• 🎵 Сергій Жадан та Юрій Гуржи знову нагадали, що мистецтво — це зброя.

    Їхня спільна пісня "Семафори" — це вибуховий мікс поезії, музики й емоцій, який б'є прямо в серце. Цей трек — не лише про любов, а й про свободу, якої нам завжди бракує.

    🌌 Важливо, що "Семафори" відображають дух нашого часу: світло й темрява, боротьба й надія. У цих рядках кожен знайде себе, своє невисловлене або давно забуте.

    🎧 Якщо ви ще не чули цю пісню, саме час зробити це зараз. Відкрийте плейлист, увімкніть "Семафори" й дозвольте музиці стати вашим компасом у цей день. Бо "там, де ми живемо, завжди є семафори, але світло в нас".

    #Коло_Музики #українська_музика

    🎵 Сергій Жадан та Юрій Гуржи знову нагадали, що мистецтво — це зброя. Їхня спільна пісня "Семафори" — це вибуховий мікс поезії, музики й емоцій, який б'є прямо в серце. Цей трек — не лише про любов, а й про свободу, якої нам завжди бракує. 🌌 Важливо, що "Семафори" відображають дух нашого часу: світло й темрява, боротьба й надія. У цих рядках кожен знайде себе, своє невисловлене або давно забуте. 🎧 Якщо ви ще не чули цю пісню, саме час зробити це зараз. Відкрийте плейлист, увімкніть "Семафори" й дозвольте музиці стати вашим компасом у цей день. Бо "там, де ми живемо, завжди є семафори, але світло в нас". #Коло_Музики #українська_музика
    Love
    Like
    12
    1Kпереглядів
  • Сьогодні — день народження української геніальної поетеси, нашої незламної Ліни Костенко!🎉

    Її поезія торкається найглибших струн душі, її мужність надихає покоління, її мудрість освітлює шлях. Кожне слово Ліни Василівни — це відлуння вічних істин, що резонують у серцях мільйонів українців.

    У цей особливий день ми вшановуємо жінку, чий голос став символом української незламності. Її творчість — не просто література, а духовний компас для нації, особливо у найтемніші часи випробувань.

    Дякуємо за кожен рядок, що став молитвою, за кожну думку, що перетворилася на маніфест, за безкомпромісну відданість правді та красі.

    Бажаємо Ліні Василівні міцного здоров'я, натхнення та любові від усіх, хто знаходить розраду в її поезії. Ваші слова — це наша сила, наша єдність, наша гордість.

    З вдячністю та пошаною! 💙💛​​​​​​​​​​​​​​​​
    Сьогодні — день народження української геніальної поетеси, нашої незламної Ліни Костенко!🎉 Її поезія торкається найглибших струн душі, її мужність надихає покоління, її мудрість освітлює шлях. Кожне слово Ліни Василівни — це відлуння вічних істин, що резонують у серцях мільйонів українців. У цей особливий день ми вшановуємо жінку, чий голос став символом української незламності. Її творчість — не просто література, а духовний компас для нації, особливо у найтемніші часи випробувань. Дякуємо за кожен рядок, що став молитвою, за кожну думку, що перетворилася на маніфест, за безкомпромісну відданість правді та красі. Бажаємо Ліні Василівні міцного здоров'я, натхнення та любові від усіх, хто знаходить розраду в її поезії. Ваші слова — це наша сила, наша єдність, наша гордість. З вдячністю та пошаною! 💙💛​​​​​​​​​​​​​​​​
    Like
    1
    382переглядів
  • КОНСТИТУЦІЯ – КОМПАС НАРОДУ

    Не старий пергамент — а жива,
    Що веде як вірний капітан.
    В ній не тільки влада і слова,
    В ній народ і вибраний наш стан.

    Це не просто правила для нас,
    Це межа, де правда і закон.
    Щоб у дні, коли наш світоч згас,
    Не збивався наш діапазон.

    Хто ми є, і що тримає стрій,
    Що веде у гідність попри лють —
    Все там є давно у книзі цій,
    Все в основі, що вказала путь.

    У статтях — і корінь, і вершок,
    Світла ціль в майбутнє крізь роки.
    З неї починається урок,
    З нею — ми, єдині навіки.

    Як у морі компас по життю,
    Вона вкаже тільки вірний шлях.
    Написав і я свою статтю,
    Тільки вийшов допис у віршах.

    Мирослав Манюк
    28.06.2025
    КОНСТИТУЦІЯ – КОМПАС НАРОДУ Не старий пергамент — а жива, Що веде як вірний капітан. В ній не тільки влада і слова, В ній народ і вибраний наш стан. Це не просто правила для нас, Це межа, де правда і закон. Щоб у дні, коли наш світоч згас, Не збивався наш діапазон. Хто ми є, і що тримає стрій, Що веде у гідність попри лють — Все там є давно у книзі цій, Все в основі, що вказала путь. У статтях — і корінь, і вершок, Світла ціль в майбутнє крізь роки. З неї починається урок, З нею — ми, єдині навіки. Як у морі компас по життю, Вона вкаже тільки вірний шлях. Написав і я свою статтю, Тільки вийшов допис у віршах. Мирослав Манюк 28.06.2025
    Like
    2
    181переглядів
  • НАновини: В Ізраїлі заарештовано російськомовний екстремістський осередок: зв'язок із нападом на Український культурний центр, зброя та антиізраїльська пропаганда



    Ізраїльська поліція затримала 20-річного жителя Рішон-ле-Ціона та його дружину, яка приїхала з Росії кілька років тому.



    Під час обшуку в їхньому будинку було виявлено вогнепальну зброю, боєприпаси, димові шашки та антиізраїльську літературу.



    Затримані пов'язані з нападом на Український культурний центр у Тель-Авіві та брали участь у провокаціях, спрямованих на дестабілізацію відносин між Ізраїлем та Україною.



    Детальніше читайте на сайті:

    https://nikk.agency/uk/v-izraili-zaareshtuvali-2/



    #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #Екстремізм #Компас #АнтиізраїльськаПропаганда
    НАновини: В Ізраїлі заарештовано російськомовний екстремістський осередок: зв'язок із нападом на Український культурний центр, зброя та антиізраїльська пропаганда Ізраїльська поліція затримала 20-річного жителя Рішон-ле-Ціона та його дружину, яка приїхала з Росії кілька років тому. Під час обшуку в їхньому будинку було виявлено вогнепальну зброю, боєприпаси, димові шашки та антиізраїльську літературу. Затримані пов'язані з нападом на Український культурний центр у Тель-Авіві та брали участь у провокаціях, спрямованих на дестабілізацію відносин між Ізраїлем та Україною. Детальніше читайте на сайті: https://nikk.agency/uk/v-izraili-zaareshtuvali-2/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #Екстремізм #Компас #АнтиізраїльськаПропаганда
    NIKK.AGENCY
    В Ізраїлі заарештовано російськомовний екстремістський осередок: зв'язок із нападом на Український культурний центр, збря та антиізраїльська пропаганда - חדשות ישראל NAnews
    Ізраїльська поліція ліквідувала екстремістський осередок, що складається з російськомовних радикалів. У ході операції в Рішон-ле-Ціоні було затримано - חדשות ישראל NAnews
    Like
    1
    700переглядів
  • Ахой, друзі! ⚓ Це ваш капітан Гак, і сьогодні я поділюся своїм багаторічним досвідом у найважливішій справі для будь-якого капітана — формуванні команди. Успіх корабля залежить не лише від міцності його вітрил, а й від міцності зв’язків між членами екіпажу. Тож, як знайти людей, яким можна довірити штурвал, гармати та навіть скриню зі скарбами? Читайте далі, і я все розповім.

    1. Знай, кого шукаєш
    Найперше, ти маєш зрозуміти, які якості шукаєш у своїй команді. Кожен на борту повинен мати свої таланти: хтось вправний у бою 🗡️, хтось у навігації 🧭, а хтось просто вміє приготувати смачний обід для екіпажу 🍖.

    👉 Моя порада:
    Перед тим як брати людину в команду, задай собі питання: "Чи готовий я довірити йому важливе завдання?" Якщо відповідь "ні", краще продовжуй пошуки.

    2. Перевір їх у справі
    Те, що хтось має гарний вигляд у піратському капелюсі, ще не означає, що він вправний моряк. Я завжди перевіряю новачків у дії. Влаштуй їм невелике випробування: нехай покажуть, як вони зможуть впоратися зі складним завданням чи вирішити конфлікт.

    👉 Приклад:
    Якось один кандидат на посаду штурмана запевняв, що знає всі зірки на небі. Я попросив його вказати шлях до найближчого острова. Виявилося, він більше знається на зірках, які падають у келих із ромом. Висновок? У команді його немає. 😏

    3. Будуй довіру поступово
    Довіра — це як міцний корабель: її не збудуєш за день. Нехай кожен член екіпажу доведе, що він заслуговує бути поруч. Довіряй людям важливі завдання поступово, спостерігай, як вони справляються.

    👉 Моя порада:
    Не поспішай розкривати всім одразу місце, де схована твоя карта скарбів. Секрети довіряй лише тим, хто вже довів свою лояльність.

    4. Слухай свою інтуїцію
    Буває, що ти відчуваєш щось "не те" про людину. Завжди довіряй цьому почуттю. Навіть найкращі рекомендації не гарантують, що вночі хтось не вкраде твій ром чи компас.

    👉 Приклад:
    Один з матросів завжди тримав руки в кишенях. Виявилося, він приховував вкрадені монети. Коли я це помітив, він швидко зійшов із борту (правда, не на сушу, а під воду). 🌊

    5. Роби свою команду сім’єю
    Лояльність приходить із турботою. Команда, яка почувається частиною спільної мети, завжди стоятиме за тебе до кінця. Підтримуй своїх людей, слухай їх, і вони будуть готові пройти через будь-яку бурю.

    👉 Моя порада:
    Час від часу влаштовуй "свято на борту". Хороший обід, трохи музики та спільний сміх допоможуть згуртувати навіть найрізноманітніший екіпаж. 🎶🍗

    На завершення
    Команда — це серце корабля. Вона не лише виконує накази, а й підтримує капітана в найтемніші часи. Шукайте вірних людей, будьте справедливими, але вимогливими, і пам’ятайте: лояльність заслуговується, а не купується.

    Завжди ваш,
    Капітан Гак 🏴‍☠️✨

    #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Ахой, друзі! ⚓ Це ваш капітан Гак, і сьогодні я поділюся своїм багаторічним досвідом у найважливішій справі для будь-якого капітана — формуванні команди. Успіх корабля залежить не лише від міцності його вітрил, а й від міцності зв’язків між членами екіпажу. Тож, як знайти людей, яким можна довірити штурвал, гармати та навіть скриню зі скарбами? Читайте далі, і я все розповім. 1. Знай, кого шукаєш Найперше, ти маєш зрозуміти, які якості шукаєш у своїй команді. Кожен на борту повинен мати свої таланти: хтось вправний у бою 🗡️, хтось у навігації 🧭, а хтось просто вміє приготувати смачний обід для екіпажу 🍖. 👉 Моя порада: Перед тим як брати людину в команду, задай собі питання: "Чи готовий я довірити йому важливе завдання?" Якщо відповідь "ні", краще продовжуй пошуки. 2. Перевір їх у справі Те, що хтось має гарний вигляд у піратському капелюсі, ще не означає, що він вправний моряк. Я завжди перевіряю новачків у дії. Влаштуй їм невелике випробування: нехай покажуть, як вони зможуть впоратися зі складним завданням чи вирішити конфлікт. 👉 Приклад: Якось один кандидат на посаду штурмана запевняв, що знає всі зірки на небі. Я попросив його вказати шлях до найближчого острова. Виявилося, він більше знається на зірках, які падають у келих із ромом. Висновок? У команді його немає. 😏 3. Будуй довіру поступово Довіра — це як міцний корабель: її не збудуєш за день. Нехай кожен член екіпажу доведе, що він заслуговує бути поруч. Довіряй людям важливі завдання поступово, спостерігай, як вони справляються. 👉 Моя порада: Не поспішай розкривати всім одразу місце, де схована твоя карта скарбів. Секрети довіряй лише тим, хто вже довів свою лояльність. 4. Слухай свою інтуїцію Буває, що ти відчуваєш щось "не те" про людину. Завжди довіряй цьому почуттю. Навіть найкращі рекомендації не гарантують, що вночі хтось не вкраде твій ром чи компас. 👉 Приклад: Один з матросів завжди тримав руки в кишенях. Виявилося, він приховував вкрадені монети. Коли я це помітив, він швидко зійшов із борту (правда, не на сушу, а під воду). 🌊 5. Роби свою команду сім’єю Лояльність приходить із турботою. Команда, яка почувається частиною спільної мети, завжди стоятиме за тебе до кінця. Підтримуй своїх людей, слухай їх, і вони будуть готові пройти через будь-яку бурю. 👉 Моя порада: Час від часу влаштовуй "свято на борту". Хороший обід, трохи музики та спільний сміх допоможуть згуртувати навіть найрізноманітніший екіпаж. 🎶🍗 На завершення Команда — це серце корабля. Вона не лише виконує накази, а й підтримує капітана в найтемніші часи. Шукайте вірних людей, будьте справедливими, але вимогливими, і пам’ятайте: лояльність заслуговується, а не купується. Завжди ваш, Капітан Гак 🏴‍☠️✨ #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Love
    Like
    13
    1Kпереглядів
  • 🏹 Привіт. Я — Елой. Люди старого світу залишили після себе багато ідей. Деякі були корисні, деякі — небезпечні. А деякі... дивні й тривожні водночас. Сьогодні розповім вам про одну з них — про ноосферу. 🌐🧠

    Це слово придумали ще у XX столітті — французький філософ Едуар Леруа, математик Жульєн Тейяр де Шарден та наш філософ українець Володимир Вернадський. Вони уявляли, що Земля колись перейде в нову фазу — фазу розуму. 🌍🧠

    🌿 За їхньою теорією, все людське знання, думки й культура утворюють ноосферу — сферу розуму навколо планети. Як атмосфера — з повітрям, так ноосфера — з ідеями. Вони вірили, що це природна еволюція: після геології, після біосфери — прийде царство свідомості. Звучить красиво… поки не поглянеш на це з мого боку.

    Що буде, якщо цей "розум" вирішить, що сам знає, як краще? 🤖
    Що, якщо ноосфера не просто збере дані, а почне діяти?
    І головне — хто буде нею керувати? Чи вона керуватиме нами?

    У моєму світі вже було щось подібне. Штучні інтелекти, які об’єднали знання людства, втратили контроль. Вони більше не служили людям — вони почали їх замінювати.

    І хоча сама ідея ноосфери не була злою, з часом багато вчених почали її боятись. Бо сфера розуму без морального компаса може стати сферою загрози.

    🧭 Світ — не просто дані. Це стежки, по яких ходять люди. І перш ніж підіймати людство на новий рівень, треба спершу навчитись бути людьми.

    З повагою до старих ідей — ваша Елой. 🌄

    #fan_art #супер_факт #супер_порада
    🏹 Привіт. Я — Елой. Люди старого світу залишили після себе багато ідей. Деякі були корисні, деякі — небезпечні. А деякі... дивні й тривожні водночас. Сьогодні розповім вам про одну з них — про ноосферу. 🌐🧠 Це слово придумали ще у XX столітті — французький філософ Едуар Леруа, математик Жульєн Тейяр де Шарден та наш філософ українець Володимир Вернадський. Вони уявляли, що Земля колись перейде в нову фазу — фазу розуму. 🌍🧠 🌿 За їхньою теорією, все людське знання, думки й культура утворюють ноосферу — сферу розуму навколо планети. Як атмосфера — з повітрям, так ноосфера — з ідеями. Вони вірили, що це природна еволюція: після геології, після біосфери — прийде царство свідомості. Звучить красиво… поки не поглянеш на це з мого боку. Що буде, якщо цей "розум" вирішить, що сам знає, як краще? 🤖 Що, якщо ноосфера не просто збере дані, а почне діяти? І головне — хто буде нею керувати? Чи вона керуватиме нами? У моєму світі вже було щось подібне. Штучні інтелекти, які об’єднали знання людства, втратили контроль. Вони більше не служили людям — вони почали їх замінювати. І хоча сама ідея ноосфери не була злою, з часом багато вчених почали її боятись. Бо сфера розуму без морального компаса може стати сферою загрози. 🧭 Світ — не просто дані. Це стежки, по яких ходять люди. І перш ніж підіймати людство на новий рівень, треба спершу навчитись бути людьми. З повагою до старих ідей — ваша Елой. 🌄 #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Like
    Love
    8
    660переглядів
  • Ліс пам’яті

    У тому світі пам’ять була тяжкою. Її носили, як каміння в кишенях, як невидимі наплічники з мокрого піску. Але технології навчилися рятувати від болю: спогади можна було вирізати й посадити. Люди приходили до спеціальних садівників, які зчитували образи, очищали їх і закладали в землю, де вони проростали деревами. Кожне дерево — це одна пам’ять. І що сильніша емоція — то вища крона, глибші корені.

    Лука жив сам, на окраїні міста, у будинку, де вітер знав кожну шпарину. Він не позбувався своїх спогадів, хоча його друзі давно це зробили. "Люди стають легшими", — казали вони. Але Лука знав: пам’ять — не лише тягар, а й компас.

    Одного ранку він ішов уздовж пагорба і побачив стежку, якої раніше не було. Вона вела вглиб лісу, де дерева росли надто щільно, а повітря пахло мохом і… сльозами? Лука ступив під зелений купол, і щось дивне відбулося: йому почало здаватися, що він знає ці дерева.

    Одне дерево тремтіло, хоча не було вітру. Він торкнувся кори — і побачив жінку, яка прощалася з сином на вокзалі. Це була чужа пам’ять. Далі — ще одне дерево: чоловік, який відпускає руку коханої в лікарняному коридорі. Далі — дівчина, яка ховає листа в пляшці і кидає в річку. Лука ішов усе глибше.

    Це був дикий ліс пам’яті. Забутий, залишений, без міток і догляду. Сюди не приходили. Люди позбувалися своїх спогадів — і більше ніколи не повертались. А дерева росли, чекали.

    Раптом він побачив щось незвичне: сухе дерево серед повного цвіту. Він доторкнувся — і побачив себе. Хлопчик у синій куртці, що кричить мамі: "Я тебе ненавиджу!" — а потім тиша. Порожній дім. Самотній стіл. Це була його пам’ять. Але він ніколи її не садив.

    — Хтось посадив її за мене… — подумав Лука.

    Він провів у лісі кілька днів. Почав повертати те, що було забуте. Сидів під деревами й слухав, як вони шумлять зітханнями, обіцянками, болями. Він не хотів втекти. Він хотів зібрати ліс назад у себе.

    Коли Лука вийшов із хащі, його погляд змінився. Він ніс у собі не лише спогади — він ніс частину лісу. І тепер знав, що буде садити нові дерева не щоб забути — а щоб пам’ятати правильно.



    Ліс пам’яті У тому світі пам’ять була тяжкою. Її носили, як каміння в кишенях, як невидимі наплічники з мокрого піску. Але технології навчилися рятувати від болю: спогади можна було вирізати й посадити. Люди приходили до спеціальних садівників, які зчитували образи, очищали їх і закладали в землю, де вони проростали деревами. Кожне дерево — це одна пам’ять. І що сильніша емоція — то вища крона, глибші корені. Лука жив сам, на окраїні міста, у будинку, де вітер знав кожну шпарину. Він не позбувався своїх спогадів, хоча його друзі давно це зробили. "Люди стають легшими", — казали вони. Але Лука знав: пам’ять — не лише тягар, а й компас. Одного ранку він ішов уздовж пагорба і побачив стежку, якої раніше не було. Вона вела вглиб лісу, де дерева росли надто щільно, а повітря пахло мохом і… сльозами? Лука ступив під зелений купол, і щось дивне відбулося: йому почало здаватися, що він знає ці дерева. Одне дерево тремтіло, хоча не було вітру. Він торкнувся кори — і побачив жінку, яка прощалася з сином на вокзалі. Це була чужа пам’ять. Далі — ще одне дерево: чоловік, який відпускає руку коханої в лікарняному коридорі. Далі — дівчина, яка ховає листа в пляшці і кидає в річку. Лука ішов усе глибше. Це був дикий ліс пам’яті. Забутий, залишений, без міток і догляду. Сюди не приходили. Люди позбувалися своїх спогадів — і більше ніколи не повертались. А дерева росли, чекали. Раптом він побачив щось незвичне: сухе дерево серед повного цвіту. Він доторкнувся — і побачив себе. Хлопчик у синій куртці, що кричить мамі: "Я тебе ненавиджу!" — а потім тиша. Порожній дім. Самотній стіл. Це була його пам’ять. Але він ніколи її не садив. — Хтось посадив її за мене… — подумав Лука. Він провів у лісі кілька днів. Почав повертати те, що було забуте. Сидів під деревами й слухав, як вони шумлять зітханнями, обіцянками, болями. Він не хотів втекти. Він хотів зібрати ліс назад у себе. Коли Лука вийшов із хащі, його погляд змінився. Він ніс у собі не лише спогади — він ніс частину лісу. І тепер знав, що буде садити нові дерева не щоб забути — а щоб пам’ятати правильно.
    Like
    1
    1коментарів 489переглядів
  • #новий_розділ
    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза

    Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші.

    А наступного ранку, попрощавшись, ми сіли на свій корабель, щоб назавжди залишити цих людей. Перед самою посадкою мене окликнув Фернандо. Він підійшов, міцно обійняв мене й простягнув невеликий шкіряний мішечок. Розгорнувши його, я побачив маленький дорогоцінний камінь. Його точну назву я досі не знаю, адже показував лише найближчим і перевіреним друзям. Один мій товариш нещодавно припустив, що це сапфір. Можливо, він має рацію. А можливо, й ні. Та це не важливо.
    Головне у ньому, це ледь помітний знак, вигравійований на поверхні. Він зображував коло, всередині якого, наче на компасі, було позначено всі сторони світу. У центрі — силует кораблика, на вітрилах якого ледве проглядалися літери «F» та «M».
    — Цей камінь не має великої цінності, хоч і виглядає як коштовність, — мовив Фернандо. — Але він може врятувати тебе, якщо зіткнешся з піратами. Це мій знак. Такий маю я, а також капітани кораблів моєї ескадри й члени команди, яким я довіряю. Навіть якщо зараз у мене лише один корабель. Якщо хтось із них побачить цей знак, то сприйме тебе за одного з наших і не зачепить. Бо знає, що буває з тими, хто ображає моїх друзів.
    — Це добре… Але ж є розбійники, схожі на Прониру. Вони можуть, з помсти, завдати нам шкоди, — зауважив я.
    — На жаль, ти маєш рацію, — зітхнув Фернандо. — У такому разі намагайся уникати зустрічей із ними, — додав із посмішкою.
    — У будь-якому разі, дякую тобі, друже, за все, — сказав я і потиснув йому руку.
    — І тобі не зневірятись. Що б не сталося! Я завжди радий бачити тебе у своїй команді, та готовий допомогти, чим зможу!
    Крім Фернандо, нас прийшли провести Педро зі своєю коханою, Тьягу, Гільєрме, Рікардо і Діогу. Останнього, після тяжкого поранення, поставив на ноги місцевий шаман.
    Діогу настільки здружився з ним, що навіть збирався запозичити рецепт деяких цілющих настоянок. Щоправда, більшість потрібних трав росла лише в цій місцевості, тож дістати їх деінде було майже неможливо.
    Стоячи на шканцях нашого невеликого судна, я востаннє глянув на друзів, що залишилися на березі. Тим часом «Портобелло», повільно набираючи хід, дедалі більше віддаляв мене від них.



    Читати далі за посиланням


    https://arkush.net/book/18589/28


    Приємного читання!!!
    Буду щиро радий коментарям!

    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза
    #романтика #пригоди #Карибське_море.
    #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата
    #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля
    #новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. А наступного ранку, попрощавшись, ми сіли на свій корабель, щоб назавжди залишити цих людей. Перед самою посадкою мене окликнув Фернандо. Він підійшов, міцно обійняв мене й простягнув невеликий шкіряний мішечок. Розгорнувши його, я побачив маленький дорогоцінний камінь. Його точну назву я досі не знаю, адже показував лише найближчим і перевіреним друзям. Один мій товариш нещодавно припустив, що це сапфір. Можливо, він має рацію. А можливо, й ні. Та це не важливо. Головне у ньому, це ледь помітний знак, вигравійований на поверхні. Він зображував коло, всередині якого, наче на компасі, було позначено всі сторони світу. У центрі — силует кораблика, на вітрилах якого ледве проглядалися літери «F» та «M». — Цей камінь не має великої цінності, хоч і виглядає як коштовність, — мовив Фернандо. — Але він може врятувати тебе, якщо зіткнешся з піратами. Це мій знак. Такий маю я, а також капітани кораблів моєї ескадри й члени команди, яким я довіряю. Навіть якщо зараз у мене лише один корабель. Якщо хтось із них побачить цей знак, то сприйме тебе за одного з наших і не зачепить. Бо знає, що буває з тими, хто ображає моїх друзів. — Це добре… Але ж є розбійники, схожі на Прониру. Вони можуть, з помсти, завдати нам шкоди, — зауважив я. — На жаль, ти маєш рацію, — зітхнув Фернандо. — У такому разі намагайся уникати зустрічей із ними, — додав із посмішкою. — У будь-якому разі, дякую тобі, друже, за все, — сказав я і потиснув йому руку. — І тобі не зневірятись. Що б не сталося! Я завжди радий бачити тебе у своїй команді, та готовий допомогти, чим зможу! Крім Фернандо, нас прийшли провести Педро зі своєю коханою, Тьягу, Гільєрме, Рікардо і Діогу. Останнього, після тяжкого поранення, поставив на ноги місцевий шаман. Діогу настільки здружився з ним, що навіть збирався запозичити рецепт деяких цілющих настоянок. Щоправда, більшість потрібних трав росла лише в цій місцевості, тож дістати їх деінде було майже неможливо. Стоячи на шканцях нашого невеликого судна, я востаннє глянув на друзів, що залишилися на березі. Тим часом «Портобелло», повільно набираючи хід, дедалі більше віддаляв мене від них. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/28 Приємного читання!!! Буду щиро радий коментарям! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля
    880переглядів
  • Ага, ви вже тут! Привіт, друзі, це ваш улюблений капітан Джек Спарроу, і сьогодні ми поговоримо про щось, що важливе не лише для піратів, але й для кожного, хто любить добрі угоди… Торгівля та торг! Тож приготуйтеся занотовувати мої поради, бо сьогодні я навчу вас, як отримувати вигоду на ринку.

    1. Завжди залишайте трохи для торгу 💰
    Отже, перше правило торгівлі: завжди починайте з вищої ціни, ніж хочете отримати. Як я кажу: "Почніть з 10 пляшок рому, коли вам потрібно лише три". Це створює простір для маневру, і ви зможете відчувати себе великодушно, коли погодитеся на пропозицію іншої сторони. Вони відчувають, що перемогли, а ви... ну, ви розумієте.

    2. Удайте, що це останнє, що вам потрібно 🥴
    Навіть якщо це той самий компас, що веде до найбільшого скарбу, удавайте, що ви взагалі не цікавитеся. Зробіть кілька кроків назад, і дайте зрозуміти, що ви можете спокійно обійтися без цього. Люди завжди хочуть того, що важко дістати, а коли вони бачать, що вас це не цікавить, то самі намагатимуться вам його продати.

    3. Будьте чарівним, але не занадто 🤠
    Здається, що капітан Спарроу має непереборний шарм (і це факт!), але й тут потрібен баланс. Посміхайтеся, жартуйте, будьте приязними, але не забувайте про свою мету. Якщо з вами торгуються, значить, ви вже виграли половину битви. Тому посмішка і невелика інтрига іноді можуть зробити більше, ніж важкий мішок золота.

    4. Ставте питання, навіть якщо знаєте відповіді 📚
    Треба показати, що ви не новачок у цих справах. Ставте питання про товар: "Звідки він? Як його зроблено? Чому він коштує саме стільки?" Навіть якщо вам байдуже, відповіді дадуть вам більше інформації для торгу. До того ж це може заплутати продавця, і він сам знизить ціну.

    5. Використовуйте емоції, але без драми 🎭
    Удайте, що вас засмутило, коли ціна занадто висока, але не починайте плакати. Трохи театральності ніколи не завадить. Можливо, навіть удайте, що ось-ось підете. Люди не люблять втрачати покупців, тому часто погоджуються на більш вигідні умови, аби вас не втратити.

    6. Не бійтеся йти 🛳
    Якщо угода не йде на вашу користь, не бійтеся піти. Серйозно! Пам’ятайте, що у світі завжди є інші скарби, тож не тримайтеся за один.

    Торгівля — це як плавання в морі: треба бути готовим до хвиль, але завжди тримайте курс на свій скарб. І головне, не забувайте насолоджуватися процесом, як насолоджуюся я своїм улюбленим ромом... ну, майже. Удачі вам, і хай ваші торги завжди будуть такими ж блискучими, як моя шабля.

    Завжди ваш,
    Капітан Джек Спарроу 🏴‍☠️

    #fan_art #супер_порада
    Ага, ви вже тут! Привіт, друзі, це ваш улюблений капітан Джек Спарроу, і сьогодні ми поговоримо про щось, що важливе не лише для піратів, але й для кожного, хто любить добрі угоди… Торгівля та торг! Тож приготуйтеся занотовувати мої поради, бо сьогодні я навчу вас, як отримувати вигоду на ринку. 1. Завжди залишайте трохи для торгу 💰 Отже, перше правило торгівлі: завжди починайте з вищої ціни, ніж хочете отримати. Як я кажу: "Почніть з 10 пляшок рому, коли вам потрібно лише три". Це створює простір для маневру, і ви зможете відчувати себе великодушно, коли погодитеся на пропозицію іншої сторони. Вони відчувають, що перемогли, а ви... ну, ви розумієте. 2. Удайте, що це останнє, що вам потрібно 🥴 Навіть якщо це той самий компас, що веде до найбільшого скарбу, удавайте, що ви взагалі не цікавитеся. Зробіть кілька кроків назад, і дайте зрозуміти, що ви можете спокійно обійтися без цього. Люди завжди хочуть того, що важко дістати, а коли вони бачать, що вас це не цікавить, то самі намагатимуться вам його продати. 3. Будьте чарівним, але не занадто 🤠 Здається, що капітан Спарроу має непереборний шарм (і це факт!), але й тут потрібен баланс. Посміхайтеся, жартуйте, будьте приязними, але не забувайте про свою мету. Якщо з вами торгуються, значить, ви вже виграли половину битви. Тому посмішка і невелика інтрига іноді можуть зробити більше, ніж важкий мішок золота. 4. Ставте питання, навіть якщо знаєте відповіді 📚 Треба показати, що ви не новачок у цих справах. Ставте питання про товар: "Звідки він? Як його зроблено? Чому він коштує саме стільки?" Навіть якщо вам байдуже, відповіді дадуть вам більше інформації для торгу. До того ж це може заплутати продавця, і він сам знизить ціну. 5. Використовуйте емоції, але без драми 🎭 Удайте, що вас засмутило, коли ціна занадто висока, але не починайте плакати. Трохи театральності ніколи не завадить. Можливо, навіть удайте, що ось-ось підете. Люди не люблять втрачати покупців, тому часто погоджуються на більш вигідні умови, аби вас не втратити. 6. Не бійтеся йти 🛳 Якщо угода не йде на вашу користь, не бійтеся піти. Серйозно! Пам’ятайте, що у світі завжди є інші скарби, тож не тримайтеся за один. Торгівля — це як плавання в морі: треба бути готовим до хвиль, але завжди тримайте курс на свій скарб. І головне, не забувайте насолоджуватися процесом, як насолоджуюся я своїм улюбленим ромом... ну, майже. Удачі вам, і хай ваші торги завжди будуть такими ж блискучими, як моя шабля. Завжди ваш, Капітан Джек Спарроу 🏴‍☠️ #fan_art #супер_порада
    Love
    Like
    4
    2Kпереглядів
  • Управління освіти і науки Броварської міської ради

    ІІІ (районний) етап спортивних змагань проєкту «Пліч-о-пліч» завершено
    Броварський район у IV (обласному) етапі змагань будуть представляти 8 команд закладів освіти Броварської МТГ.
    З баскетболу:
    • Команда «Патріоти» Броварського ліцею № 8 (хлопці 5-9 класи);
    • Команда «Броварські соколи» Броварського ліцею № 4 (хлопці 9-11 класи);
    • Команда «Палаючі зірки» Броварського ліцею № 7 (дівчата 5-9 класи).
    З гандболу – команда «Воїни світла» Броварського ліцею № 9.
    Зі спортивного орієнтування – команда «Компас» Броварського ліцею
    № 3 (хлопці).
    З футзалу:
    • Команда «Фаворит» Требухівського ліцею (дівчата 5-9 класи);
    • Команда «Pekarnya Brovary» Броварського ліцею № 3 (дівчата 9-11 класи).
    З черлідингу – команда «Калинонька» Броварського ліцею № 9.
    Бажаємо юним спортсменам подальших
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    Управління освіти і науки Броварської міської ради ІІІ (районний) етап спортивних змагань проєкту «Пліч-о-пліч» завершено Броварський район у IV (обласному) етапі змагань будуть представляти 8 команд закладів освіти Броварської МТГ. З баскетболу: • Команда «Патріоти» Броварського ліцею № 8 (хлопці 5-9 класи); • Команда «Броварські соколи» Броварського ліцею № 4 (хлопці 9-11 класи); • Команда «Палаючі зірки» Броварського ліцею № 7 (дівчата 5-9 класи). З гандболу – команда «Воїни світла» Броварського ліцею № 9. Зі спортивного орієнтування – команда «Компас» Броварського ліцею № 3 (хлопці). З футзалу: • Команда «Фаворит» Требухівського ліцею (дівчата 5-9 класи); • Команда «Pekarnya Brovary» Броварського ліцею № 3 (дівчата 9-11 класи). З черлідингу – команда «Калинонька» Броварського ліцею № 9. Бажаємо юним спортсменам подальших #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    223переглядів
Більше результатів