Тиждень наук про Землю
Тиждень наук про Землю (Earth Science Week)- це щорічна подія, яка відзначає чудеса науки про Землю та підкреслює важливість розуміння та управління нашою планетою. Цей захід є не лише святом, але й освітньою ініціативою, яка має на меті залучити громадськість до величезного світу наук про Землю.

Тиждень наук про Землю був ініційований Американським інститутом наук про Землю (AGI). Основна мета цього заходу – сприяти розумінню громадськістю науки про Землю та життєво важливої ролі, яку вона відіграє в нашому повсякденному житті. Зазвичай його відзначають у другий повний тиждень жовтня кожного року. Захід підтримується і частково фінансується різними організаціями, зокрема, Геологічною службою США, Службою національних парків і НАСА.

Основними цілями Тижня наук про Землю є
Залучення учнів до вивчення наук про Землю.
Нагадування громадськості про те, що науки про Землю оточують нас.
Заохочення до дбайливого ставлення до Землі через розуміння й знання.
Мотивувати вчених-геонауковців ділитися своїми знаннями та ентузіазмом про Землю.

«Перестаньте сдавать им квартиры»
Чоловік із курська здав квартиру «ветерану есвео», але за рік він перетворив її на сарай і навіть завів нових хатніх мешканців 😁
🪳🪳🪳🪳🪳🪳🪳
Ініціатор творчого безладу не зміг дивитися в очі господарю й втік завчасно 😂
#наболотахвсестабільно
#раша
#раисявперде
#новини

Вбивства військових у тилу — це червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України — це за межею того, що можна толерувати.

Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув.

Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв.

Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили.

Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість.

Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім.

Світла пам’ять загиблому воїну. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.

Спогад...

Там прохолода ллється джерелом,
Шовковиця — ще молода й креслата,
Біжить стежина в полі за селом —
І повна спогадів чекає мене хата.

Там сад шумів, де вишні край воріт,
Там пахло сіном, молоком, сніданком.
Лишився ніжний мій дитячий світ,
Росою вмитий прохолодним ранком.

Там мама вранці — мов сама весна —
До мене посміхалася так мило.
І жита в полі буйная стіна,
Де сонце гралося зі мною щиро.

І татів голос дужий, як крило...
Там небо лагідне й таке привітне!
Там кожен крок — мов вічності зерно, —
Любов’ю все моє життя розквітло.

Там півень гордо пісню виграва,
У діжці квас холодний запишався...
І світ увесь у ніжності втопав,
І кожен день — мій радістю втішався.

І рідна піч, бабусине тепло,
І хліб духмяний — на столі пишався...
Усе пройшло... Але усе було...
І щем у серці трепетно озвався.

Де ви, літа? Де — ніжні голоси?..
Чому назад доріженька не в’ється?..
Село моє, незнаної краси, —
Як згадую — гучніше серце б’ється.

🖋️ Лариса Лисенко Бабенко
02.06.2025