• МОЛИТВА ОСЕНІ

    Осінь шепоче молитву вітрами,
    Падає листя, мов спогад з плеча,
    Сонце згасає між хмарами й снами,
    Тиша сплітає нам шаль велича́.

    Вітер торкає обличчя, як повідь,
    Сріблом на скронях лягає печаль,
    Серце шукає забутує сповідь,
    Наче дитинство, закрила вуаль.

    Пахне прощанням у кожному кроці,
    Садом, де яблук вже майже нема,
    Осінь стоїть на самотній дорозі
    Тиха, як мати, що сина чека.

    Скрізь крізь тумани, крізь втому і втрати,
    Тліє зернятко надії в душі,
    Буде весна – син зустрінеться й мати,
    Й вишні розквітнуть на рідній межі.

    Хай же молитва злітає й крізь втому,
    Хай обіймає і ме́ртвих й живих,
    Хай всі герої вертають додому,
    З вірою в серці крізь бурі і сніг.

    Всюди лунає молитва живая,
    З попелу виросте слово живе,
    Мати в сльозах за Вкраїну благає,
    І ПЕРЕМОГА до нас все ж прийде.

    12.11.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1051324

    МОЛИТВА ОСЕНІ Осінь шепоче молитву вітрами, Падає листя, мов спогад з плеча, Сонце згасає між хмарами й снами, Тиша сплітає нам шаль велича́. Вітер торкає обличчя, як повідь, Сріблом на скронях лягає печаль, Серце шукає забутує сповідь, Наче дитинство, закрила вуаль. Пахне прощанням у кожному кроці, Садом, де яблук вже майже нема, Осінь стоїть на самотній дорозі Тиха, як мати, що сина чека. Скрізь крізь тумани, крізь втому і втрати, Тліє зернятко надії в душі, Буде весна – син зустрінеться й мати, Й вишні розквітнуть на рідній межі. Хай же молитва злітає й крізь втому, Хай обіймає і ме́ртвих й живих, Хай всі герої вертають додому, З вірою в серці крізь бурі і сніг. Всюди лунає молитва живая, З попелу виросте слово живе, Мати в сльозах за Вкраїну благає, І ПЕРЕМОГА до нас все ж прийде. 12.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1051324
    0переглядів
  • ВЕРНУСЬ НАВЕСНІ

    Не плач, матусю, я верну́сь наве́сні,
    І знов торкнусь рукою рушника,
    Коли в саду цвістимуть в нас черешні
    І понесуться пахощі з садка.

    Зітру сльозу з твого́ обличчя ніжно,
    Прийду́ я тихим шепотом вітрів,
    Я поверну́сь, рідненька, дивовижно
    З далеких неспокійних берегів.

    Де вечір сіє ро́си в нас на тра́ви –
    Ми сядемо на ґанку, як колись,
    І пісню заспіваєм величаво…
    Щоб так було, ти Господу молись…

    А кожна квітка з нашому садочку —
    То символ віри, що не має меж.
    Допоки тут – ти вишивай сорочку,
    Яку тоді на мене одягне́ш.

    Відсту́пить те́мінь, відійду́ть тумани,
    Розквітне знову наша сторона,
    І заживуть на тілі й серці рани,
    Минеться ця брудна страшна війна.

    Я все скажу́, про що мовчали очі,
    Я принесу́ тобі спокійний сон,
    Ми більше не боятимемось ночі
    Під тихий передзвін святих ікон.

    Лиш почекай, матусенько, ще трохи,
    Допоки сонце розірве́ пітьму́…
    Молись, прошу́, й мої́ почуєш кроки,
    Й тебе, рідненька, знову обійму́.

    01.02.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1056526
    ВЕРНУСЬ НАВЕСНІ Не плач, матусю, я верну́сь наве́сні, І знов торкнусь рукою рушника, Коли в саду цвістимуть в нас черешні І понесуться пахощі з садка. Зітру сльозу з твого́ обличчя ніжно, Прийду́ я тихим шепотом вітрів, Я поверну́сь, рідненька, дивовижно З далеких неспокійних берегів. Де вечір сіє ро́си в нас на тра́ви – Ми сядемо на ґанку, як колись, І пісню заспіваєм величаво… Щоб так було, ти Господу молись… А кожна квітка з нашому садочку — То символ віри, що не має меж. Допоки тут – ти вишивай сорочку, Яку тоді на мене одягне́ш. Відсту́пить те́мінь, відійду́ть тумани, Розквітне знову наша сторона, І заживуть на тілі й серці рани, Минеться ця брудна страшна війна. Я все скажу́, про що мовчали очі, Я принесу́ тобі спокійний сон, Ми більше не боятимемось ночі Під тихий передзвін святих ікон. Лиш почекай, матусенько, ще трохи, Допоки сонце розірве́ пітьму́… Молись, прошу́, й мої́ почуєш кроки, Й тебе, рідненька, знову обійму́. 01.02.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1056526
    3переглядів
  • Я – НЕ ПРОРОК

    Я – не пророк, та сни мої́ пророчі,
    Ракети бачу, що вві сні летять,
    Війна щоразу дивиться у очі,
    Взяла́ся нечисть нас щодня вбивать.

    Я – не пророк, та як у сон загляну,
    То серце застиває не на мить,
    Ні в ко́го з нас нема того́ жупану,
    Що міг би від убивць нас захисти́ть.

    Я – не пророк, ніщо не пророкую,
    І не беру́ся щось пророкувать,
    Але біду щоразу серцем чую,
    Й доводиться нам крівцю проливать.

    Я – не пророк, та сни щоразу бачу:
    До нас летить убивче все сміття,
    Прокинувшись – молю́ся я і плачу,
    Бо ворог губить знов людські життя.

    Я – не пророк й не можу зупинити,
    Хоча вві сні торкаюся ракет,
    Але безсила з ними щось зробити…
    Нехай Госпо́дь від них подасть нам щит.

    Я – не пророк, та сни мої́ пророчі,
    Але молю, щоб мотлох нас минав,
    Та далі сни ідуть, як поторочі…
    Щоб мотлохом нас вбивця не торкав!

    10.11.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1051179
    Я – НЕ ПРОРОК Я – не пророк, та сни мої́ пророчі, Ракети бачу, що вві сні летять, Війна щоразу дивиться у очі, Взяла́ся нечисть нас щодня вбивать. Я – не пророк, та як у сон загляну, То серце застиває не на мить, Ні в ко́го з нас нема того́ жупану, Що міг би від убивць нас захисти́ть. Я – не пророк, ніщо не пророкую, І не беру́ся щось пророкувать, Але біду щоразу серцем чую, Й доводиться нам крівцю проливать. Я – не пророк, та сни щоразу бачу: До нас летить убивче все сміття, Прокинувшись – молю́ся я і плачу, Бо ворог губить знов людські життя. Я – не пророк й не можу зупинити, Хоча вві сні торкаюся ракет, Але безсила з ними щось зробити… Нехай Госпо́дь від них подасть нам щит. Я – не пророк, та сни мої́ пророчі, Але молю, щоб мотлох нас минав, Та далі сни ідуть, як поторочі… Щоб мотлохом нас вбивця не торкав! 10.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1051179
    3переглядів
  • 8переглядів
  • 8переглядів
  • 8переглядів
  • КАМІНЬ І КРИЦЯ

    Ще скільки всім нам бути в гаратанні?
    Ще скільки нам палати у вогні?
    Давно ми є уже на виживанні,
    Та зди́хілю немає сатані.

    Снагу́ життя він нашу взявся пити,
    Убити хоче мрії і пісні,
    Ми молимось щоб вижити і жити
    У цій страшній, жорстокій цій війні.

    Ми, наче камінь, час який шліфує,
    Ми, наче криця, запхана в вогонь,
    І світ, на жаль, нікого з нас не чує,
    А ми втрачаєм і синів, і донь.

    Коли вже стихне вража канонада,
    Зітхне земля, обтру́ситься від зла,
    Потвора щезне, щезне всюди зрада,
    Згорить у пеклі, звідки і прийшла?

    Щоб ми звели́ вже сті́ни но́вих храмів,
    Засіяли всі спалені поля́,
    Заго́їлись рубці́ глибоких шрамів,
    Що маєм ми і збо́лена земля.

    Бо корінь наш у пра́ведній основі,
    Його не вирве люта чужина́,
    Ми ви́стоїмо в вірі та любові,
    Яка сильніша, аніж ця війна.

    Розповімо ми дітям та онукам,
    Як ми ішли крізь пекло до мети,
    Як ми пройшли і страх, і біль, і му́ки,
    Щоб дух свобо́ди вічно берегти.

    Цієї миті скільки нам чекати?
    І кров’ю митись скільки ще? Скажіть!
    І скільки нам ще го́лови складати?
    Коли скінчи́ться ця війна століть?

    01.02.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1061589


    КАМІНЬ І КРИЦЯ Ще скільки всім нам бути в гаратанні? Ще скільки нам палати у вогні? Давно ми є уже на виживанні, Та зди́хілю немає сатані. Снагу́ життя він нашу взявся пити, Убити хоче мрії і пісні, Ми молимось щоб вижити і жити У цій страшній, жорстокій цій війні. Ми, наче камінь, час який шліфує, Ми, наче криця, запхана в вогонь, І світ, на жаль, нікого з нас не чує, А ми втрачаєм і синів, і донь. Коли вже стихне вража канонада, Зітхне земля, обтру́ситься від зла, Потвора щезне, щезне всюди зрада, Згорить у пеклі, звідки і прийшла? Щоб ми звели́ вже сті́ни но́вих храмів, Засіяли всі спалені поля́, Заго́їлись рубці́ глибоких шрамів, Що маєм ми і збо́лена земля. Бо корінь наш у пра́ведній основі, Його не вирве люта чужина́, Ми ви́стоїмо в вірі та любові, Яка сильніша, аніж ця війна. Розповімо ми дітям та онукам, Як ми ішли крізь пекло до мети, Як ми пройшли і страх, і біль, і му́ки, Щоб дух свобо́ди вічно берегти. Цієї миті скільки нам чекати? І кров’ю митись скільки ще? Скажіть! І скільки нам ще го́лови складати? Коли скінчи́ться ця війна століть? 01.02.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1061589
    4переглядів
  • Український розробник запустив публічну бету OpenTG — сервісу для індексації контенту Telegram-каналів у Google та ШІ-асистентах. Сервіс підключається через бота і перетворює пости каналу на SEO-індексовані вебсторінки. Для перших 100 каналів доступно до 100 індексованих постів і безплатний доступ на період бета-тестування. https://channeltech.space/services/opentg-telegram-seo-indexing-googl...
    3переглядів
  • Український розробник запустив публічну бету OpenTG — сервісу для індексації контенту Telegram-каналів у Google та ШІ-асистентах. Сервіс підключається через бота і перетворює пости каналу на SEO-індексовані вебсторінки. Для перших 100 каналів доступно до 100 індексованих постів і безплатний доступ на період бета-тестування. https://channeltech.space/services/opentg-telegram-seo-indexing-googl...
    Український розробник запустив публічну бету OpenTG — сервісу для індексації контенту Telegram-каналів у Google та ШІ-асистентах. Сервіс підключається через бота і перетворює пости каналу на SEO-індексовані вебсторінки. Для перших 100 каналів доступно до 100 індексованих постів і безплатний доступ на період бета-тестування. https://channeltech.space/services/opentg-telegram-seo-indexing-google/
    1
    9переглядів 1 Поширень
  • https://youtu.be/yF_N_s3FmcM?si=Fnv2FljD2rGbWpEO
    https://youtu.be/yF_N_s3FmcM?si=Fnv2FljD2rGbWpEO
    4переглядів