• 🌳 Як тамагочі, тільки з користю для України!

    Мобільний застосунок Reroot дає змогу «вирощувати» справжні дерева на деокупованих територіях🥺💚

    Користувач обирає громаду, робить донат від $1, після чого волонтери висаджують дерево й надсилають оновлення з GPS-координатами

    🌳 Як тамагочі, тільки з користю для України! ㅤ Мобільний застосунок Reroot дає змогу «вирощувати» справжні дерева на деокупованих територіях🥺💚 Користувач обирає громаду, робить донат від $1, після чого волонтери висаджують дерево й надсилають оновлення з GPS-координатами ㅤ
    Like
    Love
    3
    150views 1 Shares
  • Федерація легкої атлетики України/Ukrainian Athletics Federation

    Сьогодні відбулась офіційна розминка збірної на стадіоні чемпіонату світу. Ось що про нього відомо:
    🇯🇵 Ємність: близько 68 000 глядачів для основних змагань.
    🇯🇵 Конструкція поєднує дерево і сталь. Зокрема, дерево — з усіх 47 префектур Японії використано в елементах даху / навісу.
    🇯🇵 Фасад та дах мають рослинні елементи, поєднують озеленення, природний вигляд з архітектурним дизайном, щоб гармонути з оточенням.
    #спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Федерація легкої атлетики України/Ukrainian Athletics Federation Сьогодні відбулась офіційна розминка збірної на стадіоні чемпіонату світу. Ось що про нього відомо: 🇯🇵 Ємність: близько 68 000 глядачів для основних змагань. 🇯🇵 Конструкція поєднує дерево і сталь. Зокрема, дерево — з усіх 47 префектур Японії використано в елементах даху / навісу. 🇯🇵 Фасад та дах мають рослинні елементи, поєднують озеленення, природний вигляд з архітектурним дизайном, щоб гармонути з оточенням. #спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    178views
  • 🪵 Івасик-Телесик — хлопчик із дерева, що переміг підступність.

    В українському фольклорі є особлива казка, яка вчить нас вірити у чудеса та силу доброти. Це історія про Івасика-Телесика. Старий дід та баба все життя мріяли про дитину. І одного дня дід вирізав "деревинку" на прохання бабці, щоб вона замінила їм синочка. І диво сталося — він ожив. Так у їхній хаті з’явився Івасик, дитина серця та нестримного бажання мати свою кровинку.

    🛶 Хлопець ріс і допомагав батькам: ловив рибу на човні. Та біля берега на нього чатувала небезпека. Зміївна, прикинувшись матір’ю, кликала Івасика підплисти. Спершу він чув фальш у її голосі і не слухався, але коли Зміївна зробила в коваля "голос" й заговорила майже як рідна мати, хлопець піддався обману. І був підступно викрадений.

    🔥 У хаті Зміївни Івасик проявив кмітливість: обманув її дочку й змусив саму сісти на лопату — так замість хлопця в печі опинилася вона. А коли повернулися гості, то й зовсім з’їли господиню, не впізнавши.

    🌳 Хлопець утік і виліз на високий явір. Розлючена Зміївна кинулась за ним, але зуби ламалися об стовбур. Тоді вона знову пішла до коваля, який скував їй залізні зуби. Дерево тріщало і от-от мало впасти.

    🦢 У цей вирішальний момент пролітали гуси-лебеді. Двічі вони відмовляли Івасику, та молодий гусак зжалився і підняв його на крилах. Так хлопчик урятувався й повернувся до діда й баби.

    ✨ Казка про Івасика-Телесика вчить: любов творить диво, хитрість і розум допомагають перемогти підступ, а справжня допомога приходить тоді, коли здається, що виходу вже немає.
    🪵 Івасик-Телесик — хлопчик із дерева, що переміг підступність. В українському фольклорі є особлива казка, яка вчить нас вірити у чудеса та силу доброти. Це історія про Івасика-Телесика. Старий дід та баба все життя мріяли про дитину. І одного дня дід вирізав "деревинку" на прохання бабці, щоб вона замінила їм синочка. І диво сталося — він ожив. Так у їхній хаті з’явився Івасик, дитина серця та нестримного бажання мати свою кровинку. 🛶 Хлопець ріс і допомагав батькам: ловив рибу на човні. Та біля берега на нього чатувала небезпека. Зміївна, прикинувшись матір’ю, кликала Івасика підплисти. Спершу він чув фальш у її голосі і не слухався, але коли Зміївна зробила в коваля "голос" й заговорила майже як рідна мати, хлопець піддався обману. І був підступно викрадений. 🔥 У хаті Зміївни Івасик проявив кмітливість: обманув її дочку й змусив саму сісти на лопату — так замість хлопця в печі опинилася вона. А коли повернулися гості, то й зовсім з’їли господиню, не впізнавши. 🌳 Хлопець утік і виліз на високий явір. Розлючена Зміївна кинулась за ним, але зуби ламалися об стовбур. Тоді вона знову пішла до коваля, який скував їй залізні зуби. Дерево тріщало і от-от мало впасти. 🦢 У цей вирішальний момент пролітали гуси-лебеді. Двічі вони відмовляли Івасику, та молодий гусак зжалився і підняв його на крилах. Так хлопчик урятувався й повернувся до діда й баби. ✨ Казка про Івасика-Телесика вчить: любов творить диво, хитрість і розум допомагають перемогти підступ, а справжня допомога приходить тоді, коли здається, що виходу вже немає.
    591views
  • #світ
    Японські білки-летяги, відомі як момонга (Pteromys momonga). Вони мешкають у гірських лісах Японії та дуже рідко зустрічаються в дикій природі. Їхня особливість — це перетинки між лапками, які дозволяють їм "літати", стрибаючи з дерева на дерево.
    #світ Японські білки-летяги, відомі як момонга (Pteromys momonga). Вони мешкають у гірських лісах Японії та дуже рідко зустрічаються в дикій природі. Їхня особливість — це перетинки між лапками, які дозволяють їм "літати", стрибаючи з дерева на дерево.
    Love
    1
    228views 8Plays
  • #технології
    Сервіси, які дозволяють творити добро.
    😻 Домівка Врятованих Тварин — застосунок від фонду порятунку тварин, який дозволяє допомагати притулку утримувати, лікувати та знаходити домівки для тварин, які постраждали від зрізних ситуацій.
    ℹ️ Дозволяє обирати собі підопічних для підтримки, ставати їх куратором, отримувати фотозвіти про їх життя в притулку, тобто стати віртуальним власником тварини, якщо у вас немає можливості заводити тварин вдома.
    📱 Завантажити:
    📱 Play Market https://play.google.com/store/apps/details?id=com.domivkatvaryn.domiv...
    📱 App Store https://apps.apple.com/us/app/домівка-врятованих-тварин/id6470241195

    🌳 Reroot — гейміфікований застосунок, в якому користувачі з усього світу можуть за донати купувати та доглядати дерева, а волонтери будуть реалізовувати ці дії у реальності. Гравці доглядають за деревами у віртуальному просторі, а волонтери висаджують їх на деокупованих територіях України або надають родинам на прифронтових територіях набори насіння для відновлення власних городів і садів.
    ℹ️ На старті ви обираєте громаду (поки що Харківська обл.), якій потрібна допомога, і висаджуєте своє перше дерево. Згодом ви отримаєте оновлення про те, скільки дерев вдалось висадити та на яких саме територіях.
    📱 Завантажити:
    📱 Play Market https://play.google.com/store/apps/details?id=ngo.rescuenow.reroot
    📱 App Store https://apps.apple.com/ua/app/reroot-now/id6744121753

    🪖 Звісно, підтримка ЗСУ в пріоритеті, але якщо є змога також допомогти тваринам чи екології, це теж важливі справи.

    #технології Сервіси, які дозволяють творити добро. 😻 Домівка Врятованих Тварин — застосунок від фонду порятунку тварин, який дозволяє допомагати притулку утримувати, лікувати та знаходити домівки для тварин, які постраждали від зрізних ситуацій. ℹ️ Дозволяє обирати собі підопічних для підтримки, ставати їх куратором, отримувати фотозвіти про їх життя в притулку, тобто стати віртуальним власником тварини, якщо у вас немає можливості заводити тварин вдома. 📱 Завантажити: 📱 Play Market https://play.google.com/store/apps/details?id=com.domivkatvaryn.domivkaApp&hl=uk 📱 App Store https://apps.apple.com/us/app/%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD/id6470241195 🌳 Reroot — гейміфікований застосунок, в якому користувачі з усього світу можуть за донати купувати та доглядати дерева, а волонтери будуть реалізовувати ці дії у реальності. Гравці доглядають за деревами у віртуальному просторі, а волонтери висаджують їх на деокупованих територіях України або надають родинам на прифронтових територіях набори насіння для відновлення власних городів і садів. ℹ️ На старті ви обираєте громаду (поки що Харківська обл.), якій потрібна допомога, і висаджуєте своє перше дерево. Згодом ви отримаєте оновлення про те, скільки дерев вдалось висадити та на яких саме територіях. 📱 Завантажити: 📱 Play Market https://play.google.com/store/apps/details?id=ngo.rescuenow.reroot 📱 App Store https://apps.apple.com/ua/app/reroot-now/id6744121753 🪖 Звісно, підтримка ЗСУ в пріоритеті, але якщо є змога також допомогти тваринам чи екології, це теж важливі справи.
    Like
    1
    651views
  • #Притча

    26 серпня

    ЗНАК

    Гарний юнак з ніжними рисами обличчя самотньо сидів в автобусі, не відриваючи свого погляду від вікна. На вигляд було йому трішки більше двадцяти років.
    Якась жінка сіла біля нього. Вони перекинулись кількома словами про теплу весняну погоду, що стояла надворі.
    Несподівано молодий чоловік мовив:
    - Я був два роки в ув'язненні. Цього ранку вийшов і ось повертаюсь додому.
    З його уст бурхливою рікою лилась розповідь про те, як зростав у бідній, але порядній родині, і як його злочинна діяльність завдала родині болю і сорому.
    Впродовж цих років не мав від них жодної вістки. Знав, що батьки його надто бідні, щоб дозволити собі подорож до місця ув'язнення, і надто прості, щоб писати листи. Він і сам перестав до них писати, не отримавши відповіді на жоден свій лист. За три тижні перед звільненням зробив останній відчайдушний крок, який міг би дозволити йому повернутися в сім'ю. Ще раз написав батькам, просив вибачення за прикрощі й розчарування, яких їм завдав.
    Вийшовши на волю, сів в автобус, який мав завести його до рідного міста. Траса пролягала поблизу саду й будинку, де пройшло його дитинство і де мешкали його батьки.
    У листі написав, що розуміє їх. І щоб полегшити справу, попросив, аби подали знак, який він міг би побачити з вікна автобуса. Якщо йому вибачили і згідні, щоб він повернувся, нехай пов'яжуть білу стрічку на яблуньку у їхньому садку. Коли ж знака не буде, хлопець, не виходячи з автобуса, залишить місто і більше ніколи не потурбує своєї родини.
    Автобус наближався до пункту призначення, юнак нервував усе більше. Страх, що не побачить стрічки, став таким сильним, що боявся сам дивитись у вікно.
    Вислухавши його розповідь, жінка запропонувала:
    - Поміняймось місцями. Я буду дивитись у вікно.
    Автобус продовжував їхати. Минули іще декілька будинків. Враз жінка побачила дерево. Легенько торкнула хлопця за плече й, стримуючи сльози, промовила:
    - Поглянь! Поглянь! Дерево усе обвішане білими стрічками!

    ***
    Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо.
    Дуже схожі на людей, коли осуджуємо,
    Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо.

    ©️ Бруно Ферреро

    З книги "365 коротких історій для душі"
    #Притча 26 серпня ЗНАК Гарний юнак з ніжними рисами обличчя самотньо сидів в автобусі, не відриваючи свого погляду від вікна. На вигляд було йому трішки більше двадцяти років. Якась жінка сіла біля нього. Вони перекинулись кількома словами про теплу весняну погоду, що стояла надворі. Несподівано молодий чоловік мовив: - Я був два роки в ув'язненні. Цього ранку вийшов і ось повертаюсь додому. З його уст бурхливою рікою лилась розповідь про те, як зростав у бідній, але порядній родині, і як його злочинна діяльність завдала родині болю і сорому. Впродовж цих років не мав від них жодної вістки. Знав, що батьки його надто бідні, щоб дозволити собі подорож до місця ув'язнення, і надто прості, щоб писати листи. Він і сам перестав до них писати, не отримавши відповіді на жоден свій лист. За три тижні перед звільненням зробив останній відчайдушний крок, який міг би дозволити йому повернутися в сім'ю. Ще раз написав батькам, просив вибачення за прикрощі й розчарування, яких їм завдав. Вийшовши на волю, сів в автобус, який мав завести його до рідного міста. Траса пролягала поблизу саду й будинку, де пройшло його дитинство і де мешкали його батьки. У листі написав, що розуміє їх. І щоб полегшити справу, попросив, аби подали знак, який він міг би побачити з вікна автобуса. Якщо йому вибачили і згідні, щоб він повернувся, нехай пов'яжуть білу стрічку на яблуньку у їхньому садку. Коли ж знака не буде, хлопець, не виходячи з автобуса, залишить місто і більше ніколи не потурбує своєї родини. Автобус наближався до пункту призначення, юнак нервував усе більше. Страх, що не побачить стрічки, став таким сильним, що боявся сам дивитись у вікно. Вислухавши його розповідь, жінка запропонувала: - Поміняймось місцями. Я буду дивитись у вікно. Автобус продовжував їхати. Минули іще декілька будинків. Враз жінка побачила дерево. Легенько торкнула хлопця за плече й, стримуючи сльози, промовила: - Поглянь! Поглянь! Дерево усе обвішане білими стрічками! *** Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо. Дуже схожі на людей, коли осуджуємо, Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо. ©️ Бруно Ферреро З книги "365 коротких історій для душі"
    606views
  • #Притча

    26 серпня

    ЗНАК

    Гарний юнак з ніжними рисами обличчя самотньо сидів в автобусі, не відриваючи свого погляду від вікна. На вигляд було йому трішки більше двадцяти років.
    Якась жінка сіла біля нього. Вони перекинулись кількома словами про теплу весняну погоду, що стояла надворі.
    Несподівано молодий чоловік мовив:
    - Я був два роки в ув'язненні. Цього ранку вийшов і ось повертаюсь додому.
    З його уст бурхливою рікою лилась розповідь про те, як зростав у бідній, але порядній родині, і як його злочинна діяльність завдала родині болю і сорому.
    Впродовж цих років не мав від них жодної вістки. Знав, що батьки його надто бідні, щоб дозволити собі подорож до місця ув'язнення, і надто прості, щоб писати листи. Він і сам перестав до них писати, не отримавши відповіді на жоден свій лист. За три тижні перед звільненням зробив останній відчайдушний крок, який міг би дозволити йому повернутися в сім'ю. Ще раз написав батькам, просив вибачення за прикрощі й розчарування, яких їм завдав.
    Вийшовши на волю, сів в автобус, який мав завести його до рідного міста. Траса пролягала поблизу саду й будинку, де пройшло його дитинство і де мешкали його батьки.
    У листі написав, що розуміє їх. І щоб полегшити справу, попросив, аби подали знак, який він міг би побачити з вікна автобуса. Якщо йому вибачили і згідні, щоб він повернувся, нехай пов'яжуть білу стрічку на яблуньку у їхньому садку. Коли ж знака не буде, хлопець, не виходячи з автобуса, залишить місто і більше ніколи не потурбує своєї родини.
    Автобус наближався до пункту призначення, юнак нервував усе більше. Страх, що не побачить стрічки, став таким сильним, що боявся сам дивитись у вікно.
    Вислухавши його розповідь, жінка запропонувала:
    - Поміняймось місцями. Я буду дивитись у вікно.
    Автобус продовжував їхати. Минули іще декілька будинків. Враз жінка побачила дерево. Легенько торкнула хлопця за плече й, стримуючи сльози, промовила:
    - Поглянь! Поглянь! Дерево усе обвішане білими стрічками!

    ***
    Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо.
    Дуже схожі на людей, коли осуджуємо,
    Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо.

    ©️ Бруно Ферреро

    З книги "365 коротких історій для душі"
    #Притча 26 серпня ЗНАК Гарний юнак з ніжними рисами обличчя самотньо сидів в автобусі, не відриваючи свого погляду від вікна. На вигляд було йому трішки більше двадцяти років. Якась жінка сіла біля нього. Вони перекинулись кількома словами про теплу весняну погоду, що стояла надворі. Несподівано молодий чоловік мовив: - Я був два роки в ув'язненні. Цього ранку вийшов і ось повертаюсь додому. З його уст бурхливою рікою лилась розповідь про те, як зростав у бідній, але порядній родині, і як його злочинна діяльність завдала родині болю і сорому. Впродовж цих років не мав від них жодної вістки. Знав, що батьки його надто бідні, щоб дозволити собі подорож до місця ув'язнення, і надто прості, щоб писати листи. Він і сам перестав до них писати, не отримавши відповіді на жоден свій лист. За три тижні перед звільненням зробив останній відчайдушний крок, який міг би дозволити йому повернутися в сім'ю. Ще раз написав батькам, просив вибачення за прикрощі й розчарування, яких їм завдав. Вийшовши на волю, сів в автобус, який мав завести його до рідного міста. Траса пролягала поблизу саду й будинку, де пройшло його дитинство і де мешкали його батьки. У листі написав, що розуміє їх. І щоб полегшити справу, попросив, аби подали знак, який він міг би побачити з вікна автобуса. Якщо йому вибачили і згідні, щоб він повернувся, нехай пов'яжуть білу стрічку на яблуньку у їхньому садку. Коли ж знака не буде, хлопець, не виходячи з автобуса, залишить місто і більше ніколи не потурбує своєї родини. Автобус наближався до пункту призначення, юнак нервував усе більше. Страх, що не побачить стрічки, став таким сильним, що боявся сам дивитись у вікно. Вислухавши його розповідь, жінка запропонувала: - Поміняймось місцями. Я буду дивитись у вікно. Автобус продовжував їхати. Минули іще декілька будинків. Враз жінка побачила дерево. Легенько торкнула хлопця за плече й, стримуючи сльози, промовила: - Поглянь! Поглянь! Дерево усе обвішане білими стрічками! *** Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо. Дуже схожі на людей, коли осуджуємо, Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо. ©️ Бруно Ферреро З книги "365 коротких історій для душі"
    Like
    1
    586views
  • #світ #рослини
    🌴 У тропічних лісах Південної Америки росте неймовірна пальма сократея (Socratea exorrhiza), яку місцеві називають "пальмою-мандрівницею" 🧳. Адже вона.... ХОДИТЬ!

    ❓ ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

    🌱 Ці пальми мають незвичайну кореневу систему 🕸, що нагадує "павуче гніздо". Коли дерево росте, старі корені відмирають, а нові з’являються з іншого боку — завдяки цьому стовбур поступово зміщується, іноді до 2–3 см на день! 🌀

    ✏️ ЦІКАВИЙ ФАКТ:

    📚 Хоча багато науковців сумніваються у цій здатності, місцеві жителі стверджують, що бачили, як пальми відходять від перешкод або шукають більше сонця ☀️.
    #світ #рослини 🌴 У тропічних лісах Південної Америки росте неймовірна пальма сократея (Socratea exorrhiza), яку місцеві називають "пальмою-мандрівницею" 🧳. Адже вона.... ХОДИТЬ! ❓ ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? 🌱 Ці пальми мають незвичайну кореневу систему 🕸, що нагадує "павуче гніздо". Коли дерево росте, старі корені відмирають, а нові з’являються з іншого боку — завдяки цьому стовбур поступово зміщується, іноді до 2–3 см на день! 🌀 ✏️ ЦІКАВИЙ ФАКТ: 📚 Хоча багато науковців сумніваються у цій здатності, місцеві жителі стверджують, що бачили, як пальми відходять від перешкод або шукають більше сонця ☀️.
    Like
    1
    237views
  • Роман, удостоєний премії Гʼюґо 2025 «Затруєна чаша» зовсім скоро вийде у видавництві «Апріорі». Наразі триває передзамовлення.

    Це перша частина трилогії «Тінь Левіафана». Ця історія розкаже нам про детектива, який прибув розслідувати вбивство. Тільки от, вбивство дуже незвичне, адже смерть заподіяло дерево, яке проросло з тіла жертви…

    💸 Вартість за передзамовленням: 476 грн
    💰 Повна вартість: 560 грн
    🔗 Передзамовити можна за посиланням: https://apriori-publishing.com/product/zatruena-casa
    Роман, удостоєний премії Гʼюґо 2025 «Затруєна чаша» зовсім скоро вийде у видавництві «Апріорі». Наразі триває передзамовлення. Це перша частина трилогії «Тінь Левіафана». Ця історія розкаже нам про детектива, який прибув розслідувати вбивство. Тільки от, вбивство дуже незвичне, адже смерть заподіяло дерево, яке проросло з тіла жертви… 💸 Вартість за передзамовленням: 476 грн 💰 Повна вартість: 560 грн 🔗 Передзамовити можна за посиланням: https://apriori-publishing.com/product/zatruena-casa
    Congratulation
    1
    377views
  • ЧАРІВНЕ ДЕРЕВО
    ЧАРІВНЕ ДЕРЕВО
    245views 6Plays
More Results