🤾‍♂️🇺🇦 Визначений склад збірної України перед Євро-2026 - в списку вихованець відділення гандболу ДЮСШ управління освіти і науки БМР Ігор Турченко 🔸 Чоловіча збірна України з гандболу вступає у вирішальний етап підготовки до Євро-2026. З 3-го по 6-те січня синьо-жовті пройдуть збори у словацькому Пряшеві, з 7-го по 12 січня тренуватимуться у швейцарському Вінтертурі, де також зіграють три матчі в рамках міжнародного турніру Yellow cup - проти збірних Швейцарії, Північної Македонії та Бахрейну. Далі - переліт до Норвегії на чемпіонат Європи-2026, що стартує 15 січня. Нагадаємо суперниками нашої команди на груповій стадії стануть господарів Євро-2026 збірна Норвегії (15.01), переможець минулого Євро збірна Франції (17.01), а також збірна Чехії (19.01). 🔸 Тренерський штаб збірної України визначився зі списком гравців на підготовчі збори. В разі необхідності у складі можуть відбуватися зміни та викликатися гравці з розширеного списку. Підготовка до Євро-2026 ЗБІРНА УКРАЇНИ З ГАНДБОЛУ Склад на збори 3-12 січня Пряшів | Вінтертур 🔸 ВОРОТАРІ: Комок Геннадій (“Бузау”, Румунія ) Новіков Олексій (“Фіверс Маргаретен”, Австрія) Терехов Антон (“Мінаур Бая-Маре”, Румунія) 🔸 ЛІВІ КРАЙНІ Артеменко Дмитро (“Азоти Пулави”, Польща) Савицький Павло (“Азоти Пулави”, Польща) 🔸 ПРАВІ КРАЙНІ Акіменко Андрій (“Динамо Бухарест”, Румунія) Глушак Данило (“Сіґішоара”, Румунія) 🔸 ЦЕНТРАЛЬНІ Денисов Захар (“Політехніка Тімішоара”, Румунія) Савчук Данило (“Спартак-Київ”, Україна) Тільте Олександр (“Хапоель Ашдод”, Ізраїль) 🔸 ЛІВІ ПІВСЕРЕДНІ Міноцький Тарас (“Дюнкерк”, Франція) Турченко Ігор (“Лімож”, Франція) Стрельников Максим (“Хробри Глогув”, Польща) 🔸 ПРАВІ ПІВСЕРЕДНІ Близнюк Ілля (“Карвіна”, Чехія) Черкащенко Богдан (“Фаагіль”, Кувейт) 🔸 ЛІНІЙНІ Бурзак Іван (“Островія Остров”, Польща) Онуфрієнко Олександр (“Целє”, Словенія) Тютюнник Дмитро (“Мотор”, Україна) 🔸 ГОЛОВНИЙ ТРЕНЕР Бражник Вадим #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями» Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція. Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане. Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу. Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка. Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна. Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає. Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії ООН давно живе за логікою блоків. Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися». Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні. І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час. Україна не може голосувати «у вакуумі» Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока. Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики. У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність. Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет. Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум. І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент. Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами. Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно. В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність. І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності. Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю Не цифрами в Нью-Йорку. Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі. Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН. Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності. Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency. #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновини‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали

«Врятувати скарби від загибелі»: єврейські пам’ятки України переводять у “цифру”, поки їх не знищила війна Поки Україна живе під сиренами й ударами, поруч іде інша, тиха битва — за пам’ять. Йдеться про рідкісні настінні розписи та будівлі буковинських синагог, створені ще до Голокосту й такі, що сьогодні буквально зникають на очах. На платформі «Українсько-єврейська зустріч» (UJE — Ukrainian Jewish Encounter) вийшов матеріал ізраїльського журналіста Шимона Бримана про проєкт, який звучить майже як вирок і водночас як план порятунку — «Врятувати скарби від загибелі». Це не чергова “культурна новина” і не історія про одну виставку. Суть — у фіксації того, що можна втратити назавжди: стін, фрагментів розписів, орнаментів, деталей молитовних залів. Там, де реставрація зараз неможлива, використовують 3D-сканування, цифрові моделі та архівування візуальних шарів — щоб після війни було до чого повернутися й що відновлювати. Технічну частину оцифрування виконала українська компанія Skeiron: зафіксовано три об’єкти Буковини — дві синагоги в Чернівцях і одну в Новоселиці. Використовували лазерне 3D-сканування та детальну фіксацію архітектурних і художніх елементів. Йдеться, зокрема, про чернівецьку синагогу «Гройсе Шул» (будувалася у 1799–1854 роках), про «Дім молитви Беньяміна» (збудований у 1923-му, розписи оновлювалися приблизно у 1938-му) та про Новоселицьку синагогу (1919), де настінні розписи виявили реставратори у 2009 році. Це не “просто будівлі”. Це шматок життя єврейської Буковини — з локальними образами, які художники переносили в біблійні сюжети: аж до того, що мури Єрихону зображали як Хотинську фортецю, а музичні сцени нагадували реальний клезмерський побут регіону. Це важливо і для України, і для Ізраїлю. Єврейська історія регіону — частина спільної пам’яті, яку російська війна намагається стерти фізично: ударом, пожежею, мародерством, забуттям. Питання до вас: як ви вважаєте, що сьогодні ефективніше для захисту спадщини — “цифра” й архіви чи реальна охорона та консервація на місці, навіть під ризиком обстрілів? Або, можливо, все ж варто допомогти Україні інакше — дати хоча б ізраїльське ППО, щоб захищати не лише людей, а й культурну спадщину, яка є частиною історії багатьох сучасних ізраїльтян? Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 НАновини‼️ https://nikk.agency/uk/vryatuvati-skarbi-vid-zagibeli-ievrejski/ #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #ЄврейськаСпадщина #Буковина #Чернівці #Новоселиця

⚡️⚽️Україна дізналася дату жеребкування Ліги націй — відомі кошики 🎲Жеребкування Ліги націй-2026/27 відбудеться 12 лютого 2026 року в Брюсселі. 🏆Збірна України зіграє у Дивізіоні B та перебуватиме у другому кошику разом зі збірними Швейцарії, Боснії і Герцеговини та Австрії. ⚔️ Потенційним суперником може стати збірна Швеції — ці команди також зіграють між собою у півфіналі плейоф ЧС-2026 у березні. 📊 Дивізіон B, кошики: 1️⃣ Шотландія, Угорщина, Польща, Ізраїль 2️⃣ Україна, Швейцарія, Боснія і Герцеговина, Австрія 3️⃣ Словенія, Грузія, Ірландія, Румунія 4️⃣ Швеція, Північна Македонія, Північна Ірландія, Косово #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

А нам Палестина, Сірія й тощо теж не вороги! ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ Росія не ворог Ізраїлю. Це країна, з якою ми не можемо не рахуватись, — Міхаель Бродський, Надзвичайний та Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні. https://t.me/Ukraineaboveallelse

У 1942 році офіцер Вермахту Альберт Баттель побачив вантажівки СС, що прямували до єврейського гетто, аби депортувати звідти сотні людей. Він перегородив міст озброєними солдатами й просто сказав: «Сьогодні — ні». Те, що сталося далі, змінило все. Літня спека тиснула на Перемишль, наче її неможливо було витримати. Німецькі прапори безсило висіли на кожній будівлі. Єврейський квартал уже багато місяців був оточений колючим дротом. І всі чудово знали, що насправді означає «переселення». Альберт Баттель стояв того ранку на мосту через Сян, спостерігаючи, як наближається колона СС. Вантажівка за вантажівкою, двигуни ревіли, наближаючись прямо до гетто. Йому було сорок дев’ять. Юрист до війни. Офіцер Вермахту, що зазвичай виконував накази і не висовувався. Але цього дня в ньому щось зламалося. Коли перша вантажівка під’їхала до мосту, Баттель підняв руку. Його солдати опустили шлагбаум. «Міст закритий», — сказав він офіцеру СС. Обличчя того почервоніло. «На якій підставі?» «На моїй». У Баттеля не було жодних підстав так діяти. Абсолютно жодних. Він зупиняв виконання офіційного наказу власного уряду. Але він залишився на місці. І його солдати — теж. Офіцер СС кричав, погрожував, вимагав пропустити. Баттель не зрушив. «Будь-хто, хто спробує перейти, буде заарештований», — спокійно сказав він. Уявити цей момент майже неможливо. Тиша, що мала опуститися на міст. Колона СС із працюючими двигунами, заблокована німецькими ж солдатами, які направили зброю на інших німецьких солдатів. Командиру СС нічого не залишалося. Він наказав вантажівкам розвертатися. Але Баттель на цьому не зупинився. Він сам сів у військову вантажівку й поїхав у гетто. У самісіньке серце того, що всі називали «єврейським кварталом». Сім’ї сиділи по домах, чекаючи. Знаючи. Матері притискали дітей. Старі дивилися у вікна. Баттель почав стукати у двері. «Сідайте у вантажівку, — казав він. — Зараз». Він завантажував десятки людей у машини Вермахту. Дідусів і бабусь, які ледве ходили. Матерів із немовлятами. Дітей, що трималися за іграшки, яких більше ніколи не побачать. Він привіз їх до казарм Вермахту. Нагодував. Поставив охорону, щоб їх захистити. Годинами він вивозив єврейські сім’ї з гетто під приводом «військової необхідності». Щохвилини він ризикував бути розстріляним за зраду. Кожне рішення могло стати останнім. Але до ночі десятки людей, які мали б бути у вагонах смерті, спали в ліжках німецьких солдатів. Новина вдарила по Берліну, як грім. Генріх Гіммлер особисто заніс ім’я Баттеля до своїх картотек. Він назвав його дії «недопустимим братанням з євреями». Його занесли в чорний список нацистської партії. Розпочали процедуру військового трибуналу. Зруйнували його кар’єру. Баттель ніколи не вибачився. Жодного разу. Коли хвороба змусила його залишити службу, він повернувся додому — до зруйнованого життя — але без тіні жалю. Після війни вижилі почали його шукати. «Офіцер, який нас врятував», — казали вони. «Німець, який сказав „ні“». У 1963 році Ізраїль вшанував Альберта Баттеля званням Праведника народів світу — найвищою нагородою для неєвреїв, які ризикували всім, аби рятувати євреїв. Він не дожив, щоб дізнатися про це. Баттель помер у 1952 році, забутий у Німеччині, що відбудовувалася. Він не написав жодної книги про той день. Не давав інтерв’ю. Не шукав слави. Але те, що він зробив на тому мосту, доводить дуже важливу істину. Сміливість — це не відсутність страху. Це вміння дивитися в обличчя неможливому й казати: «Мені байдуже». Це коли одна людина вирішує, що накази не варті більше, ніж людські життя. Це вміння підняти голову, коли всі інші її опускають. У світі, що здавався безнадійно зламаним, Альберт Баттель показав, що людяність може перемогти. Навіть якщо на тобі неправильна форма. Навіть якщо ти стоїш абсолютно сам. І іноді цього достатньо, щоб змінити все. Один міст. Один офіцер. Одне слово: «ні».

🇺🇦⛵️🥇Українські яхтсмени — чемпіони світу з вітрильного спорту серед молоді! На молодіжному чемпіонаті світу у місті Віламора (Португалія)🇵🇹 Святослав Мадоніч та Дмитро Карабаджак святкували 🥇перемогу у класі «420» серед чоловічих та змішаних екіпажів. У фінальний день змагань відбулося три заїзди. У стартових перегонах наш екіпаж фінішував на 15 місці, проте вже у наступних став переможцем і у заключних заїздах посів третє місце. Українці набрали 25 очок, випередивши ізраїльських яхтсменів Зіва Штуба та Лою Шеффлер (34 очки), які лідирували перед фінальною гонкою. Бронза у новозеландців Камерона Брауна та Олівера Стоуна (38 очок). #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Україна покращила свою позицію в оновленій таблиці коефіцієнтів УЄФА❗️ Україна піднялась на одну позицію в оновленій таблиці коефіцієнтів УЄФА завдяки матчам Динамо та Шахтаря 🔝 Так, нічия Шахтаря з Рієкою та перемога Динамо над Ноа принесла Україні 1,437 бали. З показником 24,287 очок наша асоціація обійшла в рейтингу Сербію, яка за наразі теж має одного представника у єврокубках – Црвену Звєзду в Лізі Європи ✔️ Таблиця коефіцієнтів УЄФА 1. Англія 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 – 103.658 очка (8/9 клубів) 2. Італія 🇮🇹 – 92.124 (6/7) 3. Іспанія 🇪🇸 – 85.953 (7/8) 4. Німеччина 🇩🇪 – 82.902 (6/7) 5. Франція 🇫🇷 – 75.534 (6/7) ... 20. Ізраїль 🇮🇱 – 27.500 (1/4) 21. Хорватія 🇭🇷 – 25.906 (1/4) 22. Румунія 🇷🇴 – 25.000 (1/4) 23. Угорщина 🇭🇺 – 24.875 (1/4) 24. Україна 🇺🇦 – 24.287 (1/4) (+1 позиція) 25. Сербія 🇷🇸 – 23.875 (1/4) (-1) #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

У Тель-Авіві обговорювали механізми звільнення українських військовополонених та цивільних заручників. Нещодавно в ізраїльському Тель-Авіві відбулася міжнародна конференція Two Wars – One Freedom, присвячена захисту прав людини та пошуку ефективних інструментів для повернення українських громадян із російського полону. Серед ключових тем конференції були: ▪️ дотримання Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими; ▪️ документування свідчень людей, які були звільнені з незаконного утримання; ▪️ координація міжнародних зусиль для прискорення репатріаційних процедур. Результати обговорень допоможуть у подальшому документуванні злочинів агресора та посиленні міжнародного тиску для звільнення всіх захисників і цивільних громадян України. У разі потрапляння близької людини у полон або її зникнення безвісти через війну необхідно повідомити про це Національне інформаційне бюро. Зробити це можна за телефоном 1648 (для дзвінків з-за кордону +38 (044) 287 81 65) або через сайт. https://t.me/Ukraineaboveallelse

🤯Змушував дітей роздягатися на камеру та надсилав їм дитяче порно: на Київщині викрили 30-річного збоченця Шокуючий випадок виявив ізраїльський Інтерпол. Мама 8-річної дівчинки звернулася до поліції із відвертими листуваннями та відео своєї дитини, які та знімала та відправляла педофілу, що прикидався дівчинкою на ім’я Свєта з українським номером телефону. 👮 Кіберполіція вирахувала, що розпусна співрозмовниця дівчинки насправді дорослий мешканець Козина. 🔍Під час обшуку у комп’ютері фігуранта виявили цілу колекцію дитячих відео та фото, а у телефоні – знайшли листування. Виявилось, що збоченець підтримував такі переписки не менш ніж з десятком ❗️ неповнолітніх, хоча й запевняв, що просто хотів поспілкуватися, а про вік своїх бесідників не знав. 🔒Тепер розпусник під вартою без права на заставу. Йому повідомили про підозру в отриманні доступу до дитячої порнографії та її зберіганні. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал