121переглядів
Пошук
Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів
-
-
#поезія
Немов наснилося мені .
Іду садом квітують вишні .
Трава купається в росі
Пливуть хмариночки не спішно .
На оболоні геть туман .
Розкрив сіреньке покривало .
І виглядало сонце з хмар .
Своє проміннячко пускало.
Купалась я у тишині .
Вітер розчісував волосся .
І ген на полі , вдалині.
Стояла нива у колоссі.
І шепотів струмок до хмар .
Водиця в ньому так дзюрчала.
Бджола із квіточок нектар .
Поміж садових трав збирала .
Вдихаю аромат на мить .
Поміж дерев уже світає .
І серце , серце стукотить .
Цей сон у небо відлітає.
Побільше, Боже , таких снів .
Де все в природній благодаті.
Життя летить крізь відлік днів .
Лиш сни для нас приносять радість. ..
( на жаль і цьому ми не раді )
Оля Більчук#поезія Немов наснилося мені . Іду садом квітують вишні . Трава купається в росі Пливуть хмариночки не спішно . На оболоні геть туман . Розкрив сіреньке покривало . І виглядало сонце з хмар . Своє проміннячко пускало. Купалась я у тишині . Вітер розчісував волосся . І ген на полі , вдалині. Стояла нива у колоссі. І шепотів струмок до хмар . Водиця в ньому так дзюрчала. Бджола із квіточок нектар . Поміж садових трав збирала . Вдихаю аромат на мить . Поміж дерев уже світає . І серце , серце стукотить . Цей сон у небо відлітає. Побільше, Боже , таких снів . Де все в природній благодаті. Життя летить крізь відлік днів . Лиш сни для нас приносять радість. .. ( на жаль і цьому ми не раді ) Оля Більчук207переглядів -
Дуже помічне при ніякому тискові, який наближається до нулів, обкластися більшою частиною придворної зграї!
Впхатися під теплу ковдру так, щоб тільки одна ніздря з під неї стирчала!:)
Та спати!
Як людина з чистою совістю, кріпко!
На кожне волання телефону про підвищену небезпеку та гупання ППО коментувати крізь сон:
- Йййййййбнсцкблдрсняяяяя.
Вірити в ППО та спати далі…
То й що?
Півнятник за хатою дошкрррребла!
З квітниками впоралася!
В групі підтримки собака Цуцилія та кішка Онука наша Снігуронька!:)
Куди я - в тому ж напрямку й цих дві дуууууеньї!:)
Якихось квіточок черговій колежанці надолубала!
Бо чим більше квіточок я роздаю, тим краще вони в мене колосяться!
Старі мотузки для білизни у дворі ножицями по металу зрізала. Якісно змотала, використаю влітку для підвʼязування якихось троянд та клематисів!
Нових навʼязала!
Як я люблю, щоб натягнуті були, як струна на гітарі!
Прищіпок понавішувала!
Не нових.
Старих.
Якісь з них в мене не втрачають працездатності ще з 2014 року, коли я з дітьми вимушено евакуювалася з Донбасу на Полтавщину…
Оці прищіпки - найкращі!
Тримають на мотузках кріпко будь що!
Куртки, штани зимові, товстезні пледи!
Мабуть, десятків два-три вже б час ще придбати?
Ірина Олександрова милується результатами моїх зусиль та каже, що все висить тепер по феншую?:)
Синочок вздовж паркану з боку вулиці та парку шкрррребе листя минулорічне!
Потім транспортуватиме його на курячий вигул.
Нехай гребуться!
Кури геть показилися.
Другий день - жодного яйця?
Втім, період линяння в них. Мабуть, мають право на перерву?
Вже десь тиждень їдло курям допомогають жерти бджоли!:)
Зграя бджіл!:)
В сусідів є вулики, є бджоли, а от з квіточками поки напружно!:)
Що в тому їдлі такого привабливого для бджіл, гадки не маю?:)
Оксана Скляренко, це той корм, що ти привозила!:)
В тебе як з бджолами?:)
Біженська моя Олександрова традиційно - головна по хаті та кухні!:)
За оселедцями у крамницю зганяла!
Картоплю під них чистить!
Сссссцуки мої собачі вчергове влаштували бийку!
То ми з синочком швиденько їх розняли!
Ви там як?
Цілі?
Бо з отими «тимчасовими припиненнями вогню» обстріли неньки тільки посилилися…Дуже помічне при ніякому тискові, який наближається до нулів, обкластися більшою частиною придворної зграї! Впхатися під теплу ковдру так, щоб тільки одна ніздря з під неї стирчала!:) Та спати! Як людина з чистою совістю, кріпко! На кожне волання телефону про підвищену небезпеку та гупання ППО коментувати крізь сон: - Йййййййбнсцкблдрсняяяяя. Вірити в ППО та спати далі… То й що? Півнятник за хатою дошкрррребла! З квітниками впоралася! В групі підтримки собака Цуцилія та кішка Онука наша Снігуронька!:) Куди я - в тому ж напрямку й цих дві дуууууеньї!:) Якихось квіточок черговій колежанці надолубала! Бо чим більше квіточок я роздаю, тим краще вони в мене колосяться! Старі мотузки для білизни у дворі ножицями по металу зрізала. Якісно змотала, використаю влітку для підвʼязування якихось троянд та клематисів! Нових навʼязала! Як я люблю, щоб натягнуті були, як струна на гітарі! Прищіпок понавішувала! Не нових. Старих. Якісь з них в мене не втрачають працездатності ще з 2014 року, коли я з дітьми вимушено евакуювалася з Донбасу на Полтавщину… Оці прищіпки - найкращі! Тримають на мотузках кріпко будь що! Куртки, штани зимові, товстезні пледи! Мабуть, десятків два-три вже б час ще придбати? Ірина Олександрова милується результатами моїх зусиль та каже, що все висить тепер по феншую?:) Синочок вздовж паркану з боку вулиці та парку шкрррребе листя минулорічне! Потім транспортуватиме його на курячий вигул. Нехай гребуться! Кури геть показилися. Другий день - жодного яйця? Втім, період линяння в них. Мабуть, мають право на перерву? Вже десь тиждень їдло курям допомогають жерти бджоли!:) Зграя бджіл!:) В сусідів є вулики, є бджоли, а от з квіточками поки напружно!:) Що в тому їдлі такого привабливого для бджіл, гадки не маю?:) Оксана Скляренко, це той корм, що ти привозила!:) В тебе як з бджолами?:) Біженська моя Олександрова традиційно - головна по хаті та кухні!:) За оселедцями у крамницю зганяла! Картоплю під них чистить! Сссссцуки мої собачі вчергове влаштували бийку! То ми з синочком швиденько їх розняли! Ви там як? Цілі? Бо з отими «тимчасовими припиненнями вогню» обстріли неньки тільки посилилися…258переглядів -
🔥 Що відбувається з бджолами під час бойових дій?
Бджоли не покидають вулики навіть під обстрілами
Вони орієнтуються за вібраціями та електромагнітними сигналами. Обстріли їх лякають, але вулики вони не кидають — тримають оборону до останнього.
Пошкодження вуликів — масова загибель
Якщо уламок потрапляє в корпус або від ударної хвилі руйнується дах — сім’я гине за лічені години.
Втрата матки — фатальна
Під час вібрацій та вибухів матки можуть бути травмовані або загинути, що прирікає всю сім’ю.
📍 Реальні історії українських пасічників (2022–2024):
Київська обл.
Пасіка під Ірпенем опинилась у зоні окупації. Вулики обстріляли, кілька згоріли. Після звільнення залишилося 7 із 36. Бджоли вижили завдяки віддаленню від доріг та лісосмузі.
Сумщина
Пасічник вивіз частину вуликів до родичів у Полтавську область, але залишив частину в укритому підвалі — бджоли зимували там і успішно пережили холод без втрат.
Херсонщина
Пасіка біля Дніпра опинилася в зоні регулярних обстрілів. Бджоли вижили, бо вулики були вкопані в землю й укриті сеном та плівкою. Пасічник працював у бронежилеті.
🛠️ Що роблять пасічники, щоб урятувати бджіл у воєнний час?
Переносять вулики в підвали, гаражі, траншеї
Встановлюють броньовані щити з ОСБ, мішків із піском
Роблять мобільні пасіки — невеликі фургони, які можна евакуювати
Стежать за рівнем стресу бджіл (менша активність, агресивність)
🐝 Символ витривалості та надії
Бджоли — ті, хто працює незалежно від людських катастроф. Після обстрілів, вибухів, окупації — вони знову виходять на медозбір. Їхній приклад надихає.
Мед, зібраний у зоні бойових дій — не просто солодкий продукт. Це свідок історії, знак того, що життя триває.
🟡🔵 Пасічники на деокупованих територіях — це першочергові відновлювачі.
Бо якщо повернулись бджоли — значить, є майбутнє.🔥 Що відбувається з бджолами під час бойових дій? Бджоли не покидають вулики навіть під обстрілами Вони орієнтуються за вібраціями та електромагнітними сигналами. Обстріли їх лякають, але вулики вони не кидають — тримають оборону до останнього. Пошкодження вуликів — масова загибель Якщо уламок потрапляє в корпус або від ударної хвилі руйнується дах — сім’я гине за лічені години. Втрата матки — фатальна Під час вібрацій та вибухів матки можуть бути травмовані або загинути, що прирікає всю сім’ю. 📍 Реальні історії українських пасічників (2022–2024): Київська обл. Пасіка під Ірпенем опинилась у зоні окупації. Вулики обстріляли, кілька згоріли. Після звільнення залишилося 7 із 36. Бджоли вижили завдяки віддаленню від доріг та лісосмузі. Сумщина Пасічник вивіз частину вуликів до родичів у Полтавську область, але залишив частину в укритому підвалі — бджоли зимували там і успішно пережили холод без втрат. Херсонщина Пасіка біля Дніпра опинилася в зоні регулярних обстрілів. Бджоли вижили, бо вулики були вкопані в землю й укриті сеном та плівкою. Пасічник працював у бронежилеті. 🛠️ Що роблять пасічники, щоб урятувати бджіл у воєнний час? Переносять вулики в підвали, гаражі, траншеї Встановлюють броньовані щити з ОСБ, мішків із піском Роблять мобільні пасіки — невеликі фургони, які можна евакуювати Стежать за рівнем стресу бджіл (менша активність, агресивність) 🐝 Символ витривалості та надії Бджоли — ті, хто працює незалежно від людських катастроф. Після обстрілів, вибухів, окупації — вони знову виходять на медозбір. Їхній приклад надихає. Мед, зібраний у зоні бойових дій — не просто солодкий продукт. Це свідок історії, знак того, що життя триває. 🟡🔵 Пасічники на деокупованих територіях — це першочергові відновлювачі. Бо якщо повернулись бджоли — значить, є майбутнє.280переглядів -
#поезія
Зупинився час, і зупинився вітер,
І липнева спека в серпень упаде,
Впали й жовті груші рясно, ніде діти,
Аж павук над ними ситечко пряде.
Аж бджола засмагла п'є із них нектари,
Аж в полях упріла скошена стерня,
Ці серпнево-стиглі вижовклі гектари
Тракторист півсонно викосив зрання.
Заспівала птаха, скинула пір'їну,
Закрива повіки від пилюки день,
Сонце залоскоче комбайнеру спину,
І торкне проміння жаром до легень.
Дихай, поглинавши літо це пожовкле,
Уявляй відпустку і морський міраж,
Набирай у груди чебрецевий вітер,
Пий медовий вечір, що солодкий аж.
Пий росяні ранки що вгамують спрагу,
І чекай опівдні хмари рятівні,
Захмеліле літо п'є медову брагу,
Золотить зіниці у моїм вікні.
Валентина Чепурко#поезія Зупинився час, і зупинився вітер, І липнева спека в серпень упаде, Впали й жовті груші рясно, ніде діти, Аж павук над ними ситечко пряде. Аж бджола засмагла п'є із них нектари, Аж в полях упріла скошена стерня, Ці серпнево-стиглі вижовклі гектари Тракторист півсонно викосив зрання. Заспівала птаха, скинула пір'їну, Закрива повіки від пилюки день, Сонце залоскоче комбайнеру спину, І торкне проміння жаром до легень. Дихай, поглинавши літо це пожовкле, Уявляй відпустку і морський міраж, Набирай у груди чебрецевий вітер, Пий медовий вечір, що солодкий аж. Пий росяні ранки що вгамують спрагу, І чекай опівдні хмари рятівні, Захмеліле літо п'є медову брагу, Золотить зіниці у моїм вікні. Валентина Чепурко342переглядів -
#цікаве
Бджола — останній бастіон цивілізації. Зникне вона — привіт, кінець світу. Без спецефектів, але з реальними трупами.
Знаєш, що станеться, якщо зникнуть бджоли? Ок, слухай уважно — це не сценарій серіалу, це те, що вже починається:
– 75% рослин, які ми їмо, потребують запилення. Без нього – вони не плодоносять. Просто квіточки, які відцвіли й здохли.
– 35% світового продовольства тримається на запилювачах. І 80% цих запилювачів – це бджоли. Не дрони. Не китайці з пензликами. Бджоли.
– В Китаї вже є місця, де люди вручну запилюють яблуні. З драбинами і ватними паличками. Бо вбили бджіл. І як тобі перспектива платити 10 фунтів за одне яблуко, яке «запилив Вася»?
– Мигдаль у США — це 1 млн вуликів, які звозять вантажівками. І бджоли там масово вмирають від пестицидів. Але кого це хвилює, якщо в інстаграмі мигдалеве лате?
– Колапс запилення = колапс харчового ланцюга. Гинуть рослини → зникають травоїдні → хижаки без їжі → ґрунти мертві → ціни шалені → голод → паніка → жопа.
А ще: коли гинуть бджоли, їхній віск виявляють у ґрунті, рибі, воді, навіть у молоці матері. Не тому, що вони скрізь, а тому, що ми труїмо планету настільки, що самі вже складаємося на хімічну зброю проти самих себе.
Це не «ой, не буде меду до чаю». Це «не буде чаю, бо не буде м’яти, бо не буде комахи, яка її запилить». Це не фантастика, це вже стається. У Франції, Німеччині, Бразилії, Індії — бджолярі рахують не прибутки, а втрати. Мільйонами. Вулики мертві. Бджоли не повернулись.
Так що наступного разу, коли купиш «універсальний спрей від всіх комах», запиши собі на лобі: всі комахи — це і бджоли теж. І коли ти викошуєш останню кульбабу — ти не газон рівняєш, ти похоронний марш граєш собі на вечерю.
Якщо хочеш жити — залиш щось живим. Посади рослину. Не чіпай всіх бур’янів. Підтримай бджолярів. Вимкни хімію. Бо інакше замість фруктів у нас буде тільки одне — спогади про те, як смачно колись пахли сади.
Tala Chirva#цікаве Бджола — останній бастіон цивілізації. Зникне вона — привіт, кінець світу. Без спецефектів, але з реальними трупами. Знаєш, що станеться, якщо зникнуть бджоли? Ок, слухай уважно — це не сценарій серіалу, це те, що вже починається: – 75% рослин, які ми їмо, потребують запилення. Без нього – вони не плодоносять. Просто квіточки, які відцвіли й здохли. – 35% світового продовольства тримається на запилювачах. І 80% цих запилювачів – це бджоли. Не дрони. Не китайці з пензликами. Бджоли. – В Китаї вже є місця, де люди вручну запилюють яблуні. З драбинами і ватними паличками. Бо вбили бджіл. І як тобі перспектива платити 10 фунтів за одне яблуко, яке «запилив Вася»? – Мигдаль у США — це 1 млн вуликів, які звозять вантажівками. І бджоли там масово вмирають від пестицидів. Але кого це хвилює, якщо в інстаграмі мигдалеве лате? – Колапс запилення = колапс харчового ланцюга. Гинуть рослини → зникають травоїдні → хижаки без їжі → ґрунти мертві → ціни шалені → голод → паніка → жопа. А ще: коли гинуть бджоли, їхній віск виявляють у ґрунті, рибі, воді, навіть у молоці матері. Не тому, що вони скрізь, а тому, що ми труїмо планету настільки, що самі вже складаємося на хімічну зброю проти самих себе. Це не «ой, не буде меду до чаю». Це «не буде чаю, бо не буде м’яти, бо не буде комахи, яка її запилить». Це не фантастика, це вже стається. У Франції, Німеччині, Бразилії, Індії — бджолярі рахують не прибутки, а втрати. Мільйонами. Вулики мертві. Бджоли не повернулись. Так що наступного разу, коли купиш «універсальний спрей від всіх комах», запиши собі на лобі: всі комахи — це і бджоли теж. І коли ти викошуєш останню кульбабу — ти не газон рівняєш, ти похоронний марш граєш собі на вечерю. Якщо хочеш жити — залиш щось живим. Посади рослину. Не чіпай всіх бур’янів. Підтримай бджолярів. Вимкни хімію. Бо інакше замість фруктів у нас буде тільки одне — спогади про те, як смачно колись пахли сади. Tala Chirva894переглядів 1 Поширень -
Бджоли 🐝 – неймовірно цікаві істоти. Ось деякі факти про них:
Бджоли🐝 “розмовляють” танцем.
Танець бджоли (так званий «танець виляння») передає інформацію про напрямок та відстань до джерела нектару.
Вони можуть впізнавати обличчя.
Бджоли 🐝 вміють розпізнавати людські обличчя частинами, як мозаїки. Це рідкісна здатність серед комах.
Мед 🍯 – єдиний продукт, що не псується з часом. Його знаходили в єгипетських пірамідах, і він був їстівним через тисячі років.
Бджолина 🐝матка може відкладати до 2000 яєць на день. Це майже одне яйце кожні 45 секунд!
Одна бджола 🐝 за життя виробляє лише близько 1/12 чайної ложки меду.
Щоб отримати банку меду, потрібна праця понад 1000 бджіл.
Бджоли 🐝 літають із швидкістю до 25 км/год, махають крилами близько 200 разів на секунду!
У бджіл 🐝 п'ять очей. Два великі складні очі і три маленькі прості очі на маківці голови.
Вони бачать ультрафіолет. Це допомагає їм знаходити нектар у квітах — для них квіти виглядають зовсім інакше, ніж для нас.
Бджоли 🐝 можуть відчувати емоції. Вчені довели, що вони здатні відчувати щось схоже на оптимізм чи песимізм.
Медоносні бджоли🐝 живуть колонією до 60 000 особин. кожної — чітка роль: робітники, воїни, матка, розвідниці тощо.
Стільки всього дивовижного може одна маленька бджілка! 🐝
Геніальний Альберт Ейнштейн одного разу написав: «Якщо з землі зникнуть бджоли, людство проіснує всього чотири роки». Перестануть запилюватись рослини – настане голод, і не врятують жодні генно-модифіковані продукти.Бджоли 🐝 – неймовірно цікаві істоти. Ось деякі факти про них: Бджоли🐝 “розмовляють” танцем. Танець бджоли (так званий «танець виляння») передає інформацію про напрямок та відстань до джерела нектару. Вони можуть впізнавати обличчя. Бджоли 🐝 вміють розпізнавати людські обличчя частинами, як мозаїки. Це рідкісна здатність серед комах. Мед 🍯 – єдиний продукт, що не псується з часом. Його знаходили в єгипетських пірамідах, і він був їстівним через тисячі років. Бджолина 🐝матка може відкладати до 2000 яєць на день. Це майже одне яйце кожні 45 секунд! Одна бджола 🐝 за життя виробляє лише близько 1/12 чайної ложки меду. Щоб отримати банку меду, потрібна праця понад 1000 бджіл. Бджоли 🐝 літають із швидкістю до 25 км/год, махають крилами близько 200 разів на секунду! У бджіл 🐝 п'ять очей. Два великі складні очі і три маленькі прості очі на маківці голови. Вони бачать ультрафіолет. Це допомагає їм знаходити нектар у квітах — для них квіти виглядають зовсім інакше, ніж для нас. Бджоли 🐝 можуть відчувати емоції. Вчені довели, що вони здатні відчувати щось схоже на оптимізм чи песимізм. Медоносні бджоли🐝 живуть колонією до 60 000 особин. кожної — чітка роль: робітники, воїни, матка, розвідниці тощо. Стільки всього дивовижного може одна маленька бджілка! 🐝 Геніальний Альберт Ейнштейн одного разу написав: «Якщо з землі зникнуть бджоли, людство проіснує всього чотири роки». Перестануть запилюватись рослини – настане голод, і не врятують жодні генно-модифіковані продукти.506переглядів -
#поезія
Ти забула, що жінка. Хіба так буває?
Ти забула, що гарна. Лиш вітер це знає.
Ти мало говориш, а більше мовчиш.
Ти так часто плачеш…утомлено спиш…
Ти більше не хочеш про щось розмовляти.
А хоч пам’ятаєш: любила ж співати?
Літала ж на крилах колись… До світанку.
Із зорями бавилась в хаті на ґанку.
Із квітами й бджолами ти розмовляла.
Картини? Етюди? Це ж ти малювала?
Сміялась, як ніби із гір тече річка.
Така ти була…ніжна дівчинка… свічка.
Тонюсінька в ниточку, крихко-тендітна.
Яка ти була, пам’ятаєш, вагітна?
Щаслива пампушечка. Два серця в тілі.
І радість. Емоції. Птахом летіла…
Забула, що жінка. Згадай, не барися!
Впіймай цей момент. І навкруг озирнися!
Ти є! Ти – жива! Ти сьогодні з собою.
Прийми себе в дар. І зцілися любов’ю!
Anna Savchuk#поезія Ти забула, що жінка. Хіба так буває? Ти забула, що гарна. Лиш вітер це знає. Ти мало говориш, а більше мовчиш. Ти так часто плачеш…утомлено спиш… Ти більше не хочеш про щось розмовляти. А хоч пам’ятаєш: любила ж співати? Літала ж на крилах колись… До світанку. Із зорями бавилась в хаті на ґанку. Із квітами й бджолами ти розмовляла. Картини? Етюди? Це ж ти малювала? Сміялась, як ніби із гір тече річка. Така ти була…ніжна дівчинка… свічка. Тонюсінька в ниточку, крихко-тендітна. Яка ти була, пам’ятаєш, вагітна? Щаслива пампушечка. Два серця в тілі. І радість. Емоції. Птахом летіла… Забула, що жінка. Згадай, не барися! Впіймай цей момент. І навкруг озирнися! Ти є! Ти – жива! Ти сьогодні з собою. Прийми себе в дар. І зцілися любов’ю! Anna Savchuk331переглядів
Більше результатів