#поезія
Щаслива ти жінка, - казали їй в очі,
Свій смуток ховала у зоряні ночі,
Шепталися в спину,- не дуже й красива...
А жінка була собі просто щаслива.
Не світська "левиця", підбори не носить,
Зірок тих що в небі, ніколи не просить,
Розбудить цілунком кохана людина
Із присмаком кави, вона вже й щаслива.
Щаслива дружина, бабуся і мати,
Свою всю любов є для кого віддати,
Їй кажуть,- пора полюбити себе,
Щаслива, що просто для когось живе.
Вона на дієтах щодня не сидить,
Таку її люблять, аж серце щемить,
В чужих вікнах щастя своє не шукає,
Його по краплинам в долоні збирає.
І щастя своє від людей не сховала,
За нього боролась, ні в кого не крала,
Весела та мудра, хоча й не красива,
Була просто доля у жінки щаслива.
Наталя Гнутова.
Щаслива ти жінка, - казали їй в очі,
Свій смуток ховала у зоряні ночі,
Шепталися в спину,- не дуже й красива...
А жінка була собі просто щаслива.
Не світська "левиця", підбори не носить,
Зірок тих що в небі, ніколи не просить,
Розбудить цілунком кохана людина
Із присмаком кави, вона вже й щаслива.
Щаслива дружина, бабуся і мати,
Свою всю любов є для кого віддати,
Їй кажуть,- пора полюбити себе,
Щаслива, що просто для когось живе.
Вона на дієтах щодня не сидить,
Таку її люблять, аж серце щемить,
В чужих вікнах щастя своє не шукає,
Його по краплинам в долоні збирає.
І щастя своє від людей не сховала,
За нього боролась, ні в кого не крала,
Весела та мудра, хоча й не красива,
Була просто доля у жінки щаслива.
Наталя Гнутова.
#поезія
Щаслива ти жінка, - казали їй в очі,
Свій смуток ховала у зоряні ночі,
Шепталися в спину,- не дуже й красива...
А жінка була собі просто щаслива.
Не світська "левиця", підбори не носить,
Зірок тих що в небі, ніколи не просить,
Розбудить цілунком кохана людина
Із присмаком кави, вона вже й щаслива.
Щаслива дружина, бабуся і мати,
Свою всю любов є для кого віддати,
Їй кажуть,- пора полюбити себе,
Щаслива, що просто для когось живе.
Вона на дієтах щодня не сидить,
Таку її люблять, аж серце щемить,
В чужих вікнах щастя своє не шукає,
Його по краплинам в долоні збирає.
І щастя своє від людей не сховала,
За нього боролась, ні в кого не крала,
Весела та мудра, хоча й не красива,
Була просто доля у жінки щаслива.
Наталя Гнутова.
54views