Мої друзі, рідні та близькі, які знають мене багато років, часто запитували: "Як ти все це витримала? Як знайшла сили пережити і жити далі?" Раніше я не замислювалась над цим. Просто жила – як і всі, у своїх клопотах, мріях, буденних радощах та випробуваннях. Але одного дня це питання прозвучало інакше. Глибше. І я вперше по-справжньому задумалась. Звідки ж у мене сили? Де я знайшла опори? Так от, що я сказала: "Ми не обираємо свою долю. Але можемо обрати – як до неї ставитися. Полюби свою долю – і вона полюбить тебе." Ми не обирали, в якій країні народитися, які стартові можливості мати, які труднощі пройти. Ми не обирали перші втрати, перші зради, перші страхи. Але ми завжди обираємо – що робити з тим, що нам дано. Полюбити свою долю – означає прийняти її. Не як покарання, а як шлях. Знайти у випробуваннях сенс, у труднощах – свою силу, у втраті – справжню цінність. Стоїки говорили: "Amor fati" – "Люби свою долю". Не просто приймай, а захоплюйся своїм шляхом. Навіть якщо він був важким. Запитай себе: якщо твоє життя – це шлях героя, то які випробування роблять тебе сильнішим? Якщо все, що сталося, мало сенс, то який урок ти забираєш із собою? Доля – не ворог. Доля – твій учитель. Полюби її, і вона відкриє перед тобою свої найкращі дари. @Olga_Felis.psy #доля #полюби #стоїцизм #памятка #soul #soulmate #интроверт #психологияличности #психолог #психологияотношений #психолог #поезия #я #любовь #мантра #Рефлексія #Дзен #ЖиттяВМоменті #Самовдосконалення #live #rek #кохання #зорі #звезда #терапія #самоцінність

#технології Що таке кінетичний дзен-столик Sisyphus Table? Це унікальний стіл, у якому металева кулька рухається по піску, створюючи неймовірні візерунки. Його механізм прихований під склом і працює за допомогою магнітів та електроніки. Ви можете вибрати візерунки за допомогою додатку на своєму смартфоні і зачаровано спостерігати, як Ваш стіл малює під склом черговий пісочний шедевр

Я з тобою 🩷 Скажи мені небо, чому вони йдуть? Чому шепочуть мені свої таємниці, Чому відкривають серця, Спустошують душі, мов келих з водою, А потім здіймаються, сильніші за вітер та бурі? Я їх рятую, вкладаю у спини Світло, що ллється крізь втомлені вії. Для них я мов світло і свіжості вітер, надії , Плече, що тримає у скруті й зливі. Я — пристань, де серце знову вчиться літати, Я — тихий причал у штормових водах, Але найгірше, що для них я лише епізод із сотень ,тисяч… Сильніше за все болить, що вони – для мене також, Що пам’ять про них, мов пил на долонях. Мов вітер осінній, ледь торкається, ніжно, Але не лишає нічого, крім тіні, що тане без слів. А мені б іноді… просто розплакатись, Щоб сльози збирали в долоні ніжні. Дбайливо ховали їх в теплих скронях, Щоб берегли, як найдорожчі в світі намистини, Щоб з них проростали фіалки небесні. Щоб хтось просто прошепотів, обійнявши за плечі: "Я з тобою. Ми разом. Я поруч." Щоб не треба було тримати весь світ, А можна було просто закрити очі… Бо я теж хочу просто хоч мить побути слабкою, Маленькою, ніжною, просто живою. Щоб лишився поряд , не взявши нічого, Щоб дарував, а не тільки просив. Хочу, щоб хтось, хоч раз у житті, Не лише прийшов — а залишився поруч. Теплими обіймами світ закрив, А я б у цій тиші нарешті заснула… ©Olga.Felis Рубрика "моя поезія" #Любов #Самопізнання #Творчість #Душа #ВнутрішняСила #ПоезіяДуші #Духовність #Жінка #Кохання #Психологія #ТерапіяСловом #Гармонія #СвітлоВсередині #СилаЛюбові #МудрістьСерця #ПсихологічнийРозвиток #Емоції #ДотикиСерця #МагіяСлів #Самовираження #ТворчийШлях #СилаМиті #ГлибинаДуші #МелодіяСерця #ВідкриттяСебе #ПошукГармонії #ЖиттяЯкМистецтво #Пробудження #Інтуїція #ПоетичнаМагія #ШляхСамоусвідомлення #soul #soulmate #интроверт #психологияличности #психолог #психологияотношений #психолог #поезия #я #любовь #мантра #Рефлексія #Дзен #ЖиттяВМоменті #Самовдосконалення #live #rek #кохання #зорі #звезда

Вічність у кожній миті . --- Все частіше і частіше ловлю себе на думці, що так хочеться бути ближче до природи , злитися в одне єдине ціле, забути про тривоги ... В густих лісах, де ворон кличе в далечінь, Де білка дивиться в глибини душі твоєї, Де шелест листя — вічний мій кораль, Туди серце рветься з міської рутини. Там, де свобода — вільний птах, що в небо мчить на шаленій швидкості. Де тиша звучить, мов лікувальна струна, по спіралям душі підіймаючись , сцілює кожну клітинку. Де сонце — це промінь любові, що в серці живе та палає, мов фенікс із самоцвітів, З попелу смутку, в сяйві відроджений, Розправив крила , блиском оповитий, В свободі весняній, навік утверджений. Там серце моє вільне, під ноти природи навпнюється , цвіте, свободою наповнюється. В веснянім небі, дух мій ожива, Відроджений, очищений, оновлений, Свободу, як коштовність, в серці зберігає. Вдихну весни п'янкий, живий напій, Розправлю крила, мов вільний сокіл, Забуду місто, гамір той німий, Стану я в лісі, частиною дива, ніжна й щаслива. Під шепіт трав, під спів пташиних зграй, я феєю лісною стану. Тут кожна гілка — мій священний дім, Тут кожен камінь, клен, сосна — мудрий провісник, Тут вітер співає,говорить,шепоче, з усіх сторін, Тут ліс — мій храм, мій вічний, вірний спутник . Віддамся поклику землі , вітрам, небесному світилу, Забуду про страхи, котрі щодня стискають серце, залишу фальш котру щодня взираю, як люди надягають різні маски . Тут думки вільні, як сокіл у польоті, Тут серце б'ється в ритмі зоряних ночей, Мов водоспад, що в сяйві місяця шумить. У тиші лісу — мій притулок вічний, Де час — ріка, що в вічність лине, Де кожна думка — мов коріння, що вглибини проростає, Де кожен вдих і видих — мій шепіт таємний, мій подих чарівний ! Де кожен погляд — волі чистий світ безмежний, Де кожен дотик — щастя ніжний цвіт. І в цій красі , знаходжу вічність в кожній миті ! -- Olga.Felis© #справжняблизькість #ДушевнийСпокій #ЗціленняДуші #ЄднанняЗПриродою #психолог #ГармоніяЗСобою #ПоезіяДуші #ЛісоваТерапія #Відродження #СилаПрироди #Натхнення #фенікс #ВнутрішняСвобода #ПошукСебе #трансформація #ЕмоційнийДобробут #Антистрес #Релаксація #Самовдосконалення #ЖиттяВМоменті #ПрироднаКраса #ПоетичнаДуша #ВнутрішняТиша #ШляхДоСебе #ГлибинаДуші #МистецтвоЖиття #ВідчуттяСвободи #Дзен #Рефлексія

#тварини Деревна жаба: зелений комік австралійських джунглів. Якщо ви коли-небудь задумувалися, хто в природі виглядає так, ніби щойно з’їв цілу миску лаймового желе і при цьому зберіг ідеальну посмішку, познайомтеся з деревною жабою (*Litoria caerulea*), відомою також як австралійська зелена деревна жаба. Ця амфібія — справжня зірка джунглів, і не лише через свій яскравий колір, а й через уміння жити так, ніби кожен день — це п’ятниця перед вихідними. Зовнішність: коли ти зелений, але це круто Деревна жаба — це амфібія з характером. Її шкіра — наче новенький листок салату, який щойно вийняли з холодильника: яскраво-зелена, гладенька і трохи липка. Розмір? Десь від 7 до 11 сантиметрів — достатньо, щоб бути помітною, але не настільки, щоб лякати сусідів. А ще в неї очі — великі, круглі, золотисті, ніби вона щойно побачила знижку на комах у супермаркеті. Ці очі, до речі, додають їй виразу “я знаю щось, чого ти не знаєш”, що робить її схожою на мудреця джунглів... або на жабу, яка просто переїла мух. Де живе ця зелена красуня? Родом вона з Австралії та Нової Гвінеї, де обирає собі житло в тропічних лісах, болотах чи навіть у вашій ванній, якщо ви залишите вікно відчиненим. Так, деревна жаба — не з тих, хто соромиться заскочити в гості. Її липкі лапки з присосками дозволяють лазити по деревах, склу і навіть по стелі — уявіть собі, як вона сидить над вами, поки ви чистите зуби, і тихо хихикає. Їжа: коли ти лінивий гурман Деревна жаба — невибагливий хижак. Її меню включає комах, павуків і навіть дрібних родичів, якщо ті не встигли втекти. Але не думайте, що вона ганяється за здобиччю, як якийсь жаб’ячий ніндзя. Ні, ця пані вважає за краще сидіти й чекати, поки вечеря сама приповзе до неї. Її стратегія: “Якщо я виглядаю достатньо мило, їжа прийде сама”. І, знаєте, це працює! Характер: спокій, тільки спокій Ця жаба — втілення дзену. Вона не квакає без потреби, не метушиться і взагалі поводиться так, ніби щойно повернулася з курсу медитації. Навіть коли її беруть у руки, вона не панікує, а просто сидить із виглядом: “Ну добре, погладь мене, смертний”. Завдяки цьому деревна жаба стала популярним домашнім улюбленцем — адже хто не хоче друга, який не вимагає вигулу і не гризе тапочки? Цікавий факт: майстер маскування... чи не дуже? Хоч вона й зелена, як тропічний ліс, іноді деревна жаба змінює колір — стає темнішою чи світлішою залежно від настрою, температури чи просто тому, що їй набридло бути одноманітною. Але не чекайте від неї камуфляжу рівня хамелеона — це більше схоже на “Ой, я сьогодні в блакитному настрої, дивіться!” Висновок: жаба, яка всіх обійшла Деревна жаба (*Litoria caerulea*) — це не просто амфібія, а справжній символ того, як можна бути милим, лінивим і успішним одночасно. Вона не поспішає, не нервує і живе собі в задоволення, чіпляючись за життя (і за дерева) своїми липкими лапками. Тож наступного разу, коли вам захочеться розслабитися, згадайте цю зелену красуню — можливо, вона й не дасть вам життєвих порад, але точно нагадає, що іноді досить просто сидіти й чекати, поки муха сама прилетить.

Ми звикли бігти. До цілей, планів, до "нормального життя". Ми дбаємо про тіло — їмо здорове, робимо вправи, наносимо креми від зморшок. Але є одне місце, куди рідко наважуємося зазирнути — у свій внутрішній світ. Про психічне здоров’я мовчать. Соромляться, бояться, ігнорують. Але тільки доти, поки біль не стає голоснішим за тишу. Я це знаю не з книжок. Я знаю це зсередини. Коли ранок не приносить радості. Коли у дзеркалі — порожній погляд. Коли кожна дрібниця здається надто важкою. Коли інші кажуть "тримайся", а ти ледь тримаєш себе в купі… Психіка — така ж реальна частина нас, як серце, печінка чи легені. Її рани не видно — але вони кричать. Її перевантаження не видно — але вони ламають життя. І якщо не зупинитись, не звернути увагу, — ми втрачаємо себе. Душа теж втомлюється. Душа теж хворіє. І душу теж треба лікувати. Розмовами. Присутністю. Прийняттям. Без осуду. Без етикеток. Без «ти просто розслабся». Це не слабкість — йти до психолога. Це не примха — плакати у ванній. Це не сором — сказати: «мені болить». Це глибока мужність — бути чесним із собою. Я вчуся цьому щодня. Дивитись у себе з любов’ю. Приймати не ідеальне. Обіймати себе у штормах. Бо тільки так можна стати цілим. Бо тільки так можна жити насправді — не виживати. І якщо ти зараз читаєш ці слова й відчуваєш, що щось відгукується — знай: ти не один. І ти не зламаний. Ти просто людина. Жива. Глибока. Прекрасна. І ти заслуговуєш на те, щоб тобі було добре. Всередині. --- @Olga_Felis.psy 🩷 #доля #полюби #стоїцизм #памятка #soul #soulmate #интроверт #психологияличности #психолог #психологияотношений #психолог #пробуждение #любовь #мантра #Рефлексія #Дзен #ЖиттяВМоменті #Самовдосконалення #live #rek #кохання #зорі #звезда #терапія #самоценность #міфи #миф #самоанализ

#поезія Знайомі доріжки так ваблять мене, Аж крається серце не в силах спинити. Росте, мов на дріжджах, бажання земне — Щасливою стати у квітні. Сховатися в зелені Живи на день, Забутися в сакурах парку Кіото, У шелесті листя освоїти Дзен, Збагнувши це вічне: «А хто ти?». Кохана дружина, поетка, дочка, Людина, що плутає прізвища, дати? Циклон прошепоче мені спідтишка: «Малечо, хіба не начхати?» Най промені сонця нової весни Накриють тривоги легким павутинням, Миттєво розтануть жахіття зі снів У зливі бадьорій, невпинній. Най думка відверта натхненням кипить, А серце пашіє пʼянкою любовʼю. Вишневе цвітіння густих верховіть Мене врятувати я вмовлю. Ася Ейрена 31.03.2025

Трошки з запізненням, але пропонуємо вам обговорити в коментарях 2-гу серію 2-го сезону «Доктора Хто» ⏱️ Назва серії: Люкс, а сценаристом виступив Рассел Т. Девіс Цього разу Доктор і Белінда зустрілись з містером Дзень-Дзеленем у 1952 році, і як видно з фото, трошки втрапили в халепу🥲 Розповідайте, чи дивились ви вже цей епізод? І якщо так, то як вам? #sci_fi_не_нудно

Коли моє серце заговорило...🫶 Одного дня я уявила, що можу подивитися на себе очима свого внутрішнього серця. Не розумом, не критикою, не оцінками… а саме серцем🩷 І знаєш, що? Я побачила Жінку🌸 Глибоку, тонку, ніжну, сильну, творчу, повної ласки і любові ... Ту, яка вміє відчувати світ кожною клітинкою своєї шкіри і душі. Я побачила себе — унікальну, чуйно красиву, мудру, що тонко відчуває глибиною душі всесвіт, з втомленими, але щирими очима. Я не зламалась. Я змінююсь. Як фенікс відроджуюсь 🕊️ Я не фінішувала, бо кожен фініш - це новий старт. Я починаю новий виток🪽 Мої падіння — не поразки, а трансформації. Мої тріщини — світла, через які в мене проникає нове життя. Я не досконала. Але в моїй недосконалості є магія. Я не завжди сильна. Але вмію вставати навіть тоді, коли тіло шепоче «здавайся». Я іноді ламаюсь — але з кожного уламка себе створюю заново, нову.💃 Цей пост — не тільки про мене. Це про кожну, хто зараз на шляху. Хто шукає себе, хто хоче згадати, зрозуміти, яка вона насправді.😍 Подивись на себе очима свого серця.🩷 Там усе вже є. Там любов. Там краса. Там ти.🌈 Якщо тобі зараз складно, і ти шукаєш себе, ти нерозумієш чого хочеш від життя, руки опустились, є якийсь біль він не дає рухатися пече, стискає серце, куди гірше у тебе складні стосунки з собою і навколо, часті хвороби, панічні атаки, тривоги ...😔 Напиши мені в ПП, і я допоможу тобі навчитися слухати своє 💓, чути власні потреби і реалізовувати їх, пройду весь цей чудовий шлях з тобою і буду поряд 🫶 Звільни своє серце і відчуй справжню свободу, дихай вільно, бути собою — це справжній дар, бути чесним з собою — це найвища насолода душі 🕊️ #soul #soulmate #интроверт #психологияличности #трансформація #психологияотношений #думкисловадії #коучинг #любовь #духовність #Рефлексія #Дзен #серце #самоцінність #ЖиттяВМоменті #Самовдосконалення #live #жіночність #психологія #самовираження #терапія #стоїцизм #філософія #пробуждение #мотивація #Памятайте_про_себе #запискипсихолога #мислення #мудрість #сила

#архів Вулканологи Моріс та Катя Краффт, 1980-і роки. Подружжя Краффт було свідком 150 вивержень і неодноразово йшло на смертельний ризик в ім'я науки. 3 червня 1991 року вони та ще 39 людей загинули під час обвалення лавового бані вулкана Ундзен в Японії.