Червоний в кадрі 📷

НІЧ В СТРАШНОМУ ГАРАТАННІ

Ніч в страшному гаратанні,
Для життя щоб не остання,
Хай бляшанки спопеліють,
Смерть і горе нам не сіють.

Ми, на жаль, не так хотіли,
Та бляшанки прилетіли,
В нас будинки спопеляли
І життя людські́ забра́ли.

Ніч була́ пекельна знову,
Нам співали колискову
Не про місяць, не про зорі,
А й страшні дарунки долі.

Грали музику ракети,
Мотлох нам читав сонети,
А ми вижити хотіли,
Бо на нас вони летіли.

Знову Київ на прицілі,
Бо такі ворожі цілі.
Молим Бога аби жити
Й сві́чі наші не гасити.

Знову все у нас здригалось
І вогнем страшним узя́лось.
В ко́гось бу́ла ніч остання,
Не дожив хтось до світання.

Знов руїни і завали
Від ворожої навали,
Страх і сльо́зи і недоля…
Та невже це Божа воля?

Чи́єсь серце зупинилось,
А ще вчора воно билось.
Загаше́ні знову сві́чі,
Не розплющать більше вічі.

Ніч в страшному гаратанні,
В ко́гось подихи останні,
В ко́гось – страх й болючі рани…
Коли ж в вічність ворог кане?

31.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044788

ЗАҐРАВА

Ген там, у далині, видніються вогні,
Заґравою палає рідне небо,
Аби прийшов кінець, кінець прийшов війні,
Бо ворога з болота нам не треба.

В заґраві ті краї́, бо там ідуть бої́,
І стогне рідна матінка-землиця,
Давно затихли там співучі солов’ї
Й продовжує на землю крівця литься.

Здригається земля від вибухів щораз,
Здригається, і стогне, і ридає,
Звитягою на ній постав дороговказ,
Свята землиця у вогні палає.

Від вибухів до нас доноситься той звук,
Молитва, й крик, й на чудо сподівання,
І люди, і земля пізнали безліч мук.
До Господа в сльозах усі благання.

Палає все в вогні і ночі всі, і дні,
Ні миті не стихає канонада,
Видовища страшні ми бачим вдалині,
І страшно ще, коли від сво́їх зрада.

Ідуть страшні бої́ і зовсім не стиха,
І тілопади скрізь на полі бо́ю,
Коли піде від нас годинонька лиха́
Й не будем оповиті ми бідою?

Бо там удалині видніються вогні,
Заґрава поєднала землю й небо,
Я з радістю віддам це пекло сатані,
А нам лиш МИР і ПЕРЕМОГА треба.

30.07.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1049739

МИ ВІЛЬНІ, НАРОДЕ МІЙ, ВІЛЬНІ

Ми вільні, народе мій, вільні,
Ми вільні, неначе птахи́,
В країні живем неподільній,
Хоч в кожного з нас є гріхи.

Ми вільні, народе мій, вільні,
Такими прийшли ми у світ,
Та рани тепер в нас суцільні,
І кров на чолі, а не піт.

Ми вільні, народе мій, вільні,
Рабів не постане із нас.
Сусіди у нас божевільні –
Тяжкий через них у нас час.

Ми вільні, народе мій, вільні,
Та мріють в кайдани закуть,
А дії ворожі свавільні,
Навалою все до нас йдуть.

Ми вільні, народе мій, вільні,
Нас хоче взять ворог в ярмо,
Ми духом і волею сильні,
За волю в бою́ стоїмо.

Ми вільні, народе мій, вільні,
У рабстві не будемо жить.
Рубці в нас душевні й натільні,
Та вільного духу не вбить.

29.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2029
ID: 1044650