• 30 червня минає 119 років від дня народження Романа Шухевича, українського політичного й військового діяча, головнокомандувача УПА та одного з керівників ОУН.
    https://bukvy.org/sogodni-119-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-golovnokoma... народився 30 червня 1907 року на Галичині, навчався у Львівській політехніці та ще в юності долучився до українського підпілля. З 1943 року під псевдонімом Тараса Чупринки очолював УПА, керуючи боротьбою українського підпілля проти нацистського та радянського режимів.

    5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув у бою з радянськими спецслужбами поблизу Львова.
    30 червня минає 119 років від дня народження Романа Шухевича, українського політичного й військового діяча, головнокомандувача УПА та одного з керівників ОУН.https://bukvy.org/sogodni-119-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-golovnokomanduvacha-upa-romana-shuhevycha/Шухевич народився 30 червня 1907 року на Галичині, навчався у Львівській політехніці та ще в юності долучився до українського підпілля. З 1943 року під псевдонімом Тараса Чупринки очолював УПА, керуючи боротьбою українського підпілля проти нацистського та радянського режимів.5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув у бою з радянськими спецслужбами поблизу Львова.
    BUKVY.ORG
    Сьогодні – річниця народження Романа Шухевича: біографія
    30 червня виповнюється 119 років від дня народження українського політичного та військового діяча, головнокомандувач УПА Романа Шухевича.
    437переглядів
  • 🟥⬛️ Спільна боротьба: азербайджанців у лавах УПА

    📅 31 жовтня 1943 року, село Точевики, Острозький район, Рівненщина.
    У цей день азербайджанський загін Української повстанської армії вступив у бій з нацистами.

    ❗️Напередодні ці воїни з 805-го батальйону Азербайджанського легіону, який воював у складі німецької армії, перейшли на бік УПА.
    Їх переконали українські повстанці під командуванням Бойка — “Чорноти”, а ініціатором втечі від німців став офіцер на прізвисько Чавлі.

    🇺🇸 Цей факт навіть зафіксувала американська військова розвідка: у 1943 році понад 160 азербайджанських легіонерів приєдналися до українських національних партизанів.

    ☝️ У день бою дві чоти азербайджанців разом з українською чотою напали на сотню німецьких авіаторів, які прибули грабувати селян.
    У бою загинуло близько 50 нацистів, кільканадцять поранено, а двадцять утекли.

    🙏🕯Втрати повстанців — п’ять героїв: четверо азербайджанців і один українець.
    Полеглих поховали у Точевиках, азербайджанців — за мусульманським обрядом, без трун.

    📜 Підпільна газета «Вісті Української Інформаційної Служби» (1 квітня 1944 р.) писала:
    «Хоробрі азербайджанці, бачучи перед собою зненавидженого ворога, з великим завзяттям ішли до бою і своїм геройством додавали охоти нашим молодим бійцям…
    Населення радісно витало повстанські відділи, радіючи дружніми відносинами та спільною боротьбою азербайджанських та українських відділів проти німецького загарбника.»

    ☝️ Цей бій — доказ того, що свобода не має національності.
    Українці й азербайджанці пліч-о-пліч билися проти нацизму — за честь, гідність і незалежність своїх народів.

    🙏 Пам’ятаємо героїв Точевиків. Вшановуємо їхню спільну боротьбу.

    #УПА #Азербайджан #Україна #Рівненщина #Історія #Память #31жовтня #UPA #Azerbaijan #History 🇺🇦🇦🇿
    🟥⬛️ Спільна боротьба: азербайджанців у лавах УПА 📅 31 жовтня 1943 року, село Точевики, Острозький район, Рівненщина. У цей день азербайджанський загін Української повстанської армії вступив у бій з нацистами. ❗️Напередодні ці воїни з 805-го батальйону Азербайджанського легіону, який воював у складі німецької армії, перейшли на бік УПА. Їх переконали українські повстанці під командуванням Бойка — “Чорноти”, а ініціатором втечі від німців став офіцер на прізвисько Чавлі. 🇺🇸 Цей факт навіть зафіксувала американська військова розвідка: у 1943 році понад 160 азербайджанських легіонерів приєдналися до українських національних партизанів. ☝️ У день бою дві чоти азербайджанців разом з українською чотою напали на сотню німецьких авіаторів, які прибули грабувати селян. У бою загинуло близько 50 нацистів, кільканадцять поранено, а двадцять утекли. 🙏🕯Втрати повстанців — п’ять героїв: четверо азербайджанців і один українець. Полеглих поховали у Точевиках, азербайджанців — за мусульманським обрядом, без трун. 📜 Підпільна газета «Вісті Української Інформаційної Служби» (1 квітня 1944 р.) писала: «Хоробрі азербайджанці, бачучи перед собою зненавидженого ворога, з великим завзяттям ішли до бою і своїм геройством додавали охоти нашим молодим бійцям… Населення радісно витало повстанські відділи, радіючи дружніми відносинами та спільною боротьбою азербайджанських та українських відділів проти німецького загарбника.» ☝️ Цей бій — доказ того, що свобода не має національності. Українці й азербайджанці пліч-о-пліч билися проти нацизму — за честь, гідність і незалежність своїх народів. 🙏 Пам’ятаємо героїв Точевиків. Вшановуємо їхню спільну боротьбу. #УПА #Азербайджан #Україна #Рівненщина #Історія #Память #31жовтня #UPA #Azerbaijan #History 🇺🇦🇦🇿
    2Kпереглядів
  • 14 жовтня не випадково обране Днем Української повстанської армії. Цього дня у 1942 році, 83 роки тому відбулася важлива історична подія: "повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській повстанській армії". Національному підпіллю в умовах окупації вдалося організуватися у повноцінне військо, яке мало лише надію на власну державу.

    Тривалий час День створення УПА відзначали разом з Покровою та днем козацтва. Про це також йдеться у постанові Української Головної Визвольної ради, яка і затвердила день вшанування повстанської армії.

    Такий збіг дат бул додатковим акцентом на продовженні козацьких традицій. Після церковної календарної реформи Покрова і пов’язані з нею свята (День захисників та День козацтва) перенесли на 1 жовтня. День УПА залишився 14-го, бо приурочений більше до історичної дати, а не релігійної.

    У радянські часи влада всіляко намагалася стерти пам’ять про упівців. Їх ототожнювали з бандитами, приписували вбивства цивільних українців, репресували, їм створювали складнощі з влаштуванням на роботу, не дозволяли жити там, де вони хотіли. Навіть вже за незалежної України її найпершу державну армію визнали не одразу.

    Зокрема, останній головнокомандувач УПА Василь Кук відмовився прийняти звання Героя України від Президента Кучми — бо армію, якою він командував, на державному рівні не визнано визвольною.

    Минули десятиліття, перш ніж багато колишніх повстанців почали відкрито згадувати про свою участь у підпіллі — таким сильним був страх перед радянськими репресіями. Хтось так ніколи і не відкрився, і тепер про життя цих мужніх людей ми дізнаємося з архівів.

    Саме архіви і розповіді учасників подій є неоціненними джерелами для пам’ятування національних героїв, людей, які боролися за Україну за багато років до її незалежності.

    Ми підготували для вас кілька цікавих фактів, які ви могли не знати про діяльність Української повстанської армії та радимо книги, де ви можете прочитати більше про це.

    Консультувала щодо фактів та книг історикиня, дослідниця національно-визвольної боротьби Леся Бондарук.

    Детальніше — у матеріалі нижче 👇

    📖 https://life.pravda.com.ua/society/dobirka-knig-ta-cikavih-faktiv-pro...
    14 жовтня не випадково обране Днем Української повстанської армії. Цього дня у 1942 році, 83 роки тому відбулася важлива історична подія: "повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській повстанській армії". Національному підпіллю в умовах окупації вдалося організуватися у повноцінне військо, яке мало лише надію на власну державу. Тривалий час День створення УПА відзначали разом з Покровою та днем козацтва. Про це також йдеться у постанові Української Головної Визвольної ради, яка і затвердила день вшанування повстанської армії. Такий збіг дат бул додатковим акцентом на продовженні козацьких традицій. Після церковної календарної реформи Покрова і пов’язані з нею свята (День захисників та День козацтва) перенесли на 1 жовтня. День УПА залишився 14-го, бо приурочений більше до історичної дати, а не релігійної. У радянські часи влада всіляко намагалася стерти пам’ять про упівців. Їх ототожнювали з бандитами, приписували вбивства цивільних українців, репресували, їм створювали складнощі з влаштуванням на роботу, не дозволяли жити там, де вони хотіли. Навіть вже за незалежної України її найпершу державну армію визнали не одразу. Зокрема, останній головнокомандувач УПА Василь Кук відмовився прийняти звання Героя України від Президента Кучми — бо армію, якою він командував, на державному рівні не визнано визвольною. Минули десятиліття, перш ніж багато колишніх повстанців почали відкрито згадувати про свою участь у підпіллі — таким сильним був страх перед радянськими репресіями. Хтось так ніколи і не відкрився, і тепер про життя цих мужніх людей ми дізнаємося з архівів. Саме архіви і розповіді учасників подій є неоціненними джерелами для пам’ятування національних героїв, людей, які боролися за Україну за багато років до її незалежності. Ми підготували для вас кілька цікавих фактів, які ви могли не знати про діяльність Української повстанської армії та радимо книги, де ви можете прочитати більше про це. Консультувала щодо фактів та книг історикиня, дослідниця національно-визвольної боротьби Леся Бондарук. Детальніше — у матеріалі нижче 👇 📖 https://life.pravda.com.ua/society/dobirka-knig-ta-cikavih-faktiv-pro-upa-310833/
    LIFE.PRAVDA.COM.UA
    6 фактів про УПА, які ви могли не знати: як жили і боролися повстанці
    Розповідаємо, коли була створена УПА, про головнокомандувачів повстанців, як одягалися та чим воювали воїни української повстанської армії.
    1Kпереглядів