ВІЙНА ТРИВАЛІСТЮ В СТОЛІТТЯ «Не перший раз. Не востаннє. Не здамося» ©️ https://t.me/RuslanSpeaks 05.11.2025

Просто ВСЕ ВЖЕ ДІСТАЛО! МОЖЛИВО СВІТ ,ТАКИМ ЯК МИ ЙОГО ЗНАЛИ ... ...СКІНЧИВСЯ?

Підпишись ✍️ ©️ https://t.me/RuslanSpeaks

ВАРТО ПАМ'ЯТАТИ І ДРУГИМ РОЗПОВІДАТИ! ©️ https://t.me/RuslanSpeaks

📣 Звернення до освітнього управління та всіх освітян України 🗓 *2 вересня. 11-й рік війни. Україна.* Поки наші діти живуть під звуки сирен, поки вони вчаться між евакуаціями, поки країна бореться за свободу — у школах триває інша війна. Війна проти здорового глузду. Сьогодні в одній зі шкіл директорка, яка, схоже, досі живе в епосі “сссрівщини”, заборонила дітям приходити в школу в шортах. У 30-градусну спеку. У XXI столітті. Під час війни. ❗️*Що це, освітяни? Локальний тоталітаризм?* Ви кого виховуєте — вільних громадян чи покірних гвинтиків системи? Чому школа перетворюється на зону, де головне — не знання, а дрес-код? Де дитина — не особистість, а об'єкт контролю? 🎓 Освіта — це не про форму одягу. Це про свободу думки. Про розвиток. Про підтримку. А не про те, щоб стояти на воротах школи, як охоронець мавзолею, і не пускати дітей, бо “шорти — це непристойно”. 🤦‍♂️ *Совкодорочери* — ось як називається ця хвороба. Коли замість педагогіки — накази. Замість любові до дітей — культ дисципліни. Замість майбутнього — фантоми минулого. 📢 Тож звертаємось до всіх, хто має вплив: 🔹 Перестаньте гратися в начальників. 🔹 Почніть слухати дітей. 🔹 Викиньте з шкільних статутів радянське сміття. 🔹 І нарешті — дозвольте дітям бути дітьми. Навіть у шортах. Бо якщо ми не змінимо школу — ми втратимо покоління. І не через війну. А через байдужість. https://t.me/RuslanSpeaks #ОсвітаБезСовка #ДітиВільні #ШколаЦеНеЗона #СовкодорочериStop

**⚠️ Попередження: Це художній твір, що описує паралельну реальність, де існує викривлене, збоченне бачення так званого "руZZкого мира". Текст не рекомендовано читати тим, хто вірить у міф про "велику культурну росію", побудовану на (літературі, музиці та спадщині) яку вона привласнила у поневолених і знищених народів. Це не сатира над народом, а критичний портрет тоталітарної ідеології, що паразитує на страху, фанатизмі та деградації ! ❗ 🧠 «уZZкий мир»: Із "життя" в паралельній реальності У цій реальності немає кольорів. Лише сірий.Лише кров. Лише бетон. Лише марш " слав'янки" і в кінці марш траурний... Тут не народжуються — тут формуються. Не мислять — повторюють. Не живуть — служать. Це світ, де «русскій» — не національність, а діагноз - параноя. Імперський вірус, що пожирає все живе, залишаючи лише фантоми - зомбі, що кричать: «Я — руZZкий! Гойда ! Ёпта!» У цьому світі «руZZкий мир» — не ідея, а збочення. Це не любов до батьківщини, а маніакальна одержимість контролем, приниженням і знищенням всього, що не вкладається в їхню викривлену матрицю. Вони не бачать людей — лише «чужих». У їхньому словнику немає «іншого» — є тільки «ворог», «зрадник», «чурка», «хахол», «лабус», «чорножопий». Світ для них — це поле бою, де кожен сантиметр має бути «очищений» від інакшості. Їхня культура — це не пушкін, не чайковський, не толстой. Це — трофеї. Вкрадені голоси, привласнені мелодії, знищені мови. Вони не створюють — вони копіюють, перекручують, і видають за своє. Їхня гордість — це не досягнення, а кількість зруйнованих міст і стертих ідентичностей. Їхня історія — це не пам’ять, а міф. Вона переписана, зацементована, і вбита в голову кожному, хто наважиться думати. У цьому світі телевізор — це храм. Вождь — бог. А пляшка — причастя. "яруZZкий" сидить у темній кімнаті, обіймаючи пляшку "Водки" або "Бояришника", і шепоче: «Ми — встаём с колен». Хоча вони ніколи не стояли на ногах. Бо стояти — це означає бачити світ. А вони — повзуть, плазують. У страху. У ненависті. У параної. Їхній «руZZкий мир» — це не територія. Це стан свідомості. Це місце, де логіка — ворог, а критичне мислення — зрада. Тут вірять, що світ боїться їх. Хоча світ — просто втомився. Втомився від брехні, агресії, і нескінченного «ми вас освобождаем», що завжди закінчується руїнами. Це світ, де збочення — норма. Де насильство — героїзм. Де вбивство — «захист». Де кожна ракета — «любов». Де кожна могила — «перемога». І в цьому мороці, серед фантомів, що кричать «слава роZZеи», чути лише одне — пекельну тишу. Бо справжні голоси — або мовчать, або вже не існують... Про "уZZких та их миропорядок" Автор тексту адмін телеграмканалу «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ» Ілюстрації власність телеграмканалу «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ»(репост вітається) ✍️31.08.2025 https://t.me/RuslanSpeaks.

КРИВАВИЙ ШЛЯХ ДО СВОБОДИ: УКРАЇНИ крізь ПЕКЛО УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ — це не просто територія на карті. Це серце, яке б’ється крізь століття, крізь рабство, голодомори, репресії, і тепер — крізь вогонь сучасної війни. Це земля, яка ніколи не просила чужого, але завжди мусила захищати своє. І сьогодні, як і сотні років тому, вона знову вкрита кров’ю своїх дітей. 2022 рік став новим розп’яттям для України. роZZійська імперія, з її людиноненависницькою ідеологією, знову розгорнула свої криваві щупальця. Її лідер — істота, яку історія запише не як людину, а як демона з пекла, що приніс смерть, руїну і сльози мільйонам. Його ім’я — Хуйло — стало символом зла, що несе геноцид під маскою "визволення". Смерть, що прийшла... в ДИТЯЧИХ ОЧАХ! МАРІУПОЛЬ, БУЧА, ІРПІНЬ, ХАРКІВ, ХЕРСОН... КИЇВ ... Кожне місто — це рана. Кожна вулиця — це могила. ТИСЯЧІ УКРАЇНЦІВ, СЕРЕД НИХ СОТНІ ДІТЕЙ, були вбиті безжально, холоднокровно. Маленькі тіла, загорнуті в ковдри, лежать серед руїн, де колись лунали дитячі голоси та сміх. Матері рвуть на собі волосся, батьки копають могили голими руками. Це не просто війна — це геноцид, це спроба стерти націю, яка не скорилася. НЕЗЛАМНІСТЬ У ПЕКЛІ Та навіть у мороці, УКРАЇНА НЕ ЗГАСЛА. Воїни, добровольці, медики, волонтери — кожен став щитом. Кожен день — це подвиг. Кожна ніч — це молитва. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД не просто бореться — він кричить світові: "МИ ЖИВІ! МИ НЕ ЗДАМОСЯ!" Байдужість — це СПІВУЧАСТЬ! Залишатися осторонь — це не нейтральність. Це зрада людяності. Це мовчазна згода на вбивство. Це співучасть у злочині. Бо коли світ мовчить, ракети летять далі. Коли лідери вагаються, діти гинуть. Байдужість — це не просто слабкість. Це моральна гниль, яка дозволяє злу розростатися. Це — не просто слова. Це крик душі. Це сльози мільйонів. Це пам’ять про тих, кого вже не повернути. І це заклик: НЕ МОВЧИ !. Бо СВОБОДА УКРАЇНИ — це СВОБОДА ВСІХ НАС. І якщо вона впаде — світ потоне в темряві. ✍️30.08.2025 https://t.me/RuslanSpeaks