#новий_розділ Капітан мовчки розвернувся й рушив на місток. Там деякий час сперечався з боцманом, який не приховував свого обурення. Але, хоч і буркочучи крізь зуби, накази все ж почав віддавати. Команда діяла злагоджено, наче точний механізм. За кілька хвилин більшість вітрил уже було зібрано, і корабель майже зупинився. Легкий хід змінився млявим погойдуванням — ми ніби зависли посеред моря. — Ну все, тепер чекай, поки якийсь фрегат на горизонті з’явиться… — бурмотів боцман собі під ніс, зухвало косячи на капітана. — Весело буде. Дуже весело... Дехто з матросів бурчав уголос, не соромлячись власних думок. Усі знали, хто вплинув на рішення капітана, і в очах багатьох винними в цій зупинці були ми з Родріго. Ті, хто лишився без діла, розслаблено повлягалися по палубі, намагаючись хоч трохи перепочити. Години тяглися повільно. Невдоволення росло. Фернандо ходив уздовж борту, щось бурмочучи собі під ніс, а на нас із Родріго кидав погляди, якими, здавалося, можна було пробити дірку в вітрилі. Я теж не знаходив собі місця. «Навіщо я тільки встряв у цю історію?» — думав я. — «Навіщо піддався на балачки старого?..» Але Родріго лишався спокійним — ніби знав щось, чого ми ще не бачили. На мить мене навіть осяяла зухвала думка: а раптом він — зрадник? Може, навмисне нас зупинив, щоб дати переслідувачам фору? Та вже за секунду я її відкинув — Родріго не така людина. Ми не одразу помітили, як небо змінилося. Сірі важкі хмари згущувалися і рухалися значно швидше. І раптом — здійнявся справжній вітер. Ще не штормовий, але вже досить потужний, щоб змусити замислитися. Хвилі, що ще мить тому ледь плескалися об борт, виросли — одна з них вдарила з такою силою, що кілька моряків не втримались на ногах. Мене охопив знайомий жах. Усе нагадувало ту ніч, коли я опинився за бортом бригантини, що доставила мене до цих берегів. Щогли й снасті страшно скрипіли, а верхівка однієї щогли з гуркотом зламалася і гепнулася на палубу. Здавалося, що це кінець. Але то був лише початок. Вітер набирав сили. Хвилі вже накривали палубу, обдаючи моряків з голови до ніг. Троє з них опинилися у воді — на щастя, товариші встигли кинути їм канати й витягти назад завдяки надлюдським зусиллям. Фернандо, як справжній капітан, не залишав містка. Його чіткі накази рятували нас від хаосу. Час від часу вітер ненадовго стишався, дозволяючи нам перевести дух, та вже за мить повертався з новою люттю. Те, що ми досі трималися, було заслугою чіткої організації — кожен знав, що робити, й діяв на межі сил. Мене самого кілька разів ледь не змило за борт. Цей шторм перевершував навіть той, що потопив «Аделаїду». Але «Блискавка» вперто боролася. Хоч іноді здавалося, що це останні хвилини. Пам’ятаю, як над головами пролетіли обірвані клапті вітрила. Потім уламки щогли поранили двох хлопців. Та навіть знесилені, ми не припиняли працювати. Родріго, мій буркотливий наставник, дав не одну пораду, яка врятувала нас від катастрофи. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/20 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #стихія #шторм #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля #піастри

Привіт, це майор Білл Кейдж. Часові петлі — це моя стихія, тож ось добірка фільмів, які піднімуть настрій або змусять задуматись про час, вибір і наслідки. Насолоджуйтеся моментом… хоча б поки він не повториться! 😉 1. «День бабака» (1993) Фільм-класика. Філ Коннорс, цинічний ведучий погоди, застрягає в одному дні. Повторюючи події, він переглядає своє життя, знаходить цінність у простих речах і… любов 💘. Легкий і глибокий одночасно. 2. «На межі майбутнього» (2014) Ви десь це бачили 😉. Мій особистий фаворит! Офіцер Кейдж прокидається після загибелі на полі бою та повторює свій день, вдосконалюючи свою стратегію разом із Ритою Вратаскі в боротьбі проти ворогів. Екшн, напруга і стратегія — все на високому рівні 💥. 3. «Початковий код» (2011) Сержант Бреннан знову і знову повертається до однієї миті, намагаючись знайти вибухівку на поїзді. З кожною спробою відкриває більше, але чи зможе він зупинити вибух? Військовий дух і надзвичайні обставини — цікаве поєднання 🎖️. 4. «Щасливий день смерті» (2017) Цей фільм — трохи комедія, трохи жах. Студентка Трі змушена переживати один і той самий день знову і знову, де її вбивають наприкінці кожної петлі. Вона намагається змінити хід подій і з’ясувати, хто ж її вбивця 🔪. Містично і динамічно. 5. «Петля часу» (2012) Похмура історія майбутнього, де вбивці Лупери «закривають» петлі в часі. Один із них стикається з самим собою з майбутнього, і це змінює все 🔄. Сюжет насичений, ідея унікальна. 6. «Матриця часу» (2017) Це напружений фільм про часові петлі, де головна героїня, молода жінка, постійно переживає один і той самий день, намагаючись розгадати, чому це відбувається. Окрім сюжетних загадок, що тримають у напрузі, фільм досліджує людські емоції та вибір, показуючи, як час, що повторюється, впливає на наші рішення та характер. Рекомендую для тих, хто хоче не тільки дізнатися, як закінчиться історія, але й подумати про особисті "петлі" у житті ⏱️ 7. «Помилка часу» (2014) Фінн і його дівчина Келлі живуть в одній квартирі разом з найкращим другом Джаспером у житловому комплексі, де він працює менеджером. Містер Бі, один із винаймачів квартири, не сплачував орендної плати вже два місяці, тому Келлі вирішила зайти до нього. Коли вона прийшла провідати Містера Бі, то побачила у його кімнаті дивну машину. Виявляється, вона робить знімки їхньої з друзями квартири, на яких зображено те, що відбудеться наступної доби. 🔄. 8. "Зависнути у Палм-Спрінгз" (2020) Комедійна історія про часову петлю з несподіваним романтичним поворотом. Головний герой Найлс застрягає на одному весіллі в сонячному Палм-Спрінгз, повторюючи день знову і знову, поки до петлі не приєднується Сара, ще одна гостя весілля. Разом вони намагаються прийняти свою реальність і знайти сенс у нескінченних повтореннях. Цей фільм віртуозно поєднує гумор, абсурдність і щирі емоції, роблячи його незабутнім вибором для любителів наукової фантастики та романтики ❤️. Нехай час буде з вами, і пам’ятайте, іноді навіть один момент може змінити життя. Майор Білл Кейдж #fan_art #супер_порада #супер_факт

В одній соцмережі запитали "що є творчість саме для вас?". Творчість для мене - це я, це моє життя. Це те, що є моєю суттю, моєю свободою, моїм вибором, моїм натхненням, моїм сенсом, моїм зціленням, моєю любов'ю. Творчість - це жага, це стихія, це сила. Це місце без обмежень та без кордонів. Місце повної свободи фантазії, уявлень, образів. Творчість зароджується в серці, охоплює душу і знаходить вихід у зовнішньому ії проявленні. Вона змінює, вона радіє, сумує, підіймає глибинне, що заховане. Вона закохує... Вона завжди в любові, бо вона...і є любов

#тварини Мами-видри носять своїх дитинчат на животі, немов на маленькому пухнастому човнику. Чому? Все просто: малюки народжуються абсолютно безпорадними, а вода для них поки що не звична стихія, а небезпечний простір. Мама тримає їх у безпеці, зігріває та навчає першим навичкам. У видр дивовижний характер: вони грайливі, розумні та неймовірно прив'язані до своїх родин. Ці водяні акробати не тільки вправно ловлять рибу, а й грають один з одним, наче діти. А ще у видр є "кишеня" - складка під лапою, де вони зберігають улюблений камінь для розбивання раковин. Світ видр це історія про тепло, турботу і трохи релаксу. Адже хто ще може плавати річкою з таким спокоєм і ніжністю?

Привіт, любі друзі! Це Шторм, і як експерт з контролю над погодою, я просто не можу не поділитися з вами кількома вражаючими фактами про блискавки. Спойлер: вони настільки ж захоплюючі, як і небезпечні! Давайте зануримось у таємниці природи. 🌩️ Швидкість блискавки ⚡ Блискавка може рухатися зі швидкістю до 320 000 км/год. Вона вивільняє енергію майже миттєво, подібно до того, як я можу керувати стихіями. Така швидкість могла б здивувати навіть найшвидших супергероїв! Блискавка як природне добриво 🌱 Коли блискавка вражає землю, вона виробляє азотні оксиди, які, в свою чергу, допомагають створювати атмосферний азот. Тож під час кожної грози відбувається своєрідне природне "удобрювання" ґрунту. 😏 Тепло блискавки 🔥 Блискавка може нагрівати повітря до 30 000°C — це в п'ять разів більше, ніж температура поверхні Сонця. Якщо ви коли-небудь відчували спеку під час удару блискавки поблизу, то знаєте, що це по-справжньому вражаюче. Блискавка і дуби 🌳 Блискавки частіше вражають дуби, ніж інші дерева. Є гіпотеза, що це через високий вміст води в дубах, що робить їх більш провідними для електрики. Можливо, дуби теж хочуть трохи моєї сили? Форма блискавки 🔄 Існують різні типи блискавок: кульові, зигзагоподібні та стримані. Наприклад, кульові блискавки — це рідкісне і досі не до кінця зрозуміле явище. Вони схожі на маленькі сфери, що плавають у повітрі. Мабуть, це моя улюблена форма... бо в них є щось магічне. 🔮 Блискавка ніколи не вдаряє двічі? ❌ Міф про те, що блискавка ніколи не вдаряє двічі в одне місце — це лише міф! Високі будівлі, такі як хмарочоси або телевежі, можуть приймати удари блискавок багато разів під час однієї бурі. Тисячі блискавок щосекунди 🌍 Щосекунди в світі в землю б'є близько 50-100 блискавок. Уявіть собі, яка це потужна енергія, що постійно пронизує нашу атмосферу. Отже, блискавки — це не просто красиве явище, яке ми бачимо під час грози. Це складний природний процес, який поєднує в собі силу, енергію та певну дозу хаосу. Пам'ятайте: природа вміє бути вражаючою і небезпечною одночасно — не забувайте поважати її силу. З вами була Шторм, ваш персональний гід по погодним явищам. Тримайте голову високо, але будьте обережні під час грози! 🌩️ #fan_art #супер_факт

Крижаний шторм у Канаді залишив понад 400 тисяч споживачів без електрики, — CBS Товщина льоду в деяких містах досягала 25 мм. Метеорологи зазначили, що стихія завдала значних пошкоджень інфраструктурі. У місті Оро-Медонте навіть оголосили надзвичайний стан, оскільки всі дороги перекриті через повалені дерева, пошкоджені лінії електропередач і уламки.

Хоча снігу і немає, але лютий вже тут. Вірш "Не розминутися" Вже місяць лютий… Землю вкрило снігом. Це - сивина старенької зими. Чи стане зустріч наша оберегом? Чи затаврує на душі стигми. Такий туман із снігу! Вітер – в очі! Інстинкт прадавній…Стежки замело. Чи ти чекаєш зустріч цю охоче? Чи будеш йти стихіям всім назло? А час, як губка. В ньому зими й весни. У ньому шум словесної війни… Вже скоро, скоро лід розтане, скресне… А час проходить, як не поверни. Я все тверджу: «Не збитися б з путі… Мені б не розминутися з весною… У часі, просторі, словесній марноті Мені б не розминутися з тобою.