• 1переглядів
  • 0переглядів
  • 0переглядів
  • 0переглядів
  • Червоний в кадрі 📷
    Червоний в кадрі 📷
    0переглядів
  • https://youtube.com/shorts/Zq8vmUJz7kU?si=IhwlxjBlRPRpcfTQ
    https://youtube.com/shorts/Zq8vmUJz7kU?si=IhwlxjBlRPRpcfTQ
    3переглядів
  • 8переглядів
  • НІЧ В СТРАШНОМУ ГАРАТАННІ

    Ніч в страшному гаратанні,
    Для життя щоб не остання,
    Хай бляшанки спопеліють,
    Смерть і горе нам не сіють.

    Ми, на жаль, не так хотіли,
    Та бляшанки прилетіли,
    В нас будинки спопеляли
    І життя людські́ забра́ли.

    Ніч була́ пекельна знову,
    Нам співали колискову
    Не про місяць, не про зорі,
    А й страшні дарунки долі.

    Грали музику ракети,
    Мотлох нам читав сонети,
    А ми вижити хотіли,
    Бо на нас вони летіли.

    Знову Київ на прицілі,
    Бо такі ворожі цілі.
    Молим Бога аби жити
    Й сві́чі наші не гасити.

    Знову все у нас здригалось
    І вогнем страшним узя́лось.
    В ко́гось бу́ла ніч остання,
    Не дожив хтось до світання.

    Знов руїни і завали
    Від ворожої навали,
    Страх і сльо́зи і недоля…
    Та невже це Божа воля?

    Чи́єсь серце зупинилось,
    А ще вчора воно билось.
    Загаше́ні знову сві́чі,
    Не розплющать більше вічі.

    Ніч в страшному гаратанні,
    В ко́гось подихи останні,
    В ко́гось – страх й болючі рани…
    Коли ж в вічність ворог кане?

    31.07.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1044788


    НІЧ В СТРАШНОМУ ГАРАТАННІ Ніч в страшному гаратанні, Для життя щоб не остання, Хай бляшанки спопеліють, Смерть і горе нам не сіють. Ми, на жаль, не так хотіли, Та бляшанки прилетіли, В нас будинки спопеляли І життя людські́ забра́ли. Ніч була́ пекельна знову, Нам співали колискову Не про місяць, не про зорі, А й страшні дарунки долі. Грали музику ракети, Мотлох нам читав сонети, А ми вижити хотіли, Бо на нас вони летіли. Знову Київ на прицілі, Бо такі ворожі цілі. Молим Бога аби жити Й сві́чі наші не гасити. Знову все у нас здригалось І вогнем страшним узя́лось. В ко́гось бу́ла ніч остання, Не дожив хтось до світання. Знов руїни і завали Від ворожої навали, Страх і сльо́зи і недоля… Та невже це Божа воля? Чи́єсь серце зупинилось, А ще вчора воно билось. Загаше́ні знову сві́чі, Не розплющать більше вічі. Ніч в страшному гаратанні, В ко́гось подихи останні, В ко́гось – страх й болючі рани… Коли ж в вічність ворог кане? 31.07.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1044788
    16переглядів
  • ЗАҐРАВА

    Ген там, у далині, видніються вогні,
    Заґравою палає рідне небо,
    Аби прийшов кінець, кінець прийшов війні,
    Бо ворога з болота нам не треба.

    В заґраві ті краї́, бо там ідуть бої́,
    І стогне рідна матінка-землиця,
    Давно затихли там співучі солов’ї
    Й продовжує на землю крівця литься.

    Здригається земля від вибухів щораз,
    Здригається, і стогне, і ридає,
    Звитягою на ній постав дороговказ,
    Свята землиця у вогні палає.

    Від вибухів до нас доноситься той звук,
    Молитва, й крик, й на чудо сподівання,
    І люди, і земля пізнали безліч мук.
    До Господа в сльозах усі благання.

    Палає все в вогні і ночі всі, і дні,
    Ні миті не стихає канонада,
    Видовища страшні ми бачим вдалині,
    І страшно ще, коли від сво́їх зрада.

    Ідуть страшні бої́ і зовсім не стиха,
    І тілопади скрізь на полі бо́ю,
    Коли піде від нас годинонька лиха́
    Й не будем оповиті ми бідою?

    Бо там удалині видніються вогні,
    Заґрава поєднала землю й небо,
    Я з радістю віддам це пекло сатані,
    А нам лиш МИР і ПЕРЕМОГА треба.

    30.07.2025 р.
    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1049739

    ЗАҐРАВА Ген там, у далині, видніються вогні, Заґравою палає рідне небо, Аби прийшов кінець, кінець прийшов війні, Бо ворога з болота нам не треба. В заґраві ті краї́, бо там ідуть бої́, І стогне рідна матінка-землиця, Давно затихли там співучі солов’ї Й продовжує на землю крівця литься. Здригається земля від вибухів щораз, Здригається, і стогне, і ридає, Звитягою на ній постав дороговказ, Свята землиця у вогні палає. Від вибухів до нас доноситься той звук, Молитва, й крик, й на чудо сподівання, І люди, і земля пізнали безліч мук. До Господа в сльозах усі благання. Палає все в вогні і ночі всі, і дні, Ні миті не стихає канонада, Видовища страшні ми бачим вдалині, І страшно ще, коли від сво́їх зрада. Ідуть страшні бої́ і зовсім не стиха, І тілопади скрізь на полі бо́ю, Коли піде від нас годинонька лиха́ Й не будем оповиті ми бідою? Бо там удалині видніються вогні, Заґрава поєднала землю й небо, Я з радістю віддам це пекло сатані, А нам лиш МИР і ПЕРЕМОГА треба. 30.07.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1049739
    12переглядів
  • МИ ВІЛЬНІ, НАРОДЕ МІЙ, ВІЛЬНІ

    Ми вільні, народе мій, вільні,
    Ми вільні, неначе птахи́,
    В країні живем неподільній,
    Хоч в кожного з нас є гріхи.

    Ми вільні, народе мій, вільні,
    Такими прийшли ми у світ,
    Та рани тепер в нас суцільні,
    І кров на чолі, а не піт.

    Ми вільні, народе мій, вільні,
    Рабів не постане із нас.
    Сусіди у нас божевільні –
    Тяжкий через них у нас час.

    Ми вільні, народе мій, вільні,
    Та мріють в кайдани закуть,
    А дії ворожі свавільні,
    Навалою все до нас йдуть.

    Ми вільні, народе мій, вільні,
    Нас хоче взять ворог в ярмо,
    Ми духом і волею сильні,
    За волю в бою́ стоїмо.

    Ми вільні, народе мій, вільні,
    У рабстві не будемо жить.
    Рубці в нас душевні й натільні,
    Та вільного духу не вбить.

    29.07.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2029
    ID: 1044650


    МИ ВІЛЬНІ, НАРОДЕ МІЙ, ВІЛЬНІ Ми вільні, народе мій, вільні, Ми вільні, неначе птахи́, В країні живем неподільній, Хоч в кожного з нас є гріхи. Ми вільні, народе мій, вільні, Такими прийшли ми у світ, Та рани тепер в нас суцільні, І кров на чолі, а не піт. Ми вільні, народе мій, вільні, Рабів не постане із нас. Сусіди у нас божевільні – Тяжкий через них у нас час. Ми вільні, народе мій, вільні, Та мріють в кайдани закуть, А дії ворожі свавільні, Навалою все до нас йдуть. Ми вільні, народе мій, вільні, Нас хоче взять ворог в ярмо, Ми духом і волею сильні, За волю в бою́ стоїмо. Ми вільні, народе мій, вільні, У рабстві не будемо жить. Рубці в нас душевні й натільні, Та вільного духу не вбить. 29.07.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2029 ID: 1044650
    10переглядів