• День Святого Патрика

    Святий Патрик — християнський єпископ та місіонер, але найбільше його знають як покровителя Ірландії. Про цього святого існує багато легенд — вважають, що саме він приніс в Ірландію християнство та позбавив цю країну від змій. Спершу пам’ять Святого Патрика вшановували суто в релігійному контексті, але згодом святкування перетворилося ще й на світську подію з культурним та комерційним значенням. День Святого Патрика відзначається 17 березня, і в цей день кожен може відчути себе ірландцем — якщо не за народженням, то за духом. Вшановують святого не тільки в Ірландії, а й в багатьох інших країнах, особливо там, де є ірландська діаспора.

    Патрик – покровитель Ірландії
    Звісно, він не був першим місіонером-християнином в цій країні – на той час там вже були християни, хоч і нечисленні. Проте як проповідник, Патрик мав перевагу — роки в ірландському полоні допомогли йому добре вивчити мову та вірування ірландців. Тому він подавав людям своє вчення так, щоб воно було для них більш прийнятним.

    Священник поєднував християнські догми з традиційними ірландськими віруваннями. Так, Патрик зміг пояснити людям принцип Святої Трійці на прикладі трилистника конюшини, адже ірландці були друїдами та поважали все, що пов’язане з природою.

    Він запровадив вогнища на Великдень, бо ірландці звикли вшановувати своїх богів вогнем. Також Патрику належить авторство кельтського хреста, в якому він поєднав власне хрест та прадавній язичницький символ — Сонце.

    В Ірландії тоді правили десятки дрібних королів і досить часто виникали міжусобні війни. Релігією з пантеоном численних богів опікувалися друїдські жерці, які в своїх обрядах інколи вдавалися до людських жертвоприношень.

    Особливо хвилювало Патрика становище ірландських рабів — ставлення до них було жорстоким. Пам’ятаючи своє минуле, проповідник всіляко намагався їм допомогти. Його заслугою вважають створення більш демократичного на той час правового кодексу.

    Християнська місія давалася нелегко — Патрику погрожували, кілька разів він був жорстоко побитий, потрапляв за грати. Попри це, методи проповідництва священника не були жорстокими й прямолінійними. Патрику були властиві співчуття та прощення, а церкви й монастирі, засновані ним, ставали центрами освіти, де людей навчали грамоті.

    З часом, живучи серед ірландців, Патрик відкрив у них прекрасні людські риси — відвагу, щедрість, довірливість. Він ніби сам став ірландцем та зміг щиро полюбити народ, який колись зробив його рабом. Зі свого боку, ірландці визнали Святого Патрика своїм другом та покровителем.

    Служіння місіонера тривало близько 30 років, і за цей час йому вдалося навернути до християнства тисячі людей. Патрик став першим ірландським єпископом в місті Арма, де збудував католицький храм та заснував богословську школу. Під кінець життя Патрик оселився в графстві Даун, де й помер 17 березня 461 року.
    День Святого Патрика Святий Патрик — християнський єпископ та місіонер, але найбільше його знають як покровителя Ірландії. Про цього святого існує багато легенд — вважають, що саме він приніс в Ірландію християнство та позбавив цю країну від змій. Спершу пам’ять Святого Патрика вшановували суто в релігійному контексті, але згодом святкування перетворилося ще й на світську подію з культурним та комерційним значенням. День Святого Патрика відзначається 17 березня, і в цей день кожен може відчути себе ірландцем — якщо не за народженням, то за духом. Вшановують святого не тільки в Ірландії, а й в багатьох інших країнах, особливо там, де є ірландська діаспора. Патрик – покровитель Ірландії Звісно, він не був першим місіонером-християнином в цій країні – на той час там вже були християни, хоч і нечисленні. Проте як проповідник, Патрик мав перевагу — роки в ірландському полоні допомогли йому добре вивчити мову та вірування ірландців. Тому він подавав людям своє вчення так, щоб воно було для них більш прийнятним. Священник поєднував християнські догми з традиційними ірландськими віруваннями. Так, Патрик зміг пояснити людям принцип Святої Трійці на прикладі трилистника конюшини, адже ірландці були друїдами та поважали все, що пов’язане з природою. Він запровадив вогнища на Великдень, бо ірландці звикли вшановувати своїх богів вогнем. Також Патрику належить авторство кельтського хреста, в якому він поєднав власне хрест та прадавній язичницький символ — Сонце. В Ірландії тоді правили десятки дрібних королів і досить часто виникали міжусобні війни. Релігією з пантеоном численних богів опікувалися друїдські жерці, які в своїх обрядах інколи вдавалися до людських жертвоприношень. Особливо хвилювало Патрика становище ірландських рабів — ставлення до них було жорстоким. Пам’ятаючи своє минуле, проповідник всіляко намагався їм допомогти. Його заслугою вважають створення більш демократичного на той час правового кодексу. Християнська місія давалася нелегко — Патрику погрожували, кілька разів він був жорстоко побитий, потрапляв за грати. Попри це, методи проповідництва священника не були жорстокими й прямолінійними. Патрику були властиві співчуття та прощення, а церкви й монастирі, засновані ним, ставали центрами освіти, де людей навчали грамоті. З часом, живучи серед ірландців, Патрик відкрив у них прекрасні людські риси — відвагу, щедрість, довірливість. Він ніби сам став ірландцем та зміг щиро полюбити народ, який колись зробив його рабом. Зі свого боку, ірландці визнали Святого Патрика своїм другом та покровителем. Служіння місіонера тривало близько 30 років, і за цей час йому вдалося навернути до християнства тисячі людей. Патрик став першим ірландським єпископом в місті Арма, де збудував католицький храм та заснував богословську школу. Під кінець життя Патрик оселився в графстві Даун, де й помер 17 березня 461 року.
    1
    355переглядів
  • #історія #постаті
    Ігор Шамо: Людина, яка подарувала Києву його музичну душу.
    28 січня 1930 року народився Ігор Шамо — композитор, чия музика стала неофіційним генетичним кодом кожного киянина. Попри те, що він писав симфонії, квартети та музику до кінофільмів, у народній пам'яті він назавжди залишиться автором пісні, яку знають навіть ті, хто далекий від класичного мистецтва.

    Гімн, що народився за одну ніч

    Історія створення пісні «Як тебе не полюбити, Києве мій!» — це справжня легенда. Кажуть, що Шамо написав музику до неї буквально за одну ніч на замовлення до Дня Києва у 1962 році. Разом із поетом Дмитром Луценком вони працювали до світанку, намагаючись впіймати той самий ритм прогулянки вечірнім містом. Коли пісня вперше прозвучала, ніхто не сумнівався: це шедевр. У 2014 році вона офіційно стала гімном столиці, хоча фактично була ним понад пів століття.

    Творчість поза «каштанами»

    Обмежувати Ігоря Шамо лише однією піснею було б несправедливо. Він був неймовірно плідним автором:
    Написав музику до понад 40 кінофільмів (зокрема, знаменитого «Максима Перепелиці»).
    Створив понад 300 пісень, багато з яких стали народними («Україно, любов моя», «Три поради»).
    Його фортепіанні цикли та камерні твори високо цінувалися професійними музикантами за глибину та мелодизм.

    Скромний геній з великим серцем

    Шамо мав унікальний хист — він відчував «інтонацію часу». Його музика ніколи не була штучною чи суто пропагандистською, навіть у жорстких межах радянської цензури. Він умів передати щиру любов до рідної землі без зайвого пафосу. Друзі згадували його як надзвичайно інтелігентну та дотепну людину, яка понад усе цінувала щирість у людях і мистецтві.

    Спадщина, що звучить крізь роки

    Ігор Наумович пішов з життя рано, у 52 роки, але залишив по собі цілий всесвіт звуків. Сьогодні, коли на станціях київського метро чи під час урочистих подій лунають перші акорди «Києве мій», ми згадуємо саме його. Це той випадок, коли композитор розчинився у своєму місті, ставши частиною його архітектури, повітря та каштанового цвіту.
    #історія #постаті Ігор Шамо: Людина, яка подарувала Києву його музичну душу. 28 січня 1930 року народився Ігор Шамо — композитор, чия музика стала неофіційним генетичним кодом кожного киянина. Попри те, що він писав симфонії, квартети та музику до кінофільмів, у народній пам'яті він назавжди залишиться автором пісні, яку знають навіть ті, хто далекий від класичного мистецтва. 🎶🎹 Гімн, що народився за одну ніч Історія створення пісні «Як тебе не полюбити, Києве мій!» — це справжня легенда. Кажуть, що Шамо написав музику до неї буквально за одну ніч на замовлення до Дня Києва у 1962 році. Разом із поетом Дмитром Луценком вони працювали до світанку, намагаючись впіймати той самий ритм прогулянки вечірнім містом. Коли пісня вперше прозвучала, ніхто не сумнівався: це шедевр. У 2014 році вона офіційно стала гімном столиці, хоча фактично була ним понад пів століття. 🌳🏙️ Творчість поза «каштанами» Обмежувати Ігоря Шамо лише однією піснею було б несправедливо. Він був неймовірно плідним автором: Написав музику до понад 40 кінофільмів (зокрема, знаменитого «Максима Перепелиці»). 🎬 Створив понад 300 пісень, багато з яких стали народними («Україно, любов моя», «Три поради»). Його фортепіанні цикли та камерні твори високо цінувалися професійними музикантами за глибину та мелодизм. Скромний геній з великим серцем Шамо мав унікальний хист — він відчував «інтонацію часу». Його музика ніколи не була штучною чи суто пропагандистською, навіть у жорстких межах радянської цензури. Він умів передати щиру любов до рідної землі без зайвого пафосу. Друзі згадували його як надзвичайно інтелігентну та дотепну людину, яка понад усе цінувала щирість у людях і мистецтві. ❤️🎻 Спадщина, що звучить крізь роки Ігор Наумович пішов з життя рано, у 52 роки, але залишив по собі цілий всесвіт звуків. Сьогодні, коли на станціях київського метро чи під час урочистих подій лунають перші акорди «Києве мій», ми згадуємо саме його. Це той випадок, коли композитор розчинився у своєму місті, ставши частиною його архітектури, повітря та каштанового цвіту. 🕯️🇺🇦
    2
    821переглядів
  • #історія #особистості
    Майстер мрій та пам’яті: як Стівен Спілберг змінив світовий кінематограф
    18 грудня 1946 року народився Стівен Спілберг — людина, чиє ім'я стало синонімом магії кіно. Він не просто режисер, а справжній архітектор сучасного Голлівуду, який навчив мільйони людей знову вірити в дива, боятися глибин океану та співчувати історії так глибоко, як ніколи раніше .

    Кар'єра Спілберга — це низка революцій. У 1975 році його фільм "Щелепи" створив поняття "літнього блокбастера", назавжди змінивши економіку кіноіндустрії. Він відкрив нам динозаврів у "Парку Юрського періоду", змусив полюбити прибульця в "Інопланетянині" та подарував найвеличнішого шукача пригод — Індіану Джонса. Спілберг володіє унікальним даром: він бачить світ очима дитини, але втілює ці бачення з технічною досконалістю генія .

    Проте справжня велич Спілберга розкрилася в його драматичних роботах. Фільм "Список Шиндлера" став не просто кіношедевром, а потужним гуманістичним маніфестом, який нагадав світу про трагедію Голокосту. За цю стрічку він отримав свій перший "Оскар" як найкращий режисер. Його вміння поєднувати масштабні візуальні ефекти з інтимними людськими історіями робить кожен його фільм незабутнім досвідом .

    Спілберг також відомий своєю прихильністю до інновацій та меценатством. Він заснував фонд "Шоа" для збереження свідчень тих, хто вижив під час геноцидів, використовуючи технології на службі пам'яті. Навіть сьогодні, перебуваючи у поважному віці, він продовжує експериментувати з жанрами — від мюзиклів до автобіографічних драм, доводячи, що для справжнього таланту не існує меж .
    #історія #особистості Майстер мрій та пам’яті: як Стівен Спілберг змінив світовий кінематограф 🎬 18 грудня 1946 року народився Стівен Спілберг — людина, чиє ім'я стало синонімом магії кіно. Він не просто режисер, а справжній архітектор сучасного Голлівуду, який навчив мільйони людей знову вірити в дива, боятися глибин океану та співчувати історії так глибоко, як ніколи раніше 🌟. Кар'єра Спілберга — це низка революцій. У 1975 році його фільм "Щелепи" створив поняття "літнього блокбастера", назавжди змінивши економіку кіноіндустрії. Він відкрив нам динозаврів у "Парку Юрського періоду", змусив полюбити прибульця в "Інопланетянині" та подарував найвеличнішого шукача пригод — Індіану Джонса. Спілберг володіє унікальним даром: він бачить світ очима дитини, але втілює ці бачення з технічною досконалістю генія 🦕. Проте справжня велич Спілберга розкрилася в його драматичних роботах. Фільм "Список Шиндлера" став не просто кіношедевром, а потужним гуманістичним маніфестом, який нагадав світу про трагедію Голокосту. За цю стрічку він отримав свій перший "Оскар" як найкращий режисер. Його вміння поєднувати масштабні візуальні ефекти з інтимними людськими історіями робить кожен його фільм незабутнім досвідом 🕯️. Спілберг також відомий своєю прихильністю до інновацій та меценатством. Він заснував фонд "Шоа" для збереження свідчень тих, хто вижив під час геноцидів, використовуючи технології на службі пам'яті. Навіть сьогодні, перебуваючи у поважному віці, він продовжує експериментувати з жанрами — від мюзиклів до автобіографічних драм, доводячи, що для справжнього таланту не існує меж 🎞️.
    1
    926переглядів
  • #поезія
    Щаслива ти жінка, - казали їй в очі,
    Свій смуток ховала у зоряні ночі,
    Шепталися в спину,- не дуже й красива...
    А жінка була собі просто щаслива.
    Не світська "левиця", підбори не носить,
    Зірок тих що в небі, ніколи не просить,
    Розбудить цілунком кохана людина
    Із присмаком кави, вона вже й щаслива.
    Щаслива дружина, бабуся і мати,
    Свою всю любов є для кого віддати,
    Їй кажуть,- пора полюбити себе,
    Щаслива, що просто для когось живе.
    Вона на дієтах щодня не сидить,
    Таку її люблять, аж серце щемить,
    В чужих вікнах щастя своє не шукає,
    Його по краплинам в долоні збирає.
    І щастя своє від людей не сховала,
    За нього боролась, ні в кого не крала,
    Весела та мудра, хоча й не красива,
    Була просто доля у жінки щаслива.

    Наталя Гнутова.
    #поезія Щаслива ти жінка, - казали їй в очі, Свій смуток ховала у зоряні ночі, Шепталися в спину,- не дуже й красива... А жінка була собі просто щаслива. Не світська "левиця", підбори не носить, Зірок тих що в небі, ніколи не просить, Розбудить цілунком кохана людина Із присмаком кави, вона вже й щаслива. Щаслива дружина, бабуся і мати, Свою всю любов є для кого віддати, Їй кажуть,- пора полюбити себе, Щаслива, що просто для когось живе. Вона на дієтах щодня не сидить, Таку її люблять, аж серце щемить, В чужих вікнах щастя своє не шукає, Його по краплинам в долоні збирає. І щастя своє від людей не сховала, За нього боролась, ні в кого не крала, Весела та мудра, хоча й не красива, Була просто доля у жінки щаслива. Наталя Гнутова.
    2
    648переглядів
  • УЧИТЕЛЕМ У СВІТ ТРЕБА ПРИЙТИ

    Учителем у світ треба прийти
    З бажанням вчити, діяти, навчатись,
    Ключ до сердець дитячих віднайти,
    І долею людською перейматись.

    Учителем у світ треба прийти
    Й ступи́ть в житті на вчительську доро́гу.
    Йти впевнено і з неї не зійти,
    Долати негаразди і тривогу.

    Учителем у світ треба прийти,
    Здобуть знання та й іншим передати.
    І з цьо́го шля́ху гордо лиш піти
    Й весь час творити, сіяти, навчати.

    Учителем у світ треба прийти
    І ймення це в душі повинно жити.
    Аби висот на ниві досягти,
    Хліб нелегки́й душею полюбити.

    Учителем у світ треба прийти,
    І з у́смішкою сіять зе́рна в ду́ші.
    Щоб чуть від учнів: «Знов до нас прийди!»,
    Й уя́ви про прекрасне не розрушить.

    Учителем у світ треба прийти,
    Йти з позитивом, радістю, сумлінням,
    Бо благороднішої праці не знайти,
    Та не в усіх є витримка й терпіння.

    Учителем у світ треба прийти,
    Давать знання, добро роби́ть, начати.
    І гідно шлях учительський пройти,
    Дух вчителя нікому не зламати.

    29.10.2018 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 961650

    УЧИТЕЛЕМ У СВІТ ТРЕБА ПРИЙТИ Учителем у світ треба прийти З бажанням вчити, діяти, навчатись, Ключ до сердець дитячих віднайти, І долею людською перейматись. Учителем у світ треба прийти Й ступи́ть в житті на вчительську доро́гу. Йти впевнено і з неї не зійти, Долати негаразди і тривогу. Учителем у світ треба прийти, Здобуть знання та й іншим передати. І з цьо́го шля́ху гордо лиш піти Й весь час творити, сіяти, навчати. Учителем у світ треба прийти І ймення це в душі повинно жити. Аби висот на ниві досягти, Хліб нелегки́й душею полюбити. Учителем у світ треба прийти, І з у́смішкою сіять зе́рна в ду́ші. Щоб чуть від учнів: «Знов до нас прийди!», Й уя́ви про прекрасне не розрушить. Учителем у світ треба прийти, Йти з позитивом, радістю, сумлінням, Бо благороднішої праці не знайти, Та не в усіх є витримка й терпіння. Учителем у світ треба прийти, Давать знання, добро роби́ть, начати. І гідно шлях учительський пройти, Дух вчителя нікому не зламати. 29.10.2018 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 961650
    1
    570переглядів
  • Берлінське видавництво DOM publishers випустило путівник Харковом історикині Євгенії Губкіної. БЖ поговорило з нею про те, як архітектор монументального Держпрому зробив повітря частиною будівельного матеріалу, як війна змусила людей полюбити "панельки" і чим прогулянка Харковом нагадує спіритичний сеанс.

    Євгенія Губкіна — архітекторка й історикиня архітектури XX століття. Її перша книга "Славутич" присвячена останньому побудованому за радянських часів українському місту. Друга — "Радянський Модернізм. Бруталізм. Постмодернізм" — основним течіям, втіленим в архітектурі УРСР.

    Свій третій рукопис Губкіна планувала присвятити Харкову і завершила його за два місяці до повномасштабного вторгнення. Аби написати чесний, незабарвлений довоєнними спогадами вступ, вона приїхала в рідне місто — щоб побачити вулиці і будівлі інакшими. Ельміра Еттінгер поговорила з нею:
    "...У книзі я охоплюю весь новітній період історії архітектури, а не лише 1920–30-ті роки, з яких починала. Сучасні книги здебільшого зосереджені на одному шарі: тільки модернізм, тільки конструктивізм. Але міста не формуються шарами."

    https://bzh.life/ua/gorod/1753350164-arhitektorka-13-rokiv-gotuvala-p...
    Берлінське видавництво DOM publishers випустило путівник Харковом історикині Євгенії Губкіної. БЖ поговорило з нею про те, як архітектор монументального Держпрому зробив повітря частиною будівельного матеріалу, як війна змусила людей полюбити "панельки" і чим прогулянка Харковом нагадує спіритичний сеанс. Євгенія Губкіна — архітекторка й історикиня архітектури XX століття. Її перша книга "Славутич" присвячена останньому побудованому за радянських часів українському місту. Друга — "Радянський Модернізм. Бруталізм. Постмодернізм" — основним течіям, втіленим в архітектурі УРСР. Свій третій рукопис Губкіна планувала присвятити Харкову і завершила його за два місяці до повномасштабного вторгнення. Аби написати чесний, незабарвлений довоєнними спогадами вступ, вона приїхала в рідне місто — щоб побачити вулиці і будівлі інакшими. Ельміра Еттінгер поговорила з нею: "...У книзі я охоплюю весь новітній період історії архітектури, а не лише 1920–30-ті роки, з яких починала. Сучасні книги здебільшого зосереджені на одному шарі: тільки модернізм, тільки конструктивізм. Але міста не формуються шарами." https://bzh.life/ua/gorod/1753350164-arhitektorka-13-rokiv-gotuvala-putivnik-harkovom/
    BZH.LIFE
    Архітекторка 13 років готувала путівник Харковом. Він вийшов, коли її улюблені будівлі зруйнували
    Подробиці читайте на сайті
    2
    1Kпереглядів
  • #думки
    Все ж таки , дивна ця штука -«життя»!
    Щоб полюбити дощ, потрібно відчути,що таке палюче сонце.
    Щоб дізнатися, що таке щастя , потрібний смуток.
    Щоб цінувати тишу, достатньо побути в людському натовпі.
    А щоб оцінили твою присутність , потрібна твоя відсутність.
    Щоб цінувати їжу, потрібно відчути , що таке голод .
    Здоровʼя цінують тоді , коли відчувають,що таке хвороба.
    І так у всьому …
    #думки Все ж таки , дивна ця штука -«життя»! Щоб полюбити дощ, потрібно відчути,що таке палюче сонце. Щоб дізнатися, що таке щастя , потрібний смуток. Щоб цінувати тишу, достатньо побути в людському натовпі. А щоб оцінили твою присутність , потрібна твоя відсутність. Щоб цінувати їжу, потрібно відчути , що таке голод . Здоровʼя цінують тоді , коли відчувають,що таке хвороба. І так у всьому …
    848переглядів
  • «Щоб полюбити, треба звикнути...» –
    Як часто брешуть мудреці.
    Щоб полюбити, треба зникнути,
    Й прийти по вранішній росі,
    І впасти в землю стиглим житом,
    І знов зійти для юних битв...
    Щоб полюбити, треба жити!
    Любов — життя!
    А що зробити,
    Щоб і тебе хтось полюбив?

    © Василь Симоненко
    «Щоб полюбити, треба звикнути...» – Як часто брешуть мудреці. Щоб полюбити, треба зникнути, Й прийти по вранішній росі, І впасти в землю стиглим житом, І знов зійти для юних битв... Щоб полюбити, треба жити! Любов — життя! А що зробити, Щоб і тебе хтось полюбив? © Василь Симоненко
    2
    767переглядів
  • Мої друзі, рідні та близькі, які знають мене багато років, часто запитували:

    "Як ти все це витримала? Як знайшла сили пережити і жити далі?"

    Раніше я не замислювалась над цим. Просто жила – як і всі, у своїх клопотах, мріях, буденних радощах та випробуваннях.

    Але одного дня це питання прозвучало інакше. Глибше. І я вперше по-справжньому задумалась.

    Звідки ж у мене сили? Де я знайшла опори?

    Так от, що я сказала:

    "Ми не обираємо свою долю. Але можемо обрати – як до неї ставитися.
    Полюби свою долю – і вона полюбить тебе."

    Ми не обирали, в якій країні народитися, які стартові можливості мати, які труднощі пройти. Ми не обирали перші втрати, перші зради, перші страхи.

    Але ми завжди обираємо – що робити з тим, що нам дано.

    Полюбити свою долю – означає прийняти її. Не як покарання, а як шлях. Знайти у випробуваннях сенс, у труднощах – свою силу, у втраті – справжню цінність.

    Стоїки говорили: "Amor fati" – "Люби свою долю".
    Не просто приймай, а захоплюйся своїм шляхом. Навіть якщо він був важким.

    Запитай себе: якщо твоє життя – це шлях героя, то які випробування роблять тебе сильнішим?
    Якщо все, що сталося, мало сенс, то який урок ти забираєш із собою?

    Доля – не ворог. Доля – твій учитель.
    Полюби її, і вона відкриє перед тобою свої найкращі дари.

    @Olga_Felis.psy

    #доля #полюби #стоїцизм #памятка
    #soul #soulmate #интроверт #психологияличности #психолог #психологияотношений #психолог #поезия #любовь #мантра #Рефлексія #Дзен #ЖиттяВМоменті #Самовдосконалення #live #rek #кохання #зорі #звезда #терапія #самоцінність
    Мої друзі, рідні та близькі, які знають мене багато років, часто запитували: "Як ти все це витримала? Як знайшла сили пережити і жити далі?" Раніше я не замислювалась над цим. Просто жила – як і всі, у своїх клопотах, мріях, буденних радощах та випробуваннях. Але одного дня це питання прозвучало інакше. Глибше. І я вперше по-справжньому задумалась. Звідки ж у мене сили? Де я знайшла опори? Так от, що я сказала: "Ми не обираємо свою долю. Але можемо обрати – як до неї ставитися. Полюби свою долю – і вона полюбить тебе." Ми не обирали, в якій країні народитися, які стартові можливості мати, які труднощі пройти. Ми не обирали перші втрати, перші зради, перші страхи. Але ми завжди обираємо – що робити з тим, що нам дано. Полюбити свою долю – означає прийняти її. Не як покарання, а як шлях. Знайти у випробуваннях сенс, у труднощах – свою силу, у втраті – справжню цінність. Стоїки говорили: "Amor fati" – "Люби свою долю". Не просто приймай, а захоплюйся своїм шляхом. Навіть якщо він був важким. Запитай себе: якщо твоє життя – це шлях героя, то які випробування роблять тебе сильнішим? Якщо все, що сталося, мало сенс, то який урок ти забираєш із собою? Доля – не ворог. Доля – твій учитель. Полюби її, і вона відкриє перед тобою свої найкращі дари. @Olga_Felis.psy #доля #полюби #стоїцизм #памятка #soul #soulmate #интроверт #психологияличности #психолог #психологияотношений #психолог #поезия #я #любовь #мантра #Рефлексія #Дзен #ЖиттяВМоменті #Самовдосконалення #live #rek #кохання #зорі #звезда #терапія #самоцінність
    1
    9Kпереглядів 25Відтворень
  • "Діти дошкільного і передусім молодшого шкільного віку вбирають у себе все, як губки. Це той “чарівний” вік, коли дитина може полюбити читання або ні. Та для початку потрібно показати їй, що таке книжка та як із нею взаємодіяти», — зазначає українська письменниця і перекладачка Наталя Ясіновська, яка живе в США. У своїй колонці на Читомо Наталя розповідає, як дитсадки та бібліотеки в Штатах заохочують дітей до читання, та міркує, які з цих практик варто було б запозичити.

    https://chytomo.com/iak-dytsadky-ta-biblioteky-v-ssha-zaokhochuiut-di...
    "Діти дошкільного і передусім молодшого шкільного віку вбирають у себе все, як губки. Це той “чарівний” вік, коли дитина може полюбити читання або ні. Та для початку потрібно показати їй, що таке книжка та як із нею взаємодіяти», — зазначає українська письменниця і перекладачка Наталя Ясіновська, яка живе в США. У своїй колонці на Читомо Наталя розповідає, як дитсадки та бібліотеки в Штатах заохочують дітей до читання, та міркує, які з цих практик варто було б запозичити. https://chytomo.com/iak-dytsadky-ta-biblioteky-v-ssha-zaokhochuiut-ditej-do-chytannia/
    CHYTOMO.COM
    Як дитсадки та бібліотеки в США заохочують дітей до читання
    бібліотеки в США, заохочення дітей до читання, дитліт, шкільні бібліотеки, дитячі книжки, книжки для наймолодших
    5
    937переглядів
Більше результатів