.
У 1919–1920 роках звичний гас (керосин) зник із продажу або коштував як золото.
У «Щоденниках» Олексія Гольденвейзера згадується, що ціна на звичайну стеаринову свічку злетіла настільки, що сім’ї збиралися вечорами в одній кімнаті, аби палити лише один вогник на всіх.
Гаджет епохи — «Каганець». На зміну лампам прийшла «кіптява» (або каганець).
Конструкція була простою: брали пляшечку з-під ліків або баночку з-під консервів. Всередину заливали будь-який жир (олію, топлене сало) або залишки пального, вставляли ґніт із мотузки чи шматка старої шинелі.
Пристрій ледь блимів, немилосердно смердів і коптив.
Очевидці тих подій згадували: «За вечір обличчя вкривалися сажею, і ми ставали схожими на сажотрусів».
Більшовицька влада в той же час суворо обмежувала користування електрикою:
• Електрика подавалася безперебійно лише в установи (ЧК, ревкоми).
• У житлові будинки світло давали по годинах (зазвичай увечері).
• Діяла жорстка норма: «Одна лампочка на квартиру» (потужністю не більше за 16 свічок).
• За використання електроплиток або прасок могли відрізати світло назавжди або накласти штраф «за законами воєнного часу».
Вулиці-пастки. Місто після заходу сонця поринало у повну темряву. Ліхтарі не працювали. Ходити було небезпечно не тільки через бандитів, а й через ризик впасти у відкритий люк чи яму, яку ніхто не огороджував.
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
Чому Київ поринув у темряву? Головною причиною став паливний колапс. Київська електростанція на Подолі працювала на вугіллі та нафті. Через війну залізниця зупинилася, підвіз палива припинився. Генераторам просто нічого було «їсти», тому турбіни зупинилися.
У 1919–1920 роках звичний гас (керосин) зник із продажу або коштував як золото.
У «Щоденниках» Олексія Гольденвейзера згадується, що ціна на звичайну стеаринову свічку злетіла настільки, що сім’ї збиралися вечорами в одній кімнаті, аби палити лише один вогник на всіх.
Гаджет епохи — «Каганець». На зміну лампам прийшла «кіптява» (або каганець).
Конструкція була простою: брали пляшечку з-під ліків або баночку з-під консервів. Всередину заливали будь-який жир (олію, топлене сало) або залишки пального, вставляли ґніт із мотузки чи шматка старої шинелі.
Пристрій ледь блимів, немилосердно смердів і коптив.
Очевидці тих подій згадували: «За вечір обличчя вкривалися сажею, і ми ставали схожими на сажотрусів».
Більшовицька влада в той же час суворо обмежувала користування електрикою:
• Електрика подавалася безперебійно лише в установи (ЧК, ревкоми).
• У житлові будинки світло давали по годинах (зазвичай увечері).
• Діяла жорстка норма: «Одна лампочка на квартиру» (потужністю не більше за 16 свічок).
• За використання електроплиток або прасок могли відрізати світло назавжди або накласти штраф «за законами воєнного часу».
Вулиці-пастки. Місто після заходу сонця поринало у повну темряву. Ліхтарі не працювали. Ходити було небезпечно не тільки через бандитів, а й через ризик впасти у відкритий люк чи яму, яку ніхто не огороджував.
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
Чим розганяли темряву кияни 100 років тому, коли «світло» зникло на кілька років?
Чому Київ поринув у темряву? Головною причиною став паливний колапс. Київська електростанція на Подолі працювала на вугіллі та нафті. Через війну залізниця зупинилася, підвіз палива припинився. Генераторам просто нічого було «їсти», тому турбіни зупинилися.
У 1919–1920 роках звичний гас (керосин) зник із продажу або коштував як золото.
У «Щоденниках» Олексія Гольденвейзера згадується, що ціна на звичайну стеаринову свічку злетіла настільки, що сім’ї збиралися вечорами в одній кімнаті, аби палити лише один вогник на всіх.
Гаджет епохи — «Каганець». На зміну лампам прийшла «кіптява» (або каганець).
Конструкція була простою: брали пляшечку з-під ліків або баночку з-під консервів. Всередину заливали будь-який жир (олію, топлене сало) або залишки пального, вставляли ґніт із мотузки чи шматка старої шинелі.
Пристрій ледь блимів, немилосердно смердів і коптив.
Очевидці тих подій згадували: «За вечір обличчя вкривалися сажею, і ми ставали схожими на сажотрусів».
Більшовицька влада в той же час суворо обмежувала користування електрикою:
• Електрика подавалася безперебійно лише в установи (ЧК, ревкоми).
• У житлові будинки світло давали по годинах (зазвичай увечері).
• Діяла жорстка норма: «Одна лампочка на квартиру» (потужністю не більше за 16 свічок).
• За використання електроплиток або прасок могли відрізати світло назавжди або накласти штраф «за законами воєнного часу».
Вулиці-пастки. Місто після заходу сонця поринало у повну темряву. Ліхтарі не працювали. Ходити було небезпечно не тільки через бандитів, а й через ризик впасти у відкритий люк чи яму, яку ніхто не огороджував.
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
192переглядів
