МАТИ МОВИ ВЧИЛА

Тебе з колиски мати мови вчила,
Любов всю виливала у піснях,
За тебе за́вжди Господа молила,
Молила навіть, будучи у снах.

Співала тобі пісню колискову,
Леліяла, голубила тебе,
Любити вчила рідну нашу мову,
І відкривала за́вжди щось нове́.

Вкладала ще з дитинства в тво́ю душу
Любов до мови й рідної землі́.
Болить за це душа й писати мушу,
Й краплини поту знову на чолі.

Вкраїнська мова – мова солов’їна,
Ніжна, милозвучна і багата.
Ти « какаєш» і «чтокаєш» у рідних стінах
І кажеш слово ПАПЫ замість ТАТА.

Чи соромно вкраїнську мову знати
І розмовляти з гордістю на ній?
З жалю й розпуки посивіла мати,
І, наче ніж встромляєш в серце їй.

10.06.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитріва,2019

НЕ СОРОМТЕСЬ

Не соромтесь,що ви із села,
Не соромтесь,що ви з України,
Що нема в вас міцного крила,
Зате є у вас ріднії стіни.

Не соромтесь,що ви із села,
Що мова у вас українська.
Вона була , і є , і була,
І любов з вами вся материнська.

Не соромтесь, що ви із села,
І в дитинстві ви пасли корови.
Вас мама щоразу до церкви вела
Й прищепила любов вам до мови.

Не соромтесь , що ви із села,
І нема в вас посад і палаців.
Вас доля веде і вела,
А мова немає ерзаців.

Не соромтесь , що ви із села,
Не соромтеся цього казати.
Мова рідна всі барви сплела -
То ж продовжуйте мову плекати.

10.05.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

УКРАЇНКИ – НЕ БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ

Українки – НЕ БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ!
Україна –ПОВІЯ НЕ Є!
Україна-це край фантастичний,
Де сонце з колиски встає!

Українки-НЕ БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ,
І не смій ти нас так називать!
Суржик для тебе є звичний,
Тож мову берися вивчать.

Не висміюй ти нас й Україну!
Не ганьби цюю землю святу!
Вказівки давати не смію,
Та за БРЕНД я тобі не прощу!

Маєш вдома двох власних ти брендів:
Сам ти їх так охрестив.
Ти – з кагорти отих перебендів,
Хто Вкраїну паплюжив,ганьбив.

Як посмів ти нас БРЕНДОМ назвати?
Хто право на це тобі дав?
Чи так вчила тебе твоя мати?
Чи так батько тобі підказав?

Українки – не БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ,
І ніколи ми ним не були!
Для тебе твій сленг ,то є звичний,
Для тебе народ наш –**********…

Чорний рот свій посмів ти відкрити
І ганебно так нас називать.
Що собі дозволяєш творити?!
І ще що від тебе чекать?!

Українки – не БРЕНД для туристів,
Ми – нація в світі краси!
За мову з нас робиш нацистів…
Пробачення в нас ти проси!

Для чого ти лиєш помиї
На Вкраїну й вкраїнських жінок?
Ми є красиві і милі,
Як прекрасний вкраїнський вінок.

Жінка -НЕ БРЕНД, а й БОГИНЯ!
Й нас паплюжить не маєш ти прав!
Жінка-роду свого берегиня,
А не та,ким її ти назвав!

Для чого на Вкраїну ставиш плями?
Для чого ти їй в душу наплював?
Не маєш ти ні сорому ,ні тями,
Якщо вже жінку БРЕНДОМ ти назав.

Як посмів ти із нас насміхатись?
Глумитись над нами посмів!
Це тобі не в фонтані купатись…
Лити бруд і помиї ,як смів?!

Скільки можна вже так глузувати
І ляпать своїм язиком?
З кого приклад народ має брати?
Адже ти є… таким ватажком…

До нас ти не маєш поваги,
І культури у тебе нема.
А тим паче-немає відваги,
Та й людяність де , зокрема?

То з ТОМОСУ ти насміхався,
То МАЙДАН обплювати посмів.
А тепер за жінок уже взявся.
Як паплюжити ще нас хотів?

Українки - з віків берегині,
Порадниці мудрі в житті,
Красуні , та ще й господині,
А не БРЕНД на торгів відкритті!


Так повинен гарант називати
Найкращих у світі жінок?
Як смієш нам в душу плювати?
Наступний який в тебе крок?

Ми не БРЕНД ТУРИСТИЧНИЙ -затям це!
Не товар, який можна продать!
Ми – красиві і горді вкраїнки!
Нас леліяти треба й кохать!

Я – ЖІНКА,Я – ДОНЬКА, Я – МАМА,
А не БРЕНД, для продажів й не крам!
Не комедія це , а вже - драма,
Що жінок так паплюжить цей хам.

На Вкраїну ж бо ставиш плями,
Не раз в душі ти нам наплював.
Для БРЕНДУ ти виводиш голограми…
Хіба БРЕНД ті , хто тебе обирав…

19.06.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ДЕ НЕБО ТОРКНУЛОСЯ ПОЛЯ ПШЕНИЦІ

Де небо торкнулося поля пшениці,
Там прапор Вкраїни ураз простягнувсь,
А поряд вода у батьківській криниці,
Й журавель у гнізді озирнувсь.

Де небо торкнулося поля пшениці,
Там рідна Вкраїна моя.
Пшениця під сонцем давно колоситься.
Красу цю всю видно здаля.

Де небо торкнулося поля пшениці,
Де жайвір нам пісню завів…
Здавалось би – зовсім дрібниці,
Та передать все , бракує аж слів.

Де небо торкнулося поля пшениці,
Ми бачим Вкраїну свою.
Уявім із печі паляниці,
І спів соловейка в гаю.

Де небо торкнулося поля пшениці,
Там прапор Вкраїни замайорів.
Радіємо ми і радіють ще й птиці,
Й колише цей прапор плеяда вітрів.

21.06.2019 р.

ЯК МОЖНА?

Це є наш біль,і срам,і неповага ,
Це - пляма на історії живій.
Де героїзм і де ота відвага?
Чи ти не гранд, а просто лиходій?

Чому такі ганебні твої вчинки?
Чому ганьбиш країну защораз?
А де ж ті героїчні поєдинки?
Коли уже задбаєш ти за нас?

Як можна так історії не знати?
Не знаєш Конституції?!Ганьба!
Як можна на людей ось так плювати?!
Як називається теперішня доба?

Куди поділися твої всі обіцянки?
Де ті стратегії,які ти малював?
Тепер в тебе вже інші забаганки?
І керувати саме так ти планував?

Не соромно дивитись людям в очі?
Не соромно країну так ганьбить?
Чи ти забув, що в роликах торочив?
Та скільки ще той бруд ти будеш лить?

Для чого так країну плямувати?
Для чого посміховиськом ставать?
Для чого все здобуте так топтати?
Чи в твоїх планах було тільки обіцять?

Як можна плямувати так державу?
Як можна нищить цінності її?
Чи ти знайшов нову собі забаву
Й задовільняєш забаганки всі свої?

Як можна так паплюжить нашу мову?
Як можна проти неї виступать?!
Хоч усвідомлюєш кожну свою промову?
Якщо промовою той срам можна назвать…

Чи є хоч крапля совісті і честі?
Чи якості незнані ці тобі?
Та скільки ще дурниці будеш плести?
І скільки нам ще жить в такій ганьбі?!!!!

05.07.2019 р.

©Королева ГІр Клавдія Дмитрів,2019

ЛЮЦЕРНА І НЕБО

Люцерна і небо зійшлись на межі
І прапор разом утворили.
Кольори мені рідні, вони не чужі…
За них українців гнобили.

Люцерна і небо воєдино зійшлись.
Таке тільки в нас може бути.
Недаремно вони у природі знайшлись,
Не можна красу цю забути.

Люцерна і небо – одне полотно,
Яке нам нагадує прапор.
Кольори поєднались ці дуже давно,
Й не роз'єднує їх навіть вихор.

Люцерна і небо…ці два кольори…
Так вдало вони поєднались.
Защораз в уяві це все відтвори,
Й покоління щоб всім цим пишались.

Люцерна і небо…золото й синь…
Чи можна придумать що краще?
Такая краса – куди оком не кинь,
Й для символіки це є найкраще.

05.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ЛЮЦЕРНА І НЕБО

Люцерна і небо зійшлись на межі
І прапор разом утворили.
Кольори мені рідні, вони не чужі…
За них українців гнобили.

Люцерна і небо воєдино зійшлись.
Таке тільки в нас може бути.
Недаремно вони у природі знайшлись,
Не можна красу цю забути.

Люцерна і небо – одне полотно,
Яке нам нагадує прапор.
Кольори поєднались ці дуже давно,
Й не роз'єднує їх навіть вихор.

Люцерна і небо…ці два кольори…
Так вдало вони поєднались.
Защораз в уяві це все відтвори,
Й покоління щоб всім цим пишались.

Люцерна і небо…золото й синь…
Чи можна придумать що краще?
Такая краса – куди оком не кинь,
Й для символіки це є найкраще.

05.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ЗА ЦЕ СЕБЕ, АЛЕ НЕ МОВУ НЕНАВИДЬ

Та не ганьби вже стільки Україну!
Та не глумись над нею защораз!
Не виставляй на посміховисько країну!
Для кого ти це робиш напоказ?

Не плюй вже стільки в нашу рідну мову!
Не насміхайся ти над нею ж бо щодня!
Дай розквітати нашій мові й слову!
Що за відношення і що за маячня?

Поясни ,будь ласка , зрозуміло
Чому ти мову топчеш вочевидь?
Чому ти її топчеш ,наче тіло?
ЗА ЦЕ СЕБЕ,АЛЕ НЕ МОВУ , НЕНАВИДЬ!

Невже не чуєш,як ти розмовляєш?
Для чого це так робиш,поясни?!
Ти цим народ і Україну зневажаєш -
Не всі люди «безмозглі барани»!

Задумайся , отямся , схаменися!
Не ганьби ти Україну і людей!
На все ,що кажеш, збоку подивися,
І вийди з образу тих зрадників-юдей.

10.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

БЕЗЛІЧ Є ВІРШІВ ПРО УКРАЇНУ

Безліч є віршів про Україну.
Я про неї теж вірші пишу,
Бо люблю всім серцем цю країну,
Змалечку її в серці ношу.

Як можна Україну не любити?
Як можна не оспівувать її?
Адже на цій святій землі нам жити,
І бачить гори і широкії плаї.

Люблю цю землю , Богом всім нам дану,
Н якій родить хліб у нас святий,
Їй віддаю любов свою і шану,
І в ній запас добра є золотий.

Про Україну пишуть і говорять,
Але не в кожного любов до неї є…
Навіть чудеса із ненькою ж бо творять,
Не дякують , що сонце в нас встає.

Свята земля – їй ймення Україна,
Вона одна така є на Землі.
Люблю її , бо я її дитина,
І з нею я на рідному крилі.

11.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

СЛУГИ ВІРНО СЛУЖАТЬ

Бачу – слуги вірно служать,
Всім КРАВЧУЧКИ роздають.
По Печерську з ними кружать,
Голосувать наказ дають.

Сюди усіх їх позбирали,
Щоби людям роздавать.
Правди ж бо нічуть не знали,
Та треба ж бо агітувать.

Крім КРАВЧУЧОК на Печерську -
Футболки й кепки, їхній шарм.
Їх дають майже задурно:
Лиш за підписку в TELEGRAM.

«Ой,як добре! - дехто каже,-
Вже не треба купувать.
Ну ,а там…як карта ляже,
Та піду голосувать.»

«Зубожіння вже минуло»,
І «зажили» ,як в раю,
Та подумать же забули,
Що над пропасті краю.

Їдуть вже не заробляти,
А й у Відень каву пить.
Скоро будуть всі гуляти,
І ,як слуги , в «маслі жить».

Та чи довго все це буде?
Зубожіння не вернуть?
Обіцянки всі забуде,
Й зубожілі пропадуть.

Може ще щось давать будуть
Поки вибори пройдуть,
Ну, а потім…всіх забудуть,
І на хліб вже не дадуть.

17.07.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019