МИНУЛО ЛІТО

Минуло літо, як і та весна,
Не встигли озирнутись, як минуло,
Та не минула клята ця війна,
І вічним сном рашистсько не заснуло.

Минуло літо, десь поне́слось в даль,
Але війну у вічність не забрало,
Вона вирує ще у нас, на жаль…
Це лихо са́ме нас чому́сь спіткало.

Минуло літо, дзенькнуло у дзвін,
І клямкою на брамі загриміло,
Торкнулося усіх вкраїнських стін,
Заплакало… Лишать нас не хотіло.

Минуло літо, та трива війна,
Минуло літо, мовби і не бу́ло,
Воює в нашій неньці сатана,
І це жахіття світ весь сколихнуло.

Минуло літо, та не щез упир,
Воно його наза́вжди не приспало,
Потвора взяв на нас орієнтир
Й з квітучої Вкраїни пекло стало.

Минуло літо, осінь надійшла,
Тепер вона взяла́ся керувати,
Можливо ця красуня золота́
Поможе нам орду страшну приспати.

01.09.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022