#новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Ніч уже поглинула залишки вечірнього світла. Ми обережно увійшли в захищену бухту, де на слабких хвилях гойдався корабель. З борту долинали п’яні голоси. Шлюпку ми пришвартували з протилежного боку бухти, заховавши в густих заростях. Потім рушили до пагорба, що височів над берегом. На його вершині жовтіло світло. Там була хатина, ймовірне місце, де тримали маркіза. Пробираючись крізь чагарники, ми вийшли на невелику галявину, всіяну поодинокими високими кущами. Вони стали нашим тимчасовим укриттям, коли з темряви виринули кілька фігур. Двоє озброєних людей пройшли зовсім поруч. З уривків розмови ми дізналися, що Лоренцо, капітан судна, яким виявився не хто інший, як Хайме, помічник сеньйора Огірре, та ще кілька людей залишились у хатині з маркізом. Коли охоронці зникли в темряві, ми рушили вперед. Будиночок стояв освітлений, а навколо нього неквапливо походжав вартовий із мушкетом. Нам вдалося підкрастися. Його спроба підняти тривогу виявилася марною, вже за мить зброя опинилася в руках Августо, а сам страж лежав у кущах, безпорадно борсаючись у мотузках. Підкравшись до вікна, ми зазирнули всередину. Сеньйор Жозе сидів на стільці, міцно зв’язаний. Руки та ноги стягнуто мотузками. Обличчя його залишалося зібраним, хоч і змарнілим. Перед ним, із перекошеним від люті обличчям, стояв Лоренцо, розмахуючи перед носом маркіза якимись паперами й сиплючи образами на адресу маркіза та його доньки. Поряд з ним стояв знайомий нам Хайме, а також зрадник-управитель. Обидва виглядали самовдоволено. Позаду стояли ще двоє кремезних головорізів із бойовими сокирами. Ще троє лиходіїв сиділи за столом, та щось тихо обговорювали. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/33 Приємного читання!!! Буду щиро радий коментарям! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля

24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

#морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Завершено викладення повісті «Скарби Мігеля Барбадоського» Друзі, дякую всім, хто читав, коментував і ставив вподобайки! Ваша підтримка — безцінна! Запрошую вас у світ теплого моря, вільних вітрів, піратських шхун і військових фрегатів, що борознять простори Атлантики. На вас чекають: пошуки скарбу за картою старого пірата знайомство з гордим племенем чарруа зустрічі зі справжніми морськими розбійниками — жорстокими й шляхетними, дикими й благородними і, звісно ж, історія щирого, чистого кохання, яке народжується на фоні пригод і небезпек Це повість про вибір, дружбу, надію — і про те, що справжній скарб не завжди зберігається у скрині з монетами. Запрошую до читання! Скарби Мігеля Барбадоського вже повністю доступні на Аркуші. https://arkush.net/book/18589 https://arkush.net/book/18589/34 https://arkush.net/book/18589/35 Буду щиро радий коментарям! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля

#тварини Не дарма цю рибку називають риба-шабля. Тому що вона виглядає як відполірований меч! Ще один доказ, що природа унікальна скрізь!

ЗВІТУЮ: 1. Через ОЛХ мені вдалося продати книгу Оксана Забужко "Музей покинутих секретів" 401 грн. (Маю ще її в електронному форматі, то ж цю книгу буду помаленько дочитувати в планшеті, бо це трохи не така книга, що швидко читається).😀 Кошти були відправлені для ЗСУ через мого близького друга військового, через якого, в знак вдячності від імені всіх наших янголів-охоронців ЗСУ ще й зробили мені подарунок підвіску Тризуб-Шабля. Я дуже зворушена таким подарунком, він завжди буде при мені як пам'ятка-оберіг і талісман про всіх наших захисників. Нехай Господь завжди в усьому допомагає та оберігає наших захисників!🙏🕊 https://www.facebook.com/share/16pKBU8tR2/ 2. Другу книгу "Саша Войцехівська "Коли я вирощу крила" теж продала через Олх. 215 грн. Кошти для ЗСУ були відправлені через "Краматорський прикордонний загін". https://www.facebook.com/share/1J9xoY2ASx/ 3. На третю книгу Луїз Міллер "Кондитерська-втікачка" мені поки що не вдалося знайти покупця. 230 грн. Тож, хто бажає отримати цю книгу, я до Ваших послуг.☺️ Кошти від книги відправлю через ще одного воїна-волонтера для ЗСУ. https://www.facebook.com/share/1F78eLGzxP/ Наші захисники будуть Вам вдячні.🙏 Разом до перемоги!✌️ Слава Україні!🇺🇦 Героям Слава!💙💛 P.S.: Так буде з кожною книгою, яку я вирішу продати.📘📙 І звісно, що кожного місяця, коли не продаю книги, я скидаю кошти для ЗСУ з своєї пенсії. 💳

💙💛Склад збірної України на чемпіонат світу-2025 з фехтування! 🤺🏆З 22 по 30 липня столиця Грузії🇬🇪 прийматиме чемпіонат світу. Впродовж дев’яти днів на доріжках «Олімпійського палацу спорту Тбілісі» учасники та учасниці розіграють 12 комплектів нагород🥇🥈🥉  🇺🇦CКЛАД ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ: ЖІНКИ 🔸Шабля: Аліна Комащук, Юлія Бакастова, Олександра Бондар, Дар’я Гонцова; 🔸Рапіра: Дарія Миронюк, Аліна Полозюк, Ольга Сопіт, Крістіна Петрова; 🔸Шпага: Олена Кривицька, Влада Харькова, Інна Бровко, Анна Максименко; ЧОЛОВІКИ 🔹Шабля: Андрій Ягодка, Юрій Цап, Олексій Стаценко, Богдан Боговін; 🔹Рапіра: Андрій Погребняк, Дмитро Чучукало, Богдан Пнівчук, Максим Гаравський; 🔹Шпага: Євген Макієнко, Володимир Станкевич, Роман Свічкар, Нікіта Кошман. #world_sport #дзюдо @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія 🇺🇦24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

ФЕДЕРАЦІЯ ФЕХТУВАННЯ УКРАЇНИ 💥📹Дивіться наш невеличкий відеорепортаж з церемонії нагородження найкращих атлетів та журналістів за версією АСЖУ - Ukraine Best Athletes / Ukraine Sport Media Award, яка відбулася, вчора, 30 червня, в київському інноваційному парку “UNIT.City”. Нагадаємо, що 🤺🥇олімпійські чемпіонки Парижа-2024 з фехтування на шаблях Ольга Харлан, Аліна Комащук, Юлія Бакастова та Олена Кравацька були визнані «Командою року». Водночас Ольгу Харлан відзначили особливою нагородою «Найвидатнішої атлетки України за усі часи». #фехтування #esgrima #escrime #scherma #ОльгаХарлан #uafencing #UkraineBestAthletes #UkraineSportMediaAward #АСЖУ

#новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Щойно я переступив поріг, як мене обійняла Селена. Її руки тремтіли, на очах блищали сльози. Вона була вдягнена в потерту, трохи замащену сукню служниці. Та навіть у такому одязі вона виглядала чарівно. Я мимоволі затримав подих. Вигини її тіла, майже приховані грубою тканиною, не ставали менш привабливими. Навпаки — за цією скромною подобою крилася така краса, що жодна пані в дорогій сукні не зрівнялася б із нею. В її постаті не було фальші, не було штучної манірності. Лише природна грація, справжня жіночність і вогник у глибоких очах, які шукали в мені захисту. В ту мить вона була прекраснішою за всіх, кого я колись бачив. І водночас — беззахисною, як зранений птах. — Як добре, що ти нарешті прийшов… Я боялася, що вони знайдуть мене навіть тут, — схлипуючи, прошепотіла вона. — Хто? Що сталося? — стривожено спитав я і подав їй кухоль води. Селена зробила кілька ковтків, але руки все ще тремтіли. Потім знову заплакала. — Цей чоловік… Лоренцо. Він зайшов надто далеко, — промовила вона. — Я не дозволю скривдити тебе, — прошепотів я. — Якщо він сунеться сюди, матиме справу зі мною. Вона трохи заспокоїлась. Подивилася мені в очі глибоко, довірливо, та нарешті розповіла, що сталося. — Сьогодні зранку до батька прийшов Лоренцо з якимись чоловіками. Я не чула всієї розмови, але з самого початку було зрозуміло, що це не просто візит. Вони говорили різко. Лоренцо лютував, бо батько остаточно відмовив йому в шлюбі зі мною і просив залишити нашу родину в спокої. Він почав сипати образами та погрозами. На це батько відповів, що той ще має дякувати, що його темні справи не стали відомі алькальду. А потім сталося найстрашніше. Вони схопили мене й почали шантажувати батька. Мовляв, відвезуть мене на корабель, якщо він не підпише якісь папери. Тато кинувся на Лоренцо, а я скористалася миттю, вирвалася й втекла. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/32 Приємного читання!!! Буду щиро радий коментарям! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля

#поезія Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. До суду тебе не скують ланцюги, І руки не скрутять ворожі: Стоять твої вірні сини навкруги З шаблями в руках на сторожі. Стоять, присягають тобі на шаблях І жити, і вмерти з тобою, І прапори рідні в кривавих боях Ніколи не вкрити ганьбою! Олександр Олесь