#історія #події
🔥 Вогонь Реформації: Як Мартін Лютер кинув виклик Папі у 1520 році.
Сьогодні, 10 грудня, ми згадуємо подію, яка стала однією з найдраматичніших і найвизначальніших у Реформації: публічне спалення Мартіном Лютером папської булли «Exsurge Domine» («Повстань, Господи»). Цей акт, здійснений у 1520 році у Віттенберзі, став не просто символічним протестом, а фактичним розривом із католицькою церквою та початком нової ери в історії християнства.

📜 Ультиматум із Риму

Папська булла «Exsurge Domine» була видана Папою Левом X у червні 1520 року. Документ засуджував 41 положення з учення Лютера, яке той виклав, зокрема, у своїх знаменитих 95 тезах, і вимагав, щоб реформатор протягом 60 днів публічно відмовився від своїх «помилок» під загрозою відлучення від Церкви (анафеми). Булла починалася з риторичного звернення до Бога з проханням "повстати" проти "дикого вепра", який проник у виноградник Господній (маючи на увазі Лютера).

🤯 Акт Непокори

Коли термін ультиматуму сплив, Лютер прийняв рішення, яке шокувало всю Європу.
10 грудня 1520 року у Віттенберзі, біля Ельстерських воріт, він зібрав студентів, професорів та городян. Серед загального натовпу, Лютер публічно кинув папську буллу у вогонь. Разом із буллою він спалив низку книг із канонічного права, символічно відкидаючи світську владу Риму над своєю совістю. 🔥

Цей вчинок мав колосальне значення:
Особистий розрив: Лютер показав, що не визнає авторитету Папи як остаточної істини.
Символ Реформації: Спалення стало публічним жестом непокори та сигналом про те, що церковна реформа вже не буде лише академічною дискусією, а переростає у повноцінний рух.
Свобода совісті: Лютер стверджував, що його совість підкоряється лише Святому Письму (Біблії), а не папським декретам.

Фактично, цим вогнем Мартін Лютер поставив фінальну крапку у своєму примиренні з Римом. У січні 1521 року він був офіційно відлучений від церкви, але його вчення вже почало поширюватися континентом. Це був не просто вогонь — це був спалах ідейної революції!