#Житія_святих

ПРП. ФЕОФАНА, СПОВІДНИКА

Народився у Константинополі (759-818). Належав до вищої знаті.

Малюком осиротів, виховувався в імператорському дворі. Став ченцем незабаром після одруження і розлучення. Прп. Феофан заснував монастир біля Кізікуса; побудував 3 монастирі і був ігуменом в одному з них. 787 р. брав участь у ІІ Нікейському соборі, де захищав іконопоклоніння.

Між 810-814 рр. за порадою друга, відомого хроніста Георгія Сінкела, написав свою головну роботу - «Хронографія», серію анналів візантійської, арабської та римської історії. Твір був продовженням роботи Георгія Сінкела; охоплює період 284-813 рр. і містить короткий щорічний опис подій і хронологічні таблиці, повні неточностей. Хроніка періоду 769-813 рр. - єдиний послідовний виклад історії Візантії й сусідніх країн. Тут містяться відомості про племена аварів, гунів і слов'ян. Дуже цінним є опис подій 8 — поч. 9 ст., зроблений за власними спостереженнями Феофана Сповідника. Тут є численні згадки про слов'ян, аварів та булгар, які нападали на балканські володіння Візантії. Особливу цінність становить оповідь про болгар перед переселенням частини їх зі Степу на Балкани.

У час правління імп. Лева знову поновилося іконоборство. За те, що Феофан відмовився бути однодумцем імператора, йому дали 300 батогів і замкнули на 2 роки у в'язниці. Потім заслали на о. Самофракія, де він і помер. Його мощі Бог прославив численними чудами.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 12 березня.
----------------