🤗Привіт, мої любі! 💕#Любов до себе починається зі здоров'я 💕 Сьогодні не просто #Деньзакоханих, а й чудовий день, щоб поговорити про найважливішу любов – любов до себе. І це зовсім не про бодіпозитив, який часто плутають із занедбанням. Йдеться про справжню повагу до свого тіла, про бажання бути здоровими та енергійними. 🥰Чому це важливо для #схуднення? Уявіть собі, що ваше тіло – це ваш дім. Хіба ви будете байдуже ставитися до того, як він виглядає? Звісно, ні! Ви будете дбати про нього, прибирати, ремонтувати. Так само й з тілом – його потрібно любити та підтримувати. Коли ми любимо себе, нам хочеться обирати корисну їжу, займатися спортом не через силу, а з задоволенням. Ми починаємо слухати своє тіло, розуміти його потреби. І тоді схуднення стає не боротьбою із собою, а приємною подорожжю до здоров'я та гармонії. 🫶Як #полюбити #себе? 💋Почніть з малого: щодня робіть щось приємне для себе – прогулянка, тепла ванна, улюблена книга. 💋Харчуйтеся з любов'ю: обирайте продукти, які дають вам енергію та користь. Не потрібно себе обмежувати в усьому, але й зловживати шкідливою їжею теж не варто. 💋Рухайтесь з радістю: знайдіть вид спорту, який вам подобається. Це може бути що завгодно – танці, йога, плавання. Головне, щоб ви отримували задоволення. 💋Дякуйте своєму тілу: за те, що воно вас служить, за силу та витривалість. 📌 Пам'ятайте: любов до себе – це не розкіш, а необхідність! ✨ 💯Коли ми любимо себе, ми стаємо більш впевненими, щасливими та успішними. І це стосується не тільки схуднення, а й усіх сфер життя. 💐З Днем святого Валентина!💐 👍Бажаю вам любові та гармонії, як усередині, так і зовні! 👍Нехай цей день буде сповнений тепла, усмішок та позитивних емоцій. 💥І пам'ятайте – ви #унікальні та #прекрасні!💥 Не забудьте поставити ❤️ Мені буде приємно 🤩

#поезія Розбиті коліна. Укотре подряпані лікті. Бабуся зітхає: "У мене онука – піратка". Згораючи, гасне останній із променів літніх, Вже завтра до школи, вже зараз канікул забракло. Волосся в бабусі – нитки не звичайні, а срібні, Горнуся до неї й кажу це, вона ж лиш сміється: "Наївне дівчисько... Печалям численним спасибі За срібло в косі та за хворе й утомлене серце. Ти схожа на мене, мала непокірна бунтарко: Стрімка, наче блискавка, вільна, мов чайка над морем. У мене в дитинстві характер нестерпний був тáкож: Не з лялькою гралась, а кривдників била надворі. Дорожче за будь-який крам те, що в пам'яті-трюмі. Не раз від утрат розбивалась, як шхуна на скелях. Кусючих тривог був у мене в житті повний улій, А щастя замало, і встигла далеко не все я. Та все ж і хороше було – усміхаюсь одразу, Як тільки згадаю нестерпно палкі поцілунки Твого дідуся – розбишаки, чий погляд уразив Погордливе серце і спокій із нього поцупив. Він був, наче якір надійним, нестримним, як вітер. З таким я змогла б і в безодню без остраху впасти. Безсила, мов риба, що раптом спіймалася в сіті, У сильних руках я забула про норов піратський. Ми вірили в щастя, та смерть – ненажерлива щука, А люди для неї – плотва... Він постійно сміявся. Коли ж раптом згаснув, скорбота, що досі не вщухла, Умить мої пасма посипала снігом сріблястим. Надломленим голосом баба вже стиха говорить: "Непросто самотній на полі життєвої битви... Рішуче, онучко, приборкуй характер свій гордий, Як випаде щастя безмежно когось полюбити". Я мовчки зітхаю. Біжить у саду по морелях Приглушене місячне світло молочним потоком. Ще кілька хвилин – і бабуся в обіймах Морфея. Від чар його гине журба, ніби зметений мотлох. Малює пітьма дивовижні фігури на стінах. Міркую про осінь, що віти всі шквалом оголить, Та близиться північ – і я засинаю спокійно. Мій шторм ще за обрієм. Завтра ж рушати до школи... Марія Чекарьова 3–11 жовтня 2023 року

"Діти дошкільного і передусім молодшого шкільного віку вбирають у себе все, як губки. Це той “чарівний” вік, коли дитина може полюбити читання або ні. Та для початку потрібно показати їй, що таке книжка та як із нею взаємодіяти», — зазначає українська письменниця і перекладачка Наталя Ясіновська, яка живе в США. У своїй колонці на Читомо Наталя розповідає, як дитсадки та бібліотеки в Штатах заохочують дітей до читання, та міркує, які з цих практик варто було б запозичити. https://chytomo.com/iak-dytsadky-ta-biblioteky-v-ssha-zaokhochuiut-ditej-do-chytannia/

Мої друзі, рідні та близькі, які знають мене багато років, часто запитували: "Як ти все це витримала? Як знайшла сили пережити і жити далі?" Раніше я не замислювалась над цим. Просто жила – як і всі, у своїх клопотах, мріях, буденних радощах та випробуваннях. Але одного дня це питання прозвучало інакше. Глибше. І я вперше по-справжньому задумалась. Звідки ж у мене сили? Де я знайшла опори? Так от, що я сказала: "Ми не обираємо свою долю. Але можемо обрати – як до неї ставитися. Полюби свою долю – і вона полюбить тебе." Ми не обирали, в якій країні народитися, які стартові можливості мати, які труднощі пройти. Ми не обирали перші втрати, перші зради, перші страхи. Але ми завжди обираємо – що робити з тим, що нам дано. Полюбити свою долю – означає прийняти її. Не як покарання, а як шлях. Знайти у випробуваннях сенс, у труднощах – свою силу, у втраті – справжню цінність. Стоїки говорили: "Amor fati" – "Люби свою долю". Не просто приймай, а захоплюйся своїм шляхом. Навіть якщо він був важким. Запитай себе: якщо твоє життя – це шлях героя, то які випробування роблять тебе сильнішим? Якщо все, що сталося, мало сенс, то який урок ти забираєш із собою? Доля – не ворог. Доля – твій учитель. Полюби її, і вона відкриє перед тобою свої найкращі дари. @Olga_Felis.psy #доля #полюби #стоїцизм #памятка #soul #soulmate #интроверт #психологияличности #психолог #психологияотношений #психолог #поезия #я #любовь #мантра #Рефлексія #Дзен #ЖиттяВМоменті #Самовдосконалення #live #rek #кохання #зорі #звезда #терапія #самоцінність

#думки Все ж таки , дивна ця штука -«життя»! Щоб полюбити дощ, потрібно відчути,що таке палюче сонце. Щоб дізнатися, що таке щастя , потрібний смуток. Щоб цінувати тишу, достатньо побути в людському натовпі. А щоб оцінили твою присутність , потрібна твоя відсутність. Щоб цінувати їжу, потрібно відчути , що таке голод . Здоровʼя цінують тоді , коли відчувають,що таке хвороба. І так у всьому …

«Щоб полюбити, треба звикнути...» – Як часто брешуть мудреці. Щоб полюбити, треба зникнути, Й прийти по вранішній росі, І впасти в землю стиглим житом, І знов зійти для юних битв... Щоб полюбити, треба жити! Любов — життя! А що зробити, Щоб і тебе хтось полюбив? © Василь Симоненко

💗 Самосприйняття та впевненість: як полюбити себе та знайти внутрішню силу 1. Прийняття своїх недоліків. Усвідомте, що кожен з нас має слабкі місця. Приймати себе такими, якими ми є — це перший крок до внутрішньої сили. 2. Позитивний внутрішній діалог. Замість самокритики, ставте собі позитивні питання: «Що я можу зробити краще?» або «Що я сьогодні вже досяг?» 3. Дії, що підтримують впевненість. Зробіть щось, що вас надихає: відправте повідомлення підтримки близьким, запишіться на навчання, завершіть розпочате навчання чи просто зробіть що-небудь для себе. 4. Оточення. Оточуйте себе людьми, які вас підтримують, і відокремлюйтеся від тих, хто знижує вашу самооцінку. 5. Візуалізація успіху. Щодня уявляйте себе досягнутим своїх цілей. Це допоможе зміцнити віру у власні сили. Полюбіть себе — це шлях до справжньої впевненості і сили. 🥰

#поезія А  ти  люби  її  без  макіяжу... Веселу,  злу,  ображену,  розлючену... Бо  легко  полюбити  з  гарним  настроєм, Ти  полюби  без  настрою,  засмучену! Ти  полюби,  як  світ  уверх  ногами, Коли  на  серці  важко  і  істерика. Коли  об  землю  телефон  і  каблуками... Не  лекція  потрібна,  а  риторика. Ти  полюби  засмучену,  заплакану, Сумну,  негарну,  що  прийшла  невчасно... Ти  полюби  серед  подій  налякану, Люби  й  в  грозу,  не  лиш  в  погоду  ясну. А  ти  зроби,  щоб  просто  усміхнулася, Ти  обійми  і  стане  знов  царицею. Щоб  заспокоїлась  і  просто  пригорнулася, І  відгукнеться  це  тобі  сторицею. ✍Аліна Шеридан

Кожен з нас унікальний. 🌟 Не варто шукати зовнішнього підтвердження того, що правильно, а що неправильно. Життя це шлях експериментів, де єдина істина розкривається через власний досвід. Іноді помилки неминучі, але вони дають цінні уроки, дозволяючи нам зростати. Не шукай кохання і не намагайся змусити когось полюбити тебе. Стань тим, що сам шукаєш. 💛 Дай собі те, чого тобі так довго не вистачало. Будь добрішим, відкривай серце щиро, без очікування чогось натомість. Відчуваєш біль? Втомився? Почуваєшся безглуздо? Залишайся відкритим. Дозволь серцю "розбиватися" - це не слабкість, а шлях до того, щоб любити глибше та щиріше. З тріщин народжується співчуття.🫂 Ти завжди можеш сказати "ні". Ти вільний малювати, змінювати та обирати межі свого життя. Іти чи залишатися, повертатися чи ніколи не озиратися назад.🏃 Але пам'ятай: кохання починається з себе. Через прийняття себе ти знайдеш здатність любити світ. Ніхто не прийде, щоб доповнити чи врятувати тебе. Ніхто не прибере твій біль — тільки ти сам можеш дати собі ту любов, якої потребуєш. Перестань захищати "розбите" серце, боячись нових ран. Не шукай спасіння у зовнішньому, не розчаровуйся в інших — вони не можуть дати тобі того, чого ти сам не знайшов у собі. Любов дозволяє бачити людей такими, якими вони є. 🩷 Сонце мільярди років дарує світло, не просячи нічого натомість. Воно живе у гармонії зі своїм сяйвом. Подібно до нього, будь воїном любові, який випромінює світло, просто будучи собою. ☀️ Кожна дія має наслідки. Будь пильний, спостерігай, вчися. Зрілість - це усвідомлення того, що для тебе вірно і невірно, що добре і погано, а потім вихід за межі цієї дуальності, становлення цілісним. Той, хто знайшов свою правду, має внутрішню опору.Навіть якщо весь світ говоритиме протилежне, він залишиться непохитним, тому що його знання засноване на особистому досвіді. І цього достатньо. ✊ Ви думаєте, якщо чогось не бачите, то цього не існує? Ні, просто ваш погляд не охоплює того, чого немає всередині вас. Зла людина не помічає добра. Жадібний бачить тільки жадібність. Хто любить, відчуває, що світ сповнений любов'ю, а той, хто ненавидить, — що в ньому тільки ненависть. Чим більше світла, доброти та мудрості ти розкриєш у собі, тим більше їх побачиш довкола. З дитинства нас навчають усьому, крім головного – кохання. ♥️ І ось, серед купи ненависті, зла та духовного падіння ледь жевріє іскорка любові, закладена в нашій душі, у кожному з нас. Як розбудити її? Як із цього зерна виростити величезне дерево кохання? 🔥 Ми маємо нести тепло, робити добро, вкладати серце у близьких, виховувати дітей справжніми людьми, підтримувати тих, хто поруч. Кожен крок на шляху добра розм'якшує наше серце, що зачерствіло. Кожна можливість любити – це шанс стати кращим.Залишатися людиною при будь-яких обставинах. ⚡ Світ сам собою несе ні добра, ні зла. Він байдужий.Він безмежний.Все, що відбувається довкола, лише відображення наших думок, почуттів, бажань і вчинків. Світ це дзеркало. І він покаже тобі саме те, що ти несеш у собі. Завжди ❤️ З любов'ю 💖 🍀🍀🍀 Став ❤️ якщо резонує Підпишись ✔️ #психологіявідносин #любов #психологія  #ЗнайдиСвоюРадість  #психотерапияотношений #психоанализ #мотивація #саморозвиток #твоїемоції #психологияяеловека #психологияличности #психологияотношений #передбачення #психоразвитие #отношения #психологияжизни #послання #майндфулнесс #психическоездоровье #послание #soul #умныемисли  #інакодумство #інтроверт #інтелект #инакомыслие

Берлінське видавництво DOM publishers випустило путівник Харковом історикині Євгенії Губкіної. БЖ поговорило з нею про те, як архітектор монументального Держпрому зробив повітря частиною будівельного матеріалу, як війна змусила людей полюбити "панельки" і чим прогулянка Харковом нагадує спіритичний сеанс. Євгенія Губкіна — архітекторка й історикиня архітектури XX століття. Її перша книга "Славутич" присвячена останньому побудованому за радянських часів українському місту. Друга — "Радянський Модернізм. Бруталізм. Постмодернізм" — основним течіям, втіленим в архітектурі УРСР. Свій третій рукопис Губкіна планувала присвятити Харкову і завершила його за два місяці до повномасштабного вторгнення. Аби написати чесний, незабарвлений довоєнними спогадами вступ, вона приїхала в рідне місто — щоб побачити вулиці і будівлі інакшими. Ельміра Еттінгер поговорила з нею: "...У книзі я охоплюю весь новітній період історії архітектури, а не лише 1920–30-ті роки, з яких починала. Сучасні книги здебільшого зосереджені на одному шарі: тільки модернізм, тільки конструктивізм. Але міста не формуються шарами." https://bzh.life/ua/gorod/1753350164-arhitektorka-13-rokiv-gotuvala-putivnik-harkovom/